Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц намагається заручитися підтримкою Бельгії для плану ЄС використати заморожені російські активи на фінансування військової допомоги Україні. Він терміново вирушає до Брюсселя на зустріч із прем’єром Бельгії Бартом де Вевером, який наразі є головною перепоною для так званої репараційної позики Києву.
Як пише Financial Times, європейські чиновники поспішають просунути план до саміту ЄС, що відбудеться за два тижні. Ідея передбачає застосування надзвичайних повноважень ЄС для утримання активів замороженими безстроково та уникнення можливих вето окремих країн. Мерц повністю підтримує такий юридичний підхід, навіть якщо Бельгія продовжить опиратися. Через зустріч він навіть переніс державний візит до Норвегії. Разом із ним до Брюсселя вирушить і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Бельгія й Euroclear, що зберігає більшість заморожених активів, вимагають гарантій, що ризики й можливу відповідь Москви розподілять між усіма країнами ЄС. Низка держав, зокрема Франція, не готові надавати такі національні гарантії.
Ситуація ускладнюється тим, що ЄЦБ відмовився надавати Euroclear екстрену ліквідність у разі юридичних позовів з боку Росії. Питання набуло особливої гостроти після новин про переговори між США та Росією Ф, де обговорювалися й російські активи в Європі без участі європейських лідерів.
У Берліні вважають, що отримання контролю над активами та демонстрація політичної рішучості Москві й Вашингтону важливіше за юридичні ризики. Деякі німецькі політики називають рішення щодо активів тестом на європейський суверенітет та стратегічну автономію.
Також у Берліні побоюються, що у разі провалу плану саме Німеччина буде змушена забезпечити основний обсяг військової допомоги Україні власним коштом. Тому Мерц, за словами інсайдерів, готовий іти на політичний ризик та використовувати весь свій вплив, щоб просунути план до ухвалення.
- Юридичне рішення, яке розробляє Єврокомісія, призначене розвіяти побоювання Брюсселю щодо надання Україні кредиту за рахунок заморожених російських активів, полягає в тому, щоб уникнути можливості для однієї країни ЄС скасовувати санкції.
- Для цього Єврокомісія хоче вдатися до пункту статті 122 договору ЄС, який дозволяє урядам вирішувати “в дусі солідарності між державами-членами щодо заходів, що відповідають економічній ситуації”.
- Єврокомісія хоче інтерпретувати це таким чином, що фінансові ставки в цьому випадку настільки високі, що кваліфікована більшість країн зможе схвалити продовження санкцій, позбавивши Угорщину потенційного вето.