Хто претендує на посаду
До участі в конкурсі запрошувались особи, що володіють державною мовою, мають вищу освіту, щонайменше три роки стажу роботи у сфері культури і досвід роботи на керівних посадах в інших сферах.
За можливість очолити Мистецький Арсенал змагатимуться його теперішня директорка, два попередні очільники та ще сім кандидатів. Документи, подані для участі в конкурсному доборі, оприлюднило Державне управління справами. Здебільшого резюме та мотиваційні листи претендентів справляють гнітюче враження. Тут є і тотальне знецінення роботи колег (що подається під виглядом критики), і незрозумілі інституції з невідомими функціями (які, судячи з назви, мали б бути дієвцями у сфері культури). Є меншовартісна лексика (на зміну “Українському Лувру” прийшла “Українська Мекка”), відповідно і зростають амбіції: візії кандидатів щодо місця Арсеналу на культурній мапі різняться від лідерства у Східній Європі до світового. Вражає також і різноманіття пропозицій “покращити” роботу інституції: від передачі частини територій під президентський Університет майбутнього до вибудовування його роботи за зразком Палацу "Україна". Найпопулярнішою ж виявилась ідея розташувати в Арсеналі музей сучасного мистецтва – про це так чи інакше йдеться в заявах 4 із 10 кандидатів (щоправда, різні претенденти вкладають у це поняття цілком відмінний зміст).
Отже, за посаду директора Арсеналу змагатимуться:
Ольга Балашова, кандидатка мистецтвознавства, протягом 2017-2020 була заступницею директора НХМУ, з 2020 очолює ГО "Музей сучасного мистецтва". Пропонує створити на базі Арсеналу музей сучасного мистецтва. Серед пріоритетів називає співпрацю зі світовими й українськими музеями та інтеграцію у простір Арсеналу повноцінного навчального закладу.
Євген Березницький, навчався в аспірантурі Інституту проблем сучасного мистецтва при НАОМА, засновник і організатор фестивалю Kyiv Art Week, з 2019 року – керівник Bereznitsky Art Foundation. У мотиваційному листі вказує, що Арсенал перебуває в ідеологічному, комунікаційному й організаційному занепаді. Пропонує зробити його найважливішою культурною інституцією України та взірцем для Східної Європи.
Ольга Данилюк, закінчила Львівську академію мистецтв за спеціальністю "дизайнер", режисерка, засновниця ГО "Я-ДІЮ". Пропонує розширити міжнародні програми та зробити Арсенал провідною європейською інституцією та флагманом євроінтеграції. Також пропонує запроваджувати конкурсні програми та надавати інституційну підтримку регіональній культурі України. Серед пріоритетів називає розвиток ландшафтної території та літніх площадок для залучення нової аудиторії.
Алла Демура, бакалавр за спеціальністю "Аудіовізуальне мистецтво та виробництво" Університету ім. Карпенка-Карого, співзасновниця та режисерка Театру Єсіних, розробляла освітні курси з англійської мови. Пропонує плекати кращі практики Арсеналу, безжально викорінювати його слабкі елементи, сіяти нові можливості. Бачить Арсенал місцем, де зустрічаються історія, освіта, культура, мистецтво і бізнес.
Ігор Дідковський, магістр філософських наук КНУ ім. Т. Шевченка, засновник і видавець журналу "Пенсія", директор Арсеналу у 2007-2010 роках, голова Піклувальної ради Трипільської культури України. Пропонує розмістити в Арсеналі музей "Дерево РОДу" (від Мізинської стоянки до сьогодення), музей сучасного українського мистецтва, бібліотеку Ярослава Мудрого, зал зі студією звукозапису, мережу аукціонних приміщень, школу дитячої майстерності та президентський Університет майбутнього.
Наталія Заболотна, закінчила НАОМА за спеціальністю "мистецтвознавець", директорка Арсеналу у 2010-2016 роках (безпосередня учасниця цензурного скандалу, що спричинив тривалий бойкот інституції частиною мистецької спільноти), засновниця платформи SOS-Future. Оцінює теперішнє функціонування Арсеналу як занепад. Пропонує вивести його на якісно новий рівень розвитку.
Ірина Кислян, магістерка державного управління Національної академії держуправління, займалася приватним консалтингом у сфері маркетингу, працювала на громадських засадах у мистецькому просторі ARTAREA. Вважає, що подіям Арсеналу бракує масштабу. Пропонує розмістити на території Арсеналу нові мистецькі майданчики, резиденції, майстерні. Стратегічним завданням вважає формування колекції сучасного мистецтва. На її переконання, Арсенал має бути центром культурних подій світового масштабу.
Михайло Кулиняк, кандидат мистецтвознавства, міністр культури у 2010-2012 роках, директор Інституту сучасного мистецтва Національної академії керівних кадрів культури та мистецтв. Пропонує створити державну програму розвитку Арсеналу, яка передбачатиме створення музейного комплексу національного масштабу. Також пропонує проводити в Арсеналі знакові події та міжнародні культурно-мистецькі проєкти державного значення.
Роман Недзельський, закінчив Київський національний університет культури та мистецтв за спеціальністю "юрист", професор кафедри артменеджменту Інституту практичної культурології, директор Палацу "Україна" у 2014-2019 роках. Пропонує оптимізувати витратну частину Арсеналу й економити видатки, а також створити постійні концертні майданчики та окремий зал для "анплаг-евентів", що покращить фінансовий стан інституції. Вважає, що кожен квадратний метр Арсеналу має працювати. Як взірець наводить Палац "Україна". Говорить про необхідність створити на базі Арсеналу практику для випускників творчих вишів.
Олеся Островська-Люта, магістерка культурології НАУКМА, директорка Арсеналу з 2016 року. У мотиваційному листі наголошує на сильній команді Арсеналу та на корпоративній культурі, вибудуваній на принципах прозорості та раціональності. Говорить про необхідність розвитку онлайн-програм, пропонує працювати над створенням музею сучасного мистецтва на базі інституції.
Хто оцінюватиме претендентів
До складу конкурсної комісії входять три особи від Державного управління справами, три – від Арсеналу, та ще три – від громадських організацій.
Представники ДУС:
Зеновій Корінець, директор Національного хору ім. Верьовки
Максим Тимошенко, ректор НМАУ ім. Чайковського
Василь Чернець, ректор Національної академії керівних кадрів культури.
Представники Мистецького Арсеналу:
Гліб Вишлинський, член Ради розвитку МА, директор Центру економічної стратегії
Ірина Подоляк, народна депутатка 8-го скликання, фракція “Самопоміч”
Мирослава Барчук (Лубківська), журналістка, телеведуча Національної суспільної телерадіокомпанії України
Представники громадських організацій:
Юлія Ковтун, ГО «Міжнародна організація "Івано-Франківське земляцтво"»
Лариса Гриджук, ГО «Міжнародна організація "Івано-Франківське земляцтво"»
Василь Романчишин, Київське обласне відділення Національної всеукраїнської музичної спілки
Відповідно до визначеної законом процедури, представників від ГО обирають до складу комісії методом жеребкування. Будь-яка громадська організація у сфері культури відповідного функціонального спрямування має право подати на конкурс три кандидатури. Загалом ДУС отримало 108 заявок від 42 організацій. Однак за результатами жеребкування два місця за квотою ГО отримали представниці однієї організації – Івано-Франківського земляцтва. І якщо такий результат ще можна якось пояснити випадковістю, то обрання третього представника від ГО скидається на пряме порушення процедури добору.
Річ у тому, що організаційно-правова форма Київського обласного відділення Національної всеукраїнської музичної спілки (яке делегувало Василя Романишина) – це творча спілка, а не громадська організація. Тобто кандидатуру Романишина не могли навіть прийняти до розгляду. Так само ДУС допустило до жеребкування кандидатів від ще трьох спілок і фондів, які не є громадськими організаціями. Колектив Мистецького Арсеналу розцінює такі дії ДУС як порушення закону про порядок формування конкурсної комісії та вважає підставою для оскарження результатів процедури.
Перше засідання конкурсної комісії очікується 24 червня 2021 року. Але операційна діяльність Арсеналу вже поставлена під загрозу блокування судовими позовами, що гіпотетично дадуть змогу ДУС не підписувати контракт з черговим директором провідної культурної установи – якщо вибір комісії не влаштує управлінців. Здається, найближчим часом транспарантам про “прачєчну” не дадуть припасти пилом.
