На що впливає хронічний стрес
Хронічний стрес, який в умовах війни супроводжує нас практично щодня і щоночі, змінює рівень гормонів, насамперед кортизолу й адреналіну. У нормі кількість кортизолу регулюють наші циркадні ритми: гормон починає вироблятися вранці, це природний процес. Однак постійні нічні тривоги, обстріли, необхідність бігти в укриття або очікування небезпеки порушують цей ритм. Тому кортизол у нас може бути підвищеним регулярно.
Коли рівень кортизолу й адреналіну високий довго, це б'є одразу по кількох системах організму.
1. Центральна нервова система
За словами Ірини Левади, тривале перебування у стані стресу позначається на роботі мозку: пам’яті, концентрації, емоційному стані й здатності контролювати реакції.
Через це складніше концентруватися на роботі, виконувати звичні домашні справи чи те, що раніше давалося без особливих зусиль. Можуть виникати проблеми із запам’ятовуванням нової інформації — наприклад, коли людина навчається, проходить курс або опановує нові навички. Такі зміни стосуються не лише людей старшого віку.
Постійне перебування в напрузі утримує активованими ділянки мозку, пов’язані зі страхом і тривогою. Через це можемо постійно перебувати в очікуванні небезпеки, ставати тривожнішими, емоційно нестабільними або агресивнішими, погано спати.
Гірше працюють ділянки мозку, які відповідають за логіку, планування й самоконтроль.
Ще один механізм пов’язаний із системою страху. Через тривалий стрес змінюється баланс між ділянками мозку, які відповідають за пам’ять і емоційні реакції.
«Центр пам'яті, оскільки нейронні зв'язки руйнуються, ніби зменшується в об'ємі, а його місце займає центр страху. Так виникає постійна тривога», — пояснює Ірина Левада. Це може даватися взнаки порушеннями сну, змінами емоційного стану й агресією.
2. Серцево-судинна система
Коли організм регулярно отримує великі дози кортизолу й адреналіну, серце починає працювати інтенсивніше, зокрема частішає пульс.
«Високий пульс небезпечний для серця, тому що воно постійно працює з підвищеним навантаженням. Відбувається своєрідне зношування серцевого м’яза», — каже лікарка.
Одночасно адреналін і кортизол впливають на судини — звужують їх. Через це може рости артеріальний тиск. За словами Левади, такі проблеми вона бачить і в молодих людей, які раніше могли не мати жодних проявів захворювань серцево-судинної системи.
Ще один наслідок тривалого стресу — хронічне запалення внутрішньої стінки судин. Воно може сприяти ранньому розвитку атеросклерозу. Є наукові дослідження, які пов’язують хронічний стрес із підвищеним ризиком інфаркту й інсульту. За словами лікарки, йдеться про зростання ризику на 40–50 %.
3. Імунна система
На початкових етапах стрес може пригнічувати роботу імунної системи. Через це ми стаємо більш вразливими до інфекцій і можемо частіше мати вірусні захворювання. На це впливають і зовнішні умови. Наприклад, холодна пора року, відсутність опалення, переохолодження, інші фактори, які додатково навантажують організм. Подібний сценарій могли помітити минулої зими.
За тривалого стресу відбуваються і складніші зміни. Клітини поступово втрачають чутливість до кортизолу — гормону, який у нормі бере участь у регуляції запальних процесів. Тобто виникає своєрідна резистентність до власних гормонів.
За словами Левади, глюкокортикоїди необхідні організму, щоб стримувати хронічний запальний процес. Якщо ця система працює неправильно, запалення може стати системним.
Цей процес пов’язаний зі зростанням кількості аутоімунних захворювань. За таких станів імунна система виробляє антитіла проти власних клітин.
«Парадокс імунітету: імунна система, яка повинна нас захищати, починає атакувати власний організм», — розповідає Ірина Левада.
Аутоімунні захворювання часто мають хронічний перебіг і потребують серйозного медикаментозного лікування. Левада працює не лише як терапевтка, а й як ревматологиня. За її словами, останнім часом вона бачить сплеск таких захворювань у молодих людей, але подібні проблеми виникають і в старшому віці.
«Наприклад, ревматоїдний артрит часто діагностують у молодих жінок. Але я зараз бачу жінок 65+, 70+, у яких типова клінічна картина ревматоїдного артриту і відповідні лабораторні показники», — каже Левада.
4. Метаболізм
Обмін речовин — ще одна система, яка реагує на тривалий стрес. Серед найпомітніших проявів лікарка називає кортизоловий, або стресовий жир. Йдеться передусім про накопичення вісцерального жиру — жирової тканини навколо внутрішніх органів.
Тривалий стрес може бути фактором, що сприяє розвитку метаболічного синдрому й раннього цукрового діабету 2 типу.
Впливає він і на роботу кишківника та склад мікробіому. Причому мікробіом важливий не лише для травлення — він бере участь і в роботі імунної системи.
Через порушення цієї взаємодії часто виникають проблеми з травленням, зокрема синдром подразненого кишківника, який може проявлятися, наприклад, діареєю.
За словами лікарки, тривалий стрес також буває пов’язаний з розвитком інших захворювань травної системи.
5. Психічне здоров’я
Хронічний стрес впливає на психічне здоров’я, але його наслідки не варто автоматично списувати лише на психологічний стан.
«Коли стрес триває роками і є безперервним, це призводить до того, що ми зараз бачимо. Люди якийсь час трималися, а зараз починає сипатися здоров'я, зокрема соматичне», — ділиться Ірина Левада.
Організм вміє адаптовуватися
Лікарка перераховує ризики, та це не означає, що в усіх кожен пункт або кілька їх проявляться чи що причиною погіршення стану виявиться повномасштабна війна.
По-перше, наше тіло вміє адаптовуватися. Нервова система, пояснює лікарка Ірина Левада, має нейропластичність — здатність регулювати й перебудовувати свою роботу. Звісно, все має межі, і якщо стрес триває роками й практично не переривається, його наслідки можуть накопичуватися. Водночас неможливо передбачити, коли саме вони дадуться взнаки. Це залежить від індивідуальних особливостей організму, зокрема генетики. Хронічний стрес є серйозним тригером для організму. Але в однієї людини проблеми зі здоров’ям можуть початися вже, тоді як в іншої проявляться через роки.
По-друге, проблеми могли бути й раніше, просто ми не зважали на них, допоки не притиснуло. Ірина Левада розповідає, що до неї часто приходять пацієнти з різними скаргами.
«І людина каже: “Мені всі кажуть, що це психосоматика”. Я кажу: “Скажу вам цю фразу тільки після того, як повністю виключу соматику, тобто тілесні проблеми, які можуть супроводжувати ваші скарги”», — розповідає лікарка. Для цього можуть знадобитися аналізи й інструментальні методи дослідження.
«Не треба вводити себе в оману і списувати все на хронічний стрес. Це дійсно можуть бути якісь соматичні проблеми або початок захворювань. Наше головне завдання — вчасно розпізнати їх і почати лікувати», — каже Ірина Левада.
Як зрозуміти, що хронічний стрес уже потребує уваги лікаря?
1. Проблеми зі сном. Порушення можуть проявлятися по-різному. Наприклад, ви приходите додому після роботи виснаженими, хочете спати, але не можете заснути. Минають дві-три години, сну нема. Або ви засинаєте, але регулярно прокидаєтеся серед ночі, а потім не можете заснути. «Чи людина навіть проспала вісім годин, прокидається і розуміє, що настільки виснажена, ніби взагалі не спала», — каже лікарка.
2. Зміни харчової поведінки. Апетит може посилюватися: постійно хочеться солодкого, жирного чи іншої «смачної» їжі. Або протилежне — апетит зникає.
3. Емоційне відсторонення. Ви настільки довго живете в напруженні, що поступово втрачаєте потребу у спілкуванні й хочете лише одного — щоб вас залишили в спокої. При цьому змінюється емоційна реакція на події. Наприклад, новина, яка раніше викликала б сильну реакцію, тепер практично не провокує емоцій.
«Може зникати емпатія. Якщо людина раніше була небайдужою до проблем інших, їй усе було цікаво, вона допомагала, то зараз їй все одно, — пояснює Ірина Левада. — Це небезпечний стан, який може бути шляхом до психіатричних захворювань».
Чи є аналізи на стрес?
Деякі лабораторії пропонують пакети аналізів з назвами на кшталт «Стрес» або «Базовий скринінг стресу». До них можуть входити дослідження рівня магнію, кортизолу, вітамінів групи B, B12, фолієвої кислоти, а також ТТГ. Чи справді всі ці показники потрібно перевіряти?
За словами Ірини Левади, універсального набору аналізів на стрес не існує, а необхідність конкретних досліджень залежить від симптомів і стану людини.
Наприклад, визначення магнію в крові не завжди дає повну картину його рівня в організмі. «Магній, як правило, у всіх нормальний. Це не означає, що магнію в м'язах стільки само, скільки в крові, тому це досить умовний аналіз», — пояснює лікарка.
Кортизол також не показник. «Він дуже чутливий, залежить від емоційного стану, від того, чи ви поїли. Не завжди він релевантний», — зазначає Ірина Левада.
Тиреотропний гормон (ТТГ) — це скринінговий показник насамперед функції щитоподібної залози, а не тест на стрес. Інші обстеження призначають залежно від результатів аналізів і конкретних симптомів людини.
Ірина Левада вважає некоректним продавати такі набори як універсальну перевірку організму на наслідки стресу. «Такий пакет аналізів — маркетинговий хід», — каже вона.
Замість самостійно обирати готовий пакет аналізів радить спочатку звернутися до терапевта або сімейного лікаря. Під час консультації лікар збере анамнез, зокрема, розпитає про попередні захворювання й сімейну історію, огляне, виміряє артеріальний тиск, послухає серце й легені, за потреби проведе інші обстеження.
Також можуть використовувати спеціальні шкали для оцінки депресії, тривоги, інших станів. З їхньою допомогою лікар визначить, чи потрібна вам консультація іншого спеціаліста або ті чи інші аналізи.
Обстеження варто підбирати не за назвою готового лабораторного пакета, а відповідно до симптомів і стану конкретної людини.
Що можна робити самостійно, якщо стрес триває роками?
Повністю прибрати джерело стресу під час війни неможливо. Тому важливо шукати те, що людина може контролювати: фізичну активність, рутину, спілкування, хобі й інформаційне навантаження.
Важливим елементом лікарка називає рутину. Навіть прості домашні справи допомагають переключати увагу й не зосереджуватися на стресовій ситуації.
Окремо вона радить не недооцінювати рух. Це не обов’язково має бути тренування чи спортзал — будь-яка фізактивність переключає організм. «Навіть якщо ви будете перекладати речі в шафі — це вже рух».
Якщо є можливість безпечно вийти на вулицю, Левада радить гуляти вдень або ввечері, між тривогами. Фізактивність також допомагає знижувати надлишковий рівень кортизолу.
Ще один ресурс — спілкування. Якщо поруч є людина, з якою можна поговорити не про війну, політику чи новини, це дозволяє переключитися.
Будь-які поради щодо самодопомоги не варто сприймати як універсальний набір правил. Те, що допомагає одній людині, недієве для іншої, особливо в умовах війни. Тому кожен має шукати власні способи відновлення.
Рубрика «Пояснюють лікарі» в розділі «Здоровʼя» створена за підтримки медичної мережі «Добробут». У ній ми разом з фахівцями «Добробуту» й іншими експертами відповідаємо на актуальні медичні питання українців.









