ГоловнаСуспільствоВійна

G7 оголосить про “нові кроки” щодо використання заморожених російських активів на користь Україні, ‒ Кірбі

Однак чи країни вже досягнули повної згоди у політичній угоді, яка може надати Україні кредит на майже $50 млрд, невідомо.

G7 оголосить про “нові кроки” щодо використання заморожених російських активів на користь Україні, ‒ Кірбі
Фото: EPA/UPG

Цього тижня лідери “Групи семи” (G7) на саміті в Італії оголосять про кроки щодо надання Україні нової допомоги на основі вартості заморожених російських фінансових активів.

Про це заявив радник з комунікацій у сфері нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі, пише Bloomberg.

Видання підкреслює, що такий розвиток подій вказує на те, що “лідери майже домовилися про політичну угоду, згідно з якою буде оголошено кредит у розмірі приблизно 50 мільярдів доларів, який фінансується в рамках складного пакту про надання Україні подальшої фінансової допомоги, гарантованої доходами від активів”.

“Ми оголосимо про нові кроки, щоб розблокувати вартість знерухомлених російських суверенних активів на користь Україні та допомогти їм відновитися”, ‒ заявив Кірбі. 

Водночас радник не зазначив, чи досягнуто повної згоди, і не озвучив деталей, давши зрозуміти, що очікує на згоду між країнами. “Тут, у G7, ви побачите одностайність, коли мова йде про роботу з використання цих заморожених активів для допомоги Україні у її відновленні”, ‒ зауважив Кірбі.

13-14 червня в Італії відбудеться саміт країн “Великої сімки”, на який приїде президент Володимир Зеленський. Він зустрінеться там зі своїм американським колегою Джо Байденом, лідери проведуть спільну пресконференцію.

Політична угода, яку мають оголосити на саміті, як очікується, можуть оголосити без низки деталей. Одним із ключових технічних аспектів, який, імовірно, буде вирішено пізніше, є розподіл ризиків між союзниками. Очікується, що доходи від заморожених активів у Європі становлять від 3 до 5 мільярдів євро щорічно, залежно від процентних ставок та інших факторів.

Ці кошти мають підтримати Україну в середньостроковій перспективі. За словами чиновників, вони допоможуть покрити потреби Києва у фінансуванні у 2025 році та надалі. Погашення позики залежить від активів, які залишаються знерухомленими протягом достатнього часу, щоб їхні несподівані прибутки могли погасити кредит. Це має зайняти кілька років.

Режим санкцій ЄС, який вимагає продовження будь-якого рішення про збереження іммобілізованих активів кожні шість місяців, викликає питання щодо надійності плану погашення боргу, оскільки такі країни, як Угорщина, мають право ветувати цей процес двічі у рік. Якщо війна закінчиться раніше і активи будуть “повторно мобілізовані” у межах мирної угоди з Росією, незрозуміло, хто буде зобов’язаний погасити кредит.

США очікують, що угоду укладуть так, аби її не мав схвалювати Конгрес. Кірбі додав, що гроші можуть бути доступні пізніше цього року. “Ми зробимо сміливі кроки, щоб показати пану Путіну, що час не на його боці і що він не може пережити нас, оскільки ми підтримуємо боротьбу України за свободу”, ‒ сказав речник.

Конфіскація активів Росії

Україна просить союзників передати їй заморожені кошти Росії, але поки що є згода лише на передачу прибутків від цих коштів. При цьому йдеться про прибуток, накопичений після 15 лютого 2024, коли в країнах ЄС досягли згоди стосовно використання цих коштів на потреби України – насамперед для купівлі зброї. Йдеться про суму близько 3 млрд євро на рік. 5 млрд євро, накопичені до цієї згоди, не передадуть.

Австрія виступила проти використання російських грошей для озброєння Києва, про що говорили канцлер Німеччини Олаф Шольц і глава євродипломатії Жозеп Боррель.

У квітні віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс під час зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС в Італії повідомив, що члени G7 розглядають можливість використання заморожених російських активів на суму майже $300 млрд як заставу для надання кредитів Україні.

Під часу ухвалення у США законодавства про фінансування допомоги Україні у документ включили положення щодо передачі заморожених російських активів на користь Києва.

На початку травня Financial Times писала, що на рівні G7 перестали обговорювати конфіскацію заморожених російських активів. G7 побоюється, що повна конфіскація порушить міжнародне законодавство і створить прецедент. Натомість вивчають інші способи використання таких активів.

Вчора президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що у липні Україна зможе отримати 1,5 млрд євро прибутків від заморожених активів Росії.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram