На відміну від програми Apollo, яка через вісім років від свого початку привела до тріумфальної висадки першої людини на Місяць 20 липня 1969 року, космічну програму Artemis важко назвати прикладом швидкого досягнення амбітних цілей. Повернення Америки на супутник Землі цього разу відбувається зі значними затримками, організаційними труднощами і скандалами. Постійні зміщення графіків виникали як на етапі розробки й тестування надважкої ракети SLS, так і під час випробувань космічного корабля Orion. Також програма Artemis зіткнулася із серйозними фінансовими перевитратами. Станом на 2025 рік загальні видатки на неї вже перевищують 90 млрд доларів.
Космічний корабель Orion, який здійснив перший політ ще у грудні 2014 року, не призначений для висадки людей на місячну поверхню. Цю функцію мав би виконати інший космічний корабель — Starship HLS, збудований спеціально для такої мети компанією SpaceX. Відповідний контракт з Ілоном Маском NASA підписало ще 2021 року. Логіка американського космічного агентства загалом зрозуміла. SpaceX — безумовний лідер серед приватних компаній в освоєнні передових космічних технологій. Вона має успішний досвід пілотованих місій до МКС й опанувала технологію багаторазового використання ракет для запусків. Тож у NASA сподівалися, що цього разу все буде гаразд. Проте помилилися.
Остання прогулянка людей по Місяцю відбулася ще у грудні 1972 року. Пілотовану місію Artemis 3, яку теж неодноразово переносили, попередньо запланували на 2027 рік. Вона передбачає висадку астронавтів поблизу південного полюса Місяця. Цей регіон багатий на кратери, має унікальну геологію та може містити значні запаси води у вигляді льоду. За планом місії, четверо астронавтів на кораблі Orion долетять до місячної орбіти. Потім двоє перейдуть на модуль Starship HLS, який безпечно сяде на поверхню супутника Землі. Загалом на проєкт Starship HLS для місії Artemis 3 NASA вже витратило 4,4 млрд доларів США. Але модуля, який зміг би забезпечити успішну посадку астронавтів на Місяць, досі немає.
Starship HLS — це модифікована версія космічного корабля з однойменною назвою. Вона вимагає освоєння особливих технологій. Зокрема, тестування системи дозаправки пальним у космосі для подальшого польоту до Місяця. І наразі є сумніви, що компанія Ілона Маска швидко впорається з цими завданнями. Хоча сам засновник SpaceX визнає ризики, проте здаватися не збирається і зберігає певний оптимізм.
Є різні причини, чому Ілон Маск запізнюється. Одна з них — численні проблеми із запуском космічного корабля Starship з допомогою ракети-прискорювача Super Heavy. І хоч останні 10-й і 11-й тестові польоти були успішними, терміни змістилися в часі. Дехто звертає увагу, що SpaceX одночасно працює над різними проєктами. Тому компанії просто не вистачає необхідного ресурсу й інженерних кадрів, щоб сконцентруватися на одній меті.
Затримка SpaceX із розробкою космічного модуля прирікає на невдачу всю місію Artemis 3. Додатковим фактором, який непокоїть американців, є Китай з його місячною програмою. 20 жовтня виконувач обов’язків керівника NASA Шон Даффі розкритикував нинішні плани агентства повернути людей на Місяць як нереальні. Даффі заявив, що SpaceX відстає у своїх зусиллях з розробки Starship HLS. Також посадовець американського космічного агентства опосередковано визнав: прогнозована мета NASA висадити астронавтів на Місяць у 2027 році більше не досяжна. Єдиний вихід — дати можливість конкурентам SpaceX поборотися за розробку модуля, здатного доставити людей на Місяць з місячної орбіти і назад.
Передусім мова про компанію Blue Origin, яка у 2023 році вже отримала окремий контракт на розробку місячного модуля Blue Moon для наступних етапів програми Artemis. Але участь інших гравців ринку також не варто виключати. У компанії Lockheed Martin натякнули, що мають відповідний досвід і готові швидко виконати урядове замовлення на будівництво місячного модуля, якщо до них звернуться.
Ілон Маск скептично поставився до пошуку альтернатив його компанії. «SpaceX рухається блискавично порівняно з рештою космічної галузі, — зазначив Маск у своїй соціальній мережі X. — Ба більше, Starship зрештою виконає всю місію на Місяць. Запам’ятайте мої слова».
Наразі відомо, що NASA попросило SpaceX і Blue Origin представити прискорені плани висадки на Місяць до 29 жовтня. Агентство також попросить інші компанії галузі подати пропозиції, аби збільшити частоту місячних місій. Рішення може критися у простішій архітектурі космічних модулів Blue Origon і Lockheed Martin, які не вимагатимуть складної дозаправки на орбіті й матимуть значно меншу масу, ніж Starship HLS. Технологічно виконати це завдання в принципі реально упродовж двох років. Але не можна виключати непередбачувані фактори протягом розробки і тестування апаратів.
США потрібно поспішати, якщо вони не хочуть зазнати великого іміджевого програшу в новій місячній гонці. Китай ще кілька років тому відверто оголосив про плани висадити астронавтів на Місяць до 2030 року. Якби не постійні затримки в американській космічній програмі, Пекін не мав би жодних шансів. Але організаційний хаос в NASA, помножений на обмеженість фінансування та брак пріоритетної уваги з боку політичного керівництва, відкриває непогані перспективи для КНР.
Наразі Китай може похвалитися успішними запусками й висадкою на поверхні Місяця космічних зондів «Чан’е-4, 5, 6». Також Пекін послідовно і без значних часових відхилень просувається на шляху до створення технічних складників для відправки астронавтів на супутник Землі. Активно тестує важку ракету-носій «Чанчжен-10», новий пілотований космічний корабель «Менчжоу» та місячний посадковий модуль.
Нові космічні перегони в розпалі. У США залишилося лише кілька років, щоб випередити Китай і встигнути на південний полюс Місяця першими. Як не дивно, допомогти їм у цьому може самолюбство Дональда Трампа. Нинішній президент США дуже хотів би, щоб перша у XXI столітті висадка на Місяць відбулася за його каденції. І щоб людьми, які ступлять на поверхню супутника Землі, були саме американці.