«Житє», реж. Євген Матвієнко, Пилип Іллєнко, Олександр Тіменко
Фільм-відкриття
Антологія з шести новел про життя українців під час повномасштабного вторгнення. Стрічка з гірко-солодким присмаком складає мозаїчний портрет нашого сьогодення, де переплетені хаотичне святкування 90-річного ювілею, хроніки окупованого Маріуполя, перше підліткове кохання та інші життєві події.
Більшість фільмів знято військовим, режисером, сценаристом та одним з найкращих українських сторібордистів Євгеном Матвієнком. Також чи не вперше режисує продюсер і екс-голова Держкіно Пилип Іллєнко.
«Камуфляж», реж. Микита Гібаленко
Міжнародна конкурсна програма
Учасник цьогорічного Венеційського кінофестивалю. Фільм переносить нас у 2021 рік, коли 22-річний Віталік мріє почати нове життя в Німеччині. З початком повномасштабного вторгнення сім’я Віталіка змушена доєднатись до нього. Зі собою вони привозять конфлікти й емоції, від яких неможливо сховатися навіть на відстані від війни.
У стрічці грають Артур Алієв та Єлизавета Цілик, які вже мали спільний екранний досвід у «Назавжди-Назавжди» Анни Бурячкової.
«Філіпіньяна», реж. Рафаель Мануель
Міжнародна конкурсна програма
Фільм-кандидат на «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм» від Філліпін та лауреат «Санденса». «Філіпіньяна» виросла з однойменного короткого метру, який свого часу виграв Приз журі на Берлінале.
Стрічка розповідає історію сімнадцятирічної ілоканки, яка працює в елітному заміському клубі поблизу Маніли та намагається повернути президенту клубу знайдену ключку для гольфу. Цей вчинок відкриє їй страшну правду не лише про своє місце роботи й країну, а й про власне минуле.
«У війни нема дітей», реж. Дмитро Тодорюк
Документальний конкурс
Режисерський дебют досвідченого викладача. «У війни нема дітей» поєднав чотири історії про дитинство під час повномасштабного вторгнення. Кожен з епізодів показує як по-різному сучасна війна впливає на дітей і з якими небезпеками вони можуть стикнутися.
«Боягуз», реж. Лукас Донт
Фестиваль фестивалів
Нова стрічка від автора фільму «Близько», що був номінований на 95-й премії «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний фільм».
Події «Боягуза» відбуваються під час Першої світової війни, де два герої організовують театральну виставу в тилу, аби підбадьорити товаришів. Стрічка була показана в основному конкурсі Канн-2026, де обидва головні актори розділили приз за найкращу чоловічу роль.
«Без кінця», реж. Міхал Марчак
Фестиваль фестивалів
Фільм-учасник фестивалю «Санденс» у 2026 році. Це пронизлива драма про батька, який шукає свого сина-підлітка Кшиштофа. Той зник у травні 2023 року: на останніх записах з камер спостереження видно, як Кшиштоф стоїть на мосту, але неможливо визначити, чи стрибнув він у річку.
Марчак самостійно знімав фільм і досяг неймовірної близькості з головним героєм, Даніелем, який постає перед нами шекспірівською за масштабами горя фігурою.
«Наза», реж. Юваль Аврагам, Рахель Шор
Фестиваль фестивалів
Фільм-учасник Венеційського кінофестивалю 2026. Одна з найскандальніших стрічок кіноподії від оскароносних ізраїльських режисерів, що відверто висвітлюють палестинське питання та один з фаворитів цьогорічних оскарівських перегонів у категорії документального кіно.
Naza — скорочення, яке позначає супутні втрати. Його режисерський дует підхопив від військових, яких вони довгий час інтервʼювали на дахах у нічому Тель-Авіві. Всі герої — анонімні, але кожному з них є що розповісти про ведення війни ізраїльською армією, яка прораховує завдяки ШІ допустимі цивільні втрати.
Стрічка викликала великий скандал в Ізраїлі. Режисерський дует пропонували позбавити громадянства, а силові структури почали внутрішнє розслідування, щоб виявити, хто саме долучився як спікер до фільму.
«Хроновізор», реж. Джек Ауен, Кевін Вокер
FORMA
«Хроновізор» — це камерний детектив, у якому життя науковця-самітника химерно переплетене з історією про засекречену технологію, здатну фотографувати минуле.
Напрочуд вигадливе кіно, яке з дуже обмеженим бюджетом та виражальними засобами, веде майстерну гру з формою. Крім детектива, стрічка містить елементи окультної містики та наукової фантастики. Але найголовніше — перетворює перегляд на сеанс усвідомленого читання вголос, яке неабияк затягує.
«Лелека», реж. Гаральд Гуттер
FORMA
Медитативне кіно про українську біженку, яка вирушає додому на роковини смерті бабусі. Атмосферу картини задає зерниста чорно-біла плівка, яка також додає цьому роуд-муві шарму старого кіно та гострої реалістичності. Гуттер майже «документує» українську акторку Ольгу Квятковську залишаючи їй максимум простору для розкриття героїні і щирості, що важлива, коли заходиш на територію чужого досвіду.
«Пустіть нас, шановні предки», реж. Лав Діас
Спеціальні події
Нова робота титулованого філіппінського режисера, одного з улюбленців «Молодості» та синефілів у всьому світі. Діас прославився довгими пʼяти-семигодинними чорно-білими стрічками, які гостро критикують філіппінський уряд та викривають незручну історію. Але цього разу Діас звертається не до сучасних реалій, а до колоніального минулого.
Події відбуваються у 1617 році. Отець Енсісо, іспанський монах і наглядач одного з островів, прагне лише одного — «приборкати дикунів». І зробити це він готовий будь-якою ціною.
«Весілля зі смаком апельсина», реж. Крістоф Оноре
Спеціальні події
Нова робота культового режисера Крістофа Оноре, що відомий мюзиклом «Усі пісні лише про кохання» з Луї Гаррелем у головній ролі. «Весілля зі смаком апельсина» традиційно для автора замішує непросте кохання з національною легковажністю.
Події фільму відбуваються у березні 1978 році у передмісті Нанта. Жак одружується з Мартін. Для них обох цей шлюб виріс із кохання, проте чи здатні почуття зцілити дитячі травми?
«Роя», реж. Магназ Могаммаді
Спеціальні події
Стрічка з програми Берлінале-2026 безкомпромісно показує жорстокість іранської каральної системи, занурюючи нас у саме пекло.
Це драма на основі реальних подій про іранську вчительку Рою, яку кинули за ґрати через політичні погляди. Тепер перед нею постає непростий вибір: записати примусове зізнання для телеефіру – чи й надалі залишатися ув'язненою у камері площею три квадратні метри.
«Криниця для спраглих», реж. Юрій Іллєнко
Спеціальні події
Притча Юрія Іллєнка, у стерильних пейзажах якої вбачають передчуття Чорнобильської катастрофи. Знята у 1960-х, картина пролежала на полиці аж до 1987 року.
У центрі сюжету – старий Левко Сердюк. Він живе у повоєнному селі й доглядає за криницею, що нею користуються односельчани. Та попри його працю, ніхто її не цінує. Самотній дід готується до смерті та збирає родину, щоб побачитися востаннє. На тлі особистої драми змінюється й село: у звичний уклад життя вторгається техніка — електричні стовпи, залізний вітряк, літак у небі.
«Весна», реж. Ростислав Кирпиченко
Українські премʼєри
Фільм-учасник Каннського кінофестивалю у 2026 році. Це історія про окуповане село на півдні України, де заборонено ховати загиблих. Місцевий священик Андрій чинить цій забороні тихий опір: ризикуючи власним життям, він потайки повертає тіла загиблих їхнім родинам.
Ростислав Кириченко народився в Литві, але довгий час жив в Україні. Будував футбольну карʼєру, перш ніж перейти до режисури. «Весна» – його режисерський дебют, створений у бажанні показати французькій аудиторії реалії окупації без романтизації, яка часто супроводжує цю тему у міжнародному дискурсі.
«Тиша», реж. Павло Шпегун та «Ще один день в металевій коробці», реж. Гліб Фельдман
Конкурс коротких метрів
«Тиша» та «Ще один день в металевій коробці» — українські короткі метри, що цьогоріч потрапили до конкурсних програм найголовніших світових кінофестивалів.
«Тиша» з конкурсу Венеції-2026 — це режисерський дебют актора Павла Шпегуна («Тиха Нава»). За сюжетом, молодий стендап-комік після невдалого виступу зустрічає в барі загадкову дівчину. Спільна ніч зближує їх, але і залишає невимовну дистанцію. Коли ж закінчуються слова — настає тиша.
«Ще один день в металевій коробці» з Локарно-2026 — також дебютна кіноробота для режисера реклами Гліба Фельдмана. Вона розповідає про українського робітника, який знаходить таємничий предмет у занедбаній майстерні. Тепер йому доводиться обирати між безпекою звичного життя та мрією, яку він ніколи не наважувався втілити.
Національний конкурс коротких метрів
Основна секція для тих, хто хоче дізнатися, чим живе українське молоде кіно. Цьогоріч у програмі – чотири блоки, де перемішані ігрові фільми, доки та анімація. Це глядацькі хіти, які вже прозвучали в Україні та світі («По батькові» Марії Пономарьової, «Відкритий світ» Романа Хімея і Яреми Малащука чи «Пасхальний день» Миколи Засєєва) і перші роботи теперішніх студентів. Різноманітний і спектр тем знайшов місце війні, особистим переживанням квірності, бешкетним котам, розслідуванню зниклого у міжнародних документах по батькові і багатьом іншим сюжетам
Читайте такожЛенс Оппенгайм: «Роберт Паттінсон — найкращий актор покоління. Він — Джек Ніколсон нашого часу»