Питання національної безпеки
Енергетична безпека справді є пріоритетом найвищого рівня в умовах російської агресії. Восени Москва знову спробує масовано атакувати енергетичні об'єкти України. За даними Головного управління розвідки, Росія нарощує виробництво ракет. А видання "Washington Post" стверджує, що росіяни за сприяння Ірану хочуть виробити до 6 тисяч дронів за два роки.
“Вони готують ці атаки. Це буде великою і неприємною історією. Чи буде це гірше, ніж минулого року? Ні! Тому що ми краще знаємо, як реагувати”, – каже директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.
У підготовці до зими важливо повернути державний контроль над газовими мережами, підкреслюють у Кабінеті Міністрів.
“Держава має забезпечити громадянам безперебійне газопостачання, особливо під час війни, коли виклики посилюються. До того ж процес повернення мереж в управління держави дає старт розв’язанню проблем, що виникли після приватизації облгазів, яка відбулася понад 10 років тому”, – стверджує міністр енергетики Герман Галущенко.
А цими мережами ще донедавна керували добре відомі фірташівські облгази.
Чому Дмитро Фірташ втрачає активи?
До великої війни структури Дмитра Фірташа фактично мали монополію на ринку блакитного палива для населення. Під його контролем перебували як облгази (тобто оператори газорозподільних мереж), так і газзбути (компанії-продавці блакитного палива).
Ще у 2021 році ДБР порушило справу за фактом можливого заподіяння збитків на 1,488 млрд гривень “внаслідок безоплатної передачі в користування державним майном”. 3 червня Головне слідче управління ДБР провело одночасні обшуки в Міністерстві енергетики, НКРЕКП і 37 операторах газорозподільних систем.
У травні 2022-го за клопотанням ДБР Печерський суд Києва наклав арешт і передав в управління АРМА арештовані корпоративні права на 26 обласних і міських операторів газорозподільчих систем. Того ж місяця уряд передав ці облгази в управління Нафтогазу.
Через рік, у травні 2023-го, СБУ та БЕБ оголосили підозру вже самому Дмитру Фірташу, а також двом керівникам ТОВ “РГК”, керівнику ТОВ “Йе Енергія” і п’ятьом очільникам облгазів – у справі про завдання збитків державному бюджету на 18 млрд гривень.
У СБУ тоді повідомили: компанії Фірташа купували газ у підконтрольної йому ж структурі, але насправді отримували не більше ніж 30% від сплаченого обсягу газу. Дефіцит покривали за рахунок газу в державній власності – облгази просто відбирали “недоотримане” паливо з газотранспортної системи України.
“При цьому державі за це майже не платили, посилаючись на “відсутність коштів”. За наявними даними, облгази Фірташа сплатили державному оператору української ГТС у середньому 30% від загальної вартості відібраного газу”, – зазначали в СБУ.
Нафтогаз розростається активами
Зараз газові активи Фірташа поступово переходять під управління державного Нафтогазу. З вересня національна акціонерна компанія почала контролювати облгази Київщини, Житомирщини та Львівщини.
“Раніше національний оператор газорозподільних мереж отримав ліцензування в межах Кіровоградської, Харківської областей з містом Харків та частині Дніпропетровської області з містами Дніпро та Кривий Ріг. Наразі загальна кількість клієнтів Газмереж (Нафтогаз) сягнула 4 мільйонів абонентів”, – повідомило Міністерство енергетики.
До кінця року компанія встановить свій контроль над усіма 26 облгазами, обіцяє очільник НАК Олексій Чернишов.
Упевнено почуває себе державна компанія й у продажі газу населенню. Тут у Нафтогазу абсолютна монополія. Пресслужба компанії навела цифри: “Товариство безперебійно забезпечує природним газом понад 12,4 млн українських домогосподарств”.
Таким чином ситуація на ринку газу для населення кардинально змінилася. Точніше змінився головний гравець: замість компаній Фірташа тепер ним став державний Нафтогаз.
Які наслідки для споживачів?
Для споживачів зміна постачальника – це радше добра новина: ціни на газ до завершення бойових дій точно не змінюватимуться.
Перші місяці переходів спричинили плутанину з платіжками. Почасти їх і далі приходить по дві, пояснюють у Спілці споживачів комунальних послуг. Одна квитанція – від попереднього продавця чи постачальника газу, а друга – вже від нового.
Зараз перехід від старих облгазів до Нафтогазу відбувається автоматично, жодних перебоїв чи відключень немає. Утім підписати нові документи з новим постачальником усе ж варто.
“Простіше кажучи, якщо ви захочете замінити чи поремонтувати газові прилади, трубу, замінити лічильник тощо, вам потрібно буде мати офіційний договір із Газмережами (компанія входить у групу НАК “Нафтогаз”). Інакше надати вам послуги не матимуть права. Тобто рано чи пізно заяву на приєднання доведеться підписати”, – зазначив головний редактор інформаційно-консультаційного центру “ГазПравда” Олексій Савіцький.
Поки що жодних дедлайнів на підписання договорів у компанії не оприлюднили. Відключити споживача через відсутність договору компанія не може – під час дії воєнного стану робити це заборонено. У березні 2022 року Кабінет Міністрів наклав заборону на відключення споживачів від будь-яких комунальних послуг – чи то газу, світла, опалення чи води.
Деолігархізація енергетики: далі буде?
В Офісі Президента натякають: націоналізація торкнеться й активів інших бізнесменів. “Деякі енергетичні об'єкти мають повернутися під контроль держави, щоб не було тих чи інших ризиків. На це підприємство ми зайти не можемо, якщо ключі від нього у цієї людини. Ми можемо зайти! Якщо це такий виклик. При всій повазі до приватної власності. Це абсолютна вимога воєнного часу, я вже не кажу, що за законом можемо”, – сказав Президент Володимир Зеленський.
Жодних прізвищ Зеленський не назвав, утім у Центрі дослідження енергетики припускають: ймовірно, йдеться про компанію з російським корінням “VS Energy”, яка володіє або має частку власності в п'ятьох обленерго: на Буковині, Рівненщині, Херсонщині, Кіровоградщині та Житомирщині. У травні цього року Україна запровадила санкції проти “VS Energy”.
Компанія “VS Energy” має складну структуру власності, частками володіють ряд номіналів. Хоч реальними бенефіціарами згаданих обленерго, мабуть, досі є троє громадян РФ, проти яких Україна також запровадила санкції: співвласник московського футбольного клубу ЦСКА Євген Гінер, кримінальний авторитет (як свідчать дані Інтерполу) Михайло Воєводін і ще один співвласник ЦСКА, депутат Держдуми, який підтримує війну проти України, Олександр Бабаков. Останній, як повідомляє Служба безпеки України, отримав підозру за зазіхання на територіальну цілісність нашої країни. У матеріалах СБУ чітко вказує на те, що Бабаков володіє енергетичною компанією в Україні.
У самій же “VS Energy” усіляко цураються російського походження. Переконують: активи належать громадянам країн Європейського Союзу.
У червні Кабінет Міністрів звернувся до суду з позовом про націоналізацію корпоративних прав майже 50 компаній, причетних до “VS Energy”.
“Головна санкційна битва розпочата! Росіян і їхніх прибічників у нашій економіці, як і в економіках інших демократичних країн, не повинно бути. Це паразити, які мають бути знищені”, – впевнена директорка департаменту санкційної політики Міністерства юстиції Інна Богатих.
Справу розглядає Вищий антикорупційний суд. За місяць до початку опалювального сезону юридична тяганина ще триває.