Скільки газу потрібно Україні?
Цифри споживання газу з початком повномасштабного вторгнення суттєво змінилися – країні потрібно значно менше палива. Причин кілька: частина територій окуповані, міста і промисловість у зоні бойових дій знищені, мільйони українців виїхали. Міністр енергетики Герман Галущенко прозвітував: Україна випереджає графік закачування палива в підземні сховища на зиму. Держава вже запасла понад 14 мільярдів кубометрів і процес триває. «Це дає впевненість говорити, що до опалювального сезону весь необхідний обсяг газу буде закачаний до сховищ», – переконаний Галущенко.
Утім 10% від актуального запасу Україні не належать. «Десь 1,3 мільярда – це газ, який не належить українським резидентам. Його там тимчасово зберігають і згодом заберуть у країни Європейського Союзу», – розповів директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Ще частина газу належить приватним газовидобувникам. Однак з ними ситуація значно простіша: своє паливо у сховища вони закачали, однак продати його можуть лише на внутрішньому ринку – ще торік уряд заборонив приватникам продавати свій газ за кордон. У Кабміні кажуть: це питання безпеки країни, тому заборона діятиме під час воєнного стану.
У підземних українських сховищах є ще й 700 мільйонів кубометрів спірного газу, розповідають у Центрі Разумкова. І розраховувати на нього під час опалювального сезону – дуже ризикова справа. «Це так званий «буферний» газ. Він проходить по всяких документах, невідомо, чи він паперовий чи реальний. Тобто це доволі сумнівний газ», – зазначив Володимир Омельченко
Загалом же, за урядовим планом, в опалюваний сезон Україна має зайти із 14,7 мільярда кубометрів газу в підземних сховищах.
«З урахуванням ризиків електрогенерації Кабмін поставив план 14,7 мільярда. Наша пропозиція була трохи менша, – зазначив у інтерв’ю «Українській правді» очільник Нафтогазу Олексій Чернишов, додавши: – Об'єму, який належить Нафтогазу, абсолютно достатньо для того, щоб пройти опалювальний сезон. Ми не плануємо чіпати інший газ».
Комплекс підземних газосховищ України
Українські підземні сховища природного газу (ПСГ) – найбільші в Європі і треті за обсягами у світі. Загальна активна місткість підземних газових сховищ становить 31 млрд куб. м. Питома вага українських ПСГ у Європі складає 22%.
ПСГ створені на базі виснажених газових і газоконденсатних родовищ. Розташовані на глибині від 400 до 2000 м.
Комплекс ПСГ складається зі штучної або природної порожнини, в якій накопичують газ, та інженерних споруд: свердловин, установок для компресування та забезпечення кондиційності газу, газозбірно-розподільчих мереж, об’єктів енергозабезпечення, автоматизації та зв’язку.
Природний газ, який зберігають у ПСГ, поділяється на активний і буферний. Активний газ можна використовувати для потреб економіки, буферний постійно перебуває в сховищі для підтримання тиску.
В Україні функціонують чотири комплекси ПСГ.
Західний комплекс створено у Прикарпатському регіоні, складається з 5 газосховищ: Більче-Волицько-Угерське (17,05 млрд куб. м), Богородчанське (2,3 млрд куб. м), Дашавське (2,15 млрд куб. м), Опарське (1,92 млрд куб. м), Угерське (1,9 млрд куб. м).
Центральний комплекс – це Червонопартизанське (1,5 млрд куб. м), Солохівське (1,3 млрд куб. м), Кегичівське (0,7 млрд куб. м) та Олишівське (0,31 млрд куб. м) сховища. Призначений для забезпечення надійності газопостачання споживачів Києва, Київської, Харківської, Полтавської та Чернігівської областей.
Східний комплекс у складі Краснопопівського (0,42 млрд куб. м) і Вергунського (0,4 млрд куб. м, розташований на тимчасово окупованій території) газосховищ створено в системі Донецького кільця газопроводів і призначений для забезпечення надійності газопостачання споживачів Донбасу.
Південний комплекс сформовано у Придніпровському регіоні в системі газопроводів південного напрямку, це два підземні газосховища: Пролетарське (1 млрд куб. м) і Глібівське (розташоване в тимчасово окупованому Криму).
Звідки беремо газ?
За оцінками Центру Разумкова, Україна видобуває приблизно 18 мільярдів кубометрів газу на рік. Уряд точних цифр видобутку публічно не озвучує – під час війни ці дані приховали. «Кожного року держава імпортує все менше газу. Торік імпорт склав 1,5 млрд куб. м, цього року його практично немає», – такі цифри назвав виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Артем Петренко.
Нафтогаз прагне відмовитися від імпорту газу взагалі. При цьому вже цьогоріч. «Попри війну, на сьогодні Нафтогаз зміг зберегти об'єм газовидобутку. Ба більше, цього року ми плануємо наростити його – плюс 8% до минулого року», – переконаний голова правління НАК «Нафтогаз» Олексій Чернишов.
У згаданому інтерв’ю «Українській правді» очільник Нафтогазу зазначив: «У нас є кредитна лінія ЄБРР на 300 мільйонів євро, яку ми плануємо використати, створивши резерви для енергетиків. Але зараз ми не дивимося на імпорт. Поки що я не бачу, що він знадобиться. Ми йдемо з темпом закачування, який випереджає показник цього дня 2022 року на 500 мільйонів кубометрів».
Зупинка російського транзиту: чи є ризики?
Транзитний контракт з Росією чинний до кінця 2024 року. Кремль періодично сипле погрозами: обіцяє перекрити трубу достроково. В уряді не приховують: провадити перемовини з росіянами Україна не збирається. Отже, про продовження транзитної угоди у 2025 році не йдеться в принципі. Українська газотранспортна система до зупинки російського транзиту готова, переконаний міністр енергетики. Не повинно бути проблем і у країнах Європейського Союзу, адже час на підготовку до життя без російського блакитного палива вони ще мають.
Водночас Герман Галущенко додав: перекрити трубу Кремль може будь-якої миті: «Ми ж маємо справу з росіянами – вони можуть припинити дію цього контракту в будь-який день. Абсолютно очевидно, що це не пов'язано з юридичними формальностями».
Якщо Росія перекриє трубу, українці будуть з газом, переконує Оператор газотранспортної системи України. У компанії повідомили: «Якщо російська сторона припинить транзит, то газотранспортну систему буде переорієнтовано на забезпечення першочергових потреб українців. Диспетчери товариства регулярно відпрацьовують плани дій за різних умов, у т.ч. є кілька режимів транспортування газу у випадку зупинки транзиту. Фахівці компанії мають досвід роботи системи у реверсному режимі – із заходу на схід».
Проблеми можуть виникнути, лише якщо люті морози триматимуться ще в березні. «Але це має бути реально холодна зима десь на березень. На крайній випадок буде щось таке, як ми мали 2018 року», – зазначив експерт програми «Енергетика» Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп. Навесні 2018 року після перемоги Нафтогазу у Стокгольмському арбітражі Росія на 20% скоротила постачання газу, і Україна у відповідь розпочала загальнонаціональну кампанію «Прикрути». Падіння транзиту припало на період, коли сховища були практично спустошені після морозів. Тоді українці за день заощадили 25 мільйонів кубометрів газу – завдяки тому, що зменшили температуру в оселях лише на 1 градус.
Брак вугілля доведеться компенсувати газом
Фонд держмайна повідомив, що цьогоріч Трипільська та Зміївська ТЕС працюватимуть у змішаному форматі – на вугіллі, газі й мазуті. Так в уряді вирішили підкреслити, що ситуація на державних теплових станція є штатною. Утім замість заспокоєння ця інформація, навпаки, насторожує. Причина проста – держава не зуміла запастися вугіллям. Компанія «Центренерго», яка управляє згаданими ТЕС, провалила підготовку до опалювального сезону. За що керівництво держкомпанії звільнили.
Новий генеральний директор Центренерго Андрій Чуркін пообіцяв до жовтня виконати державний план заготівлі вугілля на складах.
Підприємство «Центренерго» стратегічно важливе для держави. У його власності три теплові електростанції: Зміївська, Трипільська та Вуглегірська (зараз окупована). Практично кожен десятий кіловат електроенергії в Україні в попередні роки виробляли саме ці ТЕС.
«Зараз ці вугільні ТЕС спалюють дуже дорогий газ. Тобто газ, який ми накопичили в підземних сховищах на зиму. І тут дуже вузьке місце. Наприклад, одна ТЕС забезпечує електроенергією три області. Який обсяг газу спалюється там? Бо ніколи такого не було. Це перший досвід. Коли так замість вугілля спалюють газ», – зазначив голова ради Асоціації відновлювальної енергетики Станіслав Ігнатьєв.
Де ситуація найскладніша?
Прифронтові області в зоні великого ризику наступного опалювального сезону. Обстріли не припиняються, руйнувань більшає, а лагодити мережі під обстрілами небезпечно для життя.
Вистачає проблема і на звільнених територіях. Наприклад, без газу зимуватимуть близько 12 тисяч людей у Вовчанській громаді на Харківщині.
«Ми розуміємо, що газу не буде в тому краї, тому саме зараз йде підготовка до закупівлі деревини паливної. Тієї зими ми за запитами забезпечували домогосподарства буржуйками, генераторами, дровами, іншими необхідними речами, які допомогли перезимували. Також і ковдри роздавали, і продукти», – розповів начальник Чугуївської районної військової адміністрації Сергій Лободенко.
Власне Харківщина, а також Донеччина, Запорізька область, Миколаївщина і Херсонщині – це ті регіони, де подати газ до морозів усім споживачам неможливо. І не лише через обстріли. Принаймні якщо говорити про приватний сектор.
«Під розліт осколків потрапляли мережі, які домовласники тягнули до своїх будинків. Ця проблема перекладена виключно власників приватної забудови. І тут є складність. Тому що багато людей втратили роботу. Багато виїхали. Ці всі мережі на рівні громад вони є транзитними. І якщо один домовласник не відновить свою мережу, то всі інші споживачі не будуть мати стабільного газопостачання», – стверджує голова ради Асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв.
Тарифи не зміняться, газового блекауту не буде
Скасовувати мораторій на підвищення плати за комірне влада не планує. Цифри будуть незмінними до кінця воєнного стану, обіцяють в уряді.
І хоч Росія гарантовано готується до масованих обстрілів української енергетики восени, опитані експерти-енергетики одностайні – вивести з ладу українську газотранспортну систему ворогу не вдасться. Тобто ймовірність умовного газового блекауту в масштабах країни практично дорівнює нулю. А тому головною ціллю для росіян, скоріш за все, залишатимуться енергомережі. Ворог прагне, аби Україна поринула в темряву. І тому кожен українець має мати «план Б». Час на підготовку ще є.