З чого все починалося
Все почалося ще із блокування перевізниками восени 2023 року. Одна з асоціацій польських перевізників, далеко не найвпливовіша у транспортному бізнесі Польщі – четверта за розміром, змогла заблокувати експорт цілої країни. Цей крок став сигналом для невеликих груп потенційних протестувальників в інших країнах, у тому числі в Словаччині, Угорщині та Румунії, які періодично почали проводити подібні акції. Приклад польських перевізників показав безкарність, бездіяльність держави та можливість маніпулятивно впливати на інформаційне поле.
Навіть коли активно блокують кордон тільки поляки, ситуація сильно не покращується. Українці намагаються виїжджати через інші країни, де, природно, виникають пробки. Важливо враховувати пропускну спроможність пунктів пропуску з Польщею: Ягодин має близько 30% пропускної спроможності України, Краковець – близько 10%, а Рава та Шегині – разом близько 16%. Ці чотири найбільші пункти пропуску забезпечують більш ніж половину експорту автомобільним транспортом. Тому, у разі блокади цих пунктів, решта кордону просто не справляється з потоком.
Блокада почалася з перевізників, але незабаром була підхоплена і фермерами, а також іншими незадоволеними соціально-економічними групами, які побачили в ній суттєвий важіль тиску на будь-яку європейську структуру управління, чи то національну, чи загальноєвропейську. Ця дія виявилася простою і безкарною для ініціаторів.
За що борються поляки?
Усі європейці стикаються зі зростанням цін на полицях магазинів, а громадською думкою намагаються маніпулювати заангажовані групи, звинувачуючи у цьому війну в Україні. Однак немає логіки в цьому твердженні, і очевидно зниження цін після відкриття кордону для постачання української дешевої сировини та продуктів. Але ця ідея не популярна і не обговорюється в європейському суспільстві.
Польські протестувальники борються не за піднесені ідеали, а за конкретні фінансові інтереси та збільшення дотацій. Проте організатори акцій намагаються надати цій боротьбі суспільного характеру, створюючи враження, що це боротьба за праву справу, подібно до духу українського майдану.
Про вимоги
Закриття доступу до дешевої продукції з України обмежує можливості європейців вирішити свої економічні та цінові проблеми. Вимоги не надходять до українців, а направлені до ЄС, який, на думку активістів, не виявляє належної реакції. Основні вимоги протестувальників:
- Закриття кордону для агропродовольчої продукції з-за меж ЄС. Поляки вимагають обмежити імпорт сільськогосподарської продукції, щоб захистити своїх виробників від конкуренції з дешевшими товарами з України.
- Незгода із зеленою угодою. Вони виступають проти екологічних норм і вимог, запропонованих Євросоюзом, які можуть спричинити збільшення витрат для місцевих виробників.
- Вимога дотацій у тваринництві. Поляки наполягають на отриманні додаткової фінансової підтримки для розвитку галузі тваринництва, що дозволить їм конкурувати на ринку сільськогосподарської продукції успішніше.
Таким чином, українці, які шантажуються, бізнес і репутація яких страждають насамперед, навіть не можуть дати відгук на умови шантажу, адже два з трьох пунктів знаходяться поза зоною нашої компетенції.
Які наслідки для Європи?
Блокада кордону між Україною та Польщею має серйозний вплив не лише на українську економіку, а й на європейський ринок. Перекриття транзиту через Польщу уповільнює рух всіх експортних категорій, включаючи і транзитні товари, які мають доставлятися не тільки у Польщу, а й в інші країни Європи.
Машини, що перевозять товари, стоять у черзі від 20 до 30 днів, що призводить до втрати цінності українських товарів і створює необхідність для європейських партнерів шукати альтернативні постачання. Це негативно позначається на репутації українських виробників та ускладнює можливість швидко та гнучко реагувати на ринкові вимоги.
До того ж вплив торгової блокади – це загроза для всієї Європи, не тільки для Польщі. Серед наслідків можна виділити:
Зменшення обсягів транзиту через Польщу. Блокада кордону між Україною та Польщею вже призвела до зниження обсягів транзиту товарів через територію Польщі, і ця тенденція посилюється. Це може спричинити проблеми для компаній, що спеціалізуються на транспортуванні та логістиці, які залежать від прохідності кордону для ефективної роботи.
Економічні втрати для бізнесу. Бізнес у ЄС, який залежить від торговельних відносин з Україною, може зіткнутися з економічними втратами через зниження обсягів транзиту та обмеження постачання. Це може призвести до зменшення прибутку та погіршення фінансового стану компаній.
Негативні наслідки для європейських споживачів. Обмеження постачання товарів з України може призвести до нестачі деяких товарів на європейському ринку. Це може вплинути на ціни та доступність певних товарів для європейських споживачів.
Можливе підвищення цін. Бізнес у ЄС, залежний від постачання товарів з України, може зіткнутися з підвищенням цін через обмеженість пропозиції. Це може позначитися на кінцевих цінах для споживачів, що може погіршити їхню купівельну спроможність і рівень життя.
Невизначеність для бізнесу та споживачів. Введення торгової блокади створює невизначеність для бізнесу та споживачів у ЄС. Неясність майбутнього торгових відносин може ускладнити планування та прийняття рішень, що може негативно позначитися на інвестиціях та економічній стабільності регіону.
Наслідки для України
Довгострокові наслідки блокади кордону для України вкрай серйозні і сягають далеко за межі сьогоднішньої економічної ситуації. Одним з основних негативних аспектів є підрив експортної економіки, яка вже сьогодні перебуває у скрутному становищі через різні обставини. Блокада кордону з Польщею стала серйозним випробуванням для українських експортерів, які зіштовхнулися зі значними проблемами та збитками.
Експортні компанії вже починають зазнавати серйозних фінансових труднощів через блокаду. Збитки виникають не тільки через затримки і втрати в ціні продукції, а й через втрату довіри з боку клієнтів через неможливість своєчасного постачання товарів. Це може призвести до довгострокових проблем для українських експортерів, оскільки відновити довіру клієнтів та повернути репутацію після таких подій може вимагати значних зусиль та часу.
Вплив блокади на українську економіку очевидний: зменшення експорту та втрата довіри з боку міжнародних партнерів негативно позначається на фінансовому стані країни. Збитки для експортерів призводять до зниження податкових надходжень до бюджету, що може ускладнити фінансування армії, соціальних програм та розвиток інфраструктури. Крім того, погіршення умов для експорту може призвести до зменшення робочих місць і загострення соціально-економічної ситуації в країні.
Україна є країною, де експорт відіграє значну роль в економіці. Частка експорту у ВВП України становить близько 35%. Це означає, що понад третина економіки країни залежить від зовнішнього ринку та міжнародної торгівлі. Блокада насамперед вдарила по експорту агропромислової продукції, яка становить понад дві третини всього українського експорту. Що дуже небезпечно для країни, це легкість, з якою малі групи можуть підривати економіки сусідніх країн, а враховуючи те, кому на руку підрив української економіки, то можна з упевненістю говорити про подальше додаткове стимулювання таких груп до подібних дій.
Економічний фронт війни проти України і необхідність контрнаступу
Зараз українська влада та підприємці практично не реагують на ситуацію. Відсутня чітка стратегія й організовані дії. Натомість спостерігається фрагментарна активність, яка виявляється у розміщенні фотографій з переговорів у соціальних мережах та інших діях без користі для країни.
Для ефективного подолання наслідків торгової блокади з Польщею необхідна спільна дія всіх зацікавлених сторін. Бізнес та держава спільно мають провести стратегічний вплив на ситуацію. Деякі елементи цієї стратегії можуть бути такими:
1. Підвищення ставок. Тиск на польських експортерів через дзеркальне перекриття доступу польських товарів на український ринок.
2. Перспективи компенсації збитків. Наслідуючи юридичну логіку, дії протестувальників завдають шкоди третім особам – сотням виробників в Україні. Ініціатори блокад, це фізичні особи, рідше юридичні, одержують дозвіл на мирний страйк, а не на блокування кордонів. Таким чином, в наявності два факти, які можуть мати судові наслідки. Якщо сотні економічно постраждалих компаній позиватимуться на кожного організатора, то тільки для формального захисту в суді їм доведеться найняти батальйон юристів, а якщо в результаті слухань з'явиться перспективи виграти ці позови, то охочих продовжувати такі акції помітно зменшиться.
3. Інформаційна боротьба. Якщо запитати середньостатистичного європейця про проблеми інфляції і причину блокади українського кордону, він не знайде логічного зв'язку, а відповість штампом, що сформувався: ціни зростають через війну в Україні, в Польщі фермери захищають себе від чогось. Таким чином, в наявності повна відсутність з боку України роботи з громадською думкою в ЄС, а ми чудово переконалися наскільки це важливий ресурс навіть у гарячій війні. Поки що проблем у фокусі уваги мас, демократичні держави вирішують їх.
4. Підвищення зацікавленості в успіху української економіки. Не секрет, що нарощування виробництва в Україні – це діяльність на межі фантастики, проте факти є, і вони не поодинокі! Там, де є потенціал зростання, відразу з'являється інвестор. Міжнародний інвестор – це захист, у тому числі від бездіяльності європейських чиновників. У момент, коли економічним діям заважають військові ризики, завдання української держави – забезпечити гарантії безпеки європейських інвестицій в українські виробничі проєкти. Інструменти для цих гарантій – це вже не фантастика, а набір зрозумілих механізмів взаємодії. І якщо сотні польських бізнесменів будуть дуже зацікавлені в успіхах виробничих компаній на території України, то дрібні асоціації у тій самій Польщі не зможуть безперешкодно підривати економіку цілої країни