Навіщо Європі український досвід
На відкритті засідання єврокомісар з питань оборони й космосу Андрюс Кубілюс сформулював запит Європи прямо: навчитися в України швидко нарощувати виробництво, скорочувати цикл розробки й налагодити постійний зв’язок між конструкторами, виробниками, замовниками й військовими на фронті. Окремо він наголосив: Альянс має стати практичним втіленням EU — Ukraine Drone Deal — анонсованої в липні домовленості про співпрацю між ЄС і Україною у сфері дронів.
Розрив у масштабах промовистий. За озвученими Кубілюсом оцінками, промисловість ЄС виробляє близько 1,5 млн дронів на рік, тоді як російські потужності дозволяють випускати до 10 млн FPV-дронів щороку. Європі потрібні виробничі лінії, які можна вивести на повну потужність за тижні, а не роки.
Дронова загроза вже перетнула український кордон. Російські безпілотники порушують європейський повітряний простір, створюють ризики для аеропортів, військових об’єктів і критичної інфраструктури. Здатність протистояти їм стала для Європи питанням власної безпеки.
Тому й порядок денний був практичним: спільні підприємства і промислова кооперація, масштабування виробництва, стійкість ланцюгів постачання, спільні випробування й інновації. Після коротких презентацій компаній-засновників учасники обговорили роботу в цих чотирьох напрямах. Саме тут український досвід має найбільшу цінність.
Мене окремо вразила взаємодія українських учасників. Дев’ять компаній, які вдома можуть конкурувати, у Брюсселі працювали як єдине комюніті. Було відчуття спільної відповідальності за те, з якою позицією українська індустрія виходить до Європи.
Мій головний висновок після цієї зустрічі — двері відчинені. Питання в тому, ким ми в них зайдемо — повноцінним гравцем спільного ринку чи гостем із цікавими історіями з фронту.
Яким НЕ має бути Drone Alliance
Найгірший сценарій простий: Україна ділиться досвідом, а будують індустрію інші. Наші компанії передають висновки з війни, допомагають формувати вимоги й випробовувати прототипи. А гроші, серійне виробництво, права на технології та основні контракти залишаються в ЄС. Сама присутність за столом від цього не рятує.
Українські учасники порушили це питання прямо: ми маємо брати участь у визначенні пріоритетів європейських оборонно-промислових ініціатив. За цим стоїть практичний запит — доступ до закупівель і фінансування, участь у спільних програмах і рівні правила для українських і європейських виробників.
Сам Альянс не розподіляє контракти, а його рекомендації ще потрібно втілити у програмах Єврокомісії та рішеннях держав-членів. Статус засновника дає можливість впливати на порядок денний, але доступ до ринку залежатиме від конкретних умов програм і закупівель. Саме над ними й доведеться працювати. Я бачу тут три пріоритети: спільні правила для дронів і компонентів, рівний доступ до європейських інструментів і зменшення критичних залежностей.
Спільні правила для дронів і компонентів
У попередньому блозі для LB.ua я писав про американську модель NDAA і Drone Dominance Program Міністерства війни США. Якщо пояснити зовсім просто, NDAA встановлює обмеження щодо походження критичних компонентів, а перелік Blue UAS показує державному замовнику, які дрони вже пройшли перевірку ланцюга постачання й кібербезпеки.
У Європі поки немає єдиного аналога. Натомість існує ризик отримати 27 національних підходів, різні тести, різні переліки й різне тлумачення локалізації. Виробник витрачатиме час на повторне доведення того самого в кожній країні, а технологія за цей час устигне змінитися.
Звідси пропозиція українських учасників — опрацювати EU Drone Blueprint: спільні критерії «чистого» європейського дрона, правила походження критичних компонентів і перелік перевірених систем і комплектуючих.
Європі не потрібно сліпо копіювати США. Їй потрібно відповісти на те саме практичне запитання: що може без зайвих повторних перевірок купити європейський державний замовник? Українські виробники мають бути включені до цієї системи від початку, щоб вимоги враховували й наші технології та досвід їх застосування.
Окрема частина цієї роботи — взаємне визнання результатів випробувань і кваліфікацій там, де це можливо, й узгодження вимог до сертифікації. Бойовий досвід України слід враховувати під час такого оцінювання систем.
Рівний доступ до європейських інструментів
Умови нових оборонних програм ЄС мають прямо передбачати участь українських компаній і закупівлю українських товарів і компонентів.
Важливий прецедент уже є. Загальний обсяг Ukraine Support Loan на 2026–2027 роки становить 90 млрд євро, з яких орієнтовно 60 млрд передбачено на оборонні потреби й розвиток виробництва. Для закупівель за цією позикою діє правило: щонайменше 65 % вартості компонентів кінцевого виробу мають походити з ЄС, країн ЄЕЗ/ЄАВТ або України. Українські компоненти враховують нарівні з європейськими.
Читайте такожЯк Україна може витратити 60 млрд євро від ЄС на оборону. Головне з аналізу документу
До речі, для української дронової індустрії, яка значною мірою залежить від китайських компонентів, ця вимога стала жорстким викликом. По суті, це примус до технологічної незалежності: щоб отримувати європейське фінансування, потрібно змінювати ланцюги постачання й локалізувати виробництво компонентів. Але швидко замінити критичні комплектуючі неможливо, тому для окремих закупівель українських дронів Єврокомісії вже довелося погодити винятки. Це показує: нові вимоги мають супроводжуватися часом та інвестиціями в перебудову виробництва.
Подібний принцип діє і в інструменті SAFE, який передбачає до 150 млрд євро позик державам ЄС переважно на спільні оборонні закупівлі. Український мотор, польотний контролер, антена чи блок зв’язку можуть допомагати європейському виробнику виконати вимогу щодо локалізації.
Наступний крок – поширити цей підхід на інші європейські оборонні фонди, гранти, тендери й програми спільних закупівель. Український товар не повинен в одній програмі вважатися частиною спільної індустрії, а в іншій – продукцією «третьої країни».
І важливо: ідеться не лише про компоненти. Спільні європейські закупівлі мають охоплювати й готову продукцію – самі дрони та системи протидії їм. Українська платформа з підтвердженим бойовим застосуванням повинна мати змогу на рівних брати участь у спільних закупівлях ЄС.
Як зменшити залежність від китайських компонентів
Стійкий ланцюг постачання неможливо побудувати лише обмеженнями. Якщо завтра заборонити китайські акумуляторні елементи, магніти, польотні контролери, двигуни, камери чи тепловізійні модулі, а доступної альтернативи в потрібних обсягах немає, результатом стануть дефіцит, вища ціна і повільніше постачання на фронт.
На засіданні також прозвучала пропозиція створити робочу групу зі стійкості ланцюгів постачання і скорочення критичних залежностей. Її логіка проста: поступово посилювати вимоги до походження компонентів і паралельно фінансувати виробництво європейських та українських альтернатив. Нові пороги локалізації мають запроваджуватися тоді, коли існують перевірені постачальники і зрозумілий багаторічний попит.
Європі потрібно інвестувати не лише у фінальне складання дронів. Їй потрібні власні й українські виробники відеокамер, тепловізорів, моторів, турбореактивних двигунів, контролерів, радіомодулів, оптики, акумуляторів, плат, оптоволокна і стратегічних матеріалів. У майбутньому українські компанії мають отримати шанс бути постачальниками цих компонентів для всього європейського ринку.
Для цього потрібен передбачуваний попит. Без багаторічних закупівель новому виробнику компонентів складно конкурувати з дешевшими масовими аналогами. Вимоги до походження мають супроводжуватися замовленнями, грантами, кредитами та інвестиціями у виробничі потужності.
Читайте також«Ставки для експорту зброї мають бути нульові». Виконавча директорка ТСУ про неробочий fast track і очікування від Міноборони
Що має дати Альянс у підсумку
EU-Ukraine Drone Alliance лише розпочинає свою роботу. Наступне засідання заплановане на листопад.
Сам Альянс – це майданчик. Його реальна цінність для України визначатиметься тим, чи допоможе він вітчизняним компаніям отримати доступ до європейських програм, замовлень, інвестицій та технологій. Кожен підписаний контракт і запущена лінія мають посилювати нашу спроможність забезпечувати Сили оборони України.
Успіх Альянсу потрібно буде вимірювати не кількістю зустрічей і комюніке. Справжні показники – це українські системи в європейських переліках перевіреної продукції, українські компанії в програмах ЄС, спільні виробничі лінії, доступ до фінансування та заміна критичних залежностей реальними європейсько-українськими спроможностями.
Наш досвід оплачений надто високою ціною, щоб залишитися набором слайдів для європейських конференцій. Він має перетворитися на замовлення для українських компаній, нові заводи, робочі місця, доступ до капіталу і вплив на правила спільного ринку.
Тоді фраза про українські дрони, які вступлять до ЄС першими, перестане бути просто яскравим заголовком. «Дронова» інтеграція стане стимулом великої євроінтеграції – спочатку для оборонної галузі, а згодом і для всієї країни.