Шпаргалка для батьків від педіатра: коли до лікаря – очно, коли онлайн, а коли їхати в лікарню або викликати 103

Немовлята 

Дитина всю ніч плаче, верещить, батькам не вдається її заспокоїти. 

Ще до трьох місяців – йдемо до лікаря на прийом, бо важко сказати, чи щось турбує дитинку, чи це коліки, чи їй спекотно, або навпаки холодно. 

Якщо це дитина більш старшого віку, то можна поспостерігати, не звертаючись на онлайн-консультацію, подивитися: як вона їсть, п'є, і так далі. 

Якщо додається до неспокою і крику температура, скажімо, 38.

Якщо маленька дитина, ідемо до лікаря обов'язково. Очний огляд.

Немає температури, але з'являються соплі, немовля. 

Можна поспостерігати і проконсультуватися з лікарем телефоном, щоб розуміти, що робити далі і на що звернути уваги. 

Температури нема, але немовля неспокійне і починає кашляти.

Якщо немає температури, так само, як і при соплях. 

Якщо немовля мляве, хоча немає температури, кашлю, сопель.

100% огляд, при чому в найближчий час. Це навіть не запис до лікаря, а поїздка в приймальне відділення лікарні.

Якщо дитина навчилася перевертатися, мама з татом на секунду відволіклися і дитина впала з ліжка, вдарилась.

Якщо це зовсім маленька дитина, бажано проконсультуватися в приймальному відділенні. Якщо вона просто впала, сповзла – це одна історія, а якщо вдарилася головою, у маленьких дітей часто бувають травми. 

Тобто сіли в машину і поїхали?

Так. У приймальне відділення, якщо є така можливість. 

Якщо це дитинка більш старшого віку, після шести місяців, ви бачите, що вона поводиться більш-менш нормально, була невелика висота, десь 50 см, то можна за нею поспостерігати. Якщо висота велика, більше зросту дитини, і дитина має якісь ознаки – їй боляче, краще звернутися. 

Дитині уже більше шести місяців, почали їй прикорм, але дитина від нього раптом почала категорично відмовлятися. Будь-що даєш, вона починає вирещати, викидати тощо. 

Можна проконсультуватися онлайн, бо причин може бути багато і це не обов'язково захворювання. Педіатр дасть поради, що робити і якщо за деякий час з'являться нові симптоми, або історія не нормалізується, тоді можна звертатися очно до лікаря.

Якщо дитина їсть, поперхнулася, але швидко надали першу допомогу і ніби дитина порожевіла. Чи треба якось про щось переживати? 

Якщо дитина поперхнулася і після цього там її стан покращився, може відбуватися дві події. Перша – відкашляла все, і все нормально. 

Але інша подія – вона могла вдихнути залишки їжі, вони потрапили вже в нижні дихальні шляхи, і це може призвести до так званої аспіраційної пневмонії, коли викликається запалення легень через те, що туди потрапила щось інородне. Якщо дитина порожевила, може і не варто їхати відразу до невідкладної допомоги, але показати дитину лікарю варто після цього.

Якщо дитина почала блювати?

100% консультація, якщо це саме блювання. Є блювання, а є зригування. Зригування – фізіологічний процес, для маленької дитини – нормальна історія. Якщо дитина зригує, це менша порція, ніж дитина з'їла, пару столових ложок. Це варіант норми. Блювання – це блювання фонтаном, вся порція або більше. І воно повторюється. Це 100% привід везти дитину до лікаря. 

Якщо дитина раз виблювала і після цього їсть і почувається більш-менш добре, тоді планова консультація. Якщо це блювання, яке повторюється, 100% або невідкладна допомога, або приймальне відділення лікарні.

Якщо в дитини соплі і ніс такий закладений, що вона не може їсти. Наприклад, не може пляшечку чи груди смоктати, мама переживає чи тато. 

Якщо дитина більш-менш нормально себе почуває, нема температури, інших симптомів типу задишки, можна проконсультуватися з педіатром, який розповість, як промити ніс, які краплі можна закрапати. 

Якщо дитина відмовляється від смоктання, від грудей або пляшечки, бажано проконсультуватися з лікарем для початку онлайн, можуть бути різні причини. 

Можуть бути поведінкові речі, які коригуються, а може бути і хвороба, наприклад, отит. Дитина починає смоктати, в неї підвищується змінюється тиск, починають боліти вуха, вона з криком кидає цю пляшечку або груди. Тому тут бажано все-таки проконсультуватися з лікарем, який онлайн може з'ясувати, чи все добре, чи треба йти на очну консультацію, дивитися дитині вуха. 

А якщо задишка? 

Задишка – це невідкладна допомога або приймальне відділення стаціонару, бо це загрозлива історія. 

Якщо з'являється висип, висипи бувають різні.

У тому й справа. Висипи бувають різні і дуже часто їх треба дивитись. 

Якщо це простий висип, який при натисканні блідне і з'являється повільно, ми можемо показати дитинку педіатру через камеру телефона, сфотографувати і так далі. 

Якщо висип раптовий, з'являється швидко, це може бути кропив'янка. 

Або якщо висип, схожий на крововиливи, і не зникає при натиску, це привід швидко їхати в приймальне відділення або викликати невідкладну допомогу. 

Будь-який висип, який супроводжується погіршенням загального стану дитини або температурою, привід показатися лікареві планово.

А якщо температура?

Висока? Краще швидко, бо ми не знаємо, що це. 

А якщо в немовлята закисає око? Пам'ятаю, коли дитина була немовлям, був випадок, коли дитина прокидається, а око настільки закисло, що не може розплющити. 

Якщо це перший раз, краще показатися лікарю, бо ми ніколи не знаємо причини. 

Часто у маленьких дітей це вроджена штука – звуження носо-сльозного каналу, не відбувається дренаж, може бути інфекція. Проходить самостійно через деякий час, можна прокапати краплі. 

А може бути інша причина. Тому перший раз показатися обов'язково або педіатру або офтальмологу. Можна планово, це не невідкладний стан. Якщо це вже другий або третій раз, ми розуміємо, в чому причина, і батьки зазвичай вже знають, що робити. 

З'являється в калі домішки крові чи слизу. 

Бажано показати дитину лікарю, якщо є можливість. Якщо дитина почуває себе при цьому добре і, нормально їсть, нема температури, нормально себе поводить, її нічого не турбує, але є домішки крові в стулі, зазвичай це так званий аліментарний проктоколіт, реакція на харчові білки. Раніше казали коров'ячого молока, але зараз вважається, що на будь-який білок може бути така реакція.

Нічого з цим робити не треба, минає самостійно. Але важко буває оцінити стан дитини і кількість цієї крові, бо кров у стулі – червоний прапорець. При нормальному самопочутті дитини, якщо немає температури, не занепокоєна, нормально їсть, набирає вагу і все інше нормально, спершу можна проконсультуватися з лікарем онлайн, показати ці прожилки. Але якщо вас щось турбує в стані дитини при цьому, обов'язкова очна консультація педіатра. 

Які ще страхи є стосовно немовлят?

Просто температура у дитини. За дитиною старше шести місяців можна спостерігати декілька днів, дивитися на загальний стан. Є така дитяча хвороба як розеола – три дні достатньо висока температура, але вона безпечна і проходить. Або може бути просто ГРВІ. Якщо дитина, коли ви даєте жарознижуючі, більш-менш активна, їсть, п'є активно, то день-два можна поспостерігати, а потім дивитися, чи показувати лікарю.

Якщо у дитини діарея – вода і стул декілька разів на добу, але дитина при цьому почуває себе добре, нема температури, не відмовляється від їжі і пиття, можна проконсультуватися з лікарем онлайн, оцінити стан. Це може бути або функціональна діарея, або легка кишкова інфекція, яка не потребує втручань. 

Але якщо дитина має температуру, відмовляється від їжі, млява, бо зневоднена, тут не обійдемося онлайн-консультацією, треба дивитися, чи треба додаткові лікувальні заходи проводити.

Дошкільнята

Перейдемо до дошкільнят, це новий етап в житті дитини, коли вона йде в дитячий садок часто. Ну, і карусель з ГРВІ. Ситуація перша. У дитини класичні прояви ГРВІ. Дратується, кричить, закладений ніс. Батьки можуть впоратись самі, дистанційно, очно? 

Батьки можуть впоратись самі. У більшості випадків перші три-чотири дні жарознижувальні, симптоматичне лікування, промивання носу, судинозвужуючі краплі, якщо ніс закладений, і спостереження, і звертати увагу на червоні пропарці: задишка, млявість, дуже висока температура, яку не можемо скоригувати, висип, щось, що турбує батьків – привід для очної консультації.

Якщо можна, попрошу уточнити про судинно-зложувальні, коли їх варто, коли не варто.

Будь-які ліки, які ми даємо дитинці при респіраторній інфекції, вони нічого не лікують. Вони направлені на те, щоб дитина нормально себе почувала і нормально жила нормальним життям.

Жарознижуючі ми даємо не щоб запобігти поганим речам, до яких може призвести температура. Бо сама по собі температура ні до чого не призводить. Ми даємо їх, щоб дитина краще себе почувала.

Судинозвужувальні краплі: якщо у дитини настільки закладений ніс, що вона не може спати і їсти, то варто ніс промити і закапати. 

Різні смоктучі таблетки для горла, вони нічого не роблять, крім того, що знімають біль в горлі. З таким же успіхом можна давати просто смоктучу цукерку. Деякі ще мають анестетики в складі.

Це виключно симптоматичне лікування, щоб полегшити дитині життя. І судинозвужувальні краплі направлені на те, щоб дитина нормально дихала носом, могла поїсти, поспати, покращити якість життя. При правильному застосуванні судинозвужуючих крапель проблем з дитиною не буде. 

Це колись був у нас препарат, який погано дозувався, особливо маленьким дітям, намагалися капати ним ніс постійно і це призводило до отруєнь. Хронічна закладеність носа більше притаманна дорослим, а не дітям, у дітей вона буває вкрай рідко. Сучасні судинозвужуючі препарати менш токсичні, ніж старі. Тому якщо ви будете їх використовувати робити тільки тоді, коли у дитини вже вкрай закладений ніс, не довше п'яти днів і не частіше, ніж три, максимум чотири рази на день, то нічого страшного не буде. 

А якщо дитина нежитю немає, а сильно кашляє, вночі прокидається, це не дає їй нормально спати?

Тут бажано дитину послухати, бо можуть бронхообструктивні стани, які відносно часто бувають у дітей до шести років на фоні вірусних інфекцій. Тут дитина потребує специфічного лікування. З одного боку, вони можуть супроводжуватися задишкою, свістячим диханням, коли це важка форма, а може проявлятися просто як кашель. 

Якщо це кашель, який пов'язаний з вірусною інфекцією, тобто захворюванням верхніх дихальних шляхів, то, на жаль, ніяких дієвих методів полегшити цей кашель ми не маємо, крім теплого пиття, відволікаючих різних процедур. 

Мед! Єдиний засіб народної медицини, який має доказову базу. Вважається, що мед полегшує напади нічного кашлю у дітей при захворюваннях верхніх дихальних шляхів. 

Це мед на ложку? У чай?

Будь-який мед. На Заході дуже багато безрецептурних засобів від кашлю, які на основі меду зроблені. 

Якщо дитина кашляє, дошкільня, можна сироп від кашлю?

Якщо це симптоматичний засіб, який може полегшити стан дитини, то можна спробувати давати сиропи від кашлю. Але вони малоефективні, це зайві ліки.

Якщо ми говоримо про відхаркуючі, як в нас називають, або протикашльові засоби специфічні, які знижують поріг чутливості кашльового рефлексу, бажано такі речі дітям не давати. 

Якщо це якісь рослинні з медом, які можуть полегшити стан дитини і ніяк не впливають на кашльовий рефлекс, кількість харкотіння, яке виробляється, то заради Бога. Але ще раз: вони малоефективні. 

Тепле пиття. Якщо дитина закашлялась вночі і прокинулась, дайте їй попити теплої води. Це відволікає. А,бо не води, будь-якого напою.

Не пройде вірусна інфекція за три дні. У середньому і дослідження це показують, що в середньому вірусна інфекція має наступні періоди. Від трьох до п'яти днів може бути лихоманка. Лихоманка буває не часто – 15-20% випадків при вірусних інфекціях у дітей. Від двох до чотирьох тижнів може тривати нежить, він буває у біля 80%, і у 60-70% – кашель, який теж може тривати від трьох до чотирьох тижнів. 

Це нормальний перебіг вірусної інфекції. Коли дитина кашляє вже два тижні, це не вже два тижні, це лише два тижні.

А якщо дитина показує на горло і каже: "Ось тут болить"?

Маленькі діти, два-чотири роки, погано локалізують біль. Не можуть точно показати, де болить. Може боліти горло. Може бути тонзиліт після трьох років, тобто ангіна, стрептококова інфекція. Може бути ларингіт. 

Тому бажано показати дитинку лікарю, особливо якщо це супроводжується температурою, бо це може бути стрептококовий фаринготонзиліт, який потребує призначення антибіотика. 

У дошкільня з'являється перший біговел чи самокат. Дитина їде по тротуару, гепається, падає з на руки-ноги, плаче, що болить 

Якщо руки-ноги рухаються і кровотечі нема, можна поспостерігати. Якщо тільки дитина не гепнулася головою. Якщо головою – бажано подивитися. Особливо якщо дуже швидко їхала, в кут заїхала, черепно-мозкові травми трапляються, це вже небезпечно. Перелом побачимо відразу. На жаль, буває, що відразу симптоми черепно-мозкової травми можемо не побачити, вони будуть наростати через деякий час.

А якщо ми не бачимо самого моменту? Буває, дитина на дитячому майданчику на біговелі ген-ген полетіла і впала, незрозуміло як. 

Якщо немає сліду від удару, скоріш за все, навряд вона настільки сильно ударилася. Є шишка? Бажано показатися.

Вік дошкільнята – це активне вивчення світу: залізти на якусь полицю, подертися ще кудись. Моя дитина пішла в гардероб і за хвилину змогла долізти до найвищої полиці під стелею, і звідти гепнутися. Як саме гепнулася, ніхто не бачив. Ми поїхали в приймальне відділення і там сказали, що це правильна історія

Так. Бо падіння з висоти, якщо це висота більша, ніж висота зросту дитини, для маленької дитини це не тільки ще черепно-мозкова травма, може бути перелом, закрита травма внутрішніх органів, бажано все ж дитину подивитись. 

У травмпункт? 

Так. 

Якщо дитина приходить з садка, ніби все ОК, активна. Але приходить ніч, а з нею – блювота. Неодноразова

Дивимось на стан дитини. Що робимо? Будь-яку рідину, що під рукою, починаємо давати невеличкими порціями, часто пити, щоб не було зневоднення. Якщо дамо відразу пів літра, виблює. По столовій ложці кожні п'ять хвилин починаємо давати. Якщо при цьому стан більш-менш нормальний, блювання може припинитися, можемо до ранку спостерігати, а далі по ситуації вирішувати. Якщо з'явилися нові симптоми, блювання відновилося або щось турбує, їдемо до педіатра планово.

Якщо блювання не припиняється, незважаючи на відпоювання, дитина стає млявою (це часто буває на фоні того, що діти швидко втрачають глюкозу і рідину), вже більше 8 годин не пісяє, це привід не чекати до ранку, а їхати в приймальне відділення, бо це зневоднення. Особливо якщо це маленька дитина, рочки два. Якщо це 6-7 років, можна ще поспостерігати. 

Ви описали кейс моєї дитини, якій було два з копійками. Нам довелося в десятій вечора їхати в приймальне відділення в стаціонар під крапельниці, бо ми не справились.

Є специфічні ліки, які можуть зняти блювання. Але якщо ви дасте їх дитинці маленькій через рот під час того, як вона блює, вона все виблює і ефекту не буде. 

Головне дивитися, які основні ознаки зневоднення у дитини. Перша – дитина починає менше пісяти. Якщо 8 годин нема сечі, це показник, що, скоріш за все, доведеться крапати, щоб зневоднення ліквідувати. У дитини зневоднення достатньо швидко наростає і важливо в будь-якому вигляді рідину їй давати. Навіть якщо блювання зберігається, все одно дробно намагаємося поїти. 

Ця рідина, кажуть, має бути солодка. Чи без різниці?

Якщо є можливість дати спеціальний розчин для регідратації, які продають в аптеках, краще давати його, бо він збалансований по електролітах. 

Якщо цього розчину нема під рукою, давайте все, що є. Бажано, щоб рідина мала вуглеводи, це не цукор насправді. Якщо нема нічого, нехай буде цукор, але бажано, щоб була якась глюкоза або фруктоза.

Краще умовно сік?

Сік не дуже добре, бо кислоти. Але якщо нічого більше немає, нехай буде сік. Якщо нічого немає, нехай буде вода. 

Я тримаю, чесно скажу, на такий випадок колу, бо це єдине, що донька готова тоді пити.

Тільки без газу. 

Я випускаю.

Зараз прибрали ці рекомендації, але раніше була, що в такій ситуації колу можна давати, бо там є ортофосфорна кислота, яка антисептик, і сахароза, здається. Не буду давати таку рекомендацію. 

Якщо дитина скаржиться на вухо, і це показує 

Може боліти, а може бути закладене. Якщо скаржиться на вухо, можна дати знеболююче – як-от ібупрофен, і подивитися. Якщо це супроводжуються температурою, дитина почуває себе погано, ще й скаржиться на вуха, є нежить, 100% треба їхати до лікаря вухо дивитись. 

Їхати планово чи швидко?

Залежить від того, наскільки виражені симптоми. Якщо температура вище ніж 38, якщо вуха болить так, що дитина не може заспокоїтися, то їхати швидко. Якщо ви дали жарознижувальне, дитина заспокоїлась, то можна планово поспостерігати за нею. 

Може бути не гострий гнійний отит, а так званий секреторний отит, коли рідина у вусі накопичується, і за рахунок цього дитина відчуває закладеність вуха і їй від цього дискомфортна, не чує на це вухо. Це потребує втручання лікаря, але не терміново. 

Якщо діарея в дошкільняти 

Якщо діарея до 12 разів на добу і дитина більш-менш нормально себе почуває, то можна чекати. За три-чотири дні вона не пройде, але стане краще. Якщо є тривожні ознаки, коли це супроводжується температурою, зменшується кількість сечі, дитина млява, відмовляється від пиття і їжі, це покази, щоб їхати. І в цій ситуації, якщо з'являються домішки крові у стулі – це червоний капорець. Це може бути ознакою як бактеріальною кишкової інфекції, так і іншої хвороби.

Дитина запхала щось собі у вухо або в ніс

Ви самі не висунете. 100% треба їхати до лікаря. 

І швидко? 

Якщо вуха, можна почекати, якщо ніс, то швидко. 

Почекати скільки? 

Записалися і їдьте тоді, коли записалися.

Якщо дитина слайму шматок з'їла

Вони ж безпечні. 

Залежить від складу, наскільки я знаю. Бо в токсикології Охмадиту сказали, що якщо більший шматок, то швидко крапатися до них. Сертифіковані для дітей зазвичай вони безпечні. Але якщо вони не сертифіковані і з'їли багато, то можливо, так.

Ми не знали складу. Це була класика “купили в магазині”, склад не був вказаний.

Оце погано. Не купуйте дітям такі. 

А якщо це класичний пластилін, повітряне тісто?

У більшості випадків ці речі достатньо безпечні. На що треба звертати увагу? Якщо у вас є підозра, що дитина з'їла якісь ліки чи побутову хімію будь-яку. Навіть підозрюєте це. Ми не знаємо складу. Це в будь-якому разі невідкладний стан. 

Коли помилково не їдуть до лікаря, а треба? 

Ми не проговорили, якщо дитина проковтнула якусь штуку.

LEGO шматочок? 

Так, буває, що можуть не звертатися, але тут є дві дуже небезпечні штуки:

1. магніти: дуже часто діти ковтають магнітні кульки з магнітних конструкторів;

2. батарейки. 

Якщо у вас є підозра, що дитина проковтнула якийсь предмет, бажано не дистанційно, а їхати робити рентген, бо вона може проковтнути, а може вдавитися. Покашляла, пройшло і далі воно в легені є. 

З чим ще часто не звертаються? З тим же блюванням. Буває, що не звертаються або намагаються звернутися дистанційно, але стан дитини так погіршується, що вже вони їдуть у лікарню. Скоріше за все, навпаки звертаються тоді, коли можна було б не звертатися. 

Якщо ми перейдемо ще до школярів, тут швидше вже мало лишиться проговорити, бо, плюс-мінус, напевно, тактика буде схожа, як і в дошкільнят. Але якщо дитина скаржиться, вже в такому свідомому віці, 6+, що, наприклад, гостро болить живіт? 

Навіть якщо не гостро болить живіт, можна поспостерігати, але недовго. Якщо біль в животі такий, що дитинку скрутил, не розгинається, бажано їхати до невідкладної допомоги, де є хірурги,щоб подивилися. Якщо дитина казала: "Болить живіт", а потім побіг, потім знов болить, потім знов побіг, найбільш вірогідно це функціональний біль в животі. Він потребує консультації лікаря, але планово.

Боїмося, що апендицит у дитини? Він буде наростати по симптомах. Якщо бачите, що протягом години-двох, хірурги зазвичай вважають шість годин періодом, за який розвивається клініка апендициту, якщо біль не минає, наростає, це привід показуватися лікарю. 

А якщо дитина скаржиться доволі регулярно, що її болить голова? Або зранку встає: "Мама, тату, голова болить страшно".

У дитини шкільного віку головний біль напруження уже буває. Це залежить вже від первинного стану дитини, наскільки в неї стрес, навантаження велике і так далі. Якщо виражений головний біль, який сильно впливає на якість життя дитини – вона не може нічого робити, лежить, біль не знімається тим самим парацетамолом, супроводжується запамороченням, блюванням, онімінням чогось, рука-нога погано працює, якщо він виник раптово, а не поступово наростав, якщо він виникає вночі, особливо під ранок, якщо дитина прокидається від того, що болить голова – ось ці речі потребують підвищеної уваги і достатньо швидкої консультації лікаря. 

Дитина скаржиться на біль при сечовипусканні

Перед? Чи під час? Дівчинка чи хлопчик?

Базово просто каже “болить”.

Треба їхати до лікаря. Онлайн не зможемо подивитися, в чому причина. Частіше за все у дівчат буває, у яких є вульвовагініт, це нормальна історія.

Почервоніння, грубо кажучи?

Так. Подразнення. Інфекція локальна може бути. Бо так влаштовані дівчата. Воно потребує місцевого лікування. Нічого страшного. У хлопчиків значно рідше такі симптоми бувають, треба розбиратися.

Зараз є обстріли достатньо активні наших складів з ліками. Не нагнітаючи, але спокійно: що варто батькам мати в аптечці для дітей на осінньо-зимовий сезон?

Жарознижуючі: ібупрофен, парацетамол, і то, і то, бо буває так, що доводиться їх чергувати це між собою. Судинозвужуючі краплі для носа, якась промивачка для носа. Хоча якщо нема, може просто бути солона вода. І електролітний розчин для регідратації. Є антацидрон, в сиропі можна давати дітям як протиблювотний, в принципі, можна його мати, але без рекомендації лікаря самостійно його давати не треба. 

Ще можна такі препарати, як рацекадотрил мати, препарат від діареї у дітей. Препарати типу імодіум, лоперамід не можемо дітям давати. Ще протиалергічні, антигістамінні будь-які препарати варто мати в аптечці.

Якщо говоримо про підготовку до осінньо-зимового сезону, що потенційно ще можна дитині зробити? 

Щеплення від грипу обов'язкове, від пневмококу, від вітряної віспи, якщо не зробили, зробіть. Базові щеплення повинні бути. Плюс давайте вітамін D. Інші вітаміни не треба, від них толку мало, а вітамін D вважається, що може підвищувати резистентність. 

Невже ви скажете, що полівітамінні комплекси дітям не треба на осінь-зиму? 

Щоби що? На жаль, доведеної ефективності від полівітамінів на сьогоднішній день немає. Вважається, що вони погано засвоюються, бо це синтетичні вітаміни, вони не такі, як ті, які ми їмо з їжі. По-друге, вони можуть викликати алергічні реакції, як будь-які речовини. По-третє, що людині, яка харчується нормально і не має вітамінної недостатності, не треба ніякі вітамінні підтримки. За виключенням вітаміну D, бо вважається, що ми не отримуємо стільки сонячного світла, щоб отримати достатню дозу вітаміну D.