Кінець епохи нейтральності
«Тепер, коли наближається час прийняття рішень, ми також доносимо нашу спільну позицію до відома депутатських груп і партій. Членство в НАТО посилило б безпеку Фінляндії. Як член НАТО, Фінляндія зміцнить весь оборонний альянс. Фінляндія має терміново подати заявку на членство в НАТО», – заявили президент і прем’єр-міністр Фінляндії.
З початком процедури вступу Фінляндії та Швеції епоха нейтральності в Європі завершиться. Ба більше, закінчиться й епоха нерозширення НАТО: ніхто вже не дивитиметься на Росію, коли йтиметься про питання регіональної, зокрема європейської безпеки. Дивитимуться лише на одне – на відповідність критеріям і політичне бажання. Тому Україна в перспективі має всі шанси стати членом альянсу.
Зараз фінська влада оголосила про початок процедури вступу, те саме зробить, думаю, й шведська, попри певні дискусії у владній коаліції, центральні партії якої все ж історично виступали за нейтральний статус. Чому це відбувається? Відповідь очевидна – через війну, що її розв’язав Путін в Україні.
Як зазначив президент Фінляндії Саулі Нііністьо, «вони (росіяни) підштовхнули до цього самі. Нехай подивляться у дзеркало».
У Гельсінкі та в Стокгольмі зрозуміли, що нейтральний статус не можна мати, коли на твоєму кордоні перебуває агресор, який починає війну тільки тому, що йому так заманеться – тільки тому, що йому хочеться захопити якомога більше територій, відновивши імперію. Фінляндія, яка точно знає, що таке обмежене політичне право та на що здатні росіяни, Швеція, яка під час Другої світової воювала пліч-о-пліч із фінами проти радянської армії, точно не збираються чекати, поки Росія підготується до нападу і відкриє вже північний фронт.
Показово, що гарантії безпеки фінам і шведам надали США та Британія. Хто вже забув, саме Вашингтон і Лондон у часи Другої світової допомогли Фінляндії вберегти незалежність. Бо саме Рузвельт і Черчилль змусили Сталіна – який, з одного боку, хотів захопити фінську територію, а з іншого – швидше дістатися Берліна (що нереально було досягти через важкі бої на скандинавському напрямку) – підписати мирну союзницьку угоду. Саме це й призвело до фінляндизації країни – збереження її ідентичності в обмін на певні політичні поступки Москві.
Зараз фіни, зробивши історичну роботу над помилками, не чекають нападу Росії, а вже домовляються про посилення оборонної співпраці з Вашингтоном та Лондоном і йдуть до альянсу, що здатен захистити їх від будь-яких нових територіальних зазіхань Кремля.
Збільшення спроможностей НАТО
Приєднання Фінляндії та Швеції до НАТО змінить не лише політичний, а й безпековий розклад на континенті.
Вступ Фінляндії та Швеції може кардинально змінити архітектуру безпеки в Північній Європі та баланс сил на Балтиці. Для початку росіяни не будуть тепер зухвало порушувати морські та повітряні кордони двох держав, не погрожуватимуть їм ядерним ударом – Гельсінкі та Стокгольм перебуватимуть під ядерною парасолькою.
Водночас НАТО отримає боєздатні військові потуги: Швеція має десь 50 тис. солдатів та офіцерів різного штибу, а Фінляндія може мобілізувати до 280 тис. військових, а в разі нападу – до 900 тис.
Шведи мають один з кращих у світі військово-промислових комплексів, що здатен випускати потужні винищувачі четвертого покоління, багатоцільові гелікоптери та неатомні підводні човни. Окрім того, не варто забувати про можливості електронної розвідки: через шведську територію проходить ціла низка ліній зв'язку та інтернет-трафіку, зокрема і з території РФ.
Фіни мають найбільшу кількість артилерійської зброї у Західній Європі. А ще 200 танків, понад 1800 бронемашин, 900 одиниць артилерії, 208 літаків, 246 кораблів.
Обидві скандинавські країни давно оновлюють парк озброєнь за рахунок оборонних контрактів зі США, з Німеччиною чи іншими провідними державами. Йдеться про системи протиповітряної оборони Patriot, які є у шведів, про бомбардувальники п’ятого покоління F-35, понад шість десятків яких замовили у американців фіни. В арміях Гельсінкі та Стокгольма є сучасні крилаті ракети, модернізовані німцями танки, протикорабельні снаряди.
Після вступу до НАТО Швеція та Фінляндія навіть можуть сформувати спільну військову потугу зі ще однією скандинавською державою – членом альянсу – Норвегією. Цього, звісно, дуже бояться росіяни, адже це значно змінить розклад сил у регіоні.
Водночас приєднання Фінляндії та Швеції до альянсу допоможе НАТО розширити присутність у Балтійському морі та навіть обмежити там присутність Росії. Перекривши Фінську затоку, альянс здатен позбавити російський флот будь-якого маневру. Я вже не кажу про те, що Калінінград, де розміщений штаб Балтійського флоту РФ, буде попросту відрізаний. Відтак інший висновок – росіяни за таких умов не матимуть змоги атакувати країни Балтії з моря: шведський острів Готланд стане справжньою фортецею, яка відбиватиме всі атаки РФ. Водночас Польща матиме надійне прикриття з моря, якщо російсько-білоруські війська захочуть прорватися суходолом через Сувалкський коридор до територій балтійських держав.
***
Усе це результати політики Путіна, проміжні підсумки війни, яку він і його держава розв’язали проти України. І це лише короткостроковий результат. Далі – ще більша ізоляція РФ, додаткове посилення НАТО, створення глобальних, а не лише регіональних безпекових альянсів, відмова більшості держав підтримувати Росію. А насамкінець – членство України в Євросоюзі, а в перспективі – в альянсі. Це і буде крахом імперії – фінішем того процесу, який запустив Путін.