ГоловнаЕкономікаДержава

Зима завжди близько. Енергетик про опалювальний сезон і відновлення електрогенерації

Номінація на найгіршу зиму в історії України зсувається в часі. 

З низки причин Росія масштабно не руйнувала нашу енергетику протягом опалювального сезону 2023/2024. Проте навесні атаки стали максимально нищівними.

22 березня 2024 року рознесли Зміївську ТЕС на Харківщині. А під час удару 11 квітня розтрощили останню державну ТЕС — Трипільську. Ця ТЕС живила три області: Черкаську, Київську й Житомирську. ДТЕК втратила 80 % генеруючих потужностей. Чи є вихід із цієї ситуації, якщо бракує засобів захисту?

Про це ми поговорили з головою правління АТ «Київський науково-дослідний та проєктно-конструкторський інститут “Енергопроєкт"» (АТ КІЕП), кандидатом технічних наук Юрієм Сапожниковим. Він має понад 20-річний досвід управлінської роботи у сфері енергетики, є автором дев’яти наукових статей про ядерну та радіаційну безпеку АЕС, аналіз невизначеностей під час моделювання складних теплогідравлічних і нейтронно-фізичних процесів в обладнанні енергоблоків АЕС.

АТ КІЕП проєктував Київську ТЕЦ-5, Київську ТЕЦ-6, Ладижинську ТЕЦ, АЕС «Пакш» (Угорщина), Трипільську ТЕС, Хмельницьку АЕС тощо.

Юрій Сапожников
Фото: надано героєм
Юрій Сапожников

(Не)найгірші в історії літо, зима і як бути цивільним

Минулої зими казали, що нам варто чекати на найгіршу зиму в історії. Цього з низки причин не сталося. Тепер кажуть так про наступну зиму. І, на жаль, для цього песимізму вже більше аргументів. Що нам робити в цій ситуації?

Власне, про можливий найгірший сценарій нас уже поінформував міністр енергетики Герман Галущенко. Він вважає, що кожен свідомий українець має запастися генераторами, павербанками, але, на жаль, він забув про те, що 90 % того самого Києва, наприклад, живуть у багатоквартирних будинках. Наслідки необережного використання генераторів у квартирах ми вже бачили позаминулої зими, а питання теплопостачання не можна вирішити без скоординованих зусиль енергетиків.

Хтось зміг дозволити собі екофлоу, але минулої зими ми мали теплове забезпечення.

Теплопостачання великих міст забезпечують також об'єкти тієї ж електричної генерації. Для Києва — ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Дарницька ТЕЦ, ТЕЦ-3, уся ця генерація спроєктована АТ КІЕП. Фактично від них залежить функціонування саме багатоквартирної інфраструктури.

Завдяки Збройним силам й енергетикам ми пройшли минулу зиму. І обстріли не були зосереджені на нашій енергетичній інфраструктурі. Наразі обстрілами пошкоджено саме об’єкти електро- й теплогенерації. Їх не так легко захистити, як, наприклад, підстанції. 

Ми втрачаємо все більше і більше генеруючих потужностей.

У той самий час лінія електропередач — це як потяг, який везе електроенергію з пункту А в пункт Б. Більше потягів одночасно — краща ситуація з енергетикою.

Київська ТЕЦ-5
Фото: Вікі/Cherubic
Київська ТЕЦ-5

Але наші ЛЕП (лінії електропередач) необхідно чимось наповнювати. Щоб забезпечити споживачів, відколи приєдналися до ENTSO-E (європейська мережа операторів системи передачі електроенергії), існує варіант збільшити інтерконектори з Євросоюзом. Та потужність, яку передають наші інтерконектори, занизька. Звичайно, її можна суттєво збільшити, але на це потрібен час та інвестиції.

Це не головний варіант, але цілком можна розглядати як допоміжний, особливо для аварійної допомоги.

Другий варіант, про який ми в інституті говоримо вже майже два роки, але не бачимо його активного впровадження, — це невеликі генеруючі потужності, які рознесені територіально.

Тобто розосереджені по країні?

Так. Візьмемо ту саму Трипільську ТЕС. Одна ракета в турбінне відділення вивела з ладу всі шість енергоустановок.

Якби таких турбінних відділень меншого розміру було декілька й вони були розпорошені по території, то пошкодження були б меншими. А відновлення — простішим.

Трипільська ТЕС у вогні після атаки РФ.
Фото: telegraf.com.ua
Трипільська ТЕС у вогні після атаки РФ.

Поки що в напрямку цього варіанта не бачимо зрушень. Є багато заяв, але конкретних рішень, хоча б на рівні проєктів, фактично немає.

Побудова міністанцій — це останній етап. Йому передують серйозні обчислення, проєктування тощо. Тобто до проєкту потрібно зрозуміти, які міністанції необхідно, скільки й куди під'єднувати. Це залежить від щільності населення. Наприклад, орієнтовно 1 МВт теплової потужності може забезпечити теплом 10 млн метрів квадратних житлової площі.

Але децентралізація і в мирний час задача складна. Зараз можемо дозволити собі лише тимчасові рішення. Вони все одно вимагають серйозних розрахунків. І сумніваємося, що ці серйозні розрахунки проводять.

Чому так відбувається, на вашу думку?

Усе залежить від рівня компетенції людей, які ухвалюють рішення. Вони також зважають на якісь свої пріоритети. Можливо, ці люди певний час думали, що проблему вирішать іншим чином. Якщо так, то це була хибна думка й час коригувати її.

Розподілена генерація — це насправді задача нестандартна, затратна і ресурсоємна, хоч і тимчасова. Це не так просто зробити, особливо коли є небагато часу. Для початку необхідно побудувати моделі, щоб подивитися, що взагалі можемо і які ризики. Генеруючі потужності необхідно придбати, поставити. Це теж усе не швидко.

Але цей проєкт можна реалізувати нестандартно. Що я маю на увазі? Є стандартні державні будівельні норми, і вони вимагають конкретних кроків, щоб реалізувати конкретні проєкти. Наприклад, спочатку потрібно розробити техніко-економічне обґрунтування, потім провести експертизу проєктної документації тощо. Лише після цього можна розробляти робочу документацію та, власне, розміщення самих об'єктів.

Але можемо спростити цей процес, проминути хоча б перші дві стадії. Наприклад, одразу починати з вишукувань і розробки робочої документації. Власне, для того, щоб ця історія почала реалізовуватись, потрібні рішення. Рішення має ухвалювати, на мою думку, Міністерство енергетики. Чи ухвалювало воно таке рішення?

Найбільший енергетик у нашому уряді — це пан Шмигаль, оскільки він був директором теплової електростанції. Я думаю, він чудово розуміє, що треба робити. Сподіваюся, саме від нього будуть потрібні кроки.

Фото: ua-energy.org

Отже, це тривала робота, а зима завжди близько. Що можемо впровадити найшвидше?

За канонами, підготовка до осінньо-зимового періоду: забезпечення паливом об'єктів генерації, ремонти й так далі — починається з квітня. Зараз саме час.

Але ми не можемо говорити про будівництво великих об'єктів. Треба думати про будівництво установок модульного типу, до того ж мобільних.

Ці установки можуть і генерувати електроенергію, і теплофікувати будинки.

Якщо забезпечимо теплопостачання — ми вирішимо половину проблеми.

Тоді слід забезпечити роботу систем водопостачання та водовідведення. І це можна вирішувати безпосередньо на станціях водопостачання та водовідведення. У таких випадках можна прожити декілька діб у багатоквартирному будинку без електроенергії. Мобільний зв'язок і доступ до мережі — це не енергозатратні технології. Тож можна буде забезпечити й це.

Пошкоджений об'єкт критичної інфраструктури на Івано-Франківщині.
Фото: EPA/UPG
Пошкоджений об'єкт критичної інфраструктури на Івано-Франківщині.

Необхідна будь-яка генерація, введення якої можливе в найкоротші терміни. Найшвидше — це модульні парогазові або просто газотурбінні установки, газопоршневі установки. Установки, яким достатньо підведення газового споживання, і далі потужності видаються вже на наявні трансформатори. Які є на майданчику тієї самої Трипільської ТЕС. Для теплофікації можна використовувати водогрійні котли, які працюють у тому числі на твердому паливі або мазуті.

Теоретично є час упровадити це до опалювального сезону?

Якщо безпосередньо зараз проєктувати, досліджувати території, розміщувати тощо й отримати ці установки до жовтня, то так. Це може бути реалістична історія.

Наразі найважча ситуація в Харкові…

Через близькість до російського кордону дуже велика кількість пошкоджень. Оголошено відселення деяких районів області, і, скоріш за все, люди переїдуть у Харків. А в Харкові зруйнували ТЕЦ і всі трансформаторні підстанції. ТЕЦ — це теплоцентралі, власне від них гаряча вода йде до наших будинків. Коли руйнують ТЕЦ, виникає величезна проблема з теплофікацією міста. Харків повинен не сходити з перших шпальт.

Зруйнована ТЕЦ-5 у Харкові
Фото: apostrophe.ua
Зруйнована ТЕЦ-5 у Харкові

Трипільська ТЕС зруйнована. Вона живила три області. Це означає, що Київ тримається виключно на базовій, тобто атомній генерації?

Так. Трипільська ТЕС, як і всі наші об'єкти генерації, постачають електроенергію в енергосистему країни. Енергосистема країни має змогу перерозподіляти цю енергію, відповідно, є уповноважена організація, Укренерго, де є диспетчерські служби, які виконують цю функцію перерозподілу.

Ми маємо зараз досить надійне енергопостачання в Києві та на Київщині виключно завдяки генерації атомних електростанцій. У нас і в мирні часи ця генерація покривала до 60 % потреб. Думаю, зараз цей відсоток вищий.

Основний функціонал тої самої Трипільської ТЕС — покрити пікові навантаження. Це саме той період, коли, наприклад, ми прокидаємось і вмикаємо електрочайник. От можна вже фіксувати, що в цей момент починається пікове навантаження — із сьомої до десятої години ранку. Потім так само ввечері: люди повертаються з роботи і також активно використовують електричні прилади.

І тут складно маневрувати, тобто складно забезпечувати зміну потужності об'єктів генерації, які під'єднані до електромережі, якщо маєш тільки базову генерацію (АЕС).

Тож прохання максимально заощаджувати енергію в ці пікові години таки критичні.

Абсолютно. Це має стати догмою для нас усіх. Не вмикайте чайник, купіть щось холодне, літо вже! Або перенесіть чайну церемонію на 10-ту ранку.

Фото: Макс Требухов

А деякі люди вже готуються до найгіршого в історії України літа. Тому що кондиціонери, промислові холодильники…

Пережити літо без кондиціонера — це не пережити зиму без опалення. Це непорівнювані речі. Можна поїхати в гідропарк і там провести день.

І посмажити на вогні їжу.

Можна і так. Можна переїхати за місто. Так, буде певний дискомфорт порівняно з тим, до чого ми звикли.

Але ви знаєте, мав досвід роботи у В'єтнамі. Там у столиці, Ханої, в літній період, або як вони кажуть —у сухий період, температура сягає 38 градусів. І там стовідсоткова вологість. Як вони це вирішують? Вони вдень не працюють або обмежують робочий час з 12-ї до 14-ї години.

Тож ви пропонуєте нам подивитися в бік сієсти?

Так, це один зі способів, який людство вже давним-давно винайшло. Нічого нового не потрібно. Ми жити зможемо, я вас запевняю.

Розумію, що прогнози — справа невдячна, але що б ви назвали найгіршим сценарієм?

Найгірше — це замерзання.

Я вам скажу так: той прогноз, який озвучив пан Галущенко, із закупівлею генераторів усіма й усюди, — це якраз найважчий сценарій. Це те, що пережив свого часу Алчевськ. Це, відповідно, кожна родина стане і електрогенеруючою, і електроспоживчою одночасно.

У 2006 році Алчевськ (Луганська область) через аварію на теплотрасі залишився без опалення у 20-градусний мороз. Зігрітися люди могли в пунктах обігріву.
Фото: Олег Притикін
У 2006 році Алчевськ (Луганська область) через аварію на теплотрасі залишився без опалення у 20-градусний мороз. Зігрітися люди могли в пунктах обігріву.

Я, звичайно, не скажу, що цей сценарій найімовірніший. Але коли йдеться про життєдіяльність, треба все-таки міркувати консервативними нормами й відштовхуватися від найгіршого. Що я міг би рекомендувати?

Поміркувати, куди переїхати — це необов'язково має бути умовна Німеччина чи взагалі закордон. Пережити всю цю історію в приватному будинку дещо легше із тим самим генератором. Але не кожна родина може купити собі генератор.

Ми частково вже готові до цього сценарію. Нас загартувала позаминула зима.

Якби ви могли назвати три-п'ять важливих кроків для підготовки до опалювального сезону, що б це було?

По-перше, спростити введення генеруючих і теплофікаційних потужностей у територіальних громадах, генерація яких постраждала від російських обстрілів.

Для цього потрібно внести тимчасові зміни в НПА (нормативно-правові акти) дозвільного характеру.

По-друге, для інвестиційних проєктів установити економічно обґрунтовані тарифи. Це дозволить повернути інвестиції. Важливо також застрахувати ці проєкти.

І по-третє, спростити процедури закупівель, які передбачені Законом України «Про публічні закупівлі».

Далі — створити портал наявного обладнання й типових проєктів з його підключення, монтажу та введення в експлуатацію. Цю інформацію необхідно надати місцевим територіальним громадам і генеруючим компаніям.

Фото: EPA/UPG

Про атомну енергетику

Якщо повернутися до атомної енергетики, зараз дуже активно обговорюють побудову 3–4 блоків Хмельницької АЕС. І наскільки мені відомо, думки енергетиків різняться. Багато хто вважає, що витрачати велику кількість грошей на розбудову нових блоків наразі не наш пріоритет.

Ми, компанія АТ КІЕП, є генеральним проєктувальником Хмельницької АЕС і, відповідно, 3–4 блоків.

Тобто Хмельницьку АЕС спроєктували саме як 4-блочну АЕС. І, відповідно, усі потужності, половина інфраструктури для 3–4 блоків уже готові.

3-й блок збудували на 75 %. Ми обстежили ці конструкції, їхнє будівництво призупинили 1991 року. Зараз маємо достовірну інформацію, що ці конструкції придатні служити мінімум 100 років.

І це важливе будівництво для країни, яка хоче компенсувати втрату потужностей ЗАЕС і розвивати безвуглецеву конкурентоспроможну генерацію.

Щодо будівництва енергоблоків АР1000 — це банально дорого в цей історичний момент. Україна не має зараз вільних 15–20 мільярдів доларів. Тому так, працювати над розбудовою атомної енергетики необхідно, проте не ці блоки нині пріоритет номер один.

Хмельницька АЕС
Фото: shepetivka.com.ua
Хмельницька АЕС

До речі, усе більше підтверджується факт, що саме Росія просувала всю цю істерію з атомною енергетикою та ідею, наскільки це шкідливо і як усі станції треба закривати. Так деякі країни стали більш залежними від російського газу.

Якщо говорити про Німеччину, то це була класична розвідувальна операція, реалізована досить успішно. Німеччина втратила все, що мала в ядерній генерації. А при цьому викиду CO2 вона не зменшила. Бо різко зріс відсоток спалювання бурого вугілля, а вартість електричної енергії стала однією з найвищих у світі. За даними Євростату, 2023-го вона сягала 0,41 євро/КВт-год

Та сама Трипільська ТЕС була доволі неекологічною?

Звичайно, Трипільську ТЕС спроєктував наш інститут у 60-ті роки, і свій ресурс вона відпрацювала. На сучасному етапі розвитку технологій треба більше наголошувати на безвуглецевих.

Це в тому числі атомна енергетика. Для перехідного періоду, звичайно, може бути й газ. Для ситуації воєнного стану це, зрештою, можуть бути й дрова й інше тверде паливо.

Якщо поставити водогрійний котел великої потужності, здатний забезпечити теплофікацію мікрорайону, то для цього мікрорайону це буде рішення. І, мабуть, треба це мати на увазі.

Наталія БушковськаНаталія Бушковська, журналістка, викладачка іноземних мов
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram