Крім іншого, європейські журналісти жваво висвітлюють тему дерусифікації, наголошуючи на важливості ухваленого українським парламентом закону про засудження і заборону російської імперської політики і деколонізацію топонімів. Після набрання ним чинності всі громади України будуть зобов’язані розпочати процес перейменування вулиць, площ і провулків, пов’язаних із російськими географічними назвами чи постатями країни-агресора. Це, безперечно, історична подія, яка забиває черговий цвях у труну кривавого сусіда.
Незважаючи на застереження, публікації в західних медіа щодо рішення МКС говорять про початок процесу притягнення кривавого диктатора до відповідальності. Ордер, виданий щодо незаконної депортації та передачі дітей з України до росії - це визнання путіна воєнним злочинцем, дії якого передусім спрямовані на знищення української національної ідентичності, спробу ментального тиску та інтелектуального підкорення.
Викрадення та перевиховання українських дітей - серед елементів комплексних злозусиль росії щодо знищення української ідентичності. Про це, зокрема, пише “Atlantic Council”, наголошуючи, що кампанія примусової депортації та антиукраїнського виховання розкриває геноцидний намір вторгнення росії в Україну. “У всіх окупованих росією регіонах України придушуються будь-які символи української ідентичності та державності, а доступ до українських ЗМІ блокується. Українська мова вилучається зі шкільної системи, а викладачі вивозяться з росії, щоб викладати за схваленою кремлем програмою, яка пропагує російську імперську ідентичність, демонізуючи Україну”, - пише Пітер Дікінсон.
Уповноважена рф з прав дитини марія львова-бєлова, яку МКС разом із путіним звинуватив у незаконній депортації та переміщенні українських дітей, відкрито говорить про необхідність перевиховання українських дітей. Так Пітер Дікінсон у своїй статті нагадує, що нещодавно ордероносна пані заявила, що група з 30 дітей, вивезених з окупованого росією Маріуполя, спочатку співала гімн України та вигукувала патріотичне гасло “Слава Україні!”.
“Atlantic Council” пише про пригнічення будь-яких проявів української ідентичності на тимчасово окупованих територіях, де відбуваються масові арешти всіх, кого російська злочинна влада вважає прямою загрозою. Як зазначає видання, передусім це стосується місцевих чиновників, журналістів, колишніх українських військових, громадських активістів та будь-кого, хто має проукраїнські погляди.
До слова, путін - четвертий у світовій історії очільник держави, якого оголосили в “розшук” ще при владі. Крім нього, це стосувалося лише президента Сербії Слободана Мілошевича (1999), лідера Судану Омара аль-Башира (2009) та лівійського лідера Муаммара Каддафі (2011). Однак, як пише впливова французька газета “Le Monde”, путін - перший глава держави-члена Ради Безпеки ООН, якого віднесли до категорії військових злочинців. І це факт, який вимагає від світової спільноти єдності, рішучості та принциповості.
Американська газета “The Hill” зазначає, що зараз відбувається глобальний процес по деколонізації путінської імперії. Журналісти наголошують, що український опір – це єдине, що стоїть на шляху імперії кривавого диктатора. А отже ті, хто досі задається питанням, чи варта підтримка України зусиль, повинні усвідомити, що війна стосується не лише України. “Війна про російський імперіалізм і російську імперію. Якщо Україна переможе, імперські проєкти росії можуть закінчитися. Якщо росія переможе, її імперські проекти будуть активізовані та легітимізовані. Наступними на собі гнів імперської росії зазнають Казахстан, Грузія, Польща та країни Балтії”, - пише “The Hill”.
Про стрімкі темпи дерусифікації українського публічного простору зазначає “Belsat”. “Пам'ятники російським героям і поетам, таким як Олександр Пушкін, були повалені. Зі шкіл також вилучили книжки російських авторів. Масштабна кампанія деколонізації стала реакцією українського суспільства на злочини агресорів. До нього входили також кінематограф і бібліотеки”. Безперечно, такі трансформації, як і наш досвід, захоплюють та викликають повагу.
росія, яка тривалий час заперечувала існування України та вважала її частиною власного географічного, політичного та культурного простору, сьогодні опинилась в дипломатичній ізоляції. Надзвичайно важливо, щоб це відчувала не тільки кремлівська верхівка, а й розумів кожен мешканець росії, з мовчазної згоди якого відбувається геноцид українського народу. Відповідальність росії за злочини в Україні - це відповідальність кожного громадянина ерефії.