Тривоги, ракетні удари, відсутність світла, зв’язку і освітні втрати на кожному кроці. Тисячі дітей, що виїхали за кордон. Викрадення вчителів і директорів шкіл на тимчасово окупованих територіях, примушування до викладання за російськими програмами, вилучення підручників з історії України. Руйнування, руйнування, руйнування.
Система шкільної освіти зазнає колосального тиску і за цих умов мусить кожного дня шукати шляхи, аби діти попри все мали доступ до знань, а ще підтримку. Щось вдається, щось не дуже.
У цьому спецпроекті, присвяченому середній освіті в Україні під час війни, ми спробуємо відповідати на складні питання. Будемо розмовляти з вчителями, директорами шкіл, засновниками освітніх проектів і батьківськими організаціями, експертами у сфері освіти про українську школу і виклики, з якими вона стикається, про те, як з ними справляється, про успішні кейси і про те, що зі знаком мінус, та, звісно, про майбутнє.
На очне навчання доньчин клас вийшов у жовтні. Цілий тиждень обличчя дитини сяяло. А потім Росія завдала масованого ракетного удару по Україні. І все вчергове полетіло шкереберть. “Просто ходити
до школи, просто вчитися” — це мрія.
На чому тримається шкільна освіта в Україні від початку повномасштабного вторгнення.
Директори трьох шкіл у Херсоні під час окупації добровільно пішли за ворогом. LB.ua дізнавався, що з цими школами зараз і що говорять про колишніх колег освітяни.