Після піарістичного покладання квітів вся країна бачила цю солодку парочку під стінами Львівської військової частини, в яку їх не пустили. Розголос в ЗМІ був такий, що про це дізнався весь світ. Боячись з ними зв’язуватись, а може з інших причин Ковальову та Королевській надали можливість з’явитись на екранах і в військовій частині з крильцями НКН.
На священному кожному українцю острові Хортиця Ковальов та Королевська клялись в вічній дружбі перед об’єктивами кінокамер та оголосили про створення нового руху громадських Лідерів.
Звичайно Н.Королевська має такий напір, що попасти їй в першу шеренгу за допомогою розштовхування і активізації ліктів не важко. А її харизма та явна допомога їй викликають здивування і навіть обурення у ініціаторів КОДу, як видно з фото.
І ось за місяць 23.03.2012 року виходить стаття «Афганців кумарить, що до них примазується Королевська».
Лідер НКН заявив, що Королевська примазується до них та «відверто бреше». З слів Олександра Ковальова Наталя Королевська «без дозволу використовує символіку афганців та відверто бреше. Королевська хотіла приєднатися до організації “Ніхто, крім нас” її заява про вступ до НКН не задоволена.
По-перше, НКН це організація з невеликим відсотком афганців, а ця різка заява нагадала мені аналогічну від 07.11.2011 року зроблену керівництвом НКН.
Після знесеного паркану афганцями та чорнобильцями біля ВР 20.09.2012 року НКН намагалась взяти керівництво громадськими організаціями в свої руки. І от що з цього вийшло.
НКН ініціював проведення 14.10.2011 року форуму громадських організацій з ультиматумом - розпуск Верховної Ради до 5.11.2011 року. З усієї України з’їхалися представники громадських організацій, обурених свавіллям цієї влади. НКН провело зібрання в будинку письменників. Нікому з присутніх не дали висказати свою думку і пропозицію.
Щоб зупинити афганський рух, достатньо поставити на чолі своїх «лідерів» допомогти їм надути щоки, створити імідж переслідуваних владою і завести рух афганців в глухий кут.
Взявши на себе ініціативу, організація НКН поставила задачу 3.11.2011 року провести мітинги перед обласними державними адміністраціями. Афганці й чорнобильці провели їх. Складалось враження, що таким чином організація НКН затягувала час.
6.11.2011 року всі координатори, виступів які пройшли 3.11.2011 року в обласних центрах, за ініціативою НКН зібралися на всеукраїнський з’їзд в Києві на пароплаві в гідропарку і провели установчі збори Народної Ради. Юрист НКН П. Рябенко вів збори. Послухавши Олександра Ковальова, його розповіді про вірність ідеям, бойове братство, честь і гідність, мимоволі переймаєшся симпатією до цього афганця - небагатослівного власника заводів і пароплавів. Але при цьому НКН запропонувало відмовитися від масових акцій і запропонувати обласним і міським радам висловити недовіру Верховній Раді. Це викликало неприйняття у представників протестуючих об'єднань. Навряд чи регіонали, які мають більшість у більшості місцевих рад, пішли б проти своїх колег з ВР, не кажучи вже про те, що такі «вотуми недовіри» не мають жодної дієвої сили. Запропонований варіант НКН це була явна спроба звести протести нанівець.
Тоді я узяв слово, запропонувавши не відмовлятися від масових акцій і вимагати не тільки відставки Ради, але – головне – відставки президента України, як головного винуватця ситуації.
Усі присутні, а це більше 200 (двохсот) чоловік, під час голосування окрім 3 (трьох) керівників НКН одноголосно проголосували про недовіру Президенту - гаранту Конституції за те, що він ініціює і підтримує злочинний закон, який порушує 16 статей Конституції.
І ось другого дня заступник керівника НКН Володимир Сердюк колишній замполіт (афганці добре пам’ятають цю бойову категорію), вдався до відкритої брехні заявивши, що афганці не мають взагалі претензій до Президента, голосування не було і що НКН не причетний до створення Народної ради і всі ці вигадки, поширює учасник зібрання О.Данилюк (лідер «Спільної справи»). Я не я і хата (корабель) не моя. Тож виходячи з цього честь і гідність для керівників НКН - лише порожні слова і політичні ігри?! Після цієї огидної брехні керівників НКН на шпальтах газет вони втратили багатьох симпатиків, які зрозуміли завдання поставлені перед НКН. А головне ким.
Після того що ми не перший раз бачимо, як заяви керівництва НКН розходяться з ділом задаєшся питанням: Чи не кумарить афганців від заяв керівництва НКН?
Відстоюючи свої інтереси афганцям слід єднатись з чорнобильцями і іншими категоріями на чиї права сьогодні зазіхнула влада. Бути більш зваженими і обережними від провокацій і в виборі лідерів. Борімось, бо втратимо все.