Одним із ключових компонентів кардіореабілітації є індивідуально підібрана фізична активність. Її рівень визначають з урахуванням функціонального стану людини та того, як організм переносить навантаження.
«Одне з важливих завдань реабілітації — допомогти людині зрозуміти, яке навантаження для неї є безпечним. Ми оцінюємо її функціональний стан і переносимість фізичної активності та поступово повертаємо те навантаження, яке потрібне їй у повсякденному житті», — пояснює фізичний терапевт та амбасадор безбар’єрності МОЗ України Сергій Худа.
За його словами, лікування серця має допомагати зберегти життя, а реабілітація — повернути людину до важливих для неї занять.
Фізична терапія в межах кардіореабілітації може включати:
- оцінювання реакції організму на фізичне навантаження;
- поступове відновлення ходьби та іншої повсякденної активності;
- тренування витривалості та сили;
- навчання самоконтролю під час фізичної активності;
- підготовку до повернення до роботи, дозвілля та інших важливих для людини занять.
У МОЗ наголошують, що після серцево-судинної події не варто самостійно встановлювати собі універсальні обмеження або різко повертатися до попереднього рівня фізичних навантажень. Безпечний рівень активності визначають індивідуально залежно від стану людини.
