Нафтогаз уже перевиконав план накопичення газу
Невдовзі розпочнеться опалювальний сезон. Серед головних питань, яке турбує всіх: чи достатньо запасів газу, аби пройти зиму?
Сьогодні в нас 10 жовтня, ще є час до початку так званого опалювального сезону. До нього цього року урядом України поставлено завдання накопичити 14,7 млрд кубометрів.
Нафтогаз навіть перевиконав план. На сьогодні вже є 15,75 млрд кубометрів газу. І до зими очікуємо перетнути відмітку 16 млрд кубів. Чи достатньо цього? Бо ж цифри в мільярдах кубометрів не завжди зрозумілі людям. Я мушу запевнити, що такі показники абсолютно достатні, щоб упевнено пройти зиму. Також ми продовжимо власний видобуток газу.
Якщо порівнювати ці показники з минулорічними, вони більші?
На початок зими минулого року ми вийшли на відмітку близько 14 млрд кубометрів газу. Тобто зараз накопичили значно більше, ніж торік.
Завдяки чому?
Є дві складові результату. Перша та найважливіша — збільшення видобутку українського газу. Завдяки Групі «Нафтогаз» він поступово зростав. Ми виходимо на відмітку +7%, якщо порівнювати з попереднім роком. Також маю зазначити, що вдалося забезпечити умови та посприяти видобутку приватними компаніями, які не могли експортувати вільний ресурс. Нафтогаз виходив на ринок закупівель, аби надати можливість цим компаніям видобувати і залишатися ліквідними.
І другий фактор — це додатковий об’єм газу від зберігання нерезидентами. Нам вдалося долучити їх, що є важливим результатом.
За даними Центру Разумкова, близько 2 млрд кубометрів у сховищах — це газ, який належить іноземним компаніям. І держава не зможе розпоряджатися ним під час опалювального сезону. Тобто Україні все ж не обійтися без імпорту палива?
За нашими розрахунками, якщо ситуація не погіршиться, цілком проходимо опалювальний сезон за рахунок власного ресурсу. Тому не плануємо використовувати той об’єм у сховищах: послуга зберігання – наш бізнес, яку надаємо міжнародним клієнтам, європейським трейдерам. І це дуже добре, що він є.
Цього року вдалося наростити ці об’єми до 2 млрд кубометрів, що плюс. Це економіка, наш прибуток. А також технічні додаткові тиски в сховищах. Та головне — це показник довіри до нас. Фактично під час воєнної агресії, воєнного стану міжнародні трейдери закачують газ в українські сховища. Причому без додаткових страхових механізмів, умовно кажучи – як у попередні часи. Тому це абсолютна комерційна довіра, якої вдалося досягти.
Наскільки прибутково зберігати у сховищах газ іноземних компаній?
Зберігання газу — питання не тільки прибутків, а й надійності постачання, резервів і об’ємів. Безумовно, є й комерційна складова, яка стосується потенційних спредів, тобто різниці в ціні влітку та взимку. Тому сьогодні ринок мотивує нерезидентних трейдерів зберігати газ, зокрема за кордоном. Ми розуміємо, що підземні сховища в Європі заповнені практично вщерть. Тому нерезиденти використовують наші.
Кабмін дозволив імпортувати газ із Молдови та з ЄС без сертифікатів походження. Чи є ризики, що так до України може потрапляти паливо з Росії?
Європейський Союз певний час тому взяв чіткий курс на відмову від російського газу та поступово рухається до цього: за планом Європейського Союзу, процес буде завершено до 2027 року. Ми працюємо з мейджорами, головними європейськими трейдерами, фактично з найбільшими компаніями, які займаються цим. Тому я не очікував би якогось російського газу.
Росія постійно погрожує достроково зупинити транзит газу. Якщо це станеться в морози, чи будуть з газом українські споживачі? Які наслідки матиме така зупинка? Особливо в період мінімальних запасів у сховищах у лютому-березні?
Українські споживачі будуть з газом, незважаючи на долю транзиту. Наших запасів абсолютно достатньо. Якщо ви ставите питання, чи цей транзит якось пов’язаний з поповненням наших запасів, то, безумовно, це не так. Ми вже з 2014 року не споживаємо російського газу. Фактично до цього моменту компенсували різницю споживання за рахунок імпортного газу. Цього року, як уже сказав, розраховуємо на український ресурс. Тому ніякої кореляції між транзитом і нашим споживанням не існує.
Російський газ цієї зими залишатиметься своєрідною додатковою зброєю проти всієї Європи?
Ми абсолютно чітко та багато років розуміли, що Росія використовувала як зброю будь-яку енергію, зокрема природний газ. Можливо, європейські країни дуже пізно зрозуміли, що дешевий газ постачається з певною додатковою ціною. І ця ціна не тільки економічна. Насправді вона зависока. Подекуди це ціна незалежності та політичного впливу на країни. Тому так, російський газ — це зброя, інструмент маніпуляції.
Чи готова Європа до зупинки постачань російського газу?
Як я вже сказав, сьогодні Європа певною мірою залежна від російського газу. Є декілька обмежених каналів доступу та постачання на територію Європейського Союзу. Але ця складова активно зменшується. Ми бачимо, що кожного року європейські країни зменшують цю частку. Однак газ далі постачають. Ви маєте зрозуміти, що є певні країни, так звані Landlocked countries, які не мають виходу до моря. Вони традиційно залежать від російського газу. І це питання для них має бути врегульовано, інакше в них може виникнути реальний дефіцит енергії та природного газу. На цьому питанні я постійно акцентую увагу. У наших інтересах, аби це зробили якомога швидше.
Доходи Газпрому спадають, а от нафта все ще джерело наповнення російського бюджету. І надходження від її експорту щонайменше не скорочуються. The Financial Times пише, що Росії вдалося уникнути санкцій Великої сімки (G7) на значну частину свого експорту нафти. Чому наші партнери не змогли запровадити ефективні санкції, чи це загалом можливо?
Я не погодився б з тезою, що наші партнери не спромоглися запровадити ефективні санкції. Хоча погоджуюся, що вони не досягли бажаних результатів у позбавленні доходів наших ворогів. Утім маємо визнати, що більша частина санкцій діє. Очевидно, що їх потрібно розширювати. І це має бути враховано в наступних санкційних пакетах.
У цілому доходи цілої індустрії спадають. Росія на сьогодні певною мірою позбавлена можливостей. Деякі країни повністю залежні від російських вуглеводнів, тобто нафти та газу. Вони не можуть одночасно відмовитися від усього, інакше не зможуть існувати. Тому Росія користується цим.
Нафтогаз посилив безпеку об'єктів
Росія далі масовано атакує нашу енергетичну інфраструктуру. Наскільки захищені від ракетних і дронових обстрілів українські сховища газу та наземна інфраструктура? Бо оцінки чуємо дуже різні – від 7 до 80 відсотків. Це ж колосальна різниця.
Так, агресор масовано обстрілює, зокрема, і нашу енергетичну інфраструктуру. Безумовно, з наближенням опалювального сезону більш імовірне посилення таких атак. Це можуть бути різні об’єкти: електричні, газові, нафтові та переробні. Ми це бачимо, ми це відчуваємо. Це не питання майбутнього, це питання сьогодення. Щодо нашої підземки, ПСГ, то, напевно, це чи не найбільш захищені підприємства в Україні. Щонайменше тому, що фізично розташовані на глибині, уявіть собі, до 3 тисяч метрів. Тож підземна інфраструктура досить надійно схована.
Питання можуть виникати до наземної інфраструктури, до розподілу. Нафтогаз активно працює над базовим захистом, так званим пасивним. Здійснює комплекс заходів для захисту об’єктів наземної інфраструктури. Безумовно, в цьому важлива ППО. Наші спроможності захисту, як ми бачимо, постійно зростають.
А як посилено захист саме наземної газової інфраструктури? Які додаткові роботи виконані за останній рік?
Як я вже сказав, є базовий і комплексний захист. Базовий передбачає використання захисних споруд. як-от: бетонні плити, бігбеги, габіони, інші речі. Комплексний передбачає антидронову і джемінгову апаратуру. Плюс взаємодія з підрозділами ЗСУ, Національною гвардією там, де це можливо. Також є інші речі, яких не можу розповідати на загал.
Усі ці заходи реалізовано за рахунок наших міжнародних донорів чи Нафтогазу?
Те, що зробила безпосередньо Група «Нафтогаз» – це за власний кошт. І ми робимо це далі. Стосовно інших зовнішніх речей, то маємо усвідомлювати: Україна сьогодні об’єктивно залежна від зовнішньої допомоги. Тому, напевно, частина цієї допомоги була спрямована на захист нашої енергетичної інфраструктури. Але з боку Нафтогазу це власні ресурси.
Чи можете ви озвучити конкретні цифри та видатки Нафтогазу на посилення безпеки таких об'єктів?
Ми не будемо розголошувати цю інформацію.
Чи здатні ракетні удари спричинити масове відключення від газу, наприклад, цілих міст чи областей?
Ми не можемо виключати, що масовані удари здатні призвести до такого. Ба більше, подібні випадки вже траплялися неодноразово минулої зими. Працівники Групи «Нафтогаз» постійно працювали над усуненням наслідків обстрілів у регіонах. Уявіть собі, минулої зими Група «Нафтогаз» постачала природний газ понад 200 тисячам абонентів Донецької області. Постійно, ремонтуючи мережі.
Зрозуміло, що ми готові до таких ситуацій цієї зими. При цьому важливий факт інтеграції облгазів. Цей процес майже завершено: десятки тисяч фахівців доєдналися і будуть забезпечувати стабільність і надійність розподілу газу в усіх регіонах.
Облгази, які пов'язують з Дмитром Фірташем, поступово переходять під контроль Нафтогазу. Раніше Укртрансгаз неодноразово скаржився на несанкціонований відбір палива цими компаніями. Як змінюється співпраця з облгазами?
Фундаментально. Бо облгази інтегруються в Групу «Нафтогаз». Ми вже фактично інтегрували 16. Це більшість об’єму та розподілу природного газу в Україні, тобто це найбільші облгази. До кінця року процес завершимо. Це фактично дозволить забезпечувати якісний розподіл природного газу та бачити слабкі місця. Дасть стабільність постачання вже зараз, цієї зими.
«Зима буде холоднішою, але не екстремальною. І ми готові до цього»
Як повномасштабна війна вплинула на використання сховищ? Чи доводиться закачувати більше в Західній Україні?
Україна має найбільші сховища в Європі. Це понад 31 млрд кубометрів. Подивімося на карту наших сховищ (Демонструє її на моніторі). Як бачите, більшість розташовані на заході України. І дуже близько до кордону. Ось наші найбільші ПСГ. Тому природно, ми їх використовували і використовуємо далі.
Через теплу погоду торік період відбору газу був коротшим. Відповідно вдалося зекономити. Загалом опалювальний сезон минув без серйозних потрясінь. Які головні висновки зробила компанія?
Попередній опалювальний сезон був для нас дуже нервовим. З огляду на те, що ми накопичували додатковий об’єм газу протягом зими, звертаючись також до наших міжнародних партнерів. На початку зими нам вдалося забезпечити +1 млрд кубометрів газу завдяки підтримці країн G7, ЄБРР. Ми усвідомлюємо, що об’єктивно попередня зима була досить теплою. І коли ви кажете, що вдалося зекономити, то я так не сказав би. Зекономити — означало б вдатися до енергоефективних заходів. Ми ж витратили менші об’єми через кліматичні умови.
До цієї зими готуємося також відповідально. Чи очікуємо холоднішої? Зима буде холоднішою, але, за прогнозами, зокрема міжнародними, вона не очікується суворою та екстремальною. Тому досить упевнено входимо в зиму. А необхідність економії – дуже важлива тема. Для мене вона одна з пріоритетних. На жаль, Україна серед найбільш неефективних держав з погляду споживання енергії, зокрема, природного газу. І це має змінитися докорінно, має змінитися терміново. Тут є дві дороги. Перша – запровадження ринку енергії: вона має коштувати стільки, скільки коштує на ринку, щоб до неї було відповідне ставлення. Друга (те, що має відбуватися одночасно) — це запровадження енергоефективних заходів. Дуже важко мотивувати інвестиції в енергоефективність на рівні господарства (і маленького, і великого), коли ціна на енергію, зокрема природний газ, регульована.
Тому я впевнений, що заходи імплементації ринку енергії в Україні безпосередньо суттєво скоротять споживання. Вони будуть мотивувати енергоефективні проєкти, програми. І в цьому аспекті не перший рік є доступ до європейського фінансування. Але все це має відбуватися одночасно. Тобто ти не можеш розвивати енергоефективність, не відпускаючи ринок. Отака ситуація.
«Попри перестороги Кличка, столиця буде з опаленням»
Ви запевнили, що ми пройдемо зиму, населення буде забезпечено газом. Однак нещодавно мер Києва Віталій Кличко заявив, що опалювальний сезон у столиці під загрозою. Тому вимагатиме внесення змін до бюджету.
Якщо говорити про компенсацію різниці в тарифах, то насправді це досі відкрите питання. І воно має певну історію. Маю запевнити, що Нафтогаз готовий забезпечити всіх споживачів природним газом. І ми накопичили відповідні об’єми, щоб зробити це. А також хочу зауважити, що кінцевим отримувачем різниці в тарифах є фактично сам Нафтогаз.
Незважаючи на всі ці процеси та певну традиційну політизацію перед початком опалювального сезону, запевняю наших споживачів – а це не тільки домогосподарства, а й муніципалітети, міста, громади, підприємства ТКЕ, – що ми активно укладаємо договори на постачання природного газу. З більшістю вже уклали й готові забезпечити стале проходження зими з погляду об’ємів, наших потужностей. У Києві зокрема.
Ви натякнули, що Кличко такими заявами грає в політику?
Важко сказати, чи є тут політика. Питання компенсації різниці в тарифах об’єктивне, і воно вже стоїть близько двох років. Його слід вирішити. Однак ще раз хочу звернути увагу, що навіть за таких умов Нафтогаз готовий працювати і впевнено пройти цю зиму.
На необхідності реформувати сектор енергетики постійно наголошують міжнародні партнери. Поговорімо ще про пакет першочергових реформ. Що конкретно вже роблять?
Так, про це багато говорять. І, напевно, це досить об’єктивні на сьогодні розмови. Україна має майбутнє як сучасна європейська держава. І має шанс на це після певних змін усередині. Нам потрібно не лише перемогти зовнішнього ворога. На прикладі реформи ринку енергії хочу зазначити, наскільки це необхідно починати саме зараз. Можливо, не чекаючи завершення війни. Саме термінові реформи є необхідною умовою для подальшого розвитку країни. І можливістю змін умов для залучення приватного і зовнішнього капіталу в цю країну.
Зокрема, у листі про необхідність реформ США знову згадали про «лібералізацію ринку газу». У якій перспективі це реально?
Лібералізація ринку газу чи реформа ринку енергії, запровадження ринку енергії – необхідний поштовх для розвитку енергетичної індустрії в країні, а також пришвидшення заходів енергоефективності, збільшення енергоефективності. Я величезний прихильник і виступаю драйвером реформи ринку енергії, лібералізації цін. Маючи досвід у цій галузі (і немаленький), можу сказати, що це необхідно країні просто як повітря.
Бо що таке підготовка до опалювального сезону, якщо прибрати інструментальні, технологічні і технічні питання? А це — обладнання, ремонт, інші заходи, заміна труб чи устаткування. Однак усі мають зрозуміти, що є інша складова, вона подекуди навіть важливіша — це врегулювання розрахунків, боргів, компенсацій та інших речей. А вони історично виникають як перехідні з попередніх періодів, як наслідок регульованих тарифів, неспроможності сторін розрахуватися. Подекуди це величезні судові справи. Тому коли ми говоримо про підготовку до опалювального сезону, мусимо розуміти, що вона не тільки технічна, а й фінансова, юридична, розрахункова і навіть політична. Часто маємо знайти рішення, аби запустити весь цей механізм за умов, коли не всі сторони виконують зобов'язання.
Тому тільки лібералізація цін, тільки ринок енергії може призвести до нормального функціонування системи. Я в цьому переконаний. Щодо можливих закидів від опозиціонерів до цієї ідеї, на кшталт «як же українські люди будуть сплачувати європейські тарифи?». По-перше, наші споживачі будуть сплачувати українські тарифи, тому що це український ринок і він має інші складові. По-друге, ми абсолютно чітко маємо усвідомлювати, що вразливі верстви населення отримають відповідні субсидії, цей механізм вже працює досить чітко. Тому не треба боятися. На мій погляд, точно погано, коли, наприклад, людина, що не має отримувати дешевий газ, його все одно отримує. Усі українці, незважаючи на свій дохід, отримують дешевий газ, розумієте? Це неправильно.
Міжнародні партнери також наполягають, що потрібні нові члени наглядових рад держпідприємств. Наскільки важливо виконати ці вимоги?
У НАК «Нафтогазі» це вже відбулося, ще на початку року. І я дуже пишаюся цим. Вважаю, величезним кроком у запровадженні корпоративної реформи, а також просуванні принципів OЕСР. Це додає транспарентності, фаховості. У нас працюють незалежні члени наглядової ради, фахівці з багаторічним відповідним досвідом. І я гадаю, що в цьому плані Нафтогаз — таки приклад успішної корпоратизації. Я цілком підтримую логіку поширення цієї практики на інші державні підприємства, і ми повинні робити це терміново.
«Україна має майбутнє повербанка Європи»
LB.ua нещодавно запустив проєкт «Нова країна», де експерти та політики дискутують про плани відновлення України. На вашу думку, які енергетичні проєкти можуть стати перспективними?
На найближчий період це проєкти та програми енергоефективних заходів. Про що ми давно говоримо. Але лише запровадження ринку енергії пришвидшить ці програми. Бо вони стануть економічно обґрунтованими та комерційно цікавими для бізнесу.
По-друге, є стратегічний напрям. І я особисто впевнений, що Україна має майбутнє так званого повербанка Європи.
Тобто це країна, яка виробляє, продукує багато енергії. Яка може її зберігати, яка фактично є таким надійним повербанком, енергетичним хабом для Європи.
І це сховища природного газу, які вже є найбільшими. Це питання генерації електричної енергії різного характеру. Зокрема, вітрова генерація матиме величезне значення. Це також питання видобутку вуглеводнів – і газу, і нафти.
Тому я особисто впевнений, що енергетика в реформованій країні (я наголошую — реформованій) має величезні перспективи. Стане ключовим важелем розвитку цієї держави. І наше завдання – умову про реформування виконати вже зараз, ще до завершення війни. Настав цей момент. Це треба робити.
