Косово — Україні: безумовна підтримка і допомога
З перших днів повномасштабної війни в Україні Косово зайняло чітку проукраїнську позицію. Авторка матеріалу є учасницею програми підтримки українських журналістів «Резиденція в Косово», яку втілюють Асоціація журналістів Косово спільно з НСЖУ за сприяння урядів Косово та Німеччини, тому безпосередньо знає про ставлення косовських албанців до війни в Україні і боротьби українців проти російської агресії.
Багато знайомих албанців розповідали мені, що в перший тиждень російського вторгнення в Україну просто не могли спати — у них зʼявилися емоції, які переживали під час своєї війни. Через це українці в Косово скрізь відчували розуміння і співчутливе ставлення: від незнайомців на вулицях — до кабінетів перших осіб цієї балканської держави. До першої річниці російського вторгнення в Україну центральний бульвар Матері Терези в Приштині був прикрашений українськими прапорами. Я йшла і просто не могла стримати сліз, бо всеохоплюючим було відчуття солідарності і розуміння нашого болю та боротьби. А на стіні готелю «Гранд» зʼявився величезний банер Free Ukraine. Це був ніби знак безумовної підтримки, зрозумілої без слів. Представники української громади традиційно проводили заходи біля банеру, і це було свідченням спільних цінностей.
Крім цього, країна, яка за територією трохи більша за Чернігівську область і має населення до 2 млн жителів, надавала Україні військову техніку, обладнання, боєприпаси. Косовські інструктори проводили навчання українських військовослужбовців на території Великобританії, а школа демінерів поблизу Пеї зосередилася на навчанні українських військових і цивільних розмінуванню територій. У Приштині збирали і передавали в Україну гуманітарну допомогу та медикаменти. Косово також почало приймати українських біженців, заявляючи про готовність прийняти до 5 тис. людей і скасувавши візи для українців. До того ж, Косово запровадило санкції проти Росії і Білорусі.
В.о. міністра закордонних справ та діаспори Косово Гляук Конюфца (Glauk Konjufca) переконаний, що «солідарність з народом, який захищає свою свободу, суверенітет і територіальну цілісність, є справою принципу».
За відсутності взаємодії на рівні держав, розпочалася співпраця на рівні громадян. Чимало українських активістів і неурядових організацій втілювали проєкти спільно із косовськими партнерами, приїздили до Приштини. Так, українська документалістка і режисерка Тетяна Ганжа розповіла в соцмережах, що в Косово її здивувало те, що косоварам не потрібно пояснювати про війну, «і замість жалібно-співчутливого, косовари вміють гідно дивитися на тебе». «Я побачила покоління моїх ровесників, які народились і виросли у повоєнний час. Більшість досконало володіють англійською, німецькою, французькою, чудові професіонали/ки у своїх сферах. І це дало мені надію, що за 20-30 років в України теж може бути гідне майбутнє. Косовари змогли, і ми теж зможемо», — вважає вона. Під час поїздок до Косова Тетяна також постійно зустрічала емпатичне ставлення зі сторони косоварів. Тому вона переконана, що Україні варто навчитися солідаризуватися з народами, які виборюють свою незалежність. «Очікуючи засудження і трибуналу для росіян, ми не можемо заплющити очі на міжнародні воєнні злочини сербів проти боснійців, хорватів і косоварів і продовжувати тиснути їм руку», — написала Ганжа в соцмережах.
Журналістка Тетяна Красельникова з Кременчука разом із сином Назаром понад три роки живуть у Приштині. Вона також є учасницею програми «Резиденція в Косово». Крім цього, українка очолює громадську організацію «Українсько-косовська асоціація «Мости дружби» (Ukrainian Kosovo Association «Bridges of Friendship»), яка популяризує українську історію, культуру і докладає зусиль, аби про війну в Україні місцеві жителі в Приштині знали з перших вуст.
«Українська громада в Косово є невеликою, налічує до 100 українців. Всі, хто зараз в Косово, хто побував хоч раз у цій країні відчувають підтримку України. У нас багато спільного, і через це Косово заслуговує на визнання України», — розповіла вона.
Між тим, через невизнання Косово Україною тут не працюють українські оператори мобільного зв'язку, не вийде розрахуватися банківськими картками більшості українських банків. А шлях із України триває до двох діб.
Суперечливий візит до Сербії
Президент України Володимир Зеленський відвідав Сербію вперше за час перебування на посаді глави держави. За інформацією, оприлюдненою на сайті президента, підсумком поїздки став пакет гуманітарної допомоги від Сербії для України, зокрема, у сферах медицини та енергетики.
Під час візиту між обома країнами був підписаний меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва у сфері здоров'я тварин та безпечності харчових продуктів.
Торік товарообіг між Україною та Сербією становив 442,2 мільйона доларів США, а за перше півріччя 2026-го вже сягнув 345,9 мільйона доларів США. Водночас експерти висловлювали припущення, що мали місце непублічні домовленості, ймовірно, щодо постачання сербських боєприпасів Україні.
Між тим, посол України в Сербії Олександр Литвиненко прокоментував американському виданню Politico, що візит Зеленського до Белграда передбачав «практичні домовленості щодо взаємної підтримки» в питанні інтеграції до ЄС, оскільки обидві країни є кандидатами на вступ до Євросоюзу. Він наголосив, що мета візиту полягала у поглибленні зв’язків між Белградом і Києвом, та зазначив, що позиція України щодо Косово залишається незмінною з 2008 року і «не пов’язана з її поточними потребами в умовах війни». «Цей візит не стосувався боєприпасів. Він стосувався Європи. Чим активніша участь України у справах Західних Балкан, тим більші перспективи стабільності та миру», — додав дипломат.
Водночас професор Ужгородського національного університету, доктор історичних наук Ігор Тодоров вважає, що українсько-сербські відносини до цього часу залишаються суперечливими. І візит Володимира Зеленського до Белграда приніс як плюси, так і мінуси. «Сербія займає і продовжує займати відверто проросійську позицію і, я думаю, що такий візит безумовно дратував Росію. Зрозуміло, що все, що дратує Росію, це нам корисно», — говорить науковець. Він акцентує увагу, що президент Сербії Александр Вучич ще торік відвідував військовий парад у Москві на 9 травня, а його участь у самітах «Україна — Південно-Східна Європа» завершувалася без підписання спільної декларації, оскільки документ містив чіткі формулювання щодо засудження російської агресії проти України.
Читайте такожЖурналістка з Косова Єта Джарра: «Ганебно, що Україна не визнала Косова і до цього часу повторює російські наративи»
«Вважаю, що цей візит, мабуть, був скоріше потрібний Вучичу, ніж Зеленському. З одного боку, приємно подратувати Росію, але чи отримали ми якісь там серйозні позитиви? Звісно, Сербія, незважаючи на позицію Росії, експортує боєприпаси радянського зразку, який в них ще виробляються. І це нам потрібно, хоча вони це роблять через інші країни», — пояснив Тодоров. За його словами, це вигідно насамперед для Сербії, оскільки йдеться про завантаженість військово-православного комплексу країни.
Сербія з 2012 року є кандидатом в члени Європейського Союзу, але її просування на цьому шляху дуже скромне. А зараз ЄС заморозив фінансову допомогу Сербії. «Вучич хоче продемонструвати, що хоч він і проросійський, але поміркований, підтримує контакти з Україною. А знаючи ставлення керівництва Європейської комісії до України, була, мабуть, надія отримати від цього хоч якісь дивіденди. Тому вважаю, користь від цього візиту для України доволі обмежена, а для Сербії вона більш значуща. І головне, який негативний результат цього візиту — це реакція Косово на висловлювання президента Зеленського», — підсумував Ігор Тодоров.
Політолог і журналіст із Сербії Борис Варга, який має українське походження, розповів, що візит президента України Володимира Зеленського став несподіванкою для сербської громадськості і викликав значний суспільний інтерес, і навіть за тиждень після візиту ім'я Зеленського домінує в медіа. «З початку тотальної агресії проти України в Сербії Зеленський і Вучич загалом асоціюються з двома ворогуючими сторонами, двома світами і цивілізаційними цінностями. У сербських провладних ЗМІ на національному рівні і близьких до влади Україна повністю символізує Захід, тоді як Сербія традиційно поділяє цінності з Росією», — говорить він.
На думку Варги, в Сербії чимало тих, хто розчарований приїздом Зеленського. «Виборці Вучича – це переважно русофіли і значною мірою “путінофіли” були обурені. Сербські боєприпаси не тільки вбивають росіян, але й Зеленського вітали як союзника, вважають вони. ЗМІ, близькі до уряду, применшували значення візиту Зеленського», — вказує політолог. Борис Варга теж вважає, що Вучич, приймаючи в Белграді Зеленського, хотів повернути прихильність ЄС і США. Політолог і журналіст оптимістично поставився до приїзду глави України. Він оцінює, що Київ та Захід з візитом Зеленського досягли своєї першої великої публічної перемоги над Путіним на Західних Балканах. «Путін не досяг своїх цілей в Україні, а візит Зеленського до Сербії став невеликою регіональною перемогою над «сербським» та «російським світом» на Західних Балканах», — вважає він.
Також Борис Варга припускає, що візит Зеленського в Белград символізував послаблення російського впливу в Сербії та на Західних Балканах. «Для сербських русофілів це є ознакою того, що Путін не виграє війну в Україні. Дослідження наразі демонструють: президент Росії Путін все ще популярний у Сербії, але футболки з його зображенням та російським символом окупації «Z» носять все рідше... Для Сербії це вже не символи перемоги», — розповів експерт.
Хоча, за інформацією сербских медіа, 16 серпня десятки автомобілів проїхали вулицями Белграда, демонструючи сербські і російські прапори та символіку російського військового вторгнення на знак протесту проти візиту президента України Володимира Зеленського до Сербії. Частина учасників позначили свої автомобілі та одягли футболки із літерою «Z».
На початку учасники зібралися в центрі в Белграда на мітинг «на підтримку російського народу». Один з організаторів заявив натовпу, що протест організовано через візит Зеленського до Сербії, який вони розцінюють як «державну зраду».
Реакція Приштини — від емоцій до раціональних заяв
Перша реакція на слова українського президента під час візиту в Белград зʼявилася в соцмережах. Сотні албанців (чи були серед них боти, складно сказати) висловлювали своє обурення, не добираючи слів. Серед пропозицій було: прибрати прапор України з центру Приштини і навіть вислати всіх українців із Косово до Сербії…
Наступного дня, незважаючи на те, що це був вихідний, за наказом мера Приштини Перпаріма Рами (Përparim Rama) величезний банер Free Ukraine в центрі міста зняли.
У своєму дописі в соцмережах мер столиці зазначив, що «державу Косово потрібно поважати», і «коли Косово не поважають, столиця Приштина відповідає». «Наша емпатія та солідарність завжди будуть з народами, які стикаються з війною, насильством та переслідуваннями. Тому що ми краще за багатьох інших знаємо, що означає боротися за свободу, гідність та право на існування як держави. Але жодна справа та жодна політика не можуть бути побудовані на применшенні державності Косово та жертви його народу», – додав він.
Водночас у соціальних мережах чимало публічних осіб написали, що вчинок міського голови Приштини є занадто емоційним, адже допомога і підтримка України не означала автоматичне визнання, і бути з Україною під час війни — бути на правильному боці історії.
Ніхто й не очікував, що Україна під час війни ухвалить рішення про визнання Косово, говорить жителька Приштини, ветеранка війни за незалежність Косово Хюріє Веліу (Hyrie Veliu). «Але я вважаю, що відповідь президента Зеленського в Белграді могла бути більш дипломатичною: що Україна перебуває у стані війни і що такі питання можна розглянути іншим разом, після закінчення війни та відновлення в Україні миру й безпеки», — сказала вона. Ветеранка зазначила, що заяву Зеленського в Сербії сприйняла з розчаруванням, хоча й надалі розуміє важливість боротьби українців. «Відповідь, яка б залишила це питання на більш відповідний час у майбутньому, була б сприйнята в Косові інакше», — впевнена вона.
Професор Приштинського університету, директор Інституту досліджень гібридної війни «Octopus» Арбен Фетоші (Arben Fetoshi) теж визнає, що заяву Зеленського про незмінність позиції щодо Косово можна зрозуміти в контексті російсько-української війни. «Однак пов’язувати незалежність Косово з «одностороннім проголошенням», «територіальною цілісністю» та «дотриманням міжнародного права» було серйозною помилкою, яка підриває позицію Заходу та підіграє тезам Сербії і Росії про «порушення міжнародного права», — підкреслив експерт.
Професор Фетоші вважає, що президент Зеленський не взяв до уваги правду про систематичні репресії, військові злочини та етнічні чистки в Косово, що також підтверджено рішеннями Гаазького трибуналу, необхідність НАТО розпочати кампанію бомбардувань проти колишньої Югославії, а також висновок Міжнародного суду ООН (2010 р.) щодо справи Косово як «sui generis» (з лат. - унікальний) та визнання декларації незалежності такою, що відповідає міжнародному праву. «Ігноруючи правду про Косово, Зеленський у Белграді не лише виступив проти західних союзників, які підтримували й продовжують підтримувати права України, а й надав сербській пропаганді дискурсивний матеріал для подання його заяви як підтвердження політики, що «Косово — це Сербія», — зазначив він.
Офіційна позиція уряду з'явилася за кілька днів. В.о. міністра закордонних справ та діаспори Косово Гляук Конюфца у мережі Х написав, що Республіка Косово є суверенною та незалежною державою, народженою з боротьби її народу за свободу та з їхнього визволення у 1999 році після років систематичного придушення та геноцидної кампанії режиму Мілошевича. «Те, що сталося після, не було актом анексії, окупації чи територіального завоювання, а всеосяжним міжнародним процесом під адмініструванням Організації Об’єднаних Націй та роками міжнародно опосередкованих переговорів щодо остаточного статусу Косово.Саме з цих причин спроби Росії посилатися на Косово як на прецедент чи виправдання для свого вторгнення, окупації чи спроби анексії української території є історично та юридично хибними. Такого паралелізму не існує», — пояснив він.
Професор Ужгородського національного університету, доктор історичних наук Ігор Тодоров реакцію Косова називає зрозумілою та природною. «В Косово зараз доволі складна внутрішньополітична ситуація. Триває боротьба і в парламенті, і вже кілька разів відбувалися дострокові вибори. Тому, ймовірно, український мотив зіграв роль певного відволікаючого інцидента», — прокоментував він. Науковець називає важливою оцінкою цієї ситуації слова прем'єр-міністра Албанії Еді Рами, який вказав, що Україна захищає спільні цінності, зокрема, Європейського Союзу, в тому числі і Косово. «Зеленський не сказав нічого нового, він озвучив офіційну позицію держави, яку в Сербії сприйняли, як більшу підтримку, і я думаю, що тут косівським політикам треба бути доволі такими обережними і наполеглими в тому, щоб довести Україні необхідність визнання Косово», — зазначив Тодоров.
Україна досі сприймає Косово через російську оптику
Російський вплив на Балканах не зменшується упродовж багатьох років через основного союзника – Сербію, яка ніби і тримає курс на євроінтеграцію, і водночас підтримує звʼязки з РФ. Сербія до цього часу не приєдналася до санкцій проти Росії з початком повномасштабного вторгнення, є одним із основних споживачів російського газу і «воротами» для росіян у країни ЄС, оскільки зберігає авіасполучення з Москвою. Настрої в сербському суспільстві часто є проросійськими із захопленням Путіним та мріями про «сербський світ» за аналогією з «руським міром», який будує Росія. До того ж, непоодинокі випадки участі сербських добровольців у війні проти України на стороні Росії.
За словами виконавчої директорки Центру безпекових досліджень «СЕНСС» Вікторії Вороніної, заява Президента Зеленського в Белграді про незмінність позиції України щодо невизнання Косово викликала очікувану реакцію в Приштині. «Але за цим інцидентом ховається значно глибша проблема: в українському публічному просторі Косово досі існує переважно в російських наративах. Багато українців або взагалі не чули про Косово, або знають про нього лише те, що повторює російська пропаганда: «це сербська територія», «Косово і Крим — однакові кейси». Усі ці штампи — частина російської інформаційної стратегії. Для Путіна Косово — постійний привід, яким він виправдовував і вторгнення в Грузію 2008-го, і анексію Криму, широкомасштабну агресію. Нам варто нарешті вийти з цієї логіки», — пояснює експертка.
Вона підкреслює, що російська пропаганда постійно прирівнює Косово і Крим. «Це свідома маніпуляція. Визнання незалежності Косово не означає і не може означати визнання Криму російським. Це принципово різні кейси», — наголошує Вікторія Вороніна.
Читайте такожСербський політолог і журналіст Борис Варга: «Сербська любов до росіян — це приховані антизахідні настрої»
Вона підкреслює, що після проголошення незалежності Косово не приєдналося до жодної іншої держави — воно існує як окрема країна. У Криму нічого подібного не було. Місцеве населення не заявляло про бажання відділення від України. Кримські татари як корінне населення після російської окупації масово визначили свою позицію на боці України. Не було там геноциду з боку влади України, не було етнічних чисток, не було міжнародно визнаних підстав для відокремлення. Крим був і залишається українською територією, тимчасово окупованою Росією.
«Визнаючи Косово, Україна не «зраджує» принципи територіальної цілісності — вона б’є по репутації Росії, яка роками використовувала Косово як пропагандистський інструмент. Крім того, позитивні відносини з Косово автоматично означають кращі відносини з Албанією, Хорватією та Туреччиною — країнами, які є нашими партнерами», — вважає виконавча директорки Центру безпекових досліджень «СЕНСС», яка реалізувала низку проєктів із партнерами з Косова.
Науковець Ігор Тодоров також акцентує, що порівняння Косово з Кримом чи Донбасом абсолютно не коректні. За його словами, в Югославській Федерації Косово як автономний округ мав такі ж права, як і союзні республіки в СРСР. Тобто, більш коректним є порівняння Косово з Україною. «Їхнє бажання стати незалежними було спровоковане багаторічною політикою Сербії стосовно Косово. Я нещодавно натрапив на такі історичні факти, що геноцид албанців на території Косова мав місце ще на початку ХХ століття, коли такого слова “геноцид” ще не використовували, але людей вбивали через етнічну приналежність, і це жахливо», — говорить він.
Рано чи пізно Україна визнає Косово
Окремі експерти візит Зеленського до Сербії оцінили як гру за російськими правилами з боку України на Балканах. «Це доволі жорстка оцінка, але я думаю, що Україна вже своєю боротьбою заслужила право, щоб не грати за російськими правилами, у тому числі в ставленні до Косова та його незалежності», — коментує Ігор Тодоров.
На його переконання, рано чи пізно Україна визнає Косово як незалежну державу. «Нинішня ситуація, я сподіваюся, буде нейтралізована. Все ж таки спільні цінності важать набагато більше, ніж поки не змінена офіційна позиція України. Насправді нічого нового в позиції України не пролунало. І це суто емоційно було сприйнято як образа, але вірю, що здоровий глузд переможе і ми матимемо союзницькі відносини», — наголосив професор Тодоров.
А громадська діячка Вікторія Вороніна переконана, що вже зараз Україні важливо знати більше про Косово і розвивати співпрацю. Адже багато міжнародних організацій і дипломатичних місій в Україні після 2022 року очолюють люди з досвідом роботи саме в Косово. «Для європейців і американців це був останній великий конфлікт на території Європи. Вони знають, як відбувалося постконфліктне відновлення, розбудова системи громадської безпеки, формування довіри до нових органів влади, робота з мультикультурним та мультиетнічним суспільством», — пояснює вона.
Крім цього, Косово має вагомий досвід роботи з діаспорою: косовські албанці, які живуть у різних країнах світу, щорічно повертаються додому, беруть участь у виборах, підтримують національну економіку. На думку виконавчої директорки Центру безпекових досліджень «СЕНСС», це приклад горизонтальної народної дипломатії, який українцям варто вивчати. Країна також швидко адаптує норми ЄС, має відкритий бізнес-клімат і низькі податкові бар’єри. За індексом Gallup, Косово неодноразово визнавалося однією з найбезпечніших країн світу.
«Паралельно косовари можуть багато чого навчитися в України — вони поки що не мають так багато знань, як протистояти російському впливу. Вони звикли бачити ворога в Сербії, а Сербія — це аванпост «руського міра» в Європі. Ослаблюючи Росію, Україна опосередковано допомагає і Косово. І багато косоварів це визнають», — підсумувала Вікторія Вороніна.
Попри висловлювання президента Зеленського про невизнання Косова і бурхливу реакцію на це в Приштині, в.о.міністра закордонних справ та діаспори Косова Гляук Конюфца наголосив, що Косово залишається непохитним у своїй підтримці суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України. «Ми з повагою, але твердо відкидаємо будь-яке трактування Республіки Косово через призму територіальної цілісності Сербії. Ми з радістю привітали б визнання Україною Республіки Косово. Таке рішення посилило б принципи свободи, демократії та міжнародного права, які Україна сама захищає сьогодні», — наголосив він.
