У фокусі вторинні санкції
Серед найбільш значущих нових варто виділити розширену загрозу вторинних санкцій проти глобальних банків, що постачають економіку війни Росії, та обмеження проти Московської фондової біржі, що фактично зупиняють вільну торгівлю доларом США.
Сотні заходів впливу спрямовані на закриття лазівок, що дозволяли третім країнам торгувати з російськими військовими постачальниками. Висока загроза вторинних санкцій для іноземних банків, які можуть обмежити іноземні транзакції в Росії, зокрема у сфері енергетики.
G7 також погодила структуру фонду для перерозподілу доходів від заморожених суверенних активів Росії на користь України. Це дозволить союзникам інвестувати до $50 млрд у військову допомогу замість лише близько $4 млрд.
Загалом США запровадили понад 200 санкцій, наприклад, щодо основних проєктів СПГ, як-от: «Арктик СПГ-2», «Арктик СПГ-3» і «Мурманський СПГ».
Цілі в енергетичному секторі
Серед цілей в енергетичному секторі:
— компанії, що будують уже підсанкційні проєкти СПГ, такі як «Арктик СПГ-3», гірничодобувна компанія, що підтримує енергетичні проєкти, та Міжнародний інноваційний центр з ремонту суден;
— китайські компанії та верфі, що намагаються замінити європейських партнерів для «Арктику СПГ-2» й «Мурманського СПГ»;
— додаткові судна й особи, пов'язані з Совкомфлотом й оператором, що надає фінансові послуги тіньовому флоту.
Ці заходи здебільшого закривають лазівки в минулих санкціях, а не спрямовані на нові проєкти. США продовжують реалізовувати свою мету — жодних нових інвестицій у російську енергетичну й видобувну промисловість. Багато цілей — це компанії, які взяли на себе обов'язки європейських партнерів.
Можна очікувати, що ці заходи підвищать витрати, уповільнять проєкти й пом'якшать обсяги.
Проте Росія за певного сприяння Китаю, ймовірно, продовжить ці задуми. Китайські компанії залишаються обережними в підтримці нових, але далі обслуговують усі робочі проєкти. Як зазначає NYT, «хоч заходи розширюють охоплення, адміністрація Байдена досі утримується від санкцій проти китайських чи європейських банків, які, як вважають, допомагають Росії. Нові заходи не обмежують банки від сприяння транзакціям, пов'язаним з експортом енергії з Росії, оскільки адміністрація Байдена побоюється, що це вплине на інфляцію».
Імплікації для стратегії України
Перш за все варто відзначити: США вважають, що мають найбільший вплив у фінансовому секторі серед санкційних органів.
Хоча нових обмежень багато, цілі залишаються схожими на ті, що були в попередніх пакетах. Заходи підвищать деякі витрати на закупівлі в Росії та тимчасово знизять обсяги. Основні зосереджені на фінансовому секторі.
Загроза вторинних санкцій для іноземних банків розширена на всіх, хто надає послуги підсанкційним російським організаціям, а не тільки на суб'єктів, які безпосередньо пов'язані з російською військово-промисловою базою.
Міністерство фінансів США розширило своє визначення підсанкційних суб'єктів як частини російської військово-промислової бази до понад 4 000. Зокрема, Міністерство фінансів США сигналізувало про підвищену загрозу для іноземних банків, що мають справи з ВТБ, Сбербанком й іншими російськими.
Це значне досягнення (і адміністрацію США слід підтримати й похвалити), оскільки воно створює значно ширший стримувальний ефект на російські фінансові операції. Однак відсутність фактичних санкцій проти великих банків Китаю, Індії, Перської затоки або інших третіх країн, установи котрих далі працюють в енергетиці РФ, означає, що США все ще покладаються на загрозу вторинних санкцій (тепер розширену), а не на дію чинних. Досвід показує, що навіть переконлива загроза з часом слабшає, якщо не підкріплена фактичним покаранням.
Отже, один з основних висновків для стратегії України — слід стежити й вибирати значні фінансові установи Китаю або інші треті сторони, які активно сприяють російським енергетичним транзакціям, і домагатися, аби на них показово наклали обмеження в рамках останніх розширених повноважень.
Менш важливо, але все ж корисно, що кілька елементів російської внутрішньої платіжної системи, зокрема, Національний кліринговий центр і Національний депозитарій цінних паперів, також включені в санкційний список. Ці установи допомагають забезпечити ліквідність усередині країни, включаючи підтримку військових зусиль.
Найважливіша Московська біржа, ключова точка конвертації іноземної валюти в рублі для паралельної торгівлі. Усі транзакції в доларах США та євро тепер заблоковані, що означає — транзакції в юанях іще значущіші. Хоча санкції безпосередньо не зупинять роботу цих систем у Росії, вони ускладнять доступ Росії до іноземних фінансових потоків й оплату продуктів.
Однак тепер Росія, ймовірно, створюватиме механізми обміну західної валюти поза міжнародними каналами (тобто на сірому й чорному ринках).
Китай та інші посередники здатні допомогти Росії з ними, це сприятиме російській економіці й військовим зусиллям на інших рівнях. Як влучно написав NYT, «результатом стало зростання паралельної військової економіки, що включає Росію, Китай, Іран і Північну Корею. Багато фірм, які підпадають під санкції, розташовані в Гонконзі або просто за кордоном, у Шеньчжені, центрі технологічного виробництва Китаю. Проте представники адміністрації США наполягають, що цього разу вони можуть задушити те, що стало поглибленням комерційних відносин. Оголошуючи нові обмеження щодо китайських фірм, адміністрація Байдена також сподівається спонукати європейські уряди та, можливо, азійських союзників вжити аналогічних заходів».
Стежити та переслідувати
Підсумовуючи: ми повинні спонукати союзників з ЄС координувати й вживати подібних показових заходів проти китайських й інших третіх фінансових установ, які сприяють енергетичним транзакціям. Аби охолоджувальний ефект від санкцій перетворився на морозний.
Санкції США проти Росії продовжують тиснути на її економіку та військові зусилля, зосереджуючись на фінансовому секторі.