ДІАМ vs ДАБІ. Перші кроки та що нам пропонує така довгоочікувана реформа містобудування?

Інвестиційний клімат країни залежить від багатьох факторів. Це і всі нам відомі політична, соціальна і економічна стабільність, забезпечення верховенство права, податкове навантаження, проте є речі які неозброєним оком одразу непомітні, але з якими стикаєшся якщо занурюєшся у певну сферу. Речі, які можуть в інвестора відбити будь-яке бажання реалізовувати проект і мати справи в Україні. Таким «інвестиційним монстром» була ДАБІ. Структура, яка десятками років «кошмарила» ринок забудовників і нерухомості, створюючи штучні перепони і проблеми. Потерпали як пересічні українці, так і великі міжнародні корпорації.

Фото: Макс Требухов

В Офіс Національної інвестиційної ради зверталось безліч інвесторів із проханням зупинити створені ДАБІ штучні перепони. Це великі світові корпорації, які мають міжнародні стандарти ведення бізнесу і у яких від «реалій ДАБІ» йшло дибки волосся. Такі питання точно не грали на користь інвестиційної привабливості і поліпшенню інвестиційного клімату України. За оцінками експертів ринку, щорічно потенційна сума корупції у ДАБІ досягала близька 10 млрд грн.

Необхідність реформи була очевидна всім і її чекали дуже довго. Так, дякуючи спільним зусиллями Міністерства розвитку громад та територій України, а також народній депутатці Олені Шуляк, яка не побоялась очолити цю складну реформу і піти проти корупційного гіганта, ера ДАБІ закінчилась. Перший крок вже зроблено.

15 вересня Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) повністю припинила свою роботу, натомість почала на повну функціонувати новостворена Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ). Але щоб змінити правила гри та ситуацію на ринку, необхідно прийняти законопроект №5655.

Що обіцяє нам нова реформа?

За словами ініціаторів, реформа архітектурно-містобудівного контролю обіцяє нам:

- оновлені професійні кадри у ДІАМ;

- лібералізацію будівництва;

- мінімізацію людського фактору;

- цифровізацію процесу отримання дозволів;

- прозорість перевірок;

- усунення корупційних ризиків;

- посилення відповідальності.

Я б хотіла зупинитись на декількох аспектах реформи, які на мою думку, мають стати її локомотивами. Це – цифровізація і підвищення відповідальності.

Цифровізація

Як ми бачимо на практиці, і особливо в Україні, диджиталізація будь-якого бюрократичного процесу - це завжди плюс. Впровадження електронної системи для будівельної галузі – це величезний плюс, адже мінімізує корупцію і прибирає людський фактор. За словами ініціаторів реформи, у єдину електронну систему можна буде увійти через сервіс Дія. Буде забезпечена взаємодія між усіма реєстрами. За наявності усіх необхідних документів - видача дозволів відбуватиметься автоматично, що дуже зручно. Окрім того, передбачено можливість залучення державних реєстраторів або нотаріусів, за умови наявності у системі їх цифрових підписів. Тобто кожен учасник на кожному етапі, за який він відповідає, буде ставити свій електронний підпис.

Момент прийняття в експлуатацію завершених об'єктів будівництва також обіцяють зробити максимально прозорим. Так, будуть запроваджені електронні кваліфікаційні підписи для усіх учасників будівельного процесу. Ці особи персонально відповідатимуть за те, що проект виконано у межах законодавства, і після підписання, об’єкт автоматично реєструватиметься і прийматиметься в експлуатацію.

Таким чином, ми будемо мати наступну ситуацію, коли вся проектна документація буде розміщуватися в електронному кабінеті забудовника і при наявності належним чином оформленого повного пакета, забудовник буде автоматично отримувати право виконувати будівельні роботи на майданчику, а після завершення будівництва - автоматично підтверджувати введення об'єкта в експлуатацію. Супер зручно. Але одразу виникає питання: хто буде контролювати та відповідати за те, якщо забудовник не буде дотримуватися погодженого раніше проекту? Так, ми підходимо до другого блоку.

Посилення відповідальності

Саме лібералізація і одночасне посилення відповідальності є рушійними силами реформи. Як це буде працювати?

Як я вже згадувала, всі учасники процесу будуть мати ЕЦП, і, у випадку недотримання забудовником заявленому ним раніше проекту, - відповідальність будуть нести всі: забудовник, підрядник, представник технічного нагляду, і, навіть, прораб.

Тобто, якщо забудовник заявив у проекті 10 поверхів, а побудував 20, то всі, хто надбудовував додаткові 10 поверхів, будуть нести кримінальну відповідальність. Своїми ЕЦП вони підтверджують, що побудоване відповідає проекту.

Чудове рішення проблеми, я вважаю!

Підсумовуючи, хочу наголосити, що Україна дуже потребує цієї реформи містобудування, перший крок до цього вже зроблено, і необхідно просто довести все до кінця. Цього потребують всі – пересічні громадяни, бізнес, інвестори. Я дуже сподіваюсь, що народні депутати підтримають законопроект №5655 і така важлива для всіх реформа буде втілена в життя.

Ольга Магалецька Ольга Магалецька , Керівник Офісу Національної інвестиційної ради
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram