Як ці «декларанти» зможуть дивитися в очі нашим співробітникам, що добровольцями пішли на війну, захищали Донецький аеропорт і стали інвалідами? А як вони зможуть дивитися в очі працівникам нашого логістичного центру, що зібрали 24 тисячі 80 гривень на навчання та лікування Даші Бойцової, дівчини з особливими потребами? Вона залишилася без батьків, на інвалідному візку. З рідних у неї тепер тільки бабуся.
Як вони зможуть дивитися в очі редакторам нашого видавництва, що збирали кошти на медикаменти та цигарки українським воїнам?
Гроші давали люди, які не мають мільйонних стат¬ків і в яких є власні діти. Але ці люди щасливі, що це зробили, і вони продовжують допомагати іншим. Як, наприклад, дітворі з багатодітних родин та дітям-сиротам.
Про це не прийнято говорити. І про це чомусь не пишуть у деклараціях.
А чому?
Я знаю, скільки видавництво «Ранок» та його співробітники заплатили податків, бо ми вже кілька років є одним з найбільших платників прибуткового податку в Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС (така заскладна назва нашої податкової інспекції).
А чому в електронній декларації нема інформації про податки, сплачені за рік у бюджет України держчиновниками та підприємствами, корпоративними правами, на які володіють члени їхніх сімей?
Я додав би ще два пункти для заповнення людьми, в порівнянні з якими бізнесмени зі списку «Форбс» видаються жебраками.
• Що «е-декларанти» зробили корисного для країни? Можна в довільній формі.
• Скільки і які саме книги вони прочитали за рік? Може наші "герої" чогось навчилися б із цих книжок?