Музична агенція Soundbuzz опублікувала результати дослідження неакадемічного музичного ринку України та його зовнішньоекономічних перспектив, здійсненого за підтримки Українського культурного фонду.
"Український музичний ринок з моменту свого становлення не мав єдиного джерела, де була б позначена структура ринку з провідними стейкхолдерами. Документально не фіксувався вплив макро- та мікросередовища, форс-мажорних обставин (зміна політичного курсу країни, воєнні дії, пандемія, тощо), які здатні кардинально змінити вектор розвитку ринку. Не розглядався ланцюг цінності музичного твору та роль стейкхолдерів на етапах його формування. Проведене дослідження заповнило ці та інші прогалини", – йдеться у вступі до документа, опублікованого на сайті агенції.
Для дослідження автори провели глибинні інтерв'ю з учасниками ринку, дослідили відкриті джерела, дані та звіти міністерств, Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення про результати моніторингу мовних квот, Українського культурного фонду та інших інституцій, які збирають дані про музичний ринок.
Втім автори вказали на обмеженість представлених у дослідженні даних, оскільки не всі гравці ринку погодилися співпрацювати. Так, українські квиткові оператори відмовилися надавати очищені статистичні дані для аналізу концертного ринку. "У зв'язку з цим дослідити реальну та потенційну місткість концертного ринку не було можливим", – констатують автори дослідження.
Крім того, виявилося, що немає єдиного джерела статистики продажів української музики онлайн і на фізичних носіях, що неможливо виміряти повний обсяг ринку роялті "через відсутність повної та прозорої звітності від усіх організацій колективного управління авторськими і суміжними правами" і що діяльність, пов'язану з музичною сферою, неможливо виокремити із загального переліку “творчих” КВЕДів. "Це створює статистичну похибку при аналізі отриманих даних", – йдеться у звіті.
На основі дослідження автори склали низки рекомендацій для стейкхолдерів індустрії. Серед них:
- актуалізувати профільну освіту: створити освітні програми для неакадемічних музикантів з приділенням належної уваги освіті у сфері бізнес-процесів та юридичного права;
- завершити реформування у сфері колективного управління авторськими та суміжними правами;
- проводити роботу з населенням та споживачами музичного контенту, роз’яснювати необхідність легального споживання музики та боротьби з піратством;
- сприяти децентралізації сфери музичного продакшну, розвивати локальну музичну інфраструктуру та спільноту. Створювати музичні міжсекторальні платформи для обміну досвідом учасників неакадемічної музики, зокрема саундпродюсерів з артистами різних стилів та технічних підходів;
- розробити програму для державних закладів вищої освіти за напрямом “Музичний менеджмент” у відповідності до потреб сучасного музичного ринку з урахуванням найкращих міжнародних практик. Створити окремі освітні програми у сфері бізнес-процесів та юридичного права;
- актуалізувати КВЕДи з виокремленням музичного ринку;
- переглянути українське законодавство в частині гастрольної діяльності, дозволити здійснювати гастрольну діяльність фізичним особам підприємцям, зареєстрованим на спрощеній системі оподаткування. Такі дії дозволять вивести з тіні частку концертного ринку;
- розробити багатовекторний план функціонування концертної індустрії під час запровадження обмежувальних заходів пов'язаних з COVID-19;
- на державному рівні проводити боротьбу з музичним піратством та популяризувати легальне споживання музики серед слухачів.
Нагадаємо, у вересні Верховна Рада ухвалила в першому читанні президентський законопроєкт "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій".