Як дезінтегратори "реінтегрують Донбас"

Мова про законопроект 7163, що минулої неділі призвів не тільки до піар-галасу в пресі, але й до бійок у Верховній Раді. Наразі емоції дещо вщухли, тож спокійно розберемося, що до чого.

Аркадій Корнацький Аркадій Корнацький , Народний депутат України

Фото: EPA/UPG

Перш за все хочу зауважити, що адекватне правове і законодавче реагування української влади на події в Донеччині й Луганщині давно потрібні. Але, безумовно, виключно у належні юридичні способи, а не у мітингові. Ті, хто готував цей законопроект, про це чи то забули, чи й взагалі не знали. Або діяли умисно, і тому крупно підставили Президента України, який вніс законопроект до ВРУ.

Бо того, що проголошується його надзвичайними здобутками, там і близько нема, а те, від чого відхрещуються - є!

Перше: НЕвизнання Росії агресором.

Законопроект містить багато декларацій на кшталт "відзначити, що Російська Федерація ініціювала, організовувала та підтримувала терористичну діяльність в Україні ...", або "не визнаючи злочинне загарбання Російською Федерацією частини території України ..." тощо.

Дуже пафосно. Але правових наслідків - нуль, бо законодавством такої форми реагування, як визнання агресором, не передбачено! Можна тільки оголосити війну...

Більше того, останню частину ст. 6 з/п 7163 неможливо не тлумачити так, що якусь частину дій РФ у Донецькій та Луганській областях Україна визнає ... законними!

Читаємо: "Держава Україна не несе відповідальності за протиправні дії Російської Федерації як держави-агресора, її збройних сил, інших військових формувань та окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях".

Дожилися! Якщо пишеться, що не несе відповідальності лише за протиправні дії, то виходить, що презумуються і правомірні дії, і що за них Україна може нести відповідальність?!

Це що, така правова база для торгівлі з окупантом, чи що? Мовляв, за наслідки обстрілів ми не відповідаємо, а бізнес - то інша справа ...

Друге: переформатування АТО в "дивну війну".

Цим законопроектом пролонгується і навіть поглиблюється правова невизначеність усього того, що відбувається на Сході України і досі називалося АТО.

Антитерористична операція начебто має закінчитися ... А що ж приходить їй на зміну?

Зміст Преамбули законопроекту 7163 - це класична формула оголошення війни, за логікою і світовою практикою після всього того, що там написано, мало слідувати саме це страшне слово.

Ще більше посилюється воєнний дух законопроекту за сукупністю Преамбули з нормами про застосування ЗСУ, військових адміністрацій та введення воєнного стану.

За поширеною тепер лексикою - це гібридне проголошення війни, але далі цього законопроект не йде, на юридичній мові таке "проголошення" називається удаваним, тобто таким, що вчинене з метою приховати зовсім інші наміри...

Важко сказати, добре це чи погано, у суспільстві з цього приво¬ду протилежні точки зору, але головне в тому, що такі положення законопроекту, на моє переконання, є явною перемогою "партії війни" в українському політикумі.

І це дуже погано, бо прямо протирічить лінії міжнародної спільноти на політико-дипломатичне й правове врегулювання ситуації.

І лінії Президента України, яку він декларує і в Україні, і в усьому світі.

Комусь не терпиться позбутися європейської і американської підтримки України?

Третє: схвалення застосування військ.

Верховна Рада через з/п 7163 начебто схвалює відповідно до п.9 ч.1 ст.85 Конституції України рішення Президента України про використання ЗСУ та інших військових формувань, що приймаються відповідно до п.19 ч.1 ст.106 Конституції України для стримування і відсічі російської збройної агресії і забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донецької й Луганської областей.

Про які саме рішення йдеться, незрозуміло. Якщо вони є - треба вказати номера і дати указів Президента, якщо їх нема - об'єкти схвалення відсутні, а саме схвалення є нікчемним.

І друга сторона цього "схвалення".

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 85 Конституції України Верховна Рада оголошує за поданням Президента України стан війни - щодо цього повноваження ВРУ питань нема. Але далі цим же пунктом прописується повноваження ВРУ із "схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України".

В той же час, відповідно до п.19 ч.1 ст.106 Конституції України Президент України "... у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань", що не може тлумачитися інакше, як обов'язок Президента України задіяти війська на захист країни. Обов'язок захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України також встановлює ч.1 ст.65 Конституції України.

Тож питання: а до чого тут схвалення Верховною Радою дій, які є обов'язком ? І які правові наслідки мають наступити у разі несхвалення рішень із застосування військ? Питання далеко не риторичні, вони наочно ілюструють те, що я часто зауважую - недолугість багатьох положень Конституції. А недолугостей у Основному Законі не повинно бути взагалі.

І на завершення цієї частини розмови дуже доречне питання, хоча й риторичне: а чи було виконано обов'язок Президента України щодо застосування військ при анексії Криму?...

Можу наперед спрогнозувати, якою буде відповідь: збройної агресії ж не було, були якісь незрозумілі "зелені чоловічки", були місцеві незаконні збройні формування, а потім був референдум ... Аж дух захоплює, як тонко все зрежисовано і проведено, як злагоджено грали "актори", і головне, як гарно вони знають Конституцію України ...

Четверте: суцільна юридична недосконалість.

Законопроект 7163 перенасичений юридично хибними конструкціями, починаючи з назви. Його розробники ніяк не можуть визначитися, що таке суверенітет і на чому він тримається, тому пишуть і "над територіями" і "на територіях". Вочевидь це достойні учні тих, хто писав Конституцію України і прирівняв суверенітет чи то до туману, чи до скатерки й написав у ч.1 ст.2: " Суверенітет України поширюється на всю її територію".

Щодо "територій", до речі, буде окрема розмова - хочу дослідити, кому Україна сниться і бачиться просто як "територія".

Але суверенітет - не покривало і не парасолька, це повновладдя народу, і носієм цього повновладдя є сам народ, що і закріплено ч.2 ст.5 Конституції України. На жаль, в сьогоднішній Україні ці норми звучать як чорний гумор ...

А ст.1 Конституції України встановлює, що "Україна є суверенна ... держава", тобто держава, у якій вся влада належить народу, і однієї цієї норми цілком достатньо для того, щоб і без ч.1 ст.2 Конституції України було зрозуміло, що суверенітет є повсюдним. У разі, коли частина країни окупована, суверенітет у цій частині руйнується, практично повністю знищується, і треба говорити не про "забезпечення суверенітету" в цій частині, як прописано у назві з/п 7163, а про його поновлення.

Тому правильною назвою законопроекту 7163 була б, напевне, така: "Про особливості державної політики при відновленні суверенітету України у тимчасово окупованих районах Донецької і Луганської областей".

Вслід за назвою законопроекту юридичні некоректності є буквально у кожній статті, до другого читання там роботи й роботи.

Нарешті, п'яте - і головне: визнання ДНР/ЛНР суб'єктами права.

Стаття 7 законопроекту 7163, хоч і непрямо, легітимізує Мінські домовленості. До цього Україна жодного разу на офіційному рівні не визнавала Мінські домовленості міжнародним договором, оскільки вони підписані ЛНР/ДНР. Це насправді велика юридична проблема: Київ скрізь закликає до виконання Мінських угод, хоча повноваження підписанта від України більш ніж сумнівні, та ще й не визнаючи протилежну сторону.

Тепер нарешті Мінські домовленості набудуть силу закону!

А сторони - юридичного визнання.

Що стосується "пріоритетності безпекових положень" - це вже одностороннє тлумачення тексту Мінських угод, а вони мають значення лише в сукупності, а не частково. Такі речі вирішуються шляхом переговорів, а не шляхом видання законів.

Здається мені, що при такій якості законопроектів не тільки Донбас не буде "реінтегровано", але і все інше - дезінтегровано.

Аркадій Корнацький Аркадій Корнацький , Народний депутат України