ГоловнаСвіт

Націоналізм другої хвилі: як коронавірус впливає на британські регіони

Зі самого початку пандемії Велика Британія пішла гібридним шляхом, не запроваджуючи жорсткого карантину та сподіваючись на вироблення критичної маси імунітету в населення. Зрештою, навесні Сполучене Королівство було закрите на карантин, а влітку його було послаблено.

Нині кількість британських хворих на Covid-19 упевнено наближається до квітневих показників. Утім коронавірус може змінити країну не лише економічно, а й політично – регіональні еліти все менше хочуть залежати від Вестмінстеру, а більше самі визначати майбутнє своєї території. 

Фото: EPA/UPG

(Анти)крихкість Вестмінстеру та Північної Англії

Ситуація з COVID-19 у Британії залишається критичною: різке збільшення хворих порівняно з літніми показниками, проблеми з наданням фінансової допомоги бізнесу на місцях, виклики територіальної цілісності країни. І все це на тлі виходу країни з Євросоюзу, коли ще не узгоджено угоди про вільну торгівлю з Брюсселем (офіційне розлучення), а політична криза триває.

2 листопада прем’єр-міністр Борис Джонсон заявив, що не існує альтернативи запровадженню локдауну (тотального карантину) на державному рівні. Так само внесено законопроєкт про зміни в боротьбі з коронавірусом в Англії, які запрацюють 5 листопада, якщо за це проголосує парламент 4 листопада: магазини та місця розваг будуть зачинені, паби та ресторани теж, але працюватиме опція на виніс. При цьому люди вимушені будуть працювати вдома, заклади освіти залишаться відкритими, публічні контакти будуть дозволені, якщо ви можете зустріти одну людину поза будинком, жодних зустрічей (окрім як з найближчими родичами, для підтримки самотніх людей), весілля заборонені.

Станом на 3 листопада у Великій Британії всього захворіли 1 млн 73 тис. 882 особи, захворіли за день 20 тис.18 осіб, пацієнтів у лікарнях - 11 тис. 458, на апаратах штучної вентиляції легень - 1075 людей.

Відділення інтенсивної терапії, де лікують пацієнтів з коронавірусом, у лікарні Фрімлі-парк, Суррей, Великобританія, 22 травня 2020 р
Фото: EPA/UPG
Відділення інтенсивної терапії, де лікують пацієнтів з коронавірусом, у лікарні Фрімлі-парк, Суррей, Великобританія, 22 травня 2020 р

Неприємним сюрпризом для лондонських можновладців є новина про зменшення підтримки політики центрального уряду в Північній Англії. Пікантності ситуації додає той факт, що це саме той регіон, де найбільшої поразки було завдано лейбористам під час парламентських виборів у грудні 2019 р. Виразником інтересів регіону є мер Манчестера Енді Барнгем, який 15 жовтня у зверненні до уряду заявив про незгоду з політикою локдауну за умов неврахування ситуації на місцях і майже відсутності фінансової підтримки бізнесу.

Шотландський волюнтаризм

У Шотландії місцева влада на чолі з першим міністром Ніколою Сторджин узялася активно керувати протидією коронавірусу, досить часто не очікуючи вказівок із центру. Такий помірний волюнтаризм додав політичних балів Шотландській національний партії, та й прихильників незалежності трохи додалося. Опитування Ipsos Mori, проведене в середині жовтня, показало 58 % прихильників незалежності, тоді як рейтинг Сторджин складав 72 %.

Такого результату можна було очікувати, адже за останні півроку Нікола Сторджин провела 150 телезвернень, які стали публічним звітом політика за здійснену роботу. Подібні тенденції змусили консерваторів змінити керівництво партії в Шотландії.

Система протидії Covid-19 в Шотландії виглядає так: уся територія поділена на п'ять рівнів, і в кожному з них діють відповідні обмеження. Більше половини регіону перебуває на третьому рівні (паби та ресторани працюють до 18 години, але алкоголю не продають, жодних зустрічей вдома, розважальні центри та магазини зачинені, а небажані подорожі заборонені, зате школи відкриті).

Прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон відвідує школу в м. Вест-Моллінг, Кент, Великобританія, 20 липня 2020 р.
Фото: EPA/UPG
Прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон відвідує школу в м. Вест-Моллінг, Кент, Великобританія, 20 липня 2020 р.

Відродження Уельсу

Уельс, який традиційно вважався лояльним до центру регіоном, нині невпинно перестає бути таким. Є два пояснення цього: збільшення повноважень на місцях і пандемія, яка довела нездатність Лондона діяти чітко та водночас миттєво на поточні виклики.

У регіоні з 23 жовтня діє локдаун, суть якого полягає в прагненні зменшити кількість хворих за рахунок превентивних заходів. Люди не мають ходити в гості та зустрічатися з тими, з ким не мешкають, натомість їм слід максимальну кількість часу залишатися вдома, в початковій школі процес онлайн-навчання триває, але вищої школи та дитсадків поки що не закривають, більшість магазинів, бари та ресторани мають бути зачинені, носіння масок у публічних місцях обов’язкове. Ці правила діють до 9 листопада, проте 2 листопада перший міністр Уельсу Марк Дрейкфорд оновив їх на брифінгу.

З 9 листопада набудуть чинності нововведення: два домогосподарства формують розширену одиницю – середовище, і лише люди з відповідних будинків зможуть відвідувати одне одного, буде переглянуто режим роботи барів і ресторанів, зважаючи на англійську ситуацію, до 15 людей можуть збиратися в одному будинку, а 30 - на вулиці, але за умов дистанції та дотримання особистої гігієни.

Уже традиційним залишається правило працювати максимально з дому, всі бізнеси, які зараз закриті, можуть відчинитися після 9 листопада. Суттєвих обмежень для подорожей не буде, проте за умов локдауну в Англії (який парламент планує запровадити в четвер), переїзд на інші території без дозволу буде небажаним.

Проте саме посилення націоналістичних тенденцій стало помітним наслідком випробування дієвості деволюції (передання повноважень у регіони протягом останніх 30 років) у боротьбі з пандемією COVID-19. Це проявилося в таких, здавалось би, дрібницях: парламент Уельсу, Сенедд, наприкінці жовтня ухвалив рішення про забезпечення безкоштовною їжею шкіл на період канікул аж до Пасхи 2021 року.

Чоловік проходить повз вивіску магазину Primark у Свонсі, Уельс, 23 жовтня 2020, у день введення локдауну в регіоні
Фото: EPA/UPG
Чоловік проходить повз вивіску магазину Primark у Свонсі, Уельс, 23 жовтня 2020, у день введення локдауну в регіоні

Найбільше підтримує валлійську незалежність молодь – люди віком 16-34 роки, серед яких 58% проголосували ствердно в опитуваннях наприкінці вересня.

Ольстер, що не визначився

У Північній Ірландії ситуація трохи складніша, адже саме ця частина Британії стала заручником перемовин з європейцями щодо Брекзиту, і вереснева епопея з ухваленням Закону “Про внутрішній ринок” лише підтверджує це. До того ж прагнення до більш жорстких дій у боротьбі з коронавірусом – що йде в розріз з баченням Лондона – робить ймовірним подальше посилення відцентрових тенденцій у цьому регіоні.

Загалом ольстерські коронавірусні обмеження, поширені на чотири тижні, екватор яких маємо нині, виглядають так: середовища підтримки можуть бути збільшені до 10 людей у межах двох домогосподарств, жодних масових заходів понад 15 людей, обмеження контактів з людьми зі сфери послуг (манікюрниці, перукарі), паби, бари та ресторани зачинені, окрім доставки та опції «узяти з собою» до 23 години. Щоправда, 2 листопада міністр освіти Великої Британії Пітер Вір заявив про відкриття шкіл Північної Ірландії, зважаючи на низьке поширення вірусу в цьому секторі.

Таким чином, здавалось би, непоєднувані речі – коронавірус і перенесення повноважень із центру на місця – останнім часом у Британії складають продуктивний симбіоз, результати якого вкрай важко прогнозувати. Багато що буде залежати від нюансів, які не завжди можна передбачити: подальше надання фінансової допомоги бізнесу, наслідки виходу Британії з ЄС, майбутнє британсько-американських відносин, дієвість як влади, так і опозиції на центральному рівні. 

Однозначно можна сказати лише одне – актуальна ситуація призведе до вироблення нових правил співіснування в британській політиці, а нинішня політична криза є їх пошуком.

Фото: EPA/UPG

Егор БрайлянЕгор Брайлян, Историк, редактор Toynbee Prize Foundation
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram