Німеччина в підписаних безпекових угодах зобов'язується підтримувати членство України в Євросоюзі. Країна ще раз запевнила, що "продовжуватиме підтримувати Україну в її зусиллях із самозахисту стільки, скільки буде потрібно" і що "безпека України є складовою євроатлантичної та світової безпеки".
Зокрема, Берлін взяв на себе зобов'язання надавати зброю та озброєння, а також тренувати Сили оборони України, на що в 2024-му буде витрачено 7,1 мільярда євро – цю суму німецький уряд передбачив раніше. Німеччина також буде сприяти спільним закупівлям та іншим формам співпраці у сфері озброєнь разом із європейськими та міжнародними партнерами для зміцнення Сил безпеки та оборони України.
Угода перелічує, над якими саме спроможностями працюватиме Німеччина:
- розробкою концепції майбутніх Сил оборони України
- командно-штабну підготовкою
- підвищенням сумісності та оперативної сумісності з євроатлантичними партнерами
- наданням сучасного військового обладнання в сухопутній, повітряній, морській, космічній та кіберсферах, надаючи пріоритет протиповітряній обороні, артилерії, бронетехніці, включно з боєприпасами
Німеччина також узяла зобов’язання стимулювати власні оборонні підприємства інвестувати в ОПК України, локалізувати тут виробництво, створювати спільні проєкти з українськими виробниками, а також зменшити бар’єри, які ускладнюють таку співпрацю.
Україна, у свою чергу, підтверджує, що вона продовжуватиме впроваджувати комплексні демократичні реформи сектору безпеки та оборони, зокрема:
- оборонні реформи та модернізацію, у тому числі шляхом посилення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки
- підвищувати ефективність і прозорість оборонних інституцій та промисловості України.
Учасники угоди спільно працюватимуть над захистом ІТ-інфраструктури від кібератак, підтримуючи модернізацію та реформування архітектури безпеки та розвідки України, у тому числі з питань кібер- та інформаційної безпеки. Україна та Німеччина мають намір посилити співпрацю з метою протидії загрозам інформаційній безпеці, включно з пропагандою та іншими формами іноземного зловмисного втручання, включаючи дезінформацію. Держави посилюватимуть співробітництво у сфері розвідки та безпеки досягнуто шляхом обміну розвідувальною інформацією та співробітництва, у тому числі у сфері контррозвідки.
Німеччина продовжуватиме надавати довгострокову підтримку енергетичному сектору України в цілому, приділяючи особливу увагу переходу до "зеленої" енергетики.
Угода передбачає, що російські суверенні активи повинні залишатися замороженими доти, доки РФ не заплатить за шкоду, яку вона завдала Україні.
Україна має продовжити процес реформ, приділяючи особливу увагу сферам реформ, визначеним для вступу до Європейського Союзу (ЄС) та викладеним у рекомендаціях Європейської Комісії від 8 листопада 2023, насамперед правосуддю, верховенству права, децентралізації, боротьбі з корупцією та відмиванням грошей, сектору безпеки та державному управлінню.
У випадку майбутнього збройного нападу Росії на Україну на вимогу будь-якого з держави проведуть консультації протягом 24 годин для визначення відповідних подальших кроків. Німеччина підтверджує, що за таких обставин вона надасть Україні за необхідності швидку та сталу допомогу у сфері безпеки, сучасну військову техніку в усіх необхідних сферах, а також економічну допомогу.
- Безпековий договір із Україною канцлер Німеччини Олаф Шольц підписав сьогодні під час візиту президента України Володимира Зеленського. Шольц назвав документ історичним, а Зеленський сказав, що це – один із наших найпотужніших безпекових договорів.
- ФРН стала другою країною, що підписала безпекові гарантії. Першою була Велика Британія, докладно про договір із нею – тут.
- Ідею підписання безпекових гарантій з країнами президент Володимир Зеленський озвучив напередодні саміту Group of 7 в Вільнюсі в липні 2023. Він сказав, що перед тим, як Україна стане членом Альянсу, вона потребує від партнерів зобов'язань на випадок нової агресії.
- Ці гарантії мають бути не "замість НАТО", а на шляху до нього, наголосив він. Президент сказав, що зараз реальних юридичних гарантій безпеки від партнерів держава не має, тож це може стати першим юридичним документом. А потім Україна може отримати окремі гарантії з окремими країнами-гарантами. У цих документах пропишуть конкретні речі, яких Україні не вистачає, наприклад, ППО, авіації – і підписанти гарантій працюватимуть над тим, аби закрити ці потреби. До цього документу можуть долучитися не лише члени G7, а й інші країни, хоча від початку документ орієнтований саме на "Велику сімку".
- У липні країни Group of 7 підписали декларацію про довгострокові гарантії безпеки та економічну підтримку України. Підписанти сприятимуть реформам, які потрібні для членства України у НАТО. Наступним кроком є укладення двосторонніх безпекових угод між Україною та окремими країнами-гарантами. Докладно про це – в матеріалі "Гарантії безпеки від G7. Реальний успіх України".
- 5 грудня у Києві представники ЄС та Міноборони визначили дев'ять пріорітетів довгострокових гарантій безпеки для України. Серед іншого, йдеться про співпрацю ЄС з українською оборонною промисловістю.
- Консультації з іншими союзниками України щодо підписання угоди тривають.