Обмеження для бізнесу: збитки рахувати ще рано
Через дефіцит генерації в пікові години Укренерго змушене лімітувати споживання електроенергії бізнесом. Щоправда, ситуація мінлива, тому обмеження застосовують не щодня. Усе залежить від багатьох факторів, скажімо, погоди. У спекотні дні, наприклад, споживання зростає.
«У нас дві головні проблеми. По-перше, дефіцит генерації. І, друге, дефіцит можливості передати цю генерацію безпосередньо до споживача, тому що підстанції під постійними обстрілами. Обмеження запроваджують у багатьох областях саме для промислових споживачів. Крім Харківської та Дніпропетровської, бо там обмеження стосуються всіх», — пояснив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Для підприємств ліміт споживання різний і залежить від низки факторів. Обмеження зазвичай діють у вечірні години, тому серед варіантів — перебудувати графік роботи.
Обмеження не стосуються оборонної промисловості, а також підприємств критичної інфраструктури. З останніми є певна проблема, адже до їх переліку часто вносили бізнеси, які важко назвати життєво важливими для країни. Скажімо, готелі чи спорткомплекси. Повна ревізія списків об'єктів критичної інфраструктури досі триває, до цього процесу залучені й урядовці, й обласні військові адміністрації.
Економічні збитки від обмежень промисловості в електроспоживанні поки що важко оцінити. У Європейській бізнес асоціації повідомили: зі скаргами підприємці до них ще не зверталися. Мовляв, підприємці розуміють усю серйозність ситуації.
Укренерго тим часом пояснило: ліміти споживання — це вимушений крок, іншого виходу держава не має. І закликало підприємців уже готуватися до зими, зокрема, подбати про власну малу генерацію.
«Враховуючи ситуацію та наші прогнози, ми перебуваємо в стані стабільного дефіциту в енергосистемі. Кожен бізнес потенційно може стати більш енергетично стійким. Наша задача як оператора енергосистеми зробити так, щоб нові енергоустановки не просто забезпечували надійність, а на них можна було заробляти, щоб вони були економічно доцільними й окупними», — зазначив голова правління Укренерго Володимир Кудрицький.
Уникати графіків відключення електроенергії державі допомагає імпорт, підкреслюють в уряді. Хоча його обсяги обмежені: йдеться лише про 1.7 ГВт. Але поки що й цього достатньо — у країні сезон низького споживання. Уряд закликає бізнес купувати електрику за кордоном — законодавство таке і дозволяє, і заохочує.
Підприємства, які законтрактували ресурс, уникнуть обмежень, навіть якщо графіки відключень впроваджуватимуть у містах, де вони розташовані. Такі преференції Кабінет Міністрів запровадив ще восени торік, прописали урядовці і конкретні цифри. Обсяг імпорту електроенергії, який убезпечить підприємство від відключення, має сягати половини від споживання в опалювальний сезон і третини з травня до вересня.
«Закликаємо бізнес використовувати можливості імпорту, щоб ми збільшували обсяг електроенергії всередині країни. Є години, коли ми не вибираємо цього імпорту. Тому зараз працюємо з підприємствами і бізнесом, щоб вони максимально контрактували імпорт електроенергії, тим самим гарантовано забезпечивши себе електроенергією та посиливши стійкість енергосистеми», — заявив міністр енергетики Герман Галущенко.
Єдине, від чого не застрахований бізнес, який імпортує електроенергію, — аварійні відключення через екстрені ситуації. Їх запроваджує Укренерго, якщо існує значний ризик для безпечної роботи енергосистеми держави.
Дорога аварійна допомога замість імпорту
Фактично весь минулий тиждень Україна мусила просити аварійної допомоги з-за кордону. Йдеться про вечірні піки споживання, у денні години проблем здебільшого немає. На повну працюють сонячні станції, іноді навіть виникає профіцит, що дозволяє експортувати електроенергію, але в незначних у масштабах держави обсягах.
Водночас аварійний імпорт — це найдорожча електроенергія на ринку. І проблема тут криється в українській бюрократії — у механізмі прайскепів (обмеження граничних цін), який робить звичайні закупівлі електроенергії з-за кордону невигідними. У підсумку держава платить ледь не подвійний тариф.
Укренерго є заручником ситуації, тому купує електроенергію за механізмом аварійної допомоги, ціна якої набагато дорожча за ринкову. Водночас НКРЕКП пропонує переглянути цінові обмеження на ринку електроенергії України лише в нічні години. Коли дефіцит електроенергії відсутній. Підвищення цінових обмежень лише в нічні години не змінить ситуації з денним дефіцитом електроенергії», — переконана колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.
Минулими вихідними Росія знову масовано атакувала енергетику України. Застосовувала 34 ракети, серед них і «кинджали». Під удар вкотре потрапили теплові електростанції та інфраструктура газових сховищ на заході держави.
«Половина нашої енергетичної системи пошкоджена, і нам досі доводиться керувати країною, вести військові дії та заручатися підтримкою всього світу», — заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Від березня, коли почалася нова хвиля активних обстрілів, Україна втратила близько 7 ГВт потужностей генерації, повідомило Міністерство енергетики. І це колосальна цифра — навіть більша, ніж загальна потужність найбільшої в Європі АЕС, Запорізької, яку окупували росіяни.
Мала газова генерація: чи має уряд план Б?
Енергетичний регулятор (НКРЕКП) нарешті спростив процедури встановлення малої газової генерації. Важливих змін дві — скоротили терміни приєднання такого обладнання до мережі, щоб це не тривало місяцями. Також регулятор зменшив кількість супровідної документації, бо часто саме паперова тяганина заважала роботі таких установок.
«Це важливе рішення, щоб реалізувати енергетичну безпеку України. Регулятор повинен створити максимально сприятливі умови для швидкого приєднання генерації, у тому числі й когенерації та газопоршневих установок. Це рішення дозволить інвесторам й іншим зацікавленим особами спростити умови приєднання до мереж газорозподільної системи», — розповів член НКРЕКП Костянтин Ущаповський.
Планів закупівлі малих генераційних установок, які працюють на газі, Кабінет Міністрів не озвучує. Урядовці лише наголошують, що децентралізація енергетики — це головне завдання на наступні місяці. Допомагають іноземні партнери: скажімо, з коштів Фонду підтримки української енергетики планують закупити газові турбіни — йдеться про кілька таких установки потужністю до 30 МВт кожна. Вони багатофункціональні. Допоможуть збалансувати систему під час пікових навантажень. Стануть джерелом живлення для критичної інфраструктури. Або ж допоможуть запустити електростанції після аварії. Питання лише в кількості таких газових турбін, які Україна встигне закупити до зими.
«Питання тут, звісно, не до партнерів, а до Міністерство енергетики, чому держава самостійно не закуповує такого обладнання. Гроші є, питання в пріоритеті їхнього використання. Нам зараз потрібно будувати атомні блоки, щоб готуватися до наступної зими? І друге — чому не проводять перемовин з донорами із фокусом на газову генерацію? Це єдине рішення, яке може замінити зруйновану теплову генерацію для потреб балансування. Нам потрібно мінімум 1500 МВт», — зазначив колишній керівник Оператора газотранспортної системи України Сергій Макогон.
Відновлення генерації: де брати кошти
Збитки енергетики України від російських атак становлять понад 11 млрд доларів. І це без шкоди від останніх нальотів, її в Кабінеті Міністрів ще оцінюють.
Уряд вкотре відмовився підвищити тарифи на світло для населення. Пільговий тариф продовжити, щоправда, лише до кінця травня. Йдеться про покладання спеціальних обов'язків (ПСО) на державні компанії «Енергоатом» й «Укргідроенерго». Саме вони з власних доходів і покривають різницю між ринковим тарифом і ціною електроенергії для побутових споживачів.
«Уряд стоїть перед серйозним викликом: де знайти кошти, щоб покрити збитковий тариф для населення. Зараз зрозуміло, що донори не зможуть зібрати необхідну суму коштів, щоб профінансувати тариф для населення. Тож що буде з тарифом? І чи усвідомлює більшість населення, наскільки ситуація складна, що уряд просто муситиме підвищити тариф. Загалом, уже багато питань. І відсутність відповідей і комунікації з приводу цих проблем насторожує. А в травні, коли ми зіткнемося з графіками відключень, подібні питання почнуть з’являтись і в суспільстві», — упевнений експерт з питань енергетики Українського інститут майбутнього Андріан Прокіп.
Змінювати вартість світла для населення міжнародні кредитори України не вимагають. Лише в перспективі Кабінет Міністрів повинен розробити спеціальний документ, який опише чіткі критерії розрахунку вартості компослуг. Вартість світла для населення востаннє змінювали 1 червня торік, тариф зріс до 2.64 грн за кіловат. І це дало свій результат, переконують в уряді.
«Те незначне підняття тарифу, яке відбулося у 2023 році, дало змогу додати енергосистемі 3 ГВт, які дозволили безпечно й стало пройти опалювальний сезон», — повідомив заступник міністра енергетики Микола Колісник.
Ринкова ціна електроенергії коливається на рівні 5–6 грн за кіловат. А чинний тариф навіть не покриває собівартості виробництва й доставки. Як наслідок: дешева електрика для населення надто дорого коштує державі — близько 100 млрд гривень на рік. І це на тлі того, що фактично половину доходів бюджету країни складає фінансова допомога від іноземних партнерів. Цього року Україна очікує отримати понад 37 млрд доларів.
«Електроенергія, яку отримує населення, містить декілька складників: сама енергія, доставка і винагорода постачальника. Почнемо з кінця: 8–20 копійок — це тариф за послуги постачальника універсальних послуг (енергозбут). 52 копійки — тариф на послуги передачі Укренерго. 1.30–2.63 — тариф на послуги з розподілу (обленерго) плюс ПДВ. Якщо взяти середнє арифметичне по всіх операторах, отримаємо 2.83 грн з ПДВ. Тобто стільки коштує лише доставка кіловат-години електроенергії від електростанції до помешкання», — порахував виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк.
Споживання електроенергії в Україні, за прогнозом Держенергонагляду, влітку зросте на 20–30 %. У відомстві додали: сподіваються, що денні піки вдасться покрити за рахунок генерації сонячних електростанцій. Однак це лише часткове вирішення проблеми: бо значно гіршою ситуація буде взимку. Разом з розвитком малої газової генерації Україні варто ініціювати переговори, аби збільшити ліміти на імпорт електроенергії з ЄС, переконані енергетичні фахівці Центру Разумкова. Причому йдеться про дворазове зростання — потреба в імпортній електриці може сягнути 3 ГВт.