ГоловнаЕкономікаДержава

Остання державна: Росія знищила Трипільську ТЕС. Наслідки будуть для всієї країни

Україна повністю втратила державну вугільну генерацію електроенергії: одна з трьох ТЕС, якими володіла компанія «Центренерго», опинилася в окупації ще у 2022 році, а дві знищили росіяни. Останню, Трипільську ТЕС — під час удару 11 квітня

Держава вже готується до нового опалювального сезону, енергетики почали закачувати газ до підземних сховищ. Вугілля на складах рекордно багато ще з минулої зими. Однак питання палива тепер уже далеко не головне.

Трипільська ТЕС після влучання окупантів.
Фото: telegraf.com.ua
Трипільська ТЕС після влучання окупантів.

Втрата державної вугільної генерації 

Масова комбінована атака, і знову головною ціллю стала енергетика. Росіяни застосували проти України дрони й ракети різних типів — загалом 82 засоби ураження, серед яких і шість аеробалістичних «кинджалів».

Ворог атакував одразу кілька областей: Харківську, Запорізьку, Одеську та Київську. Обстріляв і Львівську — знову цілив по інфраструктурі газових сховищ. Бомбив і електропідстанцію.

Та найбільших руйнувань зазнала енергетика центру країни. Росіяни знищили останню доти неушкоджену теплову електростанцію — Трипільську. Вона забезпечувала електроенергією три області: Київську, Черкаську та Житомирську. Раніше, 22 березня 2024 року, вщент зруйнували Зміївську ТЕС на Харківщині.

«Унаслідок влучань сталася масштабна пожежа в турбінному цеху», — повідомила пресслужба Центренерго про Трипільську ТЕС.

«Це дійсно потужний удар по українській енергетиці. Оскільки Центренерго останнім часом генерувало понад 1 ГВт потужності. Воно працювало не на повну потужність, десь на чверть від того, що в неї було. Але втрата навіть понад 1 ГВт — це теж дуже відчутно, оскільки в Україні і без того певний дефіцит електричної енергії. Безумовно, це позначиться на стані енергетичної системи України», — зазначив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. 

В Укренерго просять споживачів економити електроенергію, особливо у вечірні години пікового споживання — з 19:00 до 21:00.

Під прицілом мережі та підстанції 

У перерві між масованими ударами росіяни і точково бомбили енергетику України. Особливо серйозними наслідки були на півдні. У середу, 10 квітня, окупанти били по підстанції, після чого тисячі людей на Миколаївщині залишилися без світла. Відключити довелося три громади. Згодом у мережі через перевантаження сталася аварія: без електропостачання залишилося пів області і сам Миколаїв — загалом понад 220 тисяч споживачів. Енергетики діяли швидко й уже до обіду електропостачання відновили. 

Росіяни обстріляли цього тижня ще одну високовольтну підстанцію на Полтавщині. Відключати довелося і побутових споживачів, і промисловість. І навіть залізницю, через що стався збій у розкладі руху потягів. Також Росія атакували цього тижня енергооб’єкти на Одещині, Львівщині, Дніпропетровщині. Всюди цілями стали високовольтні підстанції.

Дим піднімається над місцем ракетного удару по високовольтних лініях на Харківщині, 22 березня 2024 р.
Фото: EPA/UPG
Дим піднімається над місцем ракетного удару по високовольтних лініях на Харківщині, 22 березня 2024 р.

«Зруйнована велика кількість об'єктів енергетики. Це і генерувальні потужності, високовольтні підстанції, мережі. Ситуація дуже складна. Що потрібно зараз робити? Потрібна загальнодержавна мобілізація. По-перше, з'ясувати, що нам слід відновити, щоб ми пройшли не тільки зиму, але й період високих температур влітку. По-друге, мобілізувати фінансові ресурси. Нам потрібен такий собі енергетичний Рамштайн, щоб ми залучили наших європейських партнерів для постачання обладнання та до інвестицій», — розповів голова ради Громадської спілки «Всеукраїнська енергетична асамблея» Іван Плачков. 

Складною залишається ситуація в Харкові, де тривають відключення. Водночас в Укренерго повідомили, що ліміти електропостачання в місті можуть зменшити вдвічі. Бо подекуди харків'яни без світла по шість-вісім годин на добу.

«Зараз створюють усі необхідні умови, щоб зменшити дефіцит електрики. Харків має отримати легші графіки», — заявив президент Володимир Зеленський.

У Міністерстві енергетики наголосили: Україна потребує вдосконалених систем протиповітряної оборони. А заміну знищеному обладнанню доводиться шукати по всьому світу. 

Російська пропаганда також битиме по енергетиці

«Ситуація, коли в якихось областях дефіцит і відключення, а в решті частині країни профіцит і експорт, доволі неприємна. І це дуже сприятливий ґрунт для російських ботоферм, які розганятимуть зраду. Хтось учергове почне показувати таблиці з обсягами системних перетоків, видаючи їх за експорт, замовчуючи, що сума цих перетоків у суміжних енергосистемах у кінцевому рахунку дорівнює нулю», — пояснив експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп. 

Лінії електропередач
Фото: Укренерго
Лінії електропередач

Показовим для ситуації в енергетиці став понеділок, 8 квітня. Того дня Україна і експортувала, і імпортувала електроенергію. У денні години держава мала надлишок електроенергії, тож продавала його до Польщі. А от уже ввечері, в пікові години споживання, екстрено імпортувала. Завдяки безхмарній погоді особливо активно працюють сонячні станції. Зокрема через це й виникає надлишок електроенергії вдень. Та в пікові години її країні замало. 

«У нас зараз ситуація, коли більшість споживачів електричної енергії є на лівобережжі України, тоді як генерувальні об'єкти в основному на правобережжі. Звідти є можливість ще й імпорту з Європи. Система побудована так, що електричну енергію із західних регіонів неможливо передати на велику відстань.

Тобто енергію, наявну, наприклад, на кордоні України та Польщі, її передати на Одещину, Харківщину чи навіть Дніпропетровщину неможливо», — пояснив експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев. 

Окупована Запорізька АЕС і російські дрони 

Росіяни також влаштували нову провокацію на загарбаній Запорізькій атомній станції. Цього разу атакували її дронами. І, звісно, в усьому звинуватили Україну. Безпілотників було щонайменше три, шкоди станції вони не завдали. 

«Повідомлення про вибух узгоджується зі спостереженнями групи МАГАТЕ. Цього разу загрози ядерній безпеці немає, але останній інцидент знову підкреслює надзвичайно серйозну ситуацію», — повідомив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Ґроссі.

Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі після засідання Ради Безпеки ООН щодо ядерної безпеки в Україні в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, 25 січня 2024 року.
Фото: EPA/UPG
Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі після засідання Ради Безпеки ООН щодо ядерної безпеки в Україні в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, 25 січня 2024 року.

Щоправда, він так і не уточнив, який саме дрон вибухнув і хто його запустив. Причетність України до інциденту заперечили в Головному управлінні розвідки Міноборони. Нагадали: росіяни розмістили на ядерному об'єкті важку техніку, територію довкола замінували. До того ж уже не раз запускали на ЗАЕС безпілотники. 

«Росіяни писали в щотижневих нотах на адресу МАГАТЕ, що придушили та збили 60 безпілотників, так було і в останньому листі. Я порахувала: це 1753 дрони з початку січня. Жодного воєнного сенсу бити безпілотниками по ЗАЕС для України немає. Саме тому вони готували інформаційне поле для провокації», — переконана експертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна. 

У Центрі протидії дезінформації зафіксували нову хвилю російських маніпуляцій: Москва намагається звинуватити Київ у ядерному тероризмі, аби так дискредитувати Україну. І все це відбувається, поки організовують Саміт миру, який відбудеться 15–16 червня у Швейцарії

Україна готується до зими

Держава почала закачувати газ до підземних сховищ. Так Україна готується вже до наступного опалювального сезону. У Нафтогазі повідомили: за зиму країна використала 6.7 млрд куб. Скільки планують закачати, у компанії не уточнили. 

Європейські газові сховища заповнені на понад половину, що є нетипово високим показником для весни. Йдеться про понад 60 млрд кубів палива. Пояснення просте — тепла зима. Водночас такі запаси газу знижують і попит на нього, а відповідно зменшується вартість.

Підземне газове сховище поблизу Інчукалнса, Латвія, 5 травня 2022 р.
Фото: EPA/UPG
Підземне газове сховище поблизу Інчукалнса, Латвія, 5 травня 2022 р.

А от ціни на вугілля на європейському ринку зростають. Однак потреби України в цьому паливі на наступний опалювальний сезон оцінити важко. Теплова генерація зазнала колосальних руйнувань. А вже накопичені запаси на складах і так є рекордними. Йдеться про приблизно 1 млрд тонн. Зростає і внутрішній видобуток. Зокрема, державні копальні збільшили його на чверть з початку року. 

«Як на мене, тут зараз задання не в тому, щоб закуповувати великі обсяги газу чи вугілля. Потрібно сконцентруватися на запуску великої кількості малих об'єктів генерації, що працюють на місцевому паливі. Це може бути і той самий природний газ, і вугілля, і торф. Якщо цього не зробити й зосередитися на відновленні великих об'єктів генерації, то немає жодної гарантії, що ці об'єкти не будуть зруйновані. І тоді існує загроза зриву опалювального сезону», — зазначив Геннадій Рябцев. 

Часу критично мало: діяти треба швидко 

У підготовці до наступного зими в Кабінеті Міністрів виділили три головні цілі: ремонти й залучення іноземної допомоги, децентралізація енергетики та посилення протиповітряної оборони. Великі надії уряд покладає на Фонд підтримки енергетики України. До нього зробили внески закордонні партнери, які виділили поки що 405 мільйонів євро.

Окрім того, Європейський Союз уже надсилає в Україну десятки генераторів, серед них й установки великої потужності. Цікава пропозиція надійшла з Литви. Ця балтійська країна закрила свої теплові станції, а тепер пропонує розібрати їх на запчастини. Український уряд на таку допомогу погодився.

Фото: facebook/Герман Галущенко

«Багато когенераційних установок передали нам USAID та інші донори, але частина з них досі не підключені. На жаль, складно сказати чому. Чи це тільки технічне рішення, власне, безпосередньо складнощі в нас з підключеннями. Чи десь не було критичної потреби, тому що начебто така зима була помірна. Я думаю, багато хто з керівного складу розслабився. Варто максимально хоча б підключати те, що в нас уже є, зробити інвентаризацію, максимально спростити, що треба, усі процедури, щоб їх запустити», — закликала координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко. 

В уряді вже пообіцяти спростити законодавство, аби встановлення малої генерації було максимально легким процесом. Паралельно Кабмін оцінює внутрішні можливості країни відновити енергетику, але коштів не вистачає. Не лише обладнанням, а й грошима готові допомагати партнери України. Скажімо, уряд Данії виділив 6 млн євро на відновлення української енергетики. Водночас у Кабміні вкотре повторили: остаточного рішення про підвищення тарифу на електроенергію для населення немає. 

«Улітку можна закликати людей не вмикати кондиціонерів, бо саме кондиціонери є тим джерелом, яке найбільше споживає електроенергії та саме створює цей пік. Бо є певний парадокс, коли споживання електроенергії влітку іноді буває вищим, ніж узимку. За умов фактично обмеженої можливості генерувати електроенергію мусимо обмежити або добровільно її споживання, або недобровільно, і це будуть робити диспетчери», — переконаний виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк.

Святослав Павлюк
Фото: Укрінформ
Святослав Павлюк

Уже розпочали підготовку до наступної зими і в громадах. Скажімо, Тернопіль до опалювального сезону планує перетворитися на окремий енергоострів. Тобто місто хоче забезпечити частину потребу у світлі власними силами. Енергетики оцінили потреби в електроенергії, на черзі перебудова мереж. Електроенергією власної генерації у критичних ситуаціях місто забезпечуватиме соціальну сферу: водоканал, теплоенерго, роботу каналізації та лікарні. 

«Тернопільська область майже не має власної генерації. Ми повністю залежні від зовнішніх систем генерації та розподілу, транспортування, подачі живлення. І це від нас вимагає зараз спробувати перезавантажити систему енергетичної інфраструктури в місті. Плануємо змонтувати кілька когенераційних установок, які дали б можливість забезпечити хоча б 10–15 % від потреб міста», — пояснив заступник міського голови Тернополя Владислав Стемковський. 

Промислові ж споживачі мають також задуматися над власною генерацією, підкреслили в Укренерго. Росіяни б'ють по лініях, а це означає, що бізнес може залишитися без фізичного доступу до електроенергії. І за таких критичних умов не допоможе навіть збільшення імпорту. В Укренерго підкреслили: готові допомагати і консультувати, які саме генераційне обладнання встановити. 

Сергій БарбуСергій Барбу, кореспондент "5 каналу"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram