За оцінками МВФ, в умовах дезінфляції та стабільного зростання ймовірність жорсткої посадки світової економіки зменшилась, а ризики для глобального зростання загалом збалансовані. З іншого боку, швидша дезінфляція може призвести до подальшого пом'якшення фінансових умов. М'якша фіскальна політика, ніж це передбачалося в прогнозах, може означати тимчасово вищі темпи зростання, але з ризиком більш пізнього уповільнення економіки. Водночас чергові сплески цін на сировинні товари, спричинені геополітичними потрясіннями, а також порушеннями у ланцюгах постачання товарів, або більш стійка базова інфляція можуть обумовити більш тривале утримання жорстких монетарних умов.
Фінансовий сектор та державні програми
Згідно з опитуванням Національного банку про банківське фондування, проведеним у 4 кварталі 2023 року, обсяги зобов’язань банків упродовж ІV кварталу в цілому зросли. Більшість фінустанов спостерігали зростання обсягів коштів як домогосподарств, так і корпорацій. Помітніше зросли обсяги фондування від населення: баланс відповідей досяг 79%. Обсяги оптового фондування, що складається з випуску облігацій, залучення кредитів міжнародних фінансових організацій чи материнських банків, довгострокового рефінансування тощо, вперше від середини 2021 року збільшилися, про що заявили окремі великі банки.
Середня вартість фондування в цілому, за оцінками банків, знижується два квартали поспіль. Майже дві третини респондентів повідомили, що вартість коштів бізнесу зменшилася. Водночас ціна депозитів населення та оптових залучень помітно не змінилася впродовж кварталу. У січні – березні більшість банків очікує зниження вартості всіх депозитів. На здешевлення коштів корпорацій очікують 69% респондентів, а коштів населення – 50%. Ціна оптового фондування, за прогнозами банків, не зміниться.
Респонденти вкотре називали прибутковість єдиним чинником, що зможе зумовити збільшення обсягу капіталу в наступні 12 місяців. Окремі банки повідомили, що скорочення обсягу капіталу можливе внаслідок зміни регуляторних вимог чи рішення стосовно зміни розміру активів. Як і впродовж 2023 року, у IV кварталі переважна більшість фінустанов не зазначала про наміри акціонерів збільшувати обсяг капіталу в наступні 12 місяців.
За минулий тиждень у межах Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» підприємці отримали від уповноважених банків 319 пільгових кредитів на загальну суму 1,1 млрд грн, зокрема від банків державного сектору економіки – 202 кредити на 0,46 млрд гривень. За час дії воєнного стану в Україні видано 45 248 доступних кредитів на загальну суму 182,6 млрд грн (у тому числі банками державного сектору – 33 736 кредити на 92,7 млрд грн), з яких 13,08 млрд грн – на інвестиційні цілі; 8,76 млрд грн – як антикризові кредити; 3,73 млрд грн – як рефінансування попередньо отриманих кредитів; 36,36 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників; 57,98 млрд грн – на антивоєнні цілі.
За перший місяць 2024 року 575 українських родин взяли кредити на придбання житла за програмою єОселя на 1 млрд грн. Від початку дії програми кредити вже отримали 6 900 родин на загальну суму 10,4 млрд грн. Зокрема, минулого тижня українці отримали за програмою єОселя 169 кредитів на 289 млн грн, серед яких кредити під 3% отримали 88 військовослужбовців та силовиків, 12 педагогів, 11 медиків та 2 науковці; кредити під 7% отримали 43 українці без власного житла, 9 ВПО та 4 ветерани. Найчастіше кредити брали для придбання житла на вторинному ринку (131 кредит) та у забудовника (35).
Валютний ринок
Обсяг інтервенцій Національного банку з продажу іноземної валюти минулого тижня скоротився до 421 млн доларів США (порівняно із 531 млн доларів США позаминулого тижня). Загальний обсяг чистого продажу іноземної валюти з резервів з початку 2024 року становив 2,4 млрд грн. При цьому, обмінний курс гривні до долара США на МВРУ зміцнився з початку року на 0,3%.