Про що зміни?
10 червня Верховна Рада ухвалила в цілому зміни до Державного бюджету на 2026 рік.
Законом передбачено, що доходи держбюджету-2026 зростуть на 2 трлн 291 млрд грн (з урахуванням проєкту змін доходи складатимуть майже 5 трлн 196 млрд грн) завдяки трьом джерелам:
– фінансова підтримка ЄС (механізм посиленого співробітництва) – 2 трлн 221 млрд грн;
– додаткові надходження в межах виконання Плану України (реалізація ініціативи ЄС «Ukraine Facility») – 47,7 млрд грн;
– збільшення надходжень від ПДФО за рахунок збільшення обсягу грошового забезпечення військових – 22,6 млрд гривень.
Ключова зміна – збільшення фінансування сектору безпеки та оборони на 1 трлн 560 млрд грн. З урахуванням цих змін загальний ресурс на оборону та безпеку у поточному році складатиме 4 трлн 367 млрд грн.
Додаткові кошти розподілені за трьома напрямами:
+1 трлн 371 млрд грн – закупівлю й ремонт техніки, озброєння, боєприпасів;
+174,3 млрд грн – на грошове забезпечення військовослужбовців;
+14,6 млрд грн – резерв для сектору безпеки та оборони.
Бюджетні зміни, зокрема, передбачають таке додаткове фінансування:
+9,91 млрд грн – для Національної гвардії (грошове забезпечення і зброя);
+6,79 млрд грн – для Державної прикордонної служби;
+4,8 млрд грн – для Держспецзв’язку (закупівлі дронів);
+3,15 млрд грн – на розвиток оборонно-промислового комплексу;
+2,47 млрд грн – для СБУ;
+2,13 млрд грн – для Держспецтрансу;
+1,83 млрд грн – для ГУР МО України;
+7,8 млн грн – для Служби зовнішньої розвідки.
Окремо уряд запропонував додати 40 мільярдів на «плани стійкості» регіонів і міст та збільшити резервний фонд ще на 40 мільярдів «на ліквідацію наслідків збройної агресії», як пояснював міністр фінансів Сергій Марченко.
За пропозицією уряду, з 1 липня 2026 року військовий збір спрямовуватимуть безпосередньо на грошове забезпечення військових.
Претензії опозиції та правки до другого читання
Опозиційні фракції ще на етапі ухвалення проєкту бюджету за основу розкритикували норми:
– «перекидання» 40 мільярдів із видатків Міноборони зі статті про закупівлю зброї до резервного фонду, з якого уряд, на думку опозиції, зможе фінансувати «популістські» програми різноманітних кешбеків та підтримки без парламентського контролю;
– виділення ще 40 мільярдів на «плани стійкості»;
– відсутність реального підвищення чи бодай індексації грошового забезпечення військових.
Читайте: 40 мільярдів з Міноборони — у резервний фонд: Як ВР голосувала за зміни до бюджету-2026
Однак ці три основні норми залишилися без змін у законі в цілому.
Хоча між першим і другим читаннями депутати з опозиції подавали свої правки. Пропонуючи залишити 40 млрд грн Міністерству оборони, а не вилучати їх до резервного фонду і спрямувати надходження від військового збору через спецфонд виключно на грошове забезпечення військових, а використання резервного фонду обмежити лише військовими потребами.
Членкиня Комітету ВР з питань фінансів Ніна Южаніна («Європейська солідарність») депутатка пропонувала збільшити видатки Міноборони на 7 млрд грн – за рахунок скорочення фінансування регіональних «планів стійкості», телемарафону «Єдині новини» та державної виплати 1000 грн у рамках програми «Зимова підтримка». Ще 7 млрд грн армія могла б отримати через підвищення нормативу зарахування військового ПДФО бригадам – з 10% до 20%.
Водночас «Європейська солідарність» наполягала, щоб підвищення грошового забезпечення для співробітників СБУ, Нацгвардії, Держприкордонслужби та Служби зовнішньої розвідки стосувалося лише тих, хто безпосередньо бере участь у бойових діях.
Читайте такожПарламент ухвалив бюджет-2026: без підвищення зарплат військовим, але з мільярдами на “стратегічні комунікації”
Окремий пакет правок подав перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк («Голос»). Зокрема, депутат пропонував заборонити відкривати нові бюджетні програми за рахунок резервного фонду без згоди Бюджетного комітету (за словами Железняка, щоб унеможливити кешбеки «на підтримку рейтингу президента»), перенести 40 млрд грн із резервного фонду на зарплати військовим і не підвищувати грошове забезпечення «тиловим» співробітникам СБУ, як планує уряд.
За підрахунками Железняка, лише ці кроки дали б 65-70 млрд грн економії. «Якої вистачило б, щоб уже з червня підняти мінімальне грошове забезпечення в армії до 30 тис грн, напевно навіть і більше, десь до 33–35 тис», – стверджує депутат.
Натомість 8 червня голова Комітету ВР з питань бюджету Роксолана Підласа («Слуга народу») повідомила, що комітет рекомендував ухвалити зміни до бюджету-2026 у другому читанні та в цілому без урахування правок опозиції.
Розгляд правок: в порожній залі і з політичними сварками
9 червня після 15.00 Рада почала розгляд змін до бюджету-2026 у другому читанні, але на робочих місцях залишалися не більше 30 парламентарів, переважно з опозиційних фракцій.
Депутати від «ЄС» назвали розгляд бюджетних змін у порожній залі ганьбою.
Натомість нардеп Максим Заремський («Слуга народу») заявив, що на його 206-му окрузі на Буковині треба будувати дороги і на це, мовляв, варто виділяти бюджетні кошти.
Ще один представник президентської фракції, Павло Фролов, додав, що в Раді все ж очікують на проєкт закону від міністра оборони Михайла Федорова, в якому буде передбачене збільшення грошового забезпечення захисників.
Далі нардепи цілком очікувано провалювали одна за одною свої правки – жодна не набрала мінімально необхідні 226 голосів. Артур Герасимов («Європейська солідарність») марно вимагав від спікера Руслана Стефанчука озвучувати обґрунтування відхилення кожної правки.
Наступного дня, 10 червня, депутати все ж забезпечили кворум і проголосували до другого читання низку точкових поправок до бюджету. Серед них:
– правка Романа Костенка («Голос»), яка передбачає, що перенаправлення коштів Міноборони на інші видатки потрібно погоджувати з Комітетом ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки;
– дозвіл НАБУ застосовувати при розрахунку зарплати співробітників прожитковий мінімум 3328 грн замість 3028 грн, але у фінальній редакції – без збільшення видатків на саме Агентство;
– додаткові 1,44 млрд грн на виплати працівникам Служби судової охорони (ССО) за 2022 рік – додаткової винагороди на виконання судових рішень коштом зменшення резервного фонду;
– збільшення видатків Міненерго коштом резервного фонду: +559,1 млн грн на апарат міністерства – переважно фонд оплати праці (без збільшення зарплат співробітників), а також на оновлення кіберзахисту, обладнання приміщень для грифованих нарад і встановлення пожежної сигналізації та систем оповіщення;
– додаткові 127,5 млн грн на ліквідацію нерентабельних шахт (погашення боргу із зарплати на шахті №9 «Нововолинська» і шахті «Надія» та продовження їх утримання ще на три місяці);
– додаткові 72,1 млн грн на погашення боргу Державного агентства управління Зоною відчуження за електроенергію та пільгові пенсії колишніх працівників ЧАЕС і Зони відчуження і 525,1 млн грн на підтримку в безпечному стані блоків ЧАЕС.
Водночас не пройшла правка авторства голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії про доручення уряду відновити у 2027 році Дорожній фонд у розмірі 25%. Провал правки про Дорожній фонд спровокував чергову суперечку: одні нардепи нагадували, що відремонтовані дороги потрібні й військовим, інші парирували, що саме по них у 2022-му заходили окупанти.
Врешті 242 народні депутати підтримали зміни до бюджету в цілому. «Слугу народу» традиційно підтримали два уламки ОПЗЖ, групи «Довіра» та «За майбутнє», до яких приєдналася представниця «Голосу» Таміла Ташева.
«Європейська солідарність» одразу пообіцяла зареєструвати проєкт постанови про відсторонення голови Комітету з питань бюджету Роксолани Підласої за порушення Регламенту та ігнорування правок опозиції. Нардепка Ірина Геращенко анонсувала оприлюднення прізвищ всіх нардепів, які проголосували за бюджетні зміни, «обікрали на 40 млрд грн ЗСУ» і не підняли грошове забезпечення військових.