15 лютого «афганці» усього світу зустрічаються біля пам’ятників своїм загиблим друзям і покладають до них квіти. Поминальний день досить сумнівне свято. В цей день 23 роки тому припинився безглуздий конвеєр винищення наших хлопців.
На покладанні квітів біля пам’ятника афганцям в Полтаві ми дізнались про ВЧИНОК обурених афганців в м. Києві. За інформацією київські афганці прийшли до пам’ятника своїх загиблих товаришів покласти квіти, а їх до пам’ятника не підпустили, адже готувалися до зустрічі вінценосної особи. І тоді, обурившись, вони демонстративно повернулися спиною до Президента при його появі в знак зневаги. Я і мої товариші афганці сприйняли це з гордістю за своїх друзів – афганців.
Але, повернувшись з покладання квітів, і , зваживши всю інформацію, зрозумів, що зневаги і презирства до Януковича там «як кіт наплакав», це просто керівництво НКН іде в політику і це спланований піар-хід. Готуються до виборів в той парламент, який недавно погрожували зняти. Але погрожувати – не мішки тягати.
Аналізуючи події, вибудовується керований театр абсурду:
1. Зібрати людей о 8-й годині на покладання квітів, чекати більше 3-х годин, чекати і не покладати - це повне безглуздя. В Полтаві та інших містах України афганці збирались об 11-й годині.
2. Хто міг стати на заваді такій кількості обурених афганців, якщо це афганці? О 8-й чи 9-й годині, впевнено, не звертаючи уваги ні на яку нечисть, підійти до пам’ятника і покласти квіти, а не очікувати три години, щоб надути губки і показати своє Фі ПРА-А-АТІВНИЙ. Рішуче показати що афганці це сила, яку треба поважати. (В пам’яті знесення паркану, а тут символічні переносні огорожі).
3. І зрештою, подивіться на ці обличчя сповнені хизування і посмішок в очікуванні давно спланованого піар - ходу і покажіть мені де та скорбота, те обурення?
До загиблих «афганців» прийти в капелюхах-пуштунках… Якби 9 травня учасники Великої Вітчизняної війни прийшли на могили своїх товаришів, загиблих від рук німецьких фашистів, ряженими в еССесівську чи гестапівську форму. Мабуть, їх полеглі товариші перевернулись би в труні. А тут НКН перетворила поминки на карнавал на хеллоуін, на цирк з клоунами. І що ж там афганського?
4. Вся держава пам’ятає, з якою ревністю ставились керівники НКН до будь-яких політиків, партій і символік, а тут мудрі воїни без дівчинки-політика Королєвської і шагу зробити не могли. Сиві воїни заховались за недоторканістю тендітної дівчинки. Вона, безумовно, гарна жінка, але до афганців має таке ж відношення як Новожилов і Ляшко. Її веселість і незрівнянна чарівна білозуба посмішка на цьому заході і в цей день були абсолютно недоречні, адже вона, на щастя, уяви не має, що таке війна.
В міністерстві юстиції України одна з політичних партій змінює назву на партію "Ніхто, крім нас". Це підтвердив і голова Всеукраїнської громадської організації "Ніхто, крім нас" О.Ковальов. Він сказав, що очолювана ним організація вирішила брати участь у політичній діяльності. І заради цього потрібно було клеїти дурня?
З великою повагою ставлюсь до афганців з НКН і з багатьма підтримую чудові стосунки. Колись СРСР та Комуністична партія використали нас молодих людей, кинувши на бойню до Афганістану, задля досягнення своєї мети і безмежних амбіцій. А сьогодні керівники НКН використовують в своїх цілях тих же афганців, хоча вже сивих, а все таких же наївних.
А Янукович лише посміхався. З тюремного досвіду юних літ він засвоїв прописну істину: якщо противник повертається до тебе задом, він тим самим визнає свою поразку і залишає за сильнішим право робити з собою все, що йому заманеться.
А чи перший раз НКНівців ставлять спиною до ворога?
20 вересня 2011 року обурені афганці, чорнобильці та діти війни (старі слабкі люди) зібралися під стінами Верховної Ради України, щоб відстояти свої права та пільги. Верховна Рада в першому читанні ухвалила злочинний законопроект № 9127 «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Ініціював злочин проти свого народу Президент Віктор Янукович.
Поряд із закритою площею перед Верховною Радою розмістилась сцена під знаменами громадської організації «Ніхто крім нас» (НКН) з мікрофонами та екраном. Вів зібрання відомий в Україні Борис Новожилов. Організатори цього дійства грали на почуттях і настроях присутніх. Лунали афганські пісні. Надавалось слово для виступів всіх обурених. Лунали заклики: «Ганьба!». НКН виконувала функцію запобіжного клапана в казані народного гніву.
На екрані зібрання бачило як Ковальов, Червонописький та Андрєєв принизливо, мов бідні родичі, очікують в коридорі ВР благодійників Єфрємова та Литвина. Це викликало гидке відчуття.
Врешті-решт терпець урвався і афганці нагадали, що являються силою, і знущатись над собою не дадуть, адже це небезпечно. Паркан був знесений, мов пір’їнка, і народні депутати панічно ховали депутатські значки.
У запалі бунтарі не зрозуміли дії НКНівців, які, знаходячись з протилежної сторони, чомусь не валили паркан, а разом з міліцією підпирали його та стримували афганців.
Афганці увірвалиcя через центральний вхід до коридору ВР, були зупинені силами спецпідрозділів. Представник НКН - Б.Новожилов бігав і намагався зупинити активних афганців, а ряди міліцейського спецназа та «Беркута” підсилила шеренга НКНівців зі зчепленими руками, яка стримувала пільговиків, стоячи спиною до спецпідрозділів, захищаючих злочинців, які прийняли антинародний закон. І знову НКН спиною до ворога…
НКН підтримувало чорнобильців, чи Азарова-Тигіпка?
29 листопада 2011 року біля будівлі Кабінету Міністрів у Києві чорнобильці та афганці зібралися на акцію протесту проти скасування пільг. Чорнобильці вимагали від Генеральної прокуратури України визнати смерть учасника акції протесту у Донецьку Геннадія Конопльова навмисним убивством, вчиненим чинною владою. Учасники акції вшанували його пам'ять хвилиною мовчання.
З 10-ї до 18-ї години до мітингувальників так ніхто і не вийшов. Біля Кабінету Міністрів, відстоюючи інтереси чорнобильців та афганців, представники НКН зайняли з мікрофоном традиційно найкраще місце і за традицією проводили випускання пару з протестуючих.
Саме так виглядає скорбота та співчуття чорнобильцям на обличчях НКНівців. Більше схоже на пікнічок під стінами Кабінету Міністрів.
Назвати дії НКН протистоянням владі не повернеться язик навіть при величезному бажанні і ось Вам фотосесії на розсуд.
Владі дуже подобається, коли ветерани чорнобильці стають перед нею на коліна і, звичайно, вона не збирається до них прислухатися. Ця влада банди з мораллю не в ладах і розуміє тільки силу.
Побачивши байдужість влади до їх проблем, гурт відчайдух вдався до рішучих дій, намагаючись перекрити рух по вул. Грушевського перед Кабміном. Це важлива транспортна артерія бо далі знаходяться Верховна Рада, Генпрокуратура, Посольства, Верховний Суд, Вищий спеціалізований Суд, і, в разі успіху, і Азаров і Тигіпко змушенні були б вийти і хоча б вислухати вимоги пільговиків. Бійці спецпідрозділу "Беркут" кинулися відтісняти афганців та чорнобильців на тротуар, і це їм не без труднощів вдалося.
У той час, коли протестуючі черговий раз намагалися перекрити вул. Грушевського, з гучномовців НКН лунали заклики керівників НКН не долучатися до перекриття вулиці. До активістів підбіг посильний козачок з полтавської філії НКН Віктор Сердюк і пробиваючись крізь оточення беркутівців пояснюючи їм: «я з НКН» передав нам вимогу керівництва НКН припинити перекриття вулиці. Його активісти направили за відповідною адресою. Потім, коли витіснені з проїжджої частини активісти стояли на тротуарі, до них підійшов липовий афганець з посвідченням НКН і намагався провести ганебну агітацію щоб ми відмовились від затії перекривати вулицю. Після того як ми з’ясували, що він назвавшись афганцем ніколи в Афганістані не був, зробили для себе висновок. Хто є Хто. Серед НКНівців багато пристойних воїнів афганців, яким не зрозумілі деякі дії і завдання організації.
Протягом дня 29.11.2011 року спецпідрозділи відтісняли чорнобильців і афганців (а їх було 8 тис. з усієї України) від дороги і Кабінету Міністрів
І знову традиційно, між міліцією і чорнобильцями та афганцями стоїть заслін з НКН-івців, які стоять спиною до спецпідрозділів.
Назвати афганців з НКН боягузами не може ніхто – немає жодних підстав. Заявити, що їм байдужа доля чорнобильців та своїх товаришів афганців немає підстав. Так в чому ж тоді справа?
Наступного дня після знесеного паркану чув жіночу розмову: «Вчора банду Януковича афганці поганяли, лише вони можуть цю банду поставити на місце. Тільки на афганців вся надія».
За дивних обставин цей шанс отримати важку, але все ж перемогу, у нас афганців змогли забрати кукловоди з Банківської, навмисно повівши в протилежну від перемоги сторону.
У нас ще є шанс. Якщо ми прозріємо і згуртуємося у боротьбі за свої права, то будемо вважати що перемогу просто відстрочили .
Ми отримали досвід та стали мудрішими. А це безцінне.