Прогрес у питанні створення спецтрибуналу для російського диктатора Володимира Путіна слід розглядати в динаміці.
Про це сказав Генеральний прокурор України Андрій Костін у коментарі LB.ua.
Коментуючи заяву міністра закордонних справ Дмитра Кулеби щодо відсутності практичного прогресу у створенні трибуналу, Костін наголосив на складності дискусії щодо моделі суду.
“Звісно, що ця робота не є простою — з часів Другої Світової ніхто в світі не здійснював кримінальне переслідування за злочин агресії на міжнародному рівні. Робимо все, аби врахувати позиції усіх партнерів і при цьому досягти головної мети — забезпечити повну відповідальність Росії за її злочини”, — сказав Костін.
Генеральний прокурор підкреслив, що сьогодні обговорення спецтрибуналу перейшло на рівень дискусії щодо формату і особливостей.
“Коли мене питають, чи є практичний прогрес у створенні трибуналу, я наголошую: все треба розглядати в динаміці. В березні 2022 року більшість міжнародних партнерів не розглядали серйозно цю ініціативу. А вже за 6 місяців в жовтні 2022 перші країни офіційно підтримали необхідність створення трибуналу щодо злочину агресії. І сьогодні вже понад 40 країн світу працюють в рамках Core Group над його юридичною моделлю”, - зазначив Костін.
За його словами, коли б трибунал не створили, Україна має підготувати все необхідне для початку судового процесу.
“Завдання — систематизувати й аналізувати докази, щоб розробити стратегію кримінального переслідування за злочин. І поки триває дискусія щодо моделі трибуналу, 16 прокурорів із 6 країн вже працюють над цим у Міжнародному центрі з переслідування за злочин агресії — ICPA— в Гаазі. Позиція України чітка й однозначна: справжню справедливість для всіх жертв і постраждалих від російської агресії зможе забезпечити лише такий трибунал, який матиме юрисдикцію судити головного злочинця — Путіна”, — наголосив Костін.
Спецтрибунал: що відомо
- 3 липня 2023 року у Гаазі (Нідерланди) відкрився Міжнародний центр розслідування злочину агресії (ICPA), що є першим кроком на шляху до трибуналу над російською військово-політичною верхівкою,
- Працювати в Центрі будуть прокурори з України, Євросоюзу, США та Міжнародного кримінального суду (МКС). Вони розслідуватимуть та збиратимуть докази на проміжному етапі перед створенням спеціального трибуналу, через який можна притягнути до відповідальності кремлівських посадовців за розвʼязання війни в Україні.
- Перед цим Президент Володимир Зеленський на брифінгу з нагоди зустрічі з премʼєр-міністром Нідерландів Марком Рютте та премʼєр-міністром Бельгії Александром де Кроо заявив, що позиція України чітка – трибунал має бути конкретним, без гібридних форматів. До цього прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас пояснювала, що створення гібридного трибуналу дозволить президентові РФ Володимирові Путіну, главі російському МЗС Сергієві Лаврову та іншим уникнути відповідальності за злочин агресії проти України.
- Гібридний трибунал може поєднати юрисдикцію України та процес на основі міжнародного права – його має підтримати Генасамблея ООН. Судді також можуть бути із різних держав. Саме цей варіант підтримує Захід, але не Україна і деякі її союзники. Українська влада пояснювала, що гібридний формат не дає гарантій, що з Путіна, Лаврова та інших знімуть імунітет, який вони мають. Київ натомість пропонує створити Міжнародний спеціальний трибунал, який судитиме саме найвище військово-політичне керівництво країни-агресора.
- У січні 2023 року Європейський парламент ухвалив резолюцію на підтримку дії зі створення міжнародного трибуналу для притягнення до відповідальності всіх, хто винний у злочині агресії проти України.
- Єврокомісія розглядає створення міжнародної прокуратури для розслідування російської агресії в Україні.