Росії вдалося уникнути санкцій “Групи семи” (G7) на більшу частину експорту нафти. Це збільшить доходи Кремля, у той час, як вартість сирої нафти підіймається до 100 доларів за барель.
Про це пише The Financial Times.
У серпні майже три чверті всіх морських російських сировинних потоків експортувалися без західного страхування. Це важіль, який використовується для виконання обмежень на російську нафту, встановлених “Групою семи”. Це приблизно на 50% більше від весняних обсягів, згідно з даними аналітиків. Зростання означає, що Москва все вправніше обходить обмеження і продає більше своєї нафти за цінами, наближеними до міжнародних.
Київська школа економіки (KSE) підрахувала, що постійне зростання цін на нафту з липня в поєднанні з успіхом Росії у зменшенні знижки на власну нафту означає, що нафтові доходи країни, ймовірно, зростуть щонайменше на 15 мільярдів доларів у 2023 році.
Ця зміна є подвійним ударом для зусиль Заходу обмежити доходи Росії від продажу нафти, які складають найбільшу частину бюджету Кремля. Зараз все більша частка російської нафти продається за межами цінового ліміту, а Москва стає незалежнішою як продавець. Це збіглося з різким зростанням цін на нафту, яка цього тижня вперше за 13 місяців перевищила 95 доларів за барель.
Хоча нафтовий сектор Росії все ще має кілька вагомих проблем, зокрема дефіцит на внутрішньому ринку палива зменшення експорту загалом, показники все ще демонструють, що військова казна Кремля далі буде поповнюватися доходами від нафти.
“Враховуючи зміни в тому, як Росія постачає свою нафту, може бути дуже важко змістовно застосувати обмеження цін у майбутньому. І ще більше шкода, що ми не робили більше для належного застосування санкцій, коли у нас було більше важелів”, − сказав економіст KSE Бен Хілгенсток.
Цього тижня Росія заборонила експорт дизельного палива та інших видів палива, що є значним кроком одного з найбільших світових продавців дизелю. Цей крок викликав побоювання, що президент РФ Володимир Путін намагається зруйнувати нафтовий ринок, як він це зробив із природним газом, що спровокувало торішню енергетичну кризу.
У той час як ЄС та США переважно заборонили імпорт російської нафти, цінова межа країн G7 була розроблена для того, щоб зберегти потоки російської нафти на світових ринках. “Група семи” прагнула запобігти скороченню постачання та економічно і політично руйнівному стрибку цін.
Надання західних послуг, таких як доставка або страхування, дозволено в рамках цінової стелі, але лише тоді, коли російська нафта продається за ціною, меншою за 60 доларів за барель. Оскільки Росія колись залежала від західних послуг у доставці своєї нафти на ринок, G7 спрогнозувала, що Москва не матиме іншого вибору, окрім як підкоритися.
Коли торік у грудні було вперше запроваджено обмеження цін G7, російська нафта спочатку впала до 40 доларів за барель до міжнародних цін. Москва була змушена запропонувати знижки, оскільки намагалася перенаправити мільйони барелів, які колись призначалися в Європу, новим клієнтам в Азії, водночас все ще сильно залежачи від західних транспортних послуг.
Нагадаємо, як написав Spiegel, Німеччина продовжує імпортувати нафту з Росії через Індію. Обсяг імпорту нафтопродуктів з Індії до Німеччини за рік зріс у 12 разів.