Протести мають захищати інституції
Протести в Україні мають бути спрямовані передусім на захист демократичних інституцій, а громадянське суспільство вже достатньо зріле, щоб виходити на вулицю заради них, вважає Дмитро Козятинський.
Говорячи про цьогорічний Картонковий майдан, Козятинський зазначив, що, попри його значний зв'язок з конкретною персоналією, вважає протест успішним: «Ми домоглися відставки головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. До початку протесту ніхто навіть не мріяв, що Сирського знімуть, ще й призначать генерал-майора Михайла Драпатого. Це була величезна перемога».
Водночас Козятинський наголосив, що налагодити діалог між владою та суспільством поки не вдалося: «Саме відсутність комунікації була першою причиною цих протестів. Якби президент чи хтось з Офісу Президента нормально пояснив, чому у відставку йдуть уряд колишньої Прем’єр-міністерки Юлії Свириденко і міністр оборони, скоріше за все, протестів не було б».
Ігнорування протестів накопичує суспільну фрустрацію
Козятинський вважає, що Офіс Президента наразі обрав тактику ігнорування протестувальників. За його словами, у короткостроковій перспективі це може зменшити кількість людей на вулиці, однак у довгостроковій перспективі накопичує суспільне невдоволення. «Якщо людей ігнорувати, вони зрештою розійдуться, але фрустрація і злість нікуди не зникнуть», — сказав він.
За словами Козятинського, накопичене невдоволення може проявитися під час наступної кризи: «Очевидно, що протестний потенціал не є нескінченним, і якщо людей ігнорувати, у якийсь момент вони розійдуться. Але фрустрація і злість, які виникають, коли людей ігнорують, нікуди не дінуться — і це може призвести до ситуації, коли під час наступної кризи, а я переконаний, що наступна криза буде, це невдоволення виллється в соціальний вибух».
Водночас Козятинський наголосив, що всі нинішні протести відбувалися мирно, однак накопичення суспільної злості може створювати ризики радикалізації.
«Я не знаю, як наступного разу відреагують люди. Поки що всі ці протести були мирними, сподіваюся, що так буде і далі, — але злість, яка накопичується в суспільстві, може в якийсь момент призвести до радикалізації. Сподіваюся, що ми, як суспільство, цього не допустимо», — сказав він.
Кадрові рішення у війську мають залишатися рішеннями влади
Окремо Козятинський наголосив, що протестувальники не мають безпосередньо визначати кадрові рішення у військовому керівництві. «У жодному разі вулиця не має змінювати головнокомандувача. Призначення Драпатого було рішенням президента», — заявив він.
Водночас, за його словами, навколо Сирського накопичилася значна кількість проблем і конфліктів, зокрема з Федоровим, які вже потребували вирішення.
Козятинський також виступив проти тиску на Сирського з боку протестувальників. Якщо щодо генерала є підстави для претензій, вважає він, їх має встановити незалежне розслідування. «Щодо Сирського я неодноразово казав: не можна допускати, щоб його “наздоганяли” й лінчували під тиском натовпу. Безумовно, щодо нього має бути проведене розслідування, але воно має бути незаангажованим і незалежним — протести на нього впливати не повинні», — заявив Козятинський.
Вулиця залишається важелем впливу суспільства
Говорячи про стан української демократії, Козятинський зазначив, що навіть в умовах повномасштабної війни Україна продовжує зберігати демократичні інституції. «Як для молодої демократії в стані екзистенційної війни, ми справляємося дуже непогано. У нас досі є демократичні інституції, у нас ефективна боротьба з корупцією, ми даємо відсіч переважаючим силам противника на фронті — і при цьому в нас усе ще є демократія, ми не скотилися в авторитаризм», — сказав він.
За словами Козятинського, повномасштабна війна створює для будь-якої держави тенденцію до дрейфу в бік авторитаризму. Завдання громадянського суспільства — стримувати цей процес. «І наше громадянське суспільство, на мою думку, наразі із цим завданням справляється», — додав він.
Серед чинників, які забезпечують систему стримувань і противаг, Козятинський назвав антикорупційну вертикаль та вулицю. За його словами, під час протестів він особливо переймався тим, щоб саму вулицю не вдалося дискредитувати.
«У ситуації певної політичної імпотенції Верховної Ради й міністрів вулиця залишається одним із небагатьох реальних важелів. І в жодному разі не можна дати її дискредитувати. Поки що, на мою думку, нам це вдається», — сказав Козятинський.
Українське суспільство здатне захищати демократію
Козятинський закликав не недооцінювати зміни, які відбулися з українським суспільством за останні роки. «Ми на п'ятому році повномасштабної війни здатні сидіти тут і спокійно говорити про демократію, а також здатні виходити на вулицю й протестувати — причому ефективно й мирно доносити свою позицію до влади. І, як показав і минулий, і частково цей рік, влада все ж таки здатна нас чути», — зазначив Козятинський.
Картонка про Євгена Хмару — провокація
Окремо під час дискусії голова комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування у Верховній Раді Михайло Радуцький запитав Козятинського про картонку з написом «Хмара-чорт», яка з’явилася під час Картонкового майдану (Євген Хмара обійняв посаду Міністра оборони України 19 серпня 2026 року, – Ред). Радуцький наголосив, що йдеться про бойового генерала, який пройшов значний шлях під час повномасштабної війни, і поцікавився ставленням Козятинського до подібних написів як ветерана та військового.
Козятинський відповів, що негативно ставиться до таких проявів. Він припустив, що поява картонки могла бути провокацією. «Протягом усіх протестів я не чув жодного поганого слова про пана Хмару від учасників. І те, що ця картонка з'явилася в останній день і миттєво розлетілася по медіа, наштовхує на думку, що це була провокація. А навіть якщо й ні — на протести приходили тисячі людей, і кожного не проконтролюєш», — сказав він.