Пріоритет – оборона
Ще минулого тижня уряд спрямував до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2024 рік. 20 вересня його представили. Це перший етап, він не потребує голосування, народні обранці лише заслухали міністра фінансів Сергія Марченка. До 1 жовтня вони мають внести свої пропозиції до першого читання (за процедурою, у третьому читанні та в цілому закон про держбюджет повинні ухвалити до 1 грудня).
Нагадаємо, держбюджет на 2023-й Рада ухвалила заздалегідь – 3 листопада.
Уряд заклав у проєкт бюджету на 2024 рік зростання ВВП на 5%. Хоча МВФ налаштований стриманіше і прогнозує 3,2%. Очікування інфляції – на рівні 10,8%. Мінімальна зарплата зросте до 7100 грн, а з 1 квітня 2024-го – до 8000 грн.
Середньорічний курс долара США – 41,4 грн. «Цей курс закладається в бюджет для розрахунків доходів і видатків. Він може відрізнятися від реального, бо з 24 лютого 2022 року в Україні діє фіксований обмінний курс, наразі він 36,6 грн)», – зазначила голова бюджетного комітету Роксолана Підласа.
Дефіцит держбюджету – 1,6 трлн грн. «Це на 74,2% більше, ніж фактичний дефіцит у 2022 році. Тому уряд вестиме перемовини про отримання іноземної допомоги в розмірі майже 43 млрд дол. Очікуємо 12–13 млрд дол. від США і 18 млрд євро від ЄС», – додала голова бюджетного комітету.
Загальний обсяг видатків державного бюджету-2024 складає 3,3 трлн грн.
Основним пріоритетом бюджету залишається оборона. У проєкті уряд зафіксував для неї коштів на рівні 2023 року – 1,69 трлн грн (21,6% від ВВП). Зокрема, видатки на виробництво зброї та боєприпасів в Україні – 55,8 млрд грн, ще 48 млрд грн – на виробництво дронів.
ПДФО військових пересварив депутатів
Мінфін прогнозує зростання доходів наступного року на 355,9 млрд грн, або на 25,6%. А саме від:
– податок на доходи фізичних осіб і військовий збір – разом на 132,7 млрд грн, або на 73,6%;
– податок на додану вартість – на 130,7 млрд грн, або на 21%;
– податок на прибуток підприємств – на 62,8 млрд грн, або на 56,7%;
– акцизний податок – на 51 млрд грн, або на 35,3%.
Ключовою новацією бюджету-2024 є якраз ідея переспрямувати частину податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення військовослужбовців (прогноз – 96,3 млрд грн) із місцевих бюджетів до держбюджету. А також скоротити норми відрахування звичайного ПДФО до 60% для громад, як і закладено в чинному Бюджетному кодексі.
Тому Кабмін разом з проєктом кошторису на 2024 рік подав до парламенту зміни до Бюджетного кодексу, якими запропонував забрати ПДФО з місцевого рівня вже з 1 жовтня цього року. Депутати від «Слуги народу» та «Європейської солідарності» пересварилися через це ще на засіданні бюджетного комітету.
«Проєкт справді пропонує вже з 1 жовтня 2023 року спрямувати 100% військового ПДФО до державного бюджету і розподілити у пропорції 50/50 між Держспецзв’язку та Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості на виробництво військового обладнання та боєприпасів. Також на засіданні міністр фінансів відзначив, що залишки коштів місцевих бюджетів становлять уже 220 млрд грн, які неможливо використати до кінця року. При цьому в держбюджеті на цей рік залишаються 10 млрд грн дотації місцевим бюджетам для компенсації втрат військового ПДФО у 4 кварталі, але саме тим громадам, які цього потребують найбільше. З градуса дискусії зрозуміло, що забезпечити затвердження такого рішення комітету на пленарному засідання парламенту буде вкрай важко», – заявив представник «Слуги» Павло Фролов.
Натомість представник «ЄС» Олексій Гончаренко переконаний, що новація розвалює всю ідею децентралізації.
«Звісно, треба віддавати гроші на армію, але де гарантія, що їх витратять раціонально в цих установах? Простіше було б прокомунікувати все з місцевою владою, проговорити, куди і що потрібно витрачати, та почати працювати. Але ж ні, треба в місцевої влади забрати все і зосередити в руках центральної», – сказав Гончаренко.
Представниця фракції «Голос» Юлія Клименко також розкритикувала урядову редакцію за те, що податок на зарплати військових забирають у громад.
«Де-факто передають ці кошти не Міністерству оборони України на військові видатки, а двом нічим непримітним і без особливих успіхів держвідомствам – Держспецзвʼязку та Мінстратегпрому. Нагадую, що Держспецзв'язку ще в березні 2023-го передали 40 млрд грн на дрони, про ефективність і вартість виробництва яких ходять легенди, багато написано і буде ще не одне розслідування. Нескладно здогадатися, що всі видатки цих двох відомств засекретять, цифр не буде, як і результатів дронової програми, про що гарно знають усі на передовій, тільки й сподіваються на волонтерські дрони і гроші», – припустила Клименко.
Після палких дискусій більшість комітету таки рекомендувала парламенту ухвалити саме урядові зміни за основу та в цілому – голоси дали «слуги», депутати від «Батьківщини» та колишньої ОПЗЖ.
На самому засіданні парламенту законопроєкт представив заступник головнокомандувача, генерал Михайло Забродський.
Зміни до Бюджетного кодексу підтримали 236 нардепів, однак лише за основу.
«Провалили також і голосування за скорочення терміну внесення поправок до другого читання. Тому розгляд у цілому можливий тільки в жовтні. Та до другого читання начебто все ж мають бути зміни у бік місцевого самоврядування», – анонсував заступник голови фінансового комітету Ярослав Железняк.
Без коштів на дороги, ДФРР та інвестиційні проєкти
Ще одна бюджетна новація – не фінансувати наступного року Держфонд регіонального розвитку, який до повномасштабного вторгнення після врахування поправок нардепів до бюджету зазвичай був «годівницею» для мажоритарників.
Нагадаємо, що на 2023-й у ДФРР закладали 2 млрд, які потім передали Збройним силам України.
Також уряд не передбачив видатків Дорожнього фонду та інвестиційних проєктів Мінекономіки, у рамках яких ремонтували чи реконструювали об’єкти держвласності.
«Залишається лише Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. За наполяганням МВФ, Нацбанк наступного року зараховуватиме свій чистий прибуток до загального фонду державного бюджету – всього 17,7 млрд грн. Фонд ліквідації наслідків збройної агресії поповнюватиметься лише з конфіскованого та проданого російського майна», – розповіла Роксолана Підласа.
Соціалка: чи справді стане краще?
Видатки на соціальний захист наступного року зростуть:
– для громадян, які потрапили у складні життєві обставини, передбачили надання різних видів допомог на 88,7 млрд грн;
– виплати житлових субсидій і пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг – 49,9 млрд грн (на 12 млрд грн більше, ніж у 2023 році);
– соціальний захист осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю – 5,9 млрд грн (на 2,4 млрд грн більше, ніж у 2023 році);
– Пенсійний фонд (покриття дефіциту і пенсії, які платить держава) – 271,9 млрд гривень.
Однак перший заступник голови бюджетного комітету, нардеп фракції «Батьківщина» Іван Крулько впевнений, що насправді соціальні стандарти знизяться.
«Прожитковий мінімум з 1 січня 2024 року на одну особу – 2920 гривень (+331 грн). Для дітей віком до 6 років – 2563 гривні (+291 грн). Для дітей віком від 6 до 18 років – 3196 гривень (+363 грн), а працездатних осіб – 3028 гривень (+344 грн)... Підвищення показника прожиткового мінімуму протягом року не передбачається.
Розміри прожиткового мінімуму, які пропонують на 2024 рік, не покривають навіть половини фактичного. Враховуючи рівень прогнозованої інфляції (10,8%), на особу він має складати щонайменше 8 500 грн», – пояснив нардеп.
Мінімальна пенсія з 1 січня 2024 року буде 2361 грн – плюс 268 грн. Її підвищення впродовж року також не передбачене.
Правда, перегляд мінімальної зарплати заплановано з 1 січня 2024-го – сягне 7100 грн. З 1 квітня – до 8000 грн. Її не змінювали з 1 жовтня 2022 року – це 6700 грн.
Які відомства отримають більше?
У проєкті бюджету уряд збільшив видатки на такі міністерства та відомства:
– Мінекономіки – порівняно з 2023 роком бюджет зріс у понад сім разів – 33,287 млрд;
– Мінстратегпром – у сім разів – 56,020 млрд;
– Мінсоцполітики – на 23,474 млрд;
– Міністерство у справах ветеранів – більш ніж удвічі – 13,554 млрд;
– Мінцифри – в 4,5 рази – 2,157 млрд;
– Бюро економічної безпеки – збільшують у 3,5 рази і додають 1,253 млрд;
– Офісу Генпрокурора додали 9% – 1,159 млрд;
– СБУ – на 11% – плюс 3,518 млрд;
– ДБР – на 55% – на 1,134 млн;
– НАБУ – додали 0,613 млн.
Серіали і марафон, але без виборів
За кошт платників податків наступного року хочуть зняти 53 серіали та фільми. Загалом на іномовлення України та виробництво серіалів заклали 1,5 млрд. Це на 400 млн менше, ніж цього року.
Марафон «Єдині новини» також триватиме, на 2024-й для нього передбачено 1,7 млрд грн. Медіа парламенту – канал «Рада» і газета «Голос України» – отримають 198,3 млн (+5,4 млн до цього року).
За словами Ярослава Железняка, інтригу з приводу виборів наступного року знято, адже видатки на них не передбачені: «Коли у 2019 році були вибори, то лише бюджет ЦВК складав 4 млрд грн». А втім, якщо відповідне рішення таки ухвалять, депутати можуть проголосувати за зміни в бюджеті.
На 2024-й скоротили грошове забезпечення політичних партій: 840,5 млн грн, що на 45 млн грн менше, ніж цього року. Пов’язано із забороною ОПЗЖ та припиненням фінансування «Голосу» через виявлені порушення у звітності НАЗК.
Зміни до бюджету-2023
Також 20 вересня депутати ухвалили за основу урядові зміни до бюджету 2023 року. Кабмін подав ці правки щодо «фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань».
Загалом уряд запропонував збільшити видатки до кінця року на 317 млрд грн, з них майже 303 млрд грн спрямувати на потреби оборони:
+195,7 млрд грн – ЗСУ;
+39,7 млрд грн – Національній гвардії;
+20,4 млрд грн – Державній прикордонній службі;
+19 млрд грн – Національній поліції;
+13,2 млрд грн – на закупівлі та модернізацію військової техніки та озброєння ЗСУ;
+4,4 млрд грн – Мінстратегпрому на виробництво в Україні зброї та боєприпасів;
+4,2 млрд грн – СБУ;
+2,5 млрд грн – ГУР МО;
+2,1 млрд грн – Державній спеціальній службі транспорту Міноборони;
+570,2 млн грн – Держспецзв'язку;
+500,7 млн грн – СЗР;
+230,5 млн грн – УДО;
+151 млн – на винагороди курсантам системи МВС.
Також отримають більше:
+214 млн грн – секретаріат КМУ (зарплати);
+71 млн грн – МЗС (зарплати);
+43 млн грн – ФДМУ (компенсації звільненим з регіональних відділень);
+2 млн грн – Державна служба лікарських засобів;
+20 млн грн – Міносвіти та науки (зарплати);
+15,5 млн грн – Мінагро (зарплати);
+1,2 млрд грн – посольства (видатки на роботу);
+30,5 млн грн – об'єкти «Укриття» ЧАЕС (оплата комунальних послуг);
+30 млн грн – Фонд розвитку інновацій;
+5,97 млрд грн – Мінвідновлення (грант ЄС на «швидке відновлення»);
+37 млн грн – Мінфін (зарплати);
+91,2 млн грн – утримання військовополонених;
+18,4 – Києво-Печерська лавра (на утримання);
+53,5 млн грн – Інститут травматології у Києві в Національній академії медичних наук (обладнання);
+46,8 млн грн – Херсонська ОДА.
Крім того, уряд пропонує збільшити видатки на (основні позиції):
+16,5 млрд грн – допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам;
+5,97 млрд грн – на «швидке відновлення» (грант Європейського Союзу);
+1,2 млрд грн – на МЗС, зокрема, для дипломатичних установ у країнах Африки та Аравійського півострова, а також для супроводу України в справах проти Росії в Міжнародному суді ООН та арбітражних трибуналах з морського права;
+552,8 млн грн – видання шкільних підручників для 5 і 6 класу.
«Заплановано скоротити інші видатки на 11,4 млрд грн, в основному за рахунок зменшення видатків на обслуговування державного боргу (на 10,7 млрд грн). Також приємно, що Верховна Рада України планує заощадити 30 млн грн цього року на зарплаті народним депутатам. Щодо джерел покриття, то більшу частину необхідних коштів нам доведеться позичати – майже 299 млрд грн, з яких близько 208 млрд грн – на внутрішньому ринку, частина коштів надійде від перевиконання неподаткових доходів», – пояснила Роксолана Підласа.
Окрім народних обранців, до кінця року можуть отримати менше:
-1,59 млн – ВАКС (тільки з видатків споживання);
-437 тис. грн – Мінекології;
-214 млн грн – Держрибагентство;
-3,5 млн грн – Мінцифри;
-45 млн грн – програма «Електронне врядування»;
-43,8 млн грн – Мінспорту;
-700 тис. грн – уповноважений із захисту державної мови;
-11,9 млн грн – АМКУ;
-132 млн грн – НАЗК – для фінансування політичних партій;
-936 тис. грн – Нацрада з питань ТБ і радіомовлення;
-3 млн грн – Держкосмос;
-23 млн грн – Рахункова палата;
-6,9 млн грн – РНБО;
-716 тис. грн – Нацакадемія правових наук;
-7,6 млн грн – ЦВК (кошти, передбачені для виборів місцевих рад);
-3 млн грн – Луганська ОДА.
На думку Ярослава Железняка, основні питання до таких видатків:
+315 млн грн – зарплати для Бюро економічної безпеки;
+51,7 млн грн – зарплати в Держказначействі;
+185,4 млн – зарплати в Держаудитслужбі України;
+350 млн грн – Міністерству енергетики на підтримку суб’єктів ПЕК.
«Ці зміни намагаються подати депутатам як «бюджет оборони»… На що БЕБ додаткові +68% до свого бюджету? Я так розумію, що нещодавно під час чергової зміни «смотрящих» БЕБ вирішив оголосити конкурс… Увага! На 84 посади. Наш комітет і Мінфін одразу попередили, що грошей немає, але конкурси оголосили. Слідкуємо за руками: зараз вони просять 303 млн (з 315 млн грн) на зарплати під проводом збільшення штату на 270 осіб. А конкурсів було оголошено на 84», – обурюється Железняк.
За словами нардепа, розгляд бюджетних змін на 2023 рік відбудеться тільки в жовтні. До другого читання нардепи вимагатимуть прибрати видатки на БЕБ і збільшити на Міноборони.