З цієї кількості 28 000 припадають уже на час повномасштабного нападу.
Про це йдеться у репортажі Hromadske.
Головний лікар Дніпровської обласної лікарні імені Мечникова Сергій Риженко стверджує, що понад 80% пацієнтів надходять у такому стані, коли не можуть навіть сказати слово «мама», забувають своє ім'я. На них чекає ряд операцій та курс стабілізації в реанімаційних відділеннях. Були й такі, кому за тиждень робили понад 20 оперативних втручань.
Зараз близько 30% пацієнтів після невідкладної допомоги залишаються тут — проходять реабілітаційний курс. Сучасне обладнання та мультидисциплінарна команда фахівців з реабілітації мають допомогти військовому максимально відновити втрачені функції та повернутися до життя. Цьогоріч відділення реабілітації планують розширити. Наразі ж решту поранених військових після лікування відправляють до інших закладів, переважно на захід України.
Також у закладі виконують нині сотні операцій, які до великої війни були неможливими. Це ангіографічні дослідження, діставання уламків з головного мозку та судин, операції на легенях і серці, пробитому шлунку та кишківнику.
За словами головного лікаря, за час війни змінився характер поранень. Ураження кулями нині — 10% травм. Усе інше — поранення, спричинені вибухом. Зокрема від мін. Медики підрахували, що близько трьох тисяч воїнів, які пройшли через їхні руки, унаслідок таких травм утратили кінцівки.
У лікарні Мечникова — 1175 ліжок. Станом на ранок 23 квітня у закладі було 1706 пацієнтів. Щоб забезпечити роботу, добрали 300 людей. Більшість із Бердянська, Маріуполя та інших прифронтових чи окупованих міст.