Український інститут книги та онлайн-книгарня MEGOGO BOOKS оголосили результати проєкту «Знакові видання Незалежності: 35 книжок, які ми обираємо разом», приуроченого до 35-річчя відновлення Незалежності. Перше місце в читацькому голосуванні посів психологічний трилер Ілларіона Павлюка «Я бачу, вас цікавить пітьма».
Голосування тривало з 7 вересня до 6 жовтня на сайті Megogo Books, де можна було обрати від однієї до 35 книжок і видавничих серій із довгого списку зі 100 позицій. Довгий список сформували 40 експертів зі сфер літератури, культури та медіа. Загалом читачі віддали 168 889 голосів.
У списку переможців чимало жанрової літератури: крім роману Павлюка, що очолив список, до фіналістів увійшли «Літопис Сірого Ордену» Дерев'янка, «Нові темні віки» Кідрука та медичний трилер Андрія Сем'янківа «Танці з кістками». Помітне місце отримали видання про історію та переосмислення минулого та серії, що перевидають українську класику. Кілька авторів отримали декілька позицій у списку фіналістів: Сергій Жадан — три, Ліна Костенко та Євгенія Кузнєцова — по дві,Оксана Забужко — дві (як авторка і як упорядниця), Іван Малкович — п’ять (одну як автор і чотири як упорядник серій).
Список 35 знакових видань Незалежності:
-
«Я бачу, вас цікавить пітьма», Ілларіон Павлюк («Видавництво Старого Лева», 2020)
-
«Гемінґвей нічого не знає», Артур Дронь («Видавництво Старого Лева», 2025)
-
«За Перекопом є земля. Кримський роман», Анастасія Левкова («Лабораторія», 2023)
-
Трилогія «Літопис Сірого Ордену», Павло Дерев'янко («Дім Химер», 2019; «Видавництво Старого Лева», 2025)
-
«Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР», Вахтанг Кіпіані (Vivat, 2019, 2021)
-
Цикл «Нові темні віки» (2 книжки), Макс Кідрук («Бородатий Тамарин», 2022, 2026)
-
«Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності», Сергій Плохій (КСД, 2016)
-
Серія «Українська поетична антологія» (31 книжка), упорядник Іван Малкович («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2012–2026)
-
Серія «Vivat Класика» (24 книжки), упорядниця Ярина Цимбал (Vivat, 2023–2026)
-
«Записки українського самашедшего», Ліна Костенко («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2010)
-
«Маруся Чурай», Ліна Костенко («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2018)
-
«Мова-меч. Як говорила радянська імперія», Євгенія Кузнєцова («Твоя підпільна гуманітарка», 2023)
-
«Спитайте Мієчку», Євгенія Кузнєцова («Видавництво Старого Лева», 2021)
-
«Інтернат», Сергій Жадан (Meridian Czernowitz, 2017)
-
«Абетка», Іван Малкович («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 1992, 1993)
-
Серія «Неканонічний канон» (40 книжок), упорядниця Віра Агеєва («Віхола», 2022–2026)
-
«Ukraїner: Країна зсередини», Богдан Логвиненко («Видавництво Старого Лева», 2019; Ukraїner, 2024)
-
«Жадан. Усі вірші. 1993–2023», Сергій Жадан (Meridian Czernowitz, 2024)
-
«Солодка Даруся», Марія Матіос («Піраміда», 2004; «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2024)
-
Серія «100 казок» (3 книжки), упорядник Іван Малкович («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2005)
-
«Леся Українка. Повне академічне зібрання творів у 14 томах», редколегія за участю Віри Агеєвої, Оксани Забужко та інших (2021)
-
«Танці з кістками», Андрій Сем'янків («Віхола», 2022)
-
«Польові дослідження з українського сексу», Оксана Забужко («Згода», 1996; перевидання 2004, 2015, 2025)
-
«Музей покинутих секретів», Оксана Забужко («Факт», 2009; перевидання 2012, 2020)
-
«Бунт проти імперії: українські шістдесятники», Радомир Мокрик («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2023)
-
«Ворошиловград», Сергій Жадан («Фоліо», 2010; КСД, 2015)
-
Серія «Розстріляне відродження. Вибрані твори» (16 книжок), колектив упорядників («Смолоскип», 2001–2025)
-
«Тарас Шевченко. Повне зібрання творів у 12 томах» («Наукова думка», 2001–2025)
-
Серія «Улюблені вірші» (3 книжки), упорядник Іван Малкович («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 1994)
-
«Вірші з бійниці», Максим «Далі» Кривцов («Наш Формат», 2023)
-
«Доця», Тамара Горіха Зерня («Білка», 2019)
-
«Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші», Володимир Вакуленко-К. (Vivat, 2023)
-
«Амадока», Софія Андрухович («Видавництво Старого Лева», 2020)
-
«Століття Якова», Володимир Лис (КСД, 2010; «Фоліо», 2025)
-
«Василь Стус. Повне зібрання творів у 6 томах, 9 книгах», упорядники Михайлина Коцюбинська і Дмитро Стус («Просвіта», 1994–1998).
Дискусія навколо рейтингу:
Ще до оголошення підсумків рейтинг став предметом суспільної дискусії. Зокрема, у колонці для LB.ua літературознавець, професор української літератури і культури Мічиганського університету Олександр Авербух запропонував поглянути на нього крізь призму деколонізації: хто й що опинилося поза межами «знакового», чому англомовна книжка, видана в Лондоні, потрапила до канону, а кримськотатарська — ні. Він також звернув увагу, що голос за окремий роман і за серію рахують однаково. Окремо він наголошує на ролі майданчика: голосування на сайті онлайн-книгарні встановлює тиху умову, за якою знакове видання — те, що сьогодні є в продажу.
Схожі суперечки супроводжували й попередню версію проєкту. У 2021 році Інститут книги оголосив перелік 30 знакових книжок Незалежності, за який проголосували понад 34 тисячі людей. Тоді Юрій Андрухович заявив, що рейтинг не віддзеркалює реальної картини, бо голосували не стільки читачі, обізнані із сучасною літературою, скільки патріоти, які робили вибір з політичних міркувань. П'ять років тому список очолила «Справа Василя Стуса» Кіпіані, а «Записки українського самашедшого» Костенко були третіми; цього разу ці книжки опустилися на п'яту і десяту позиції, поступившись місцем жанровій прозі.