Понад 100 днів акцій протесту. Які вимоги?
Суботнього дня в середині вересня центр Тирани сповнений туристів і місцевих жителів, які не поспішаючи прогулюються бульваром Мучеників Нації та площею Скандербега. Якраз у столиці Албанії проходив Національний фестиваль албанського кіно, який зібрав кінематографістів не лише з Балкан. Складалося враження, що місто спокійно проживає теплу осінь. Проте ввечері центр столиці забурлив емоціями — урядовий квартал заполонили мітингувальники — люди різного віку, статусу і віросповідання, місцеві родини й албанці з-за кордону.
Спочатку нашу увагу привернули оператори з телекамерами, які розмістилися на дахах авто, щоб знімати протест. Потім побачили старших чоловіків і жінок, які сиділи на стільчиках перед будівлею уряду, у цьому можна побачити прояв поваги до старшого покоління, що характерний для албанців. Там також був встановлений албанський прапор із фігурами фламінго обабіч.
Від площі Скандербега до урядової будівлі рухалася багатолюдна колона протестувальників. Багато людей йшли, обгорнуті національними прапорами, учасники колони вигукували: «Відставка!», вимагаючи складання повноважень чинного премʼєр-міністра. Окремі учасники акції тримали надувних фламінго, навколо можна було прочитати гасла: «Албанія - для албанців», «Батьківщина не продається», «Албанія - не для продажу», «Тут вирішуємо ми»…
30-річний місцевий житель Тирани Слєді говорить, що постійно ходить на протести і не збирається здаватися. Адже порушені питання вважає дуже актуальними для албанського суспільства — боротьба з корупцією, рівність перед законом, справедливість правосуддя, відкритість та підзвітність державних органів.
Молодий албанець Газменд живе в Італії, але теж вважає за необхідне підтримати протести в Тирані. Він говорить, що його теж хвилюють проблеми корупції в Албанії, доступу до якісної медицини та освіти. Хоча хлопець вже 10 років живе в Італії і йому там дуже подобається, однак сумує за батьківщиною і хоче, аби вдома теж все було добре.
Регулярно ходить на протести й 45-річна албанка Анна. Жінка просить не фотографувати, оскільки минулого разу, коли поверталася з мітингу, її наздогнав чоловік, який почав уточнювати персональні дані та розпитувати, чому вона ходить на протести? Мешканка Тирани говорить, що в албанців накопичилося багато питань до влади і щодо корупції, і щодо якості освіти, медицини в країні. За її словами, чимало співвітчизників залишили Албанію в пошуках кращого життя за кордоном, і зараз вони теж підтримують протести, сподіваючись на зміни. Пані Анна розповідає, що напередодні автобус із албанцями з Британії не пропустили прикордонники в Чорногорії, тож, їм довелося їхати через Косово, щоб потрапити в Албанію. Залученість діаспори до життя країни — це теж одна із традицій албанців.
Помітно, що більш активними на акції є молоді люди. Поліція охороняла акцію протесту, не втручаючись цього дня. Хоча в вересні вже були сутички між протестувальниками і поліцейськими, в яких полетіли яйця і томати.
Ймовірно, не можна порівнювати ці акції протесту з українським Майданом, хоча вимоги достатньо схожі. Між тим, група молодиків у чорному, так схожих на “тітушок”, неподалік поліції, теж привернула увагу.
Аріан Старова (Arian Starova), президент Атлантичної ради в Албанії — організації, що займається питаннями безпеки, міжнародних відносин та євроатлантичної інтеграції, колишній міністр закордонних справ цієї країни, вказує, що учасники протестів підтримують низку вимог, публічно озвучених їхніми організаторами — лідерами громадянського руху та політичної опозиції. Окрім відставки прем’єр-міністра, йдеться, зокрема, про створення перехідного уряду для проведення вільних і чесних виборів, зміну виборчого законодавства, внесення змін до низки законів, пов’язаних із захистом навколишнього середовища тощо. Вони також закликають органи правосуддя без зволікань вживати заходів проти корумпованих чиновників. Щовечора вони вимагають від органів правосуддя заарештувати прем’єр-міністра Раму та його найближчих соратників.
А між тим, у неділю вранці в урядовому кварталі було ідеально чисто і тихо, ніщо не нагадувало про протест напередодні.
Туризм у заповідних зонах. Що там відбувається?
Протести в Тирані стосуються не лише острова Сазан, а й природоохоронної території «Піше-Поро–Нарте» на острові Звернец, де власне й мешкають фламінго, пояснює албанський еколог, виконавчий директор неурядової організації «ЕкоАлбанія» Олсі Ніка (Olsi Nika).
Загалом наземна частина острова Сазан не є природоохоронною зоною. Історично на цьому острові базувалися військові, для туристів острів відкрили тільки в 2017 році.
«Однак води навколо острова Сазан є частиною морського національного парку «Карабурун-Сазан», створеного 2010 року. На сьогодні це єдиний морський національний парк Албанії. І це має вирішальне значення, оскільки будь-яка масштабна діяльність на острові — розширення пристані, поглиблення дна, скидання стічних вод, інтенсифікація руху суден, освітлення чи прибережне будівництво — може безпосередньо вплинути на охоронювану морську екосистему», — пояснює еколог.
Албанський комітет зі стратегічних інвестицій надав статус «стратегічної інвестиції/стратегічного інвестора (за спеціальною процедурою)» запланованому туристичному проєкту на острові Сазан. Орієнтовна вартість інвестицій — близько 1,4 млрд євро, а площа забудови — до 45 гектарів. В офіційному рішенні визнається, що острів Сазан оточений морським національним парком, і встановлюється вимога не завдавати шкоди цій охоронюваній морській зоні та острівним пам’яткам природи.
Читайте такожВрятувати саламандру. Як науковці шукають рідкісні види в приречених на знищення лісах Карпат
«Роботи на острові ще не розпочалися. На червень 2026 року, коли стартували протести, остаточної угоди ще не уклали. Також не було подано ні остаточного архітектурного проєкту, ні звіту про оцінку впливу на довкілля. Проєкт «Сазан» досі перебуває на етапі, що передує безпосередній реалізації, тому необхідно провести ґрунтовну оцінку сукупного впливу на довкілля, перш ніж надавати дозвіл на будь-яке незворотне втручання», — говорить Олсі Ніка.
Ситуація на острові Звернец є кардинально іншою. Запланований об'єкт розташований у межах природоохоронної території «Піше-Поро–Нарте» — екологічно важливого комплексу прибережних водно-болотних угідь і середовища існування птахів. Дозвіл на забудову там було затверджено в березні 2026 року, а згодом уряд дав дозвіл на встановлення огорожі і проведення підготовчих робіт. Хоча урядовці наполягають, що ці заходи не вважаються власне будівництвом і що для реалізації проєкту все ще необхідні детальна оцінка впливу на довкілля та дозвіл на будівництво.
На цю територію в травні зайшла важка техніка, було прокладено дороги, огороджено великі ділянки й обмежено доступ громадськості та місцевих жителів до окремих частин узбережжя. Екологічні обстеження, проведені природоохоронними організаціями, зафіксували появу кількох кілометрів нових доріг, порушення піщаних дюн і рослинного покриву, насипання гравію, земляні роботи та негативний вплив на охоронювані типи екосистем. «Ці втручання відбувалися в період, критично важливий для розмноження птахів та інших представників дикої природи», — констатує Олсі Ніка.
Крім цього, журналісти-розслідувачі виявили низку великих угод із землею в 2025-2026 роках, що в окремих випадках супроводжувалися значним зростанням вартості нерухомості. Згодом спеціалізована структура проти корупції та організованої злочинності в Албанії SPAK розпочала розслідування щодо прав власності, фінансових операцій та ймовірного відмивання коштів. Також повідомлялося, що пов’язані з цими операціями кошти були заморожені.
Встановлення огорожі в природоохоронній зоні та проведення робіт викликали рішучий спротив місцевих жителів. Саме протистояння між протестувальниками і співробітниками приватної служби охорони наприкінці травня 2026 року стало поштовхом до масштабнішого протестного руху. Згодом демонстрації перемістилися до Тирани й переросли в так звану «Революцію фламінго», названу на честь птахів, які є символом водно-болотних угідь Нарти. «Протести вийшли за межі Звернеца, охопивши питання не лише природоохоронних територій, земель громадського користування, а й стратегічних інвестицій, прозорості та управління у сфері охорони довкілля», — підкреслює еколог та громадський активіст. Незважаючи на протести, правові суперечки й екологічні проблеми, уряд не відмовився від своєї підтримки проєкту Звернец. Масштабне будівництво відкрито не відновлено, але проєкт не скасований і уряд продовжує стверджувати, що його варто реалізувати, як тільки будуть завершені необхідні процедури.
«Проблема островів Сазан і Звернец полягає не в тому, чи варто розвивати туризм в Албанії загалом, а в тому, чи залишаться дієвими норми природоохоронного законодавства, статус охоронюваних територій, доступ громадськості та прозорість прийняття рішень, коли йдеться про масштабні проєкти у сфері нерухомості? У випадку Сазана ще є змога запобігти незворотній шкоді природі до початку будівництва, тоді як приклад Звернеца демонструє, що може статися, коли фізичне втручання розпочинається до належного вирішення цих суперечностей», — пояснює пан Олсі.
Потенційне будівництво розкішних курортів повʼязують із Джаредом Кушнером, зятем президента США Дональда Трампа. Ще в 2024 році Кушнер публічно оголосив про плани реалізації проєктів у сфері елітного туризму на острові Сазан та узбережжі Албанії, зокрема, в районі Звернеца. У повідомленнях міжнародних інформагентств Reuters, AP та інших, цей проєкт і надалі пов’язують із Кушнером. Медіа повідомляли, що в проєкті на Звернец бере участь група міжнародних інвесторів, до якої входить і Кушнер, водночас наголошувалося на відсутності доказів його причетності до будь-яких неправомірних дій, пов’язаних із суперечливими угодами щодо землі чи претензіями на право власності.
Читайте також«Полонина Руна — фактично величезний будівельний майданчик»: що відбувається на карпатській вершині
Найтриваліші протести в новітній історії Албанії. Чи призведе «демократія в дії» до відставки уряду?
Аріан Старова, президент Атлантичної ради в Албанії, ексміністр закордонних справ, говорить, що протести в Тирані впливають на політичний процес в Албанії, чинячи значний тиск на соціалістичний уряд через рік після останніх загальних виборів.
«Це найтриваліші політичні протести в новітній історії Албанії. При цьому протестувальники і їхні лідери налаштовані рішуче продовжувати акції доти, доки прем’єр-міністр Рама не піде у відставку», — декларує він.
На його думку, ці протести можна оцінювати позитивно через вплив на формування внутрішньої політики Албанії – як крок проти урядової корупції, відмивання грошей, фальсифікацій на виборах та за підвищення загального рівня життя. Також вони впливають на процес європейської інтеграції, оскільки він стикається з чималою кількістю проблем щодо наближення до стандартів ЄС.
Старова не виключає відставки уряду під тиском протестів. Час здійснення цього політичного кроку, на його думку, важко передбачити, оскільки він залежить від внутрішніх і зовнішніх чинників. «За аналогічних обставин у країні-члені ЄС прем’єр-міністр уже давно б пішов у відставку, хоча б з моральних міркувань. В Албанії прем’єр-міністр Рама несе відповідальність за численні зловживання уряду. Він також чинив тиск на органи правосуддя, щоб перешкодити затриманню своїх колег з уряду та інших державних органів, оскільки це спосіб захистити себе. Хоча така ситуація не може тривати вічно. Саме тому його відставка — це лише питання часу», — говорить експерт.
Еді Рама, на думку Старови, намагається виграти час і поводиться так, ніби нічого не відбувається, навіть стверджуючи, що протести є проявом “демократії в дії”, але для албанців це точно не дотепно. За словами експерта, ця ситуація може підштовхнути протестувальників до силового варіанту розвитку подій. І не ймовірність його зростає з кожним днем. Між тим, серед албанців панує переконання, що міжнародна спільнота — як ЄС, так і США — допоможуть швидко врегулювати політичну ситуацію в Албанії.
Читайте такожНе можна порівнювати Косово і Крим. Як на Балканах реагували на візит президента Зеленського до Сербії
Розвиток туризму, що не суперечить охороні довкілля. Як не перетворити заповідні зони лише в позначки на карті?
Албанські журналісти та громадські активісти вбачають причини можливих забудов заповідних зон у зміні законодавства. Так, зміни закону № 21/2024 стали поворотним моментом у системі захисту природоохоронних територій Албанії. Як пояснює еколог Олсі Ніка, закон відкрив правовий шлях для масштабних туристичних проєктів, зокрема й курортних комплексів на територіях, де раніше діяли суворіші природоохоронні обмеження.
«Значення цих поправок полягає не просто у зміні кількох технічних положень — вони змінили саму філософію закону», — наголошує фахівець. Попередня правова база ґрунтувалася на принципі, за яким основною метою існування природоохоронної території було збереження природи, а будь-яка господарська діяльність мала узгоджуватися з цією метою. Поправки 2024 року змінили цей підхід, відкривши шлях до реалізації проєктів розвитку на природоохоронних територіях на підставі політичних рішень і рішень у сфері територіального планування.
Так, одна із статей закону дозволяє діяльність, пов’язану з «туризмом високого класу», – йдеться про готелі категорії «п’ять зірок» і вище та створення супутньої інфраструктури на природоохоронних територіях, навіть якщо вона не передбачалася початковим урядовим рішенням про надання території природоохоронного статусу. На таких же засадах закон дозволяє розвиток агротуризму і створення відповідної інфраструктури. «Це надзвичайно важлива зміна, оскільки початкове рішення про надання охоронного статусу більше не є абсолютною перешкодою для таких видів розвитку», — звертає увагу пан Олсі.
Водночас, закон № 21/2024 не надає статусу «стратегічного інвестора». Він визначається окремим законом про стратегічні інвестиції 2015 року. Обидва закони взаємоповʼязані. Поправки щодо природоохоронних територій усувають або послаблюють перешкоди для розвитку туризму й інфраструктури на цих територіях, в той час як законодавча база щодо стратегічних інвестицій забезпечує для масштабних проєктів пільговий режим інвестування та спрощені адміністративні процедури.
Читайте такожПосол України в ЄС Тарас Качка: «На наступне десятиліття нам потрібен буде трильйон євро підтримки. Тому має бути довіра»
Як зазначає еколог, Європейський Союз офіційно вже визнав обидва закони проблемними. У своїй спільній позиції щодо переговорів про вступ Албанії, ЄС зазначає, що поправки 2024 року до законодавства про природоохоронні території і законодавства про стратегічні інвестиції викликають занепокоєння, «оскільки вони допускають масштабні інвестиції у сфери туризму та промисловості, здатні зашкодити екологічній цінності та біорізноманіттю Албанії, зокрема майбутнім об’єктам мережі Natura 2000».
«Приклад Звернеца порушує питання, як проєкт такого масштабу взагалі зміг просунутися настільки далеко на території охоронюваного ландшафту. І закон № 21/2024 є важливою складовою відповіді на це запитання», — акцентує увагу Олсі Ніка.
На його переконання, природоохоронну територію не можна вважати справді захищеною, якщо її правовий режим може змінюватися щоразу, як з’являються значні інвестиції. «Розвиток туризму не суперечить охороні природи. Албанія потребує туризму і сталого економічного розвитку. Однак на природоохоронних територіях має діяти чітка ієрархія: пріоритетом є збереження довкілля, а розвиток дозволяється лише тоді, коли науково доведено, що він не порушить екологічну цілісність цієї території. Зміни законодавства змінили цю логіку на протилежну», — визнає еколог.
Він підкреслює, що це не дискусія, в якій екологи виступають «проти розвитку». Йдеться про те, чи зберігає статус природоохоронної території своє юридичне значення. «Якщо за допомогою спеціальних процедур на таких територіях можна дозволити будівництво п’ятизіркових курортів, а також супутніх доріг, інженерних мереж, пристаней та іншої інфраструктури, то ми ризикуємо перетворити природоохоронний статус із дієвого механізму захисту на просту позначку на карті», — застерігає фахівець.