Зокрема, відома історія усиновлення та зміни громадянства хлопчика із Маріуполя. А це є порушення норм Конвенції ООН 1948 року “Про запобігання злочину геноциду та покарання”. Надалі російська сторона намагалася виправдатися та почала заявляти, що дитину не всиновили, а взяли “під опіку”.
Усиновлення українських дітей у РФ – незаконне, адже за міжнародними та національними нормами для того, щоб іноземці могли усиновити нашу дитину потрібно повідомити Україну та отримати на це згоду, якої наша країна не надавала. Утім Росія обходить такі заборони, надаючи українським дітям російське громадянство. Ще в травні 2022 року президент РФ підписав указ про спрощений порядок прийняття російського громадянства українськими дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, зокрема тих, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. Окрім цього, відповідно до указів В. Путіна максимально полегшується процедура усиновлення українських дітей, адже всі діти, які проживають на тимчасово окупованій території України й досягли 14-річного віку, “стають” “росіянами”. Це пряма ознака воєнного злочину, оскільки примусове переміщення дітей з однієї етногрупи в іншу визначається як геноцид.
Зазвичай у своїх виступах винні у викраденні та вивезенні українських дітей прикриватися словами, що нібито “евакуюють” їх подалі від лінії фронту заради безпеки. Слова “захист” і “порятунок” – це лише слова для прикриття, і синонімами до них у цьому випадку стають “злочин” і “агресія”.
Дітей у РФ тримають як заручників, не надають інформацію про них і роблять все, щоб вони не виїхали з території країни-агресора.
Прикладом “порятунку”, або іншими словами порушення свобод і прав людини є історія громадянина України, 17-річного Богдана Єрмохіна, якому російські спецслужби завадили повернутися додому.
Неповнолітнього російські солдати спершу вивезли з Маріуполя до окупованого Донецька, потім до РФ, де він був влаштований у прийомну сім’ю. А хлопець є громадянином України та має сестру на Батьківщині!
Мало того — Богдан намагався самостійно повернутися на Батьківщину та доїхав до Білорусі. Однак для того, аби українські діти не мали змоги повернутися додому, в Росії залучають спецслужби. Хлопця затримали та повернули назад до РФ.
Богдан офіційно звертався до Офісу Уповноваженого, через електронне звернення. У листі писав про російську сім'ю, до якої його влаштували. Він також повідомив, що йому видали паспорт громадянина РФ та направили на навчання. Водночас хлопець був стурбований тим, що після досягнення повноліття його можуть мобілізувати до лав збройних сил РФ, тому він якнайшвидше хотів повернутися до України.
Чи можна далі взагалі говорити про будь-який “порятунок”?
Як Росія викрадає українських дітей?
Російська Федерація депортує дітей з української території й використовує для цього безліч інструментів.
Наприклад, дітей депортують під виглядом “евакуації”, “оздоровлення”, “лікування”. Що насправді – підміна та використання понять задля здійснення воєнного злочину.
Проаналізувавши кожен випадок викрадення дітей, яких вдалося повернути, можна визначити 5 сценаріїв, які використовує країна-агресор:
● примусово переміщують дітей, батьки яких, вбиті на тимчасово окупованих територіях;
● дітей вилучають з родин, позбавляючи батьків батьківських прав за “законами” окупаційної влади;
● батьків розлучають з дітьми під час фільтрації;
● створюють непридатні для життя умови та як наслідок надають пропозицію передати дітей на “оздоровлення” під примусом;
● вивозять дітей-вихованців закладів цілодобового перебування в повному або частковому складі.
Що доводиться пережити українським дітям, яких депортують? Можна тільки уявляти й дізнатися зі свідчень тих, хто повернувся додому. Ці діти розповідають про психологічний тиск і не належні умови перебування.
Зокрема деяким дітям погрожували відправити їх в інтернати, говорили, що від них відмовилися батьки, що деяких українських міст вже зовсім не існує, і що винна у цій війні Україна, а не Росія. Такий тиск створюють з метою просування культурних, історичних, соціальних і патріотичних ідей або ідей, які слугують російським політичним інтересам. РФ цілеспрямовано здійснює “перевиховання” українських дітей.
Окрім цього, діти, яких вдалося повернути в Україну, розповідають і про те, що до них могли застосовувати фізичну силу.
Зауважу, що ми намагаємося зібрати інформацію про місце депортації українських дітей. За інформацією ЗМІ РФ, дітей вивозять до Володимирської, Омської, Ростовської, Челябинської, Саратовської, Московської, Ленінградської областей, Краснодарського краю та на острів Сахалін. Тобто навіть у найвіддаленіші регіони. Водночас нам відомо, що дітей розміщують і на тимчасово окупованих територіях України.
Залежно від того, куди саме вивозять дітей: на ТОТ чи територію іншої країни, розрізняється депортація та примусове переміщення. Депортація – це насильницьке перевезення на територію іншої країни, а примусове переміщення – це насильницьке переміщення в межах однієї держави. Тому якщо РФ перевозить дітей у межах тимчасово окупованих територій – це примусове переміщення.
Важливо зафіксувати, що такими діями країна-агресор порушує низку міжнародних нормативно-правових актів, зокрема Конвенцію ООН про права дитини, а також четверту Женевську конвенцію про захист цивільного населення під час війни та Римський статут.
Чому Росія викрадає українських дітей?
Як раніше зазначалося, російська сторона видає документа громадянства Росії депортованим українським дітям, усиновлює їх в російські сім’ї. Але яка мета таких вчинків?
Тотальна пропаганда РФ спрямована не просто на “перевиховання” українських дітей". Росіяни проводять цілеспрямовану мілітаризацію українців: вони бажають створити нове покоління солдат.
Які інструменти для цього використовують? По-перше, ще з 2014 року на території окупованого Криму розпочав діяти рух “Юнармія” – у ньому дітям від 8-ми років пропагандують “руський мір”, навчають користуватися різними видами зброї, проводять стройову підготовку. Цей рух часто порівнюють з «Гітлер’югендом» – молодіжною нацистською воєнізованою організацією.
По-друге, в освітній процес у Росії та на тимчасово окупованих територіях відкривають “курси” початкового військового вишколу для дітей. На них діти займаються стройовою підготовкою, єдиноборствами та навчанням поводження зі зброєю. Окрім цього, вони проводять уроки з “патріотичного виховання” у школах.
Це все пропаганда, яка готує до подальшої служби у збройних силах РФ.
Чому Росія викрадає українських дітей, видає їм паспорти країни-агресора та мілітаризує? Здається, відповідь очевидна.
Стосовно повернення депортованих дітей
Кожне повернення української дитини – велика і непроста праця. Знайти місцеперебування, продумати маршрут і деталі – це багаторівнева робота команди людей з різних структур. Наразі в Україну вдалося повернули 364 дитини. Водночас ми маємо верифіковані дані про 19 393 депортованих дітей. Усвідомлюємо, що насправді ця цифра може бути в рази більша.
Інформацію про примусово вивезених/депортованих дітей отримуємо зі звернень громадян, за повідомленнями органів державної влади та місцевого самоврядування, за повідомленнями установ та організацій, із відкритих джерел. Інформацію щодо масово “евакуйованих” чи вивезених дітей розповсюджують російські ЗМІ із посиланням на силові відомства. Звернення від самих дітей – це поодинокі випадки, оскільки вони перебувають під особливим контролем, їх телефони ретельно перевіряються.
Водночас росіяни не надають інформацію про наших дітей, а максимально її приховують, вони також переміщують їх в різні місця, регіони, намагаються змінити написання імен тощо. Як приклад, ми направляємо листи з проханням повернути конкретних дітей, а російська сторона відповідає, що такої дитини немає. Коли ж ми повторно направляємо запит, де змінюємо ім’я дитини на російську транслітерацію, отримуємо іншу відповідь, що така дитина у них є. Тобто РФ навмисно змінює дані про українських дітей на російський маневр. Така ситуація значно ускладнює процедуру пошуку.
Не варто забувати, що в РФ депортують також ще зовсім маленьких дітей, які не можуть про себе розповісти інформацію, наприклад, не пам’ятають звідки вони, хто їх батьки, родичі, не знають інших даних про себе.
Як міжнародна спільнота працює задля впливу на Росію щодо повернення депортованих українських дітей?
З метою сприяння у поверненні дітей та недопущенні їх незаконного усиновлення ми зверталися до Комітету ООН з прав людини, Комітету ООН з прав дитини, Міжнародного Товариства Червоного Хреста, Глобального Альянсу національних інституцій з прав людини, а також проводимо особисті зустрічі з представниками організацій.
Так, нещодавно в Офісі Уповноваженого проведено зустріч з експертами ОБСЄ, які залучені до спеціального механізму з розслідування факту депортації Росією українських дітей під час війни проти України – так званий Московський механізм. Наразі місією експертів Московського механізму ОБСЄ збираються факти примусового переміщення українських дітей до РФ із подальшою зміною їхнього особистого статусу, включно з громадянством, розлученням з батьками чи опікунами та незаконним усиновленням.
Така увага міжнародної спільноти дуже важлива у справі повернення депортованих українських дітей. Тому ми очікуємо на саміт лідерів країн Ради Європи, який відбудеться наприкінці травня в Рейк’явіку і саміт голів парламентів країн ЄС.
Зауважу, що наразі відповідальні державні інституції постійно працюють над питанням повернення українських дітей додому. Міжнародна підтримка – це ще один ключ до успішності цього процесу та додаткового тиску на Росію.
За воєнні злочини – винні мають бути покарані, а кожна незаконно вивезена дитина – повернута додому.