Понад 100 днів акцій протесту. Які вимоги?
Суботнього дня в середині вересня центр Тирани сповнений туристів і місцевих жителів, які прогулюються бульваром Мучеників Нації та площею Скандербега. У столиці саме Національний фестиваль албанського кіно, він зібрав кінематографістів не лише з Балкан. Здається, що місто спокійно проживає теплу осінь.
Проте вже увечері центр столиці забурлив емоціями: урядовий квартал заполонили мітингувальники — люди різного віку, статусу й віросповідання, місцеві й албанці з-за кордону.
Спочатку увагу привернули оператори з телекамерами, які розмістилися на дахах авто, щоб знімати протест. Потім старші чоловіки й жінки на стільчиках перед будівлею уряду — у цьому характерний для албанців прояв поваги до старшого покоління. Також там установили албанський прапор з фігурами фламінго обабіч.
Численна колона протестувальників рухалася від площі Скандербега до урядової будівлі. Багато людей йшли загорнені в національний прапор, вигукували «відставка!», вимагаючи від чинного премʼєр-міністра скласти повноваження. Окремі учасники тримали надувних фламінго, навколо можна було прочитати гасла: «Албанія — для албанців», «Батьківщина не продається», «Албанія не для продажу», «Тут вирішуємо ми»…
30-річний житель Тирани Слєді каже, що ходить на протести постійно і здаватися не збирається. Адже вважає дуже актуальними для суспільства порушені питання: боротьба з корупцією, рівність перед законом, справедливість правосуддя, відкритість і підзвітність державних органів.
Молодий албанець Газменд живе в Італії, але вирішив підтримати протести в Тирані. Каже, що проблеми корупції в Албанії його теж хвилюють, як і доступ до якісної медицини й освіти. Хоча хлопець вже 10 років живе в Італії і йому там дуже подобається, однак він сумує за батьківщиною і хоче, щоб удома теж усе було добре.
Регулярно ходить на протести й 45-річна албанка Анна. Жінка просить не фотографувати, оскільки минулого разу, коли поверталася з мітингу, її наздогнав чоловік, який почав уточнювати персональні дані й розпитувати, чому вона на протестах? Мешканка Тирани зазначила, що в албанців накопичилося багато питань до влади і щодо корупції, і щодо якості освіти, медицини. Чимало співвітчизників залишили Албанію в пошуках кращого життя за кордоном, і зараз вони теж підтримують протести, сподіваючись на зміни. Пані Анна розповіла, що напередодні прикордонники в Чорногорії не пропустили автобус з албанцями з Британії — довелося їхати через Косово. Залученість діаспори в життя країни теж традиція албанців.
Помітно, що активніші на акції молоді люди. Поліція цього дня охороняла протест і не втручалася. Хоч у вересні протестувальники вже мали сутички з поліцейськими — у них полетіли яйця й томати.
Ці акції протесту не порівняти з українським Майданом, хоч вимоги схожі. Тим часом привернула увагу група молодиків у чорному неподалік поліції, таких схожих на тітушок.
Аріан Старова (Arian Starova), президент Атлантичної ради в Албанії — організації, що досліджує питання безпеки, міжнародних відносин і євроатлантичної інтеграції, колишній міністр закордонних справ, вказує, що учасники протестів підтримують низку вимог, публічно озвучених їхніми організаторами — лідерами громадянського руху й політичної опозиції. Окрім відставки прем’єр-міністра, йдеться, зокрема, про створення перехідного уряду, аби провести вільні й чесні вибори, змінити виборче законодавство, внести зміни до низки законів, пов’язаних із захистом навколишнього середовища тощо. Вони також закликають органи правосуддя без зволікань вживати заходів проти корумпованих чиновників. Щовечора вимагають від органів правосуддя заарештувати прем’єр-міністра Раму і його найближчих соратників.
Уже у неділю вранці в урядовому кварталі було ідеально чисто й тихо — ніщо не нагадувало про протест напередодні.
Туризм у заповідних зонах. Що там відбувається?
Протести в Тирані стосуються не лише острова Сазан, а й природоохоронної території Піше-Поро–Нарте на острові Звернец, де й мешкають фламінго, пояснює албанський еколог, виконавчий директор неурядової організації «ЕкоАлбанія» Олсі Ніка (Olsi Nika).
Загалом наземна частина острова Сазан не природоохоронна зона. Історично на цьому острові базувалися військові, для туристів острів відкрили тільки у 2017 році.
«Однак води навколо острова Сазан є частиною морського національного парку «Карабурун-Сазан», створеного 2010 року. На сьогодні це єдиний морський національний парк Албанії. І це має вирішальне значення, оскільки будь-яка масштабна діяльність на острові: розширення пристані, поглиблення дна, скид стічних вод, інтенсифікація руху суден, освітлення чи прибережне будівництво — може безпосередньо вплинути на охоронювану морську екосистему», — пояснює еколог.
Албанський комітет зі стратегічних інвестицій надав статус стратегічної інвестиції/стратегічного інвестора (за спеціальною процедурою) запланованому туристичному проєкту на острові Сазан. Орієнтовна вартість інвестицій — близько 1,4 млрд євро, а площа забудови — до 45 гектарів. В офіційному рішенні визнають, що острів Сазан оточений морським національним парком, встановлюють вимогу не шкодити цій охоронюваній морській зоні й острівним пам’яткам природи.
Читайте такожВрятувати саламандру. Як науковці шукають рідкісні види в приречених на знищення лісах Карпат
«Робіт на острові ще не розпочали. На червень 2026 року, коли стартували протести, остаточної угоди ще не уклали. Також не подано ні остаточного архітектурного проєкту, ні звіту з оцінкою впливу на довкілля. Проєкт «Сазан» досі на етапі, що передує безпосередній реалізації, тому необхідно провести ґрунтовну оцінку сукупного впливу на довкілля, перш ніж давати дозвіл на будь-яке незворотне втручання», — каже Олсі Ніка.
Ситуація на острові Звернец кардинально інша. Запланований об'єкт розташований у межах природоохоронної території Піше-Поро–Нарте — екологічно важливого комплексу прибережних водно-болотних угідь і середовища існування птахів. Дозвіл на забудову там затвердили в березні 2026 року, а згодом уряд дав дозвіл установити огорожу й провести підготовчі роботи. Хоча урядовці наполягають, що ці заходи не вважаються власне будівництвом і що для реалізації проєкту все ще необхідні докладна оцінка впливу на довкілля й дозвіл на будівництво.
На цю територію в травні зайшла важка техніка, там проклали дороги, обгородили великі ділянки й обмежили доступ громадськості й місцевих жителів до окремих частин узбережжя. Екологічні обстеження, проведені природоохоронними організаціями, зафіксували появу кількох кілометрів нових доріг, насипання гравію, земляні роботи, порушення піщаних дюн і рослинного покриву, негативний вплив на охоронювані типи екосистем. «Ці втручання відбувалися в період, критично важливий для розмноження птахів й інших представників дикої природи», — констатує Олсі Ніка.
Крім того, журналісти-розслідувачі виявили низку великих земельних угод у 2025–2026 роках, в окремих випадках вони супроводжувалися значним зростанням вартості нерухомості. Згодом спеціалізована структура проти корупції та організованої злочинності в Албанії — SPAK — розпочала розслідувати права власності, фінансові операції та ймовірне відмивання коштів. Також повідомляли, що пов’язані з цими операціями кошти були заморожені.
Встановлення огорожі й інші роботи в природоохоронній зоні викликали рішучий спротив місцевих жителів. Саме протистояння між протестувальниками і співробітниками приватної служби охорони наприкінці травня 2026 року стало поштовхом до масштабнішого протестного руху. Згодом демонстрації перемістилися до Тирани й переросли в так звану «Революцію фламінго», названу на честь птахів, які є символом водно-болотних угідь Нарти. «Протести вийшли за межі Звернеца, охопивши питання не лише природоохоронних територій, земель громадського користування, а й стратегічних інвестицій, прозорості й управління у сфері охорони довкілля», — підкреслює еколог і громадський активіст. Незважаючи на протести, правові суперечки й екологічні проблеми, уряд не відмовився від підтримки проєкту на Звернеці. Масштабне будівництво відкрито не відновлено, але проєкту не скасували. Уряд наполягає, що його варто реалізувати, тільки-но завершать необхідні процедури.
«Проблема островів Сазан і Звернец полягає не в тому, варто розвивати туризм в Албанії загалом чи ні, а в тому, чи залишаться дієвими норми природоохоронного законодавства, статус охоронюваних територій, доступ громадськості і прозорість прийняття рішень, коли йдеться про масштабні проєкти у сфері нерухомості? У випадку Сазана ще є змога запобігти незворотній шкоді природі до початку будівництва, тоді як приклад Звернеца демонструє, що може статися, коли фізичне втручання розпочинається до належного влагодження цих суперечностей», — пояснює пан Олсі.
Потенційне будівництво розкішних курортів повʼязують з Джаредом Кушнером, зятем президента США Дональда Трампа. Ще у 2024 році Кушнер публічно оголосив, що планує реалізувати проєкти у сфері елітного туризму на острові Сазан й узбережжі Албанії, зокрема в районі Звернеца. У повідомленнях міжнародних інформагентств Reuters, AP та інших цей проєкт і надалі пов’язують з Кушнером. Медіа повідомляли, що в проєкті на Звернеці бере участь група міжнародних інвесторів, до якої входить і Кушнер, водночас наголошували, що немає доказів його причетності до будь-яких неправомірних дій, пов’язаних із суперечливими угодами щодо землі чи претензіями на право власності.
Читайте також«Полонина Руна — фактично величезний будівельний майданчик»: що відбувається на карпатській вершині
Найтриваліші протести в новітній історії Албанії. Чи призведе «демократія в дії» до відставки уряду?
Аріан Старова, президент Атлантичної ради в Албанії, ексміністр закордонних справ, каже, що протести в Тирані впливають на політичний процес у країні, вони тиснуть на соціалістичний уряд через рік після останніх загальних виборів.
«Це найтриваліші політичні протести в новітній історії Албанії. При цьому протестувальники і їхні лідери налаштовані рішуче продовжувати, доки прем’єр-міністр Рама не піде у відставку», — декларує він.
На його думку, ці протести можна оцінювати позитивно через вплив на формування внутрішньої політики Албанії — як крок проти урядової корупції, відмивання грошей, фальсифікацій на виборах і за підвищення загального рівня життя. Також вони впливають на процес європейської інтеграції, оскільки він стикається з чималою кількістю проблем у наближенні до стандартів ЄС.
Старова не виключає відставки уряду під тиском протестів. Час здійснення цього політичного кроку, на його думку, важко передбачити, оскільки він залежить від внутрішніх і зовнішніх чинників. «За аналогічних обставин у країні-члені ЄС прем’єр-міністр уже давно пішов би у відставку, хоча б з моральних міркувань. В Албанії прем’єр-міністр Рама несе відповідальність за численні зловживання уряду. Він також тиснув на органи правосуддя, щоб перешкодити затриманню своїх колег з уряду й інших державних органів, оскільки це спосіб захистити себе. Хоча така ситуація не може тривати вічно. Саме тому його відставка — це лише питання часу», — каже експерт.
Еді Рама, на думку Старови, намагається виграти час і поводиться так, ніби нічого не відбувається, навіть стверджує, що протести — прояв демократії в дії, але для албанців це точно не дотепно. За словами експерта, ця ситуація може підштовхнути протестувальників до силового варіанта розвитку подій. І його ймовірність зростає з кожним днем. Тим часом серед албанців панує переконання, що міжнародна спільнота — як ЄС, так і США — допоможе швидко врегулювати політичну ситуацію в країні.
Читайте такожНе можна порівнювати Косово і Крим. Як на Балканах реагували на візит президента Зеленського до Сербії
Розвиток туризму, що не суперечить охороні довкілля. Як не перетворити заповідні зони лише в позначки на карті?
Албанські журналісти і громадські активісти вбачають причини можливих забудов заповідних зон у зміні законодавства. Так, зміни закону № 21/2024 стали поворотним моментом у системі захисту природоохоронних територій Албанії. Як пояснює еколог Олсі Ніка, закон відкрив правовий шлях для масштабних туристичних проєктів, зокрема й курортних комплексів на територіях, де раніше діяли суворіші природоохоронні обмеження.
«Значення цих поправок полягає не просто у зміні кількох технічних положень — вони змінили саму філософію закону», — наголошує фахівець. Попередня правова база ґрунтувалася на принципі, за яким основною метою природоохоронної території було зберегти природу, а всяку господарську діяльність слід було узгоджувати з цією метою. Поправки 2024 року змінили цей підхід, відкривши шлях до реалізації проєктів розвитку на природоохоронних територіях на підставі політичних рішень і рішень у сфері територіального планування.
Так, одна стаття закону дозволяє діяльність, пов’язану з «туризмом високого класу»: готелі категорії п’ять зірок і вище, створення супутньої інфраструктури на природоохоронних територіях, навіть якщо вона не передбачена початковим урядовим рішенням про надання території природоохоронного статусу. На таких самих засадах закон дозволяє розвиток агротуризму і створення відповідної інфраструктури. «Це надзвичайно важлива зміна, оскільки початкове рішення про надання охоронного статусу більше не абсолютна перешкода для таких видів розвитку», — звертає увагу пан Олсі.
Водночас закон № 21/2024 не надає статусу стратегічного інвестора. Його визначають окремим законом про стратегічні інвестиції 2015 року. Закони взаємоповʼязані. Поправки щодо природоохоронних територій усувають або послаблюють перешкоди для розвитку туризму й інфраструктури на цих територіях, тоді як законодавча база щодо стратегічних інвестицій забезпечує для масштабних проєктів пільговий режим інвестування і спрощені адміністративні процедури.
Читайте такожПосол України в ЄС Тарас Качка: «На наступне десятиліття нам потрібен буде трильйон євро підтримки. Тому має бути довіра»
Як зазначає еколог, Європейський Союз офіційно вже визнав обидва закони проблемними. У спільній позиції щодо переговорів про вступ Албанії ЄС зазначає, що поправки 2024 року до законодавства про природоохоронні території і до законодавства про стратегічні інвестиції викликають занепокоєння, «оскільки вони допускають масштабні інвестиції у сфери туризму та промисловості, здатні зашкодити екологічній цінності та біорізноманіттю Албанії, зокрема майбутнім об’єктам мережі Natura 2000».
«Приклад Звернеца порушує питання, як проєкт такого масштабу взагалі зміг просунутися настільки далеко на території охоронюваного ландшафту. І закон № 21/2024 є важливим компонентом відповіді на це запитання», — акцентує Олсі Ніка.
На його переконання, природоохоронну територію не можна вважати справді захищеною, якщо її правовий режим може змінюватися щоразу, як з’являються значні інвестиції. «Розвиток туризму не суперечить охороні природи. Албанія потребує туризму і сталого економічного розвитку. Однак на природоохоронних територіях має діяти чітка ієрархія: пріоритетом є збереження довкілля, а розвиток дозволяється лише тоді, коли науково доведено, що він не порушить екологічної цілісності цієї території. Зміни законодавства змінили цю логіку на протилежну», — визнає еколог.
Він підкреслює, що це не дискусія, в якій екологи виступають «проти розвитку». Йдеться про те, чи зберігає статус природоохоронної території своє юридичне значення. «Якщо за допомогою спеціальних процедур на таких територіях можна дозволити будівництво п’ятизіркових курортів, а також супутніх доріг, інженерних мереж, пристаней та іншої інфраструктури, то ми ризикуємо перетворити природоохоронний статус із дієвого механізму захисту на просту позначку на карті», — застерігає фахівець.