Реформа ДАБІ (Державної архітектурно-будівельної інспекції) назріла вже давно. Наприклад, за даними Українського клубу нерухомості, корупційна складова будівництва житла у 2019 році становила від $30 до $50 за кв. м., а ДАБІ, на думку більшості київських забудовників, було одним з її джерел.
Змінити цю систему багатьом здавалося надскладним. Але, якщо є запит суспільства і політична воля, немає нічого неможливого. У грудні 2020 року постановою Кабінету Міністрів була створена Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ). Цей орган повинен запрацювати у прозорий й зрозумілий спосіб на новому нормативно-правовому полі.
У травні цього року Кабінет Міністрів, за результатами конкурсу, призначив головою новоствореного органу Семена Кривоноса. Це — перший крок на шляху до запуску ДІАМу. Повністю він розпочне діяльність лише після того, як на роботу візьмуть 30% співробітників, тобто близько 200 людей. І це буде ще одним важливим етапом у комплексному реформуванні галузі державного архітектурно-будівельного контролю в Україні.
Фінал ДАБІ
Чому з’явився ДІАМ? Відразу було зрозуміло, що реформа такого гіганта, як Державна архітектурно-будівельна інспекція, не буде простою. Унаслідок призупинення навесні 2020 року дії постанови КМУ «Про порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», фактично була введена тимчасова заборона на здійснення архітектурно-будівельного контролю. 17 червня 2020 року запустили новий Реєстр будівельної діяльності. 15 вересня — створили Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування фактів корупції в органах архітектурно-будівельного контролю. Проте, шлях реформування ДАБІ продемонстрував, що недостатньо лише ліквідувати один орган і розділити його повноваження між двома-трьома новими. У процесі концепція реформи була змінена на більш адаптивну та просту. Таку, яку можна імплементувати у межах чинного законодавства. Ми вирішили ліквідувати створені до цього Державну інспекцію містобудування України та Державну сервісну службу містобудування, і створити один орган — ДІАМ.
Потрібен новий закон
Повноцінному функціонуванню ДІАМ має передувати ухвалення нового закону про реформу архітектурно-будівельного контролю. У Мінрегіоні розробили та погодили концепцію законопроєкту “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування”. Його прийняття дозволить запровадити концептуально нову прогресивну модель державного управління у цій сфері. У підготовці документу на платформі Мінрегіону взяли участь народні депутати України, профільний комітет Верховної Ради, Конфедерація будівельників України, Офіс простих рішень, Асоціація міст України, забудовники та представники ринку.
24 березня законопроєкт було подано до комітету Верховної Ради. 28 квітня 2021 року на базі комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування було утворено робочу групу з доопрацювання цього документу. Представники Мінрегіону брали активну участь у роботі вказаної робочої групи. Сподіваємося, що проєкт Закону найближчим часом буде розглянутий Верховною Радою.
Відповідно до законопроєкту, ДІАМ здійснюватиме контроль лише за деякими категоріями об'єктів будівництва, віднесеними до класу наслідків підвищеної небезпеки (СС3) та об'єктами, що становлять державну таємницю. Також ДІАМ стане органом адміністративного оскарження рішень щодо реєстрації права на виконання будівельних робіт та прийняття об'єктів в експлуатацію. Функції органу архітектурно-будівельного контролю перерозподілять. Передбачена можливість здійснення перевірки об’єктів будівництва юридичними особами, акредитованими на здійснення відповідної діяльності. Для органів місцевого самоврядування детально прописано, як вони зможуть реагувати на самочинне будівництво, включно зі знесенням незаконно збудованих об’єктів.
Загальний нагляд здійснюватиме Міністерство розвитку громад та територій України. Його об'єктами стануть ДІАМ, юридичні особи, органи місцевого самоврядування, держреєстратори, проєктні та експертні організації, уповноважені органи містобудування та архітектури, виконавці робіт та інші структури.
Три кити нової реформи
У чому ж суть нової реформи архітектурно-містобудівного контролю? В її основі — лібералізація можливості будівництва і криміналізація відповідальності учасників цього процесу. Насамперед, вирішено кардинально змінити підходи. Реформа базується на трьох принципах: цифровізація, жорсткий контроль за незаконними забудовами (належить до компетенції органів місцевого самоврядування) та підвищення відповідальності.
Цифровізація означає впровадження електронної системи для будівельної галузі. Я впевнена, що диджиталізація сприятиме істотному зменшенню корупції в цій сфері, адже ми прибираємо людський фактор. Все буде просто і прозоро. У Єдину електронну систему у сфері будівництва можна увійти через сервіс Дія. Буде забезпечена взаємодія між усіма реєстрами та формато-логічний контроль документів. Посилиться функція проведення експертизи проєктної документації — буде перевірятися не тільки відповідність проєкту ДБН-ам, але й вимогам чинного законодавства.
За наявності необхідних документів видача дозволів відбуватиметься автоматично. Ми передбачили залучення державних реєстраторів або нотаріусів, а також необхідність цифрових підписів усіх учасників у системі. Але, головне — чітко визначена відповідальність за кожен процес. У Е-системі для будівельної галузі вже працює понад 10 000 суб'єктів. Наш амбітний план — 1 млн. користувачів.
Після реформи органи місцевого самоврядування будуть зобов'язані контролювати всі будівельні процеси на територіях своїх громад. Їхнє головне завдання — виявлення об'єктів самочинної забудови. Водночас ОМС повинні будуть застосовувати усі законні засоби для виправлення ситуації на об'єктах, аж до рішення щодо знесенню “нахалбуду”. Також ОМС будуть зобов'язані вжити усіх законних заходів для відповідного покарання усіх учасників незаконних процесів — йдеться навіть про позбавлення права на професію. Наступним кроком реформи стануть проєкт Закону про внесення змін в Кримінальний кодекс України та Кодекс України про адміністративні правопорушення щодо посилення персональної відповідальності у сфері містобудівної діяльності.
Зупинити корупцію
Корупція виникає у момент, коли є контакт між корумпованим чиновником та замовником. Реформа виключає цю можливість. Момент прийняття в експлуатацію завершених об'єктів будівництва стає максимально прозорим. Будуть запроваджені електронні кваліфікаційні підписи усіх учасників будівельного процесу — від замовника та генпроєктувальника до інженера містобудівного контролю. Всі ці особи персонально відповідатимуть за те, що проєкт виконано у межах законодавства. Після підписання відбуватиметься автоматична реєстрація документів про прийняття об'єкта в експлуатацію.
Реформу містобудування не зупинити — у нас є детальний план змін та підтримка експертного кола й громадськості. Звичайно, попереду чимало роботи, але початок покладено. Ми сподіваємось, що внаслідок реформи досягнемо збільшення інвестицій у будівельну галузь у 2 рази до 2023 року. Містобудівна галузь стане інвестиційно привабливою, прозорою і надійною. А це також й сотні інших “підгалузей”: будівельні матеріали, сфера будівництва, транспорт, логістика, видобуток. Тож йдеться про колосальний економічний двигун для всієї країни.