Чомусь дехто думає, що для України це майже ідеальний вихід. Про фінляндизацію згадував відомий кремлівський експерт Федір Лук'янов у своїй статті, присвяченій неможливості для України вступити до НАТО та Європейського Союзу. А потім тема була актуалізована, коли про неї згадали французькі журналісти, що відвідували Москву та Київ разом з президентом Емманюелем Макроном. Але для того, щоб зрозуміти, що ж таке фінляндизація, важливо згадати, як північна країна взагалі набула такого статусу, чому радянські війська не опинилися в Гельсінкі – незважаючи на те, що у Другій світовій війні Фінляндія воювала на боці Рейху.
Ще до цієї війни фінам довелося воювати з більшовиками двічі. Першого разу – одразу ж після проголошення незалежності Фінляндії. Вважають, що Ленін – саме той голова російського уряду, який погодився з незалежністю Фінляндії. Що ж, з незалежністю України Ленін теж погодився. Проте негайно направив до сусідньої країни червоноармійців для того, щоб перетворити її на колонію більшовицької Росії. З Фінляндією Ленін зробив те саме, просто фінам вдалося відбитися. Але Сталін про поразку не забув і спробував повернути Фінляндію за класичною російською схемою – ультиматуми, створення уряду колабораціоністів, вторгнення під гаслом «визволення». Словом, те саме, що зараз робить Путін. Фінам і тоді вдалося відбитися, але частину території країни вони втратили.
Тому цілком логічним став вступ Фінляндії у Другу світову війну на боці Німеччини – незважаючи на те, що сама Фінляндія залишалася демократичною країною і підтримувала близькі відносини з Лондоном. Але мета була зрозумілою – повернути території та гарантувати безпеку країни. Але і в цьому випадку особливого вибору фіни не мали. Вони серйозно замислювалися про нейтралітет, однак після радянських бомбардувань фінських аеродромів і міст 25 червня 1941 ні про який нейтралітет говорити не доводилося. До речі, сесія фінського парламенту, на якій прем'єр-міністр Йохан Рангелл якраз і мав оголосити про суверенітет, була запланована власне на 25 червня.
Розуміння, що поразка Німеччини у війні може закінчитись для Фінляндії катастрофою, прийшло вже після Сталінградської битви. Однак інтерес до відмови Фінляндії від участі у війні був також спільним інтересом антигітлерівської коаліції, переговори про це вели Рузвельт, Черчилль і Сталін. При цьому фінам необхідно було стримати радянський наступ, щоб отримати вигідні умови укладання миру.
І тоді у Гельсінкі розіграли справжню шахівницю. Президент Рісто Рюті в обмін на постачання озброєнь узяв на себе особисті зобов'язання перед Рейхом. Радянський наступ на фінські позиції захлинувся. Після цього президент Рюті пішов у відставку, а новий глава держави маршал Густав Маннергейм домовився про перемир'я з союзниками. Саме з союзниками, а не лише з Радянським Союзом. Саме тому фінляндизація – це один з підсумків Другої світової війни, а збереження незалежності Фінляндії – плата за те, що її відмова від участі в бойових діях вивільнила сили союзників для війни на головних напрямках. Завдяки цьому Фінляндія зберегла незалежність, хай навіть протягом кількох десятиліть змушена була «пристосовуватися» до Радянського Союзу.
Нічого подібного у відносинах України та Росії немає.
Крім того, і Сталін, і інші більшовицькі лідери ставилися до Фінляндії як до іншої держави. Сталін міг обирати між миром з Фінляндією, створенням комуністичної Фінляндії на зразок «країн народної демократії» чи створенням союзної республіки на зразок «республік радянської Прибалтики». Власне, саме з цією метою у складі СРСР після провалу спроби окупувати Фінляндію було створено Карело-Фінську РСР на чолі з главою колабораціоністів Отто Куусіненом. Але Сталін ніколи не стверджував, що росіяни та фіни – «один народ», навіть у Карело-Фінській РСР, у якій практично не було фінів, а карели становили меншість населення, функціонували російська та фінська мови.
Путінський погляд на Україну – це погляд російського шовініста, а не радянського імперіаліста. Путін заперечує саме право українців на існування, оголошує їх росіянами. Після війни Радянський Союз і не думав про ліквідацію Фінляндії, навпаки – було ліквідовано ту саму Карело-Фінську РСР, що знову стала Карельською АРСР у складі РРФСР.
Розмови про фінляндизацію – це привід для того, щоб домогтися відмови України від НАТО та її роззброєння. Наступним етапом буде окупація нашої країни. Путіну не потрібна лояльна Україна, яка гратиме роль буфера між Росією та Заходом.
Йому потрібно, щоб України просто не було.