Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна хотіла б, щоб у Євросоюзі ввели позицію спеціального представника щодо Криму.
Про це він розповів в інтерв'ю Anadolu Agency.
"Ми хотіли б, щоб було введено позицію спеціального представника ЄС щодо Криму. Оскільки ці кризи відбуваються навіть не у безпосередній близькості від Європи, вони вони відбуваються в Європі і заслуговують на особливу увагу", - наголосив голова МЗС.
Кулеба нагадав, що, адміністрація президента США Дональда Трампа багато зробила для Криму, наприклад - прийняла Декларацію Помпео у 2018 році. Як повідомлялося, у цій декларації США відмовилися визнати претензії Російської Федерації на Крим, який належить Україні.
"Водночас, - додав Кулеба, - обраний президент Джо Байден знає історію України та її боротьбу проти російської агресії з того часу, коли він був віце-президентом при Бараку Обамі". Голова МЗС України висловив сподівання, що Байден продовжуватиме жорстко поводитися із РФ у зв'язку з її агресією проти України.
"Він досить жорстко поводитиметься з Росією, коли справа доходить до її агресії проти України. І у нас буде всебічний, орієнтований на результат діалог з його адміністрацією з цього питання. До речі, президент Байден - перший американський президент в історії, якому не потрібно вивчати українське досьє після свого обрання, тому що він уже про це дуже добре знає", - додав Кулеба.
Нагадаємо, на початку червня Кулеба оголосив, що Україна має намір створити міжнародну платформу для обговорення з партнерами деокупації Криму. На його думку, Україна повинна вирішувати "кілька тактичних і одне стратегічне завдання". За словами першої заступниці голови МЗС Еміне Джеппар, створення платформи має на меті "задати багаторівневу рамку, яка триматиме тему Криму на різних рівнях".
Найвищий політичний рівень на себе візьме саміт, організацію якого ініціюватиме Україна. Він проходитиме щорічно 26 лютого – у день опору Криму російській окупації.
Провести в Україні перший Кримський саміт МЗС України планує у 2021 році.
Зацікавленість у роботі над платформою висловили рід країн, зокрема Естонія, Словаччина, США. Також Україна запросила приєднатися до "Кримської платформи" Чорногорію.