Учителі-колаборанти
Кримінальний кодекс України визначає колаборантами тих освітян, які добровільно йдуть на співпрацю з окупантами, долучаються до їхньої пропаганди, заперечують агресію Росії проти України та погоджуються викладати "русский мир" українським дітям.
У вересні Нацполіція відкрила 19 кримінальних проваджень проти вчителів і директорів-колаборантів. Чотирьом з них повідомили про підозру. LB.ua 22 грудня надіслав інформаційний запит у поліцію, щоб дізнатися, чим закінчилися ці провадження і вручення підозр. Тільки-но ми отримаємо відповідь – опублікуємо її.
Оновлено:
У Нацполіції повідомили LB.ua, що станом на січень 2023 року, вони розслідували 49 кримінальних проваджень за фактами колабораційної діяльності шкільних педагогів. Про підозру повідомили 10 особам. За результатами досудового розслідування, до суду спрямували 9 кримінальних проваджень.
У Міносвіти заявляють, що мають прізвища всіх освітян, які добровільно перейшли на бік ворога. Їхня кількість, за словами керівника МОН Сергія Шкарлета, "вкрай низька" – лише 1% по Україні і, зокрема, на Херсонщині.
Скільки саме херсонських учителів пішли на співпрацю з росіянами, у міськраді Херсона не кажуть. Точно відомо про трьох директорів місцевих шкіл. З цими керівниками трудові договори зупинено, на їхні посади призначено нових освітян. А з учителями-колаборантами трудові договори розірвано, повідомили LB.ua в міськраді.
LB.ua поспілкувався з новою керівницею однієї такої школи. Семеро педпрацівників цього закладу наважилися співпрацювати з окупантами.
"Це три адміністратори і чотири вчителі. Що з ними зараз – ми не знаємо, не спілкуємося з ними. Трудові відносини теж призупинено до з’ясування всіх обставин. Але це вже не наша робота, а відповідних органів", – пояснює пані Вікторія.
У їхній школі, каже, нікого особливо не примушували викладати за російською програмою.
"Усе було за особистим бажанням. Постійно лунала фраза "кожен обирає для себе". Тож не можу сказати, що працівників, які перейшли, примусили це зробити", – додає директорка.
Говорити про свою попередницю, вважає, ще зарано — мають спершу розібратися відповідні органи. Єдине, каже, після того, як відмовилася йти на співпрацю, більше й не спілкувалися. І зазначає, що з боку попередньої директорки ніякого примусу не було — тільки пропозиція.
Також ми намагалися поспілкуватися з колишньою працівницею ще однієї місцевої школи – №30, директорка Оксана Барнаш і ще частина працівників якої погодилися впроваджувати російську програму. Наша співрозмовниця звільнилася влітку. Про ексколег-колаборантів говорити відмовилася. Сам заклад називає "славнозвісним" – саме в цій школі пропагандист Кирило Стремоусов знімав відео для російських каналів.
Як розповіла LB.ua начальниця управління освіти Херсона Наталія Журженко, цю школу розформували, а вчителів, які там працювали, і дітей влаштували до інших закладів.
Згодом колишня вчителька 30-ї школи Олена Ісай в інтерв'ю Суспільному розповіла, що історія з працівниками-колаборантами (а їх було близько 20) кинула тінь на всю їхню школу.
"Образливо, коли в соцмережах починали поливати брудом нашу школу. Там не всі зрадники, на співпрацю пішли лише 20 осіб, включно з бібліотекою та технічними службами. А колектив — понад сто людей! І переважна більшість вірні Україні. Хтось виїхав і працює зараз за українськими стандартами, хтось залишився і виживав в окупації, але не пішов на зраду. І ми не винні в тому, що нашу школу зробили прикладом співпраці", – розповіла вчителька.
Навчання в окупації за українською програмою
У вересні т.в.о. міського голови Херсона Галина Лугова повідомляла, що до місцевих шкіл подали заяви понад 29 000 учнів. Частина з них перебувала на підконтрольній Україні території або за кордоном.
Херсонські школи проводили навчання онлайн: 57 закладів із 59 прийняли учнів. У цьому процесі було задіяно понад 1 200 педагогів, за даними міськради. Це ті, кому вдалося виїхати з окупованого міста. А тим, хто залишився в Херсоні, але відмовився від співпраці з ворогом, зберегли зарплату. Вони не брали участі в освітньому процесі з міркувань безпеки.
Пані Вікторія вибралася на підконтрольну Україні територію 13 серпня. За два тижні їхній школі вже вдалося організувати дистанційне навчання.
"Дуже важко було відновити освітній процес, бо частина вчителів перебуває по всій території України, частина – за кордоном, а ще частина залишалася в окупованому на той час Херсоні. І не всі мали однакову можливість викладати, бо вчителі мешкали в різних умовах: хтось – у спортзалі, хтось мав трохи кращі обставини. Та й люди виїжджали з одним телефоном. Слава богу, долучилося управління освіти, воно координувало наші дії і дуже допомогло в організації навчання", – пригадує пані Вікторія.
Сміливі вчитися
Сумлінних педагогів з їхньої школи, які перебували під окупацією, було 12. А також 133 учні з 423.
Ще п’ятеро дітей, які долучаються до занять, досі в окупованій частині області. Щоб продовжувати навчання за українською програмою, батьки мають написати заяву і передати її школі.
Співзасновниця ГО "Смартосвіта" Іванна Коберник бачить у цьому системну проблему, адже так дітей і батьків наражають на небезпеку, бо ті самі класні керівники можуть перебувати на окупованій території і передані дані можуть потрапити до ворога, вважає вона.
Хоч у міністерстві і запевняють, що заяву можна подавати в довільній формі і передавати в зручний та безпечний для них спосіб, усе ж батьки повинні вказувати в ній свої дані та місце проживання.
"Фактично маємо наказ за підписом міністра, який зобов’язує вести облік (дітей, які вчаться в українських школах, перебуваючи на окупованих територіях. – LB.ua) саме в такому вигляді. Тобто прямо зобов’язує школи збирати цю інформацію. Копія не копія — люди мають написати ім’я, прізвище, по батькові і місце проживання. Уявляєте, що це значить для людей на окупованих територіях?" – пояснила Коберник у коментарі LB.ua.
Вона додає, що МОН має досвід роботи з дітьми на окупованих територіях, бо після 2014 року дані учнів, які вступали в українські виші, шифрували з огляду безпеки. За словами Коберник, безпечніший алгоритм міністерству пропонував Офіс освітнього омбудсмена, а також, вважає, це можна було зробити і через Дію. Утім Міносвіти наразі цю процедуру не змінило.
"А потім саме за цими даними Міністерство освіти звітує, що в нас сотні тисяч дітей навчаються на окупованих територіях за українськими програмами", – зазначає експертка.
Як повідомили в МОН на запит LB.ua, наразі на тимчасово окупованих територіях перебуває 75,3 тис. учнів. За українською програмою вони навчаються в 1 102 закладах загальної середньої освіти.
Що залишають після себе окупанти
Усі херсонські школи нині працюють дистанційно.
Будівля закладу, де працює пані Вікторія, була в черзі на розмінування. Також там працює СБУ, щоб з’ясувати і задокументувати, що забрали із собою росіяни. Одне відомо точно – вони залишили там суцільний безлад, каже директорка.
"Від батьків, чиї діти ходили в російську школу, були свідчення, що деякий час окупанти проживали на території школи: вдень там проводили уроки, а вночі ночували росіяни. І, скоріш за все, місце нічліжки в них було в класах, бо наша вчителька побачила там безлад, зсунуті парти. Вона була дуже засмучена, бо дуже вболіває за свій клас, який сама ретельно облаштовувала. Вона просто плакала від побаченого. Хоче якнайскоріше зайти наводити лад", – розповідає пані Вікторія.
Докладно про те, що окупанти винесли зі школи, каже, зможе розповісти вже після детальної інвентаризації. А поки що весь педагогічний колектив продовжує роботу, щоб надолужити програму, попри регулярні перебої зі світлом.
Близько 50 їхніх учнів під час окупації віддали в російську школу, каже директорка. Але після визволення міста батьки почали їх потроху повертати в українську – станом на початок грудня таких було 13.
"Люди ще бояться щось казати, але ми всіх направляємо до поліції, СБУ. Ми не маємо права їх судити, звинувачувати, ми не знаємо всіх обставин, через які вони пішли на такий крок. Та зараз діти щодня повертаються в рідну школу", – додає пані Вікторія.
