1) У 2015 році був прийнятий закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції”, (в народі - “Закон про запобігання політичній корупції або нові правила фінансування партій”). У липні 2016 року закон -починає функціонувати майже повною мірою.
2) Основний контроль за виконанням закону здійснює НАЗК та Рахункова палата.
3) Бюджет на рік на фінансування політичних партій - 391 млн. грн., оскільки державне фінансування передбачено лише на 3 та 4 квартали 2016 року, партіям нараховують половину бюджету.
4) Всі партії отримують частку з передбачених коштів пропорційно до кількості голосів, відданих за список політичної партії на останніх виборах, але якщо 1/3 депутатів, що були обрані з партії - жінки, партія отримує більше фінансування. Так партія “Об’єднання “Самопоміч” отримала 40 млн. грн.
5) Надані 2016 року гроші ще жодною партією не витрачалися.
6) За законом партії мають право витрачати фінансування на “статутну діяльність”, проте термін невизначений, оскільки в статуті партії можна прописати що завгодно, та законодавчо термін «статутна діяльність» не встановлено.
8) Ціль закону - відкрити фінансування партій за допомогою вимоги надавати звіти кожен квартал. Під час виборів, партії зобов’язані здати 3 звіти.
9) Партії мають надавати звіт на 60 сторінок, в якому вказують:
- майно на балансі;
- персонал;
- витрати по статтях;
- всі осередки, що в свою чергу мають бути зареєстровані як юридичні особи.
10) В листопаді 2016 року партії мали подати звіти за 3 квартал, проте вони так і не показали своє реальне фінансування.
11) Лише 57% партій подали звіти за 2 квартал, з них 3/4 партій подали пусті звіти. Це говорить про те, що більшість партій не працюють у міжвиборчий період.
За неподання звіту передбачено штраф у розмірі 5100 грн. У випадку несвоєчасного подання звіту, складається протокол, який також має бути підписаний представником партії і відправляється до суду.
На даний момент саме НАЗК не розуміє як перевіряти звіти, елементарно не має достатньої кількості комп’ютерів, тому домовилося з партіями не штрафувати їх за ненадання звітів за 1 і 2 квартали. У відповідному Департаменті НАЗК працює 14 людей, які мають перевіряти звіти та супровідні документи. Зараз планується розроблення електронної системи подання звітів.
12) На 3 та 4 квартал 5-м партіям було надано 200 млн. грн., таким чином кожен громадянин сплатив з податків від 14 до 30 грн. (залежить від бази та методики розрахунку) на фінансування партій.
13) Народний Фронт має право на 100 млн., отримав 50 млн., що є недостатнім, наприклад, для проведення виборчої кампанії.
14) За законом фінансування політичних партій відбувається за рахунок коштів держави, фізичних та юридичних осіб.
15) В теорії оптимальне фінансування партії складається з:
- 45% - держава;
- 45% - юридичні особи;
- 10% - самі члени партії.
Стовідсотково державне фінансування партій неможливо через брак коштів.
16) Для перерахунку грошей партія має відкрити два рахунки: для державного фінансування та окремий для внесків від фізичних та юридичних осіб.
17) Фізична особа має право перерахувати не більше 6000 грн. на рік, в той час як юридична особа - не більше 12 тис. грн.
Іноземці та державні службовці не мають права фінансувати партії.
Анонімні вкладення та переказ грошей з порушенням процедури не дозволені, такі гроші мають бути переданими державі. Пожертви у вигляді майна законом не врегульовані.
18)Часто партії створюють однойменні громадські організації і фінансуються через них.
19) В Україні зареєстровано приблизно 350 політичних партій, цифра не точна через те, що НАЗК і Міністерство Юстиції мають різні дані. У виборах беруть участь 29 партій.
НАЗК не знає фізичної адреси керівників 130 партій. Тому під час липневих виборів виборча комісія не змогла знайти деякі партії, що не здали звіти.
20) Досвід інших країн:
В інших країнах закон запрацював ефективно лише через 8-12 років з часу його прийняття.
Грузія: 2012 р. - прийнятий подібний закон, порушення якого значно зменшилися лише після накладення штрафу на одну з партій (“Грузинська мрія - Демократична Грузія” заснована Б.Іванішвілі) в розмірі 1,5 млрд. грн. Зараз закон працює ефективно, для цього знадобилося 4 роки.
За грузинським законом 50% фінансування партії має йти “на розвиток партії”, 50% - на інше.
Всього в Грузії 240 партій, з яких звітують 70, оскільки решта не мають необхідної кількості оборотних коштів, після чого виникає обовязок звітування, а працюють - лише 24.
Всі країни ЄС мають державне фінансування партій.
21) Народні депутати часто декларували більші статки ніж бюджети партій.
22) Опозиційний Блок відмовився отримувати державне фінансування, проте все ж зобов’язаний звітувати. Тому слід внести поправку, за якою в разі відмови партії отримати фінансування, гроші, призначені їй, будуть перерозподілені між рештою партій, задля уникнення популістичних закидів таких політичних сил щодо ідеї, закладеної Законом.23) За звітами “Об’єднання “Самопоміч”” всі працівники - волонтери (не отримують зарплатню).
За звітами “Блоку Петра Порошенка” всі працівники так само є волонтерами, проте, як було сказано, їх ніби-то збираються переводити на контракт, оскільки раніше бракувало коштів.
Висновок: надані звіти партій так і не показали їхнє фінансування, проте майбутня ефективність закону є безперечною і лише питанням часу. Побачити закон в дії можна буде коли партії почнуть витрачати державні гроші та буде налагоджений механізм притягнення до відповідальності винних осіб контролюючими органами.
Лекція була прочитана в листопаді 2016 року на базі проекту «Освітня асамблея».