Менше обстрілів, але й значно кращий захист
Друга воєнна зима минула не без проблем, але значно простіше, аніж очікували в уряді. І є кілька причин цього. Зокрема — Україна добре підготувалася. Значно посилила систему протиповітряної оборони, що дозволяє збивати чимало запущених росіянами ракет і дронів. Побудувала й фізичний захист довкола енергооб’єктів, фактично першою у світі. Утім і самих атак на енергетику взимку поменшало. Не було й блекаутів чи віялових відключень населення. Тобто графіків обмежень електроспоживання не застосовували, хоча підготували їх ще торік улітку.
«Енергосистема працює стабільно. Обмеження для споживачів не використовуються. Рік і навіть пів року тому багато хто не вірив, що це буде можливо», — сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
В Укренерго помітили, що ворог змінив тактику. Цієї зими росіяни зменшили кількість саме ракетних обстрілів енергетичних об'єктів. Чого не скажеш про дрони — Росія запускає їх по Україні практично щоночі. Удари стали точковими: на одну, скажімо, теплову станцію ворог скеровує відразу кілька ударних безпілотників, які несуть десятки кілограмів вибухівки. Так Росія намагається пробити протиповітряну оборону в конкретному регіоні, здебільшого це стосується промислових центрів.
«Якщо за весь минулий опалювальний сезон вони випустили близько 400 дронів, то зараз вони таку кількість випускають за місяць або за три тижні. Тобто дуже зросла інтенсивність. І вони явно концентрують сили на окремій невеликій кількості об’єктів, на відміну від минулого року, коли намагалися пошкодити і підстанції, і електростанції. Зараз у них, очевидно, така нішева тактика», — розповів голова Укренерго Володимир Кудрицький.
Такими безупинними й масованими нальотами росіянам таки вдалося практично знищити одну прифронтову теплову станцію. І поки що повноцінної альтернативи виробляти електроенергію та замінити її немає.
«Кілька ворожих атак на енергетичні об’єкти Укренерго зробили промислові регіони країни енергодефіцитними навіть в умовах загального профіциту в енергосистемі. Це означає, що ворог не збирається припиняти енергетичний терор, а просто змінює тактику. Отже, розслаблятися не можна, треба готуватися до будь-яких сценаріїв і до майбутньої зими вже зараз», — зазначила колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.
На будівництво нових енергетичних об'єктів Україні бракне коштів. Та й загалом цей процес нешвидкий: наприклад, щоб спорудити установку з виробництва електроенергії, яка працюватиме на газі, необхідно щонайменше два роки.
«У минулий осінньо-зимовий період ми увійшли без достатніх резервів: наших доступних потужностей (разом з можливостями імпортувати) було в акурат для проходження зимових піків. Протягом зими частково відновлювали раніше пошкоджені потужності. Але згрубша ситуація з потужностями кардинально не змінилася», — зазначив експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Адріан Прокіп.
Україна пройшла ремонтну кампанію небувалого масштабу. За даними Міністерства енергетики, відновити вдалося 15 ГВт потужностей.
Відновлення енергетики — це затратно
З жовтня 2022 року по квітень 2023 року росіяни пошкодили понад дві сотні енергетичних об'єктів, підрахували аналітики Єльського університету у США. Ракети й дрони завдали руйнувань у 17 областях України.
«Чесно кажучи, енергетична система ще не на тому рівні, якого хотіли б досягти. Тому що вона досі достатньо чутлива. Але водночас у громадян є тепло й світло — це, мабуть, головний результат нашої роботи впродовж двох років. Працюємо, щоб на постійній основі відновлювати енергетику», — зауважила заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.
Гроші на ремонт української енергетики виділяють західні партнери. До спеціального фонду вже перерахували 400 млн євро. Йдеться і про уряди країн, і міжнародні організації. Причому фізично гроші до України не надходять, рахунки відкрили в банках Європейського Союзу. Ними керує Секретаріат Енергетичного співтовариства. До України везуть уже куплене обладнання, що мінімізує корупційні ризики.
Палива вдосталь
Проблему з напівпорожніми складами, якими вони були на початку осені, вдалося вирішити. Вугілля завезли навіть із запасом: планові показники перевиконали на понад 230 тис. тонн.
«Накопичення достатньої кількості вугілля дозволить енергетикам упевнено завершити опалювальний сезон», — вважає заступник міністра енергетики Олександр Хейло.
Також немає проблем із запасами газу в підземних сховищах. А ще вперше держава перезимувала із блакитним паливом лише українського видобутку. В Укргазвидобуванні озвучили цифру: у 2023-му видали на-гора на понад 670 млн кубів палива більше, ніж у 2022-му.
«Ми з вами пройшли зиму повністю на українському газі! Історична подія. 10 років тому в це ніхто не повірив би. Два роки тому, коли почалася повномасштабна війна, у це теж складно було повірити», — заявив голова правління Нафтогаз Олексій Чернишов.
Сприяв відмові від імпорту газу ще й інший фактор. Споживання палива впало передусім через кризу в промисловості. Крім того, Кабінет Міністрів наклав мораторій на експорт блакитного палива, що цілком виправдано в умовах війни. Зараз у приватних видобувників немає виходу, бо продати ресурс вони можуть лише державі. Зрештою, за підсумками 2023 року їхній видобуток суттєво впав — аж на 14 %. Про скасування заборони на продаж газу за кордон поки що не йдеться, повідомили в Міністерстві енергетики. Проте урядовці готові обговорювати це питання в перспективі.
Дефіциту електроенергії немає
Останні тижні опалювального сезону для України минають без значних проблем. Сприяє тепла погода: споживання електроенергії населенням стабільне. А ще сонце й повноводдя дозволяють виробляти більше світла зеленій енергетиці, зокрема гідроелектростанціям.
Надлишки електроенергії Україна продає за кордон, обсяги експорту є рекордними. Скажімо, у вівторок, 5 березня, продали понад 13 тис. МВт·год. Купували українську електроенергію Словаччина, Угорщина, Польща, Румунія та Молдова. Восени було й годі уявити таке — Україна критично залежала від імпорту й аварійної допомоги сусідніх країн.
«Експорт з України до інших країн здійснюється виключно за умови відсутності дефіциту в енергосистемі. Виробники електроенергії мають можливість не тільки повністю забезпечувати потреби українських споживачів, але й збільшувати обсяги виробництва й продажу, отримуючи кошти для подальшого відновлення після збройних атак росіян», — підкреслили в Укренерго.
Також Україна вже кілька разів надавала аварійну допомогу найближчим сусідам, як-от Польщі. Продаж електроенергії за такою процедурою вигідний через високі ціни. Водночас це доводить, що навіть під час воєнних дій українська енергосистема, яка стала частиною європейською, уміє демонструвати свою надійність.
Водночас Міністерство енергетики періодично звітує про запас потужності, якби споживання електроенергії всередині зросло. У середньому в резерві тепер близько десятка генерувального обладнання, якого саме — урядовці не озвучують.
Коливань у споживанні електроенергії серед населення ні уряд, ні профільні фахівці галузі поки що не прогнозують. Усе залежатиме здебільшого від погоди. Натомість потроху оживає промисловість. Приміром, у січні підприємства використати на понад 27 % більше струму, якщо порівнювати з аналогічним періодом торік.
Уряд береться за борги на ринку
Боргова ситуація в енергетиці набула загрозливих масштабів, суми сягають мільярдів. Схоже, влада поступово таки усвідомила серйозність проблеми. З початку року уряд скасував мораторій на відключення боржників. Обленерго в різних регіонах звітують про перерізання дротів несумлінним споживачам. Хоча й наголошують — спочатку намагаються домовитися, а вже потім відключають.
Однак головна проблема для держави не борги побутових споживачів. А ситуація на балансувальному ринку, який є головним майданчиком для виробників електроенергії та оператора мережі. Борги там сягають показника щонайменше 30 млрд грн. І ризики максимально прості: немає коштів — не буде нормальної роботи й ремонтів.
«Борги підривають фінансовий стан галузі. Балансувальний ринок — це штрафмайданчик, туди виштовхують неплатників. Тобто це такий собі постачальник останньої надії, який надає електроенергію боржникам або ж тим, кому дозволили не платити. Тепер там близько 5.5 тис. підприємств. Серед них — готелі, сауни, наприклад. Це ненормальна ситуація», — підкреслив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
І всі ці об’єкти навіть за борги неможливо відключити від постачання. За рішенням обласних військових адміністрацій, їх внесли до переліку критичних споживачів, тож ті самі готелі чи сауни отримали статус недоторканних. Про потребу переглянути ці списки керівництво Укренерго говорило ще восени. Кабмін врешті пообіцяв ревізію — планують провести її впродовж березня-квітня.
Головні ризики для енергетики
Основними викликами для енергетики України залишаються російські атаки. Кремль зумів налаштувати виробництво ракет, постачання іранських дронів також стабільне. Єдиний вихід для України: ще більше посилити ППО й нищити ворожі авіабази й інші об’єкти в російському тилу.
«Особлива зона ризику для нас — це прифронтові регіони: Сумщина, Харківщина, Дніпропетровщина. І цілісність енергетичної інфраструктури там. Якщо брати до уваги накопичення газу й вугілля, то ми пам’ятаємо, що ці регіони відіграють ключову роль», — припустив Адріан Прокіп.
Уже чи не щодня росіяни атакують шахти на прифронтових територіях. На початку тижня через знеструмлення однієї копальні під землею застрягли 16 гірників. Шахтарів визволили. Від січня лік атак на вугільні копальні пішов на десятки, є загиблі й поранені працівники.
Серйозним викликом влітку може стати дефіцит електроенергії. Передумов для його виникнення кілька. Така ситуація вже була торік у серпні. Тоді країну накрила небувала спека — споживання електроенергії населенням зросло. А запасу потужності в мережі не було. Довелося імпортувати.
«Ще в довоєнні роки літній максимум навантажень був таким самим, як і зимовий. То влітку може виникнути така ситуація, що в нас удома не буде електрики», — підкреслила експертка з енергетичної безпеки аналітичного центру DiXi Group Олена Лапенко.
На українську енергетику чекає ще один важливий етап — планова ремонтна кампанія на атомних станціях. І якщо цей процес збігатиметься зі спекою, то ймовірність дефіциту в мережі зросте в рази. А частка АЕС у виробництві світла останніми місяцями подекуди сягала 60 %.