Парламентські перспективи
Попри небезпідставні побоювання Верховна Рада все ж схвалила бюджет на 2026 рік, від якого залежать не лише внутрішні видатки, а й залучення зовнішнього фінансування. На думку, першого віцеспікера Олександра Корнієнка, у депутатів не було вибору — ніхто з них не хотів би бачити у себе під вікнами натовп незадоволених українців, оскільки без бюджету зарплат лишилися б усі — і військові, і вчителі, і лікарі.
Але загалом, зазначає перший віцеспікер, парламент налаштований не надто конструктивно. Жодні сценарії виходу з внутрішньополітичної кризи, як то уряд національної єдності чи якийсь формат перезапуску коаліції, підтримки не мають.
«Коли мова про поточні задачі, на кшталт Ukraine Facility, які теж дають фінансовий результат, хоча не так системно, звичайно, буде політична боротьба, блокування, правки, вʼялий такий процес. Сценарій млявого політичного батлу в Раді», — передбачає Олександр Корнієнко. А Верховна Рада має ще затвердити двох міністрів, голосувати євроінтеграційні закони, переглядати бюджет абощо.
«Є у мене впевненість, що цей бюджет буде швидко переглядатись вперше. Зазвичай в останні три роки ми переглядаємо військову частину в середині року, десь у липні. Але можуть бути фактори, які заставлять нас переглядати бюджет раніше. Дуже важка ситуація з партнерами. Не порадували вони черговим рішенням ЄС (Європейський центральний банк відмовився забезпечити резервне фінансування для виплати €140 млрд Україні. — Ред.). — І ми знову працюємо з ними, щоб зрозуміти їхню позицію до кінця, — розповів Корнієнко. — Ясно, що виглядає так, ніби вони мають нас фінансувати, бо ми фронтир їх тут, як країна, як економіка. Але ці дискусії, в яких захований демократичний диявол, призводять до затримки фінансування, касових розривів, що особливо важко для країни у розпал війни».
Ситуація цікава ще й тим, відзначає перший віцеспікер, що більшість чинних нардепів, принаймні зі «Слуги народу», не мають наміру балотуватися на наступних виборах.
«Будемо розбиратися, хто що у цій команді хоче, куди прагне. Я розмовляю з колегами і поки не бачу багато охочих залишатися у політиці. За семирічне скликання багато хто себе вичерпав, це зрозуміло», — відзначає парламентар.
Це, на його думку, важливо ще й з тієї точки зору, що зазвичай правила майбутніх виборів визначали ті, хто хотів би перезавантажитись, а у цьому парламенті не так багато охочих потрапити до наступного.
Втім, перший віцеспікер, який до цього призначення очолював партію «Слуга народу», вважає, що політичне майбутнє у «слуг» є — якщо не у партії, то у окремих функціонерів точно.
«У нас є близько 5 тисяч депутатів місцевих рад, 200 голів. Звісно, вони завжди партійно приналежні і легко змінять партію. Але є певні речі, які хотілося б зберегти. Наприклад, непогана міжнародна історія: Женя Кравчук — віцепрезидентка європейської партії АЛДЄ (Альянс лібералів і демократів за Європу. — Ред.), такий невеличкий локальний успіх в європейській політиці. Це ліберальна партія з фракцією в Європарламенті, 70 людей. І це теж якась можливість впливу», — розповів Корнієнко.
Але, на його думку, зараз зарано складати карту повоєнних виборів, тому що ситуація постійно трансформується — вже корелюється припущення, що наступний парламент складатиметься переважно з військових чи що він буде занадто строкатим.
Крім того, на визначення максимально відповідних ситуації виборчих правил, вважає Олександр Корнієнко, вплив матимуть й міжнародні партнери. Адже за кордоном перебувають майже 7 млн українців, і організувати (та оплатити) вибори там Україна сама не зможе.
«У Німеччині — мільйон виборців. Нереально без уряду Німеччини це зробити», — вважає Корнієнко.
Чи можуть нав’язати Україні проведення виборів під час війни в рамках «мирної угоди»?
Олександр Корнієнко зазначив, що проти цього одностайні усі — і політикум, і громадськість.
«Це викликає лише спільне обурення. І влада, і опозиція, і громадські організації наголошують: в таких угодах прописують вибори, коли в країні громадянська війна, а не коли агресія і одна країна захопила іншу. Це написала Оля Айвазовська, я її повністю підтримую. Тут всі on the same page: ми самі розберемося, коли і як проводити вибори, тим більше, що запит в суспільстві колосальний, цим маніпулювати, затягувати точно ніхто не буде», — зазначив перший віцеспікер.
На його думку, такі питання, як і вступ до НАТО, переговорники від України мають виключити з порядку денного взагалі. Тому що курс на НАТО, наприклад, записаний у Конституції, змінити її Верховна Рада 9 скликання, однак, не зможе.
«Потрібно дві сесії (і голосування конституційною більшістю в 300 голосів. — Ред.). А будь-яке перемир'я — це закінчення воєнного стану і одразу вибори. Ми просто не встигаємо», — констатував перший віцеспікер.
Крім того, в контексті мирної угоди, Корнієнко зазначив, що наразі Верховна Рада взагалі не розуміє, між ким і ким будуть підписані якісь угоди і що сами вони повинні будуть ратифікувати на рівні парламенту.
Корупція і антикорупція
Ми вже публікували розгорнуті відповіді Семена Кривоноса на питання щодо діяльності НАБУ. Наразі окреслимо загальну рамку.
Національне антикорупційне бюро не мало на меті впливати на політичну ситуацію в країні, говорить очільник НАБУ Семен Кривонос. Орган — аполітичний і його завдання — розслідувати злочини, відповідно до закону.
Та оскільки криза сталася, концентруватися треба не на цьому, а на шляхах виходу із неї так, щоб це задовольнило українське суспільство, наголошує очільник НАБУ.
«Я оптимістично на це дивлюся. Сподіваюся, що влада — парламент, Кабінет Міністрів, президент — проявлять лідерство, і ми вийдемо з цієї кризи сильнішими.
Час оновлювати інституції, час робити їх більш незалежними. Час упроваджувати антикорупційні реформи, передбачені планом вступу України до Європейського Союзу. І я сподіваюся, що в нас буде тісна співпраця у цьому з новим міністром юстиції», — значив Семен Кривонос.
За його словами, жодна з іноземних країн не допомагала та не була причетна до розслідування справи «Мідас», а будь-які натяки на це знецінюють відчайдушну роботу детективів.
«Кажу це без усякого пафосу, з поваги до детективів і прокурорів, які розслідували цей злочин: зовнішнього впливу чи якихось секретних технологій, інопланетян, рептилоїдів, казкових тварин у цьому розслідуванні не було. Це виключна розробка НАБУ і прокурорів САП, які високопрофесійно зробили свою роботу», — зазначив Кривонос.
Але при цьому він відмітив величезний вплив суспільства на те, щоб таке розслідування було можливим.
«Єдиний, хто допоміг — суспільство 23 липня, завдяки цьому розслідування стало можливим. Я щасливий, що на нас впливає українське суспільство, захищає, стоїть за нас, стояло тоді, може, навіть не усвідомлюючи до кінця, що побачить. Решта — конспірологія», — підкреслив очільник НАБУ.
Він також відкидає припущення, що настільки масштабне викриття корупції і наслідки для країни в результаті цього грають на руку росіянам.
«Корупція — ось що грає на руку росіянам. Той, хто краде з бюджету, бере хабарі, працює на росіян. Внутрішня корупція послаблює країну.
…Якщо ми хочемо бути ефективними і перемогти, маємо здолати корупцію. Для цього в Україні є все. Є антикорупційні інституції, деякі зламані, їх необхідно ремонтувати, давати їм більше гарантій незалежності. Але це вже політична рамка, сфера народних депутатів. У них, до речі, є чіткий план від європейців, за яким треба рухатися», — зауважив керівник НАБУ.
Семен Кривонос повідомив, що зараз у справі «Мідас» Бюро перейшло у стадію фінансового розслідування. І Держфінмоніторинг навіть демонструє певні ознаки співпраці у цьому.
«Зараз мій перший заступник, який координує підрозділ детективів, активно спілкується зі Службою фінансового моніторингу. Розкривати ці речі я не можу, — додав Кривонос. — Але після того, як ми багато почали це комунікувати, є певні ознаки руху».
Бюро почало отримувати проміжні відповіді від Фінмону, зокрема щодо епізодів розслідування в оборонній сфері, розповів Кривонос. Якщо швидкості і якості в опрацюванні решті запитів Держфінмоніторинг не демонструватиме, Антикорбюро, після того як вийшло в гласну стадію, може залучати міжнародну правову допомогу.
Колишній міністр оборони Рустем Умєрова наразі перебуває у статусі свідка та дав свідчення. Подробиць Семен Кривонос в інтересах слідства не розкрив.
Також не сказав він, чи готується підозра колишньому голові ОП Андрію Єрмаку.
«Підозра вручається за наявності достатніх підстав для її вручення і зібраних доказів. Якщо вона не вручена, то досудове розслідування триває. Це питання наявності підстав на момент проведення тієї чи іншої слідчої дії на етапі досудового розслідування.
…Жодній особі, винній у злочині, ідентифікованій в межах досудового розслідування НАБУ, не вдалося уникнути відповідальності. Можу так відповісти на це питання», — окреслив Кривонос.
Колишня міністерка енергетики Світлана Гринчук процесуального статусу не має, інформацію про її місцеперебування керівник Бюро - відповідаючи на питання про те, чи правда, що Гринчук виїхала з країни - не надав.
При цьому він повідомив, що зареєстрована низка кримінальних проваджень — за фактом стеження за детективами НАБУ, за фактом збору даних із закритих реєстрів, відстеження ухвал на проведення обшуку, які були внесені в реєстр тощо.
«Якого, вибачте, там (у реєстрах. Ред.) робили працівники різних правоохоронних органів у день, коли ці ухвали туди попадали, і попереджали фігурантів про те, що будуть обшуки?
Вони не знали конкретної дати, вони знали проміжний лаг, бо ухвала обмежена в часі. За цим фактом кримінальне провадження зареєстрували. За фактом умисної передачі інформації та інфільтрації в середовищі НАБУ і САП відповідних осіб теж. Це також ідентифіковано, ми притягнемо цих осіб до відповідальності. І тих, хто впроваджував, і тих, хто стукав, вибачте, зливав цю інформацію їм», — зазначив Кривонос.
Також Служба безпеки України долучилась до розслідування епізодів у справі «Мідас», що стосуються можливих зв'язків з державою-агресором («двушка на Москву». — Ред.), розповів керівник Бюро.
«Частину матеріалів ми їм уже передали, вони будуть розслідувати свою частину. Щодо «двушки», ми поки порозслідуємо самі, але за необхідності будемо залучати контррозвідувальну потужність Служби безпеки України», — відзначив Кривонос.
Наскільки масштабною є корупція в країні загалом? Керівник НАБУ нагадав, що лише за 2025 рік детективи викрили три злочинні організації: у Київській міськраді та КМДА, медичних закупівлях, Енергоатомі та дотичних сферах. (Днями з’явилося повідомлення про викриття корупційної схеми й в оборонній сфері. — Ред.).
«Коли виникає бекофіс, це свідчить про те, що інституції, на яких він паразитує, слабкі. А люди, які їх очолюють, без позиції. Якщо людина, в якої немає владних повноважень, а є тільки вплив через близькість, роздачу фінансів, через бані або інші речі, може впливати на державних службовців і посадовців з метою вирішення особистих проблем і збагачення, роздаючи неправомірну вигоду, корумпуючи правоохоронців, це свідчить про те, що інституції не забезпечені належними запобіжниками, гарантіями незалежності. Вони не спрацьовують у потрібний час. Десь ламається правоохоронна система, яка отримує 4, 5, 3, 2, 1 відсоток від того чи іншого тендеру за непомічання зловживань.
Десь ламаються запобіжники в системі управління органів, які приймають рішення про тендер, чи виділення землі, чи підняття/опускання шлагбаума, десь криво призначена наглядова рада. Багато таких речей. Але питання слабкості інституції — наша спільна задача», — вважає Семен Кривонос.
Скільки ще таких бекофісів в країні: «Вистачає, — каже директор Бюро. — Ще працювати й працювати. І у великих містах. І у сферах різних. На превеликий жаль, є ознаки й у правоохоронній системі».
Чи є ці бекофіси «пірамідою», за якою стоїть якась одна людина? По-різному буває, але це не одна людина, стверджує антикорупціонер.
«Я не скажу так, як ви це хочете почути. Якщо це бекофіс у великому місті, хіба його очолює одна людина? Можуть очолювати різні люди. Це розрізнена система вимивання коштів з тих чи інших сфер. І ще раз: бекофіс, як я вже казав, утворюється там, де є можливість вкрасти і не спрацьовують запобіжники», — каже Кривонос.
Чи не є кориснішим для держави присікати виявлені корупційні схеми на якомусь етапі, а не документувати місяцями (15 місяців у випадку з «Мідасом». — Ред.) і видавати на загал з таким збуренням суспільства і впливом на політичну ситуацію, поцікавився у Кривоноса народний депутат від «Слуги народу», голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов.
Схожу думку висловив і його колега по парламенту, представник «Голосу» Роман Костенко. За його словами, отака демонстрація результатів боротьби з корупцією фактично паралізувала роботу державних органів — подекуди керівники в Міноборони шукають способи не підписувати документи чи підсунути їх помічниками, що вкрай неефективно під час війни.
Встановлення всіх епізодів і учасників «схеми» на момент переходу з негласної стадії в гласну і мусить мати надзвичайний превентивний ефект, впевнений Семен Кривонос. Ще до виходу у гласну стадію операції «Мідас» НАЗК надало низку рекомендацій, щоб усунути корупцію в Енергоатомі, відзначив він, що не спрацювало.
«То чи було б ефективніше написати запит, що НАБУ розслідує, ай-ай-ай? Вони знизали б плечима, удали б, що дуже бояться і продовжили б в іншому об'єктовому приміщенні.
Питання в тому, що ми якраз вчасно вийшли, незважаючи на те, що це болісно і призвело до таких речей. Мені здається, що іноді потрібно робити саме так, щоб позитивні наслідки були більш рішучими, глибинними і системними. Тому операція унікальна. Таких операцій в НАБУ не було, я не пам'ятаю, щоб саме такого рівня викриття було й у інших за останні 10 років.
Я не вихваляюся зараз, просто аналізую доступну мені інформацію. Тому вона і викликала такий резонанс. Але й превентивний ефект вона реально має серйозний», — вважає очільник НАБУ.
Бізнесмен, голова наглядової ради EFI Group Ігор Ліскі, навпаки, відзначив виважений підхід Антикорупційного бюро до комунікування своїх результатів.
«Таке відчуття, що це найдоросліший орган у цій країні. Так сміливо, так конкретно боротися з корупцією, при цьому отримувати підтримку суспільства і не поламати повністю державну інституцію. Тому що можна ж було знести все. Прокомунікувати так, щоб потім тут були руїни», — вважає бізнесмен. Так само обдумано, на його погляд, мають поводити себе й парламент, коаліція, президент та решта державних органів.
Нардеп Роман Костенко також заявив, що наразі дискутується норма, щоб повернути парламентському комітету контроль над закупівлями в Міноборони. Чи вбачає очільник НАБУ доцільність і превентивність цього кроку щодо корупційних зловживань?
Семен Кривонос заявив, що не бачить, як це може стати запобіжником проти корупції. Якщо змістити «поранену» процедуру з одноосібного ухвалення на колегіальне, може бути ще гірше, додає він, — складніше документувати учасників і знайти крайнього. Але такий інструмент краще дискутувати на експертному рівні.
У цій гілці обговорення генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський відзначив, що працювати за законом у великих державних компаніях в Україні просто неможливо.
«В Укрпошті отримує пенсію один поважний народний депутат. Він — в санкційних списках. Відповідно до закону про фінмоніторінг, я йому пенсію виплатити не можу, а за Конституцією України — маю. За це я вже отримав не тільки від Нацбанку та Фінмону.
Коли ти йдеш у держсектор, вже наступного дня стаєш клієнтом усіх органів, і вони мають виконувати свою справу чітко до закону, правда треба обрати, до якого саме. Мені здається, що ми не просто маємо усі боротися з корупцією, потрібне переосмислення суспільного договору. Бо якщо всі будуть бігати за керівниками державних установ, їм буде простіше не купляти генератори: поки вони через Prozorro пройдуть, приїдуть в кінці січня, може, вже й не будуть потрібні. А треба зробити так, щоб без бекофісів, але й садочок можна було побудувати не за два роки після усіх тендерів, а за шість-вісім місяців», — зауважив Смілянський.
Що з регіонами
Місцеве самоврядування на дискусії представляв мер Дніпра Борис Філатов — місто прифронтове, велике, очільник — відомий своєю категоричністю. І він заявляє: «Місцеве самоврядування вбивають. Убивають фінансово. Убивають іншими способами — починаючи від замовних кримінальних справ».
«297 територіальних громад, включаючи дев'ять обласних центрів, не мають міських голів. Причини різні, можна по-різному це оцінювати, можна розбирати кожен кейс окремо, але кажу про тенденції», — відзначає Філатов.
Такий підхід не є новим для центральної влади, підкреслює очільник Дніпра, обличчя змінюються, підходи — ні.
«У мене дежавю. Щороку я ходжу в Мінфін, телефоную керівнику уряду. І це стосується не тільки нинішньої влади. Так було і за Петра Олексійовича, я постійно сварився з Гройсманом. Щороку перед прийняттям центрального бюджету нас хочуть пограбувати. То це забрати, то те забрати. А зараз кажуть: "Обирайте між чотирма відсотками і реверсною дотацією" (в ухваленій редакції бюджету громадам залишили 4 % ПДФО. — Ред.). Але ж ми не на базарі. До чого тут 4 % і реверсна дотація, це зовсім різні фінансові інструменти. Як може бути або це, або це?» — акцентував Філатов.
За його словами, якби у регіонів додатково забрали б 4 % ПДФО, разом з реверсом, різницею в тарифах, непрямих вилучень набралося б 10 мільярдів гривень при бюджеті Дніпра у 28 млрд.
«Фактично мерія Дніпра перетвориться на касу з виплати заробітної плати, соціальних виплат, ще кредити ми зможемо обслуговувати. Ми повернемося до 13 року. Розумієте? І всі ці розмови про Ukraine facilities, про децентралізацію — просто балачки, — відрізав Філатов. — Щороку нас грабують, грабують, грабують. Усі ви живете в територіальних громадах, у містах і містечках. Якщо буде така тенденція, як зараз, у 26-му, в нас не буде грошей, перепрошую, лайно вигрібати. У Миколаєві, наприклад, зупинили вже соціально захищені виплати».
При цьому, зазначає мер Дніпра, у приватному спілкуванні вилучення грошей у великих міст пояснюють намаганням позбавити мерів політичного ресурсу. А для територіальних громад це може обернутися комунальним колапсом.
«Пам'ятаєте історію про так званий військовий ПДФО, який забрали в місцевого самоврядування (гроші мають йти у спецфонд на забезпечення Сил оборони. — Ред.). Була запущена через анонімні телеграм-канали дискредитаційна кампанія «Дрони, а не стадіони». Але забрали не лише військовий ПДФО, а й силовий: Нацгвардія, поліція, суди, ДСНС — усі ці люди і їхні родини живуть у територіальних громадах, користуються комунальними послугами, інфраструктурою тощо. А знаєте, як ці гроші зрештою витратили? 120 млрд було витрачено Міноборони — 45 %, Держспецзв'язком — нуль, Мінстратегпромом — 2 %. Залишилось 77 млрд, їх повернули в загальний фонд і витратили на телемарафон і решту. Без коментарів. Як я кажу: ані дронів, ані стадіонів», — зауважив Філатов.
Коли ж він попросив у влади допомоги у перереєстрації ВПО, тому що точної кількості переселенців не знає ніхто (офіційно їх у Дніпрі 170 тисяч, на думку Філатова — не менш ніж 3000 тисяч), отримав відповідь, що це «політично недоречно».
«А я не можу сам порахувати. Я рахую їх за первинними медичними деклараціями, операторами мобільного зв'язку, за отриманою допомогою, нормою сміття тощо. Але ми живемо у вільній країні, і часто, наприклад, люди приїжджають з Донбасу, залишають дитину навчатися в Дніпрі, у школі, вона навчається онлайн, а самі переїздять у Полтаву. І порахувати це неможливо», — бідкається міський голова Дніпра.
Він навів ще один приклад, як центр допомагає регіонам:
«Розкажу приклад, коли влада нас підсилювала, без іронії. У червні був обстріл, знесло пів Новокадацького району, постраждало дуже багато будівель. У червні Кабмін дав субвенцію 88 млн. Отримали ми її тільки 6 листопада. І як ми будемо освоювати її зараз? Не встигнемо», — зауважує мер.
При тому, що Дніпро дійсно є фронтиром. Місто зазнало 197 ракетно-дронових ударів; зруйновано/пошкоджено будівель — 2220. З них приватних житлових — 1010, багатоквартирних — 672, закладів освіти — 225, закладів охорони здоров'я — 47, промислових об'єктів — 70, об'єктів інфраструктури — 19.
Але місто не просить допомоги, відзначає Борис Філатов, воно просить нічого у регіонів не забирати.
«Скажу за все місцеве самоврядування: будь ласка, дайте нам спокій, залиште нам те, що належить нашим мешканцям по праву. …І більше не потрібно. Бо війна прийшла до всіх регіонів України. Війна дійшла до Тернополя. Тому просто дайте нам спокійно працювати», — резюмував Філатов.
Проблем багато, головна — одна
Бізнесмен, голова наглядової ради інвестиційної компанії EFI Group Ігор Ліскі уважно слухав спікерів, гостей, дискусію між ними, і зрештою підсумував: обговорюючи внутрішньополітичну кризу у деталях, з фокуса випадає найголовніше — безпекове — питання.
«Таке я вже колись переживав. Свого часу у Луганську теж був депутатом міської ради, обговорював щось з кимось, боровся з корупцією, будував будинки, підприємства, шахти. І раптом виявляється, що немає моєї країни — ні з відсотками, ні з корупціонерами, ні з мером Кравченком, ні з губернатором, нікого немає. Тому що прийшли інші люди і позбавили нас всього», — розповів бізнесмен, який сам є вихідцем Луганська.
«Підсумовуючи цей рік, дуже хочу, щоб у своїй дрібничій політичній боротьбі за потоки, репутацію, можливо, навіть за важливі речі, ми не забули про головне — не втратити країну, Дніпро, Харків. На фоні некерованості і втрати довіри суспільства до уряду, хто, вибачте, буде за цю країну воювати?» — додав Ігор Ліскі.
На його думку, сьогодні ситуація в Україні схожа до 1918 року, описана у спогадах гетьмана Скоропадського.
«Наш північний сусід розгортає ту саму ситуацію, що і 100 років тому: внутрішня боротьба, один гетьман змінює іншого, один проти одного воюють, врешті-решт прийшли червоні батальйони, винесли всіх. І де всі? Де Семен Петлюра і українці, які так боролися за українську мову? Нікого немає», — зауважив бізнесмен.
Тому кожне рішення, додає він, має ухвалюватися з огляду на те, чи наближає воно нас до перемоги.
«Яка різниця, хто переможе на виборах, зрештою, якщо це все одно буде українець. Інакше будуть інші хлопці, і ніхто з вас, повірте, не зможе тут жити. Я це гарантую. Ті, хто в Луганську думали, що пересидять, «яка різниця», — всі або в могилі, або на підвалі, або десь ще гірше», — розповів Ігор Ліскі.
На думку бізнесмена, наступних 10-11 місяців для українців стануть справжнім випробуванням.
«Усе зводиться до осені наступного року. В Америці будуть вибори (у Сенат. — Ред.), і Трамп дуже хоче до цих виборів закінчити війну і повісити собі медаль. І, в принципі, частина американської виборчої політики буде щодо війни в Україні.
Друга історія — ворог має економічного ресурсу на 9-11 місяців активної війни. Тому вони і пришвидшуються — щоб або максимально нас колапснути, віджати, що зможуть, або домовитись з американськими партнерами, щоб зламати Україну разом з Європою, натягнути нам на вуха цю мирну угоду», — зауважив Ліскі.
Щоб уникнути з цих сценаріїв, на його думку, українцям потрібно об'єднатися навколо головної мети — вистояти.
«Єдиний козир, який ми можемо пред’явити — що Україна об'єднана, спроможна воювати, відстоювати свій суверенітет, незалежність і ухвалювати рішення щодо свого майбутнього як доросла нація. Вибороти право сидіти за столом і вирішувати свою долю», — вважає Ігор Ліскі.
«Наша єдність — єдині наші карти, які ніхто ніколи не брав до уваги, вірячи, що українці ніколи не об’єднаються. Якщо ми об’єднаємося і відстоїмо на фронті свої кордони — це буде головний аргумент, ми виборемо достойні умови миру, перебудуємо інституції, переживемо нові демократичні вибори. І раптом, озирнувшись назад, зрозуміємо, що живемо у кращій країні», — зауважив бізнесмен. І додає: Україна вже значно трансформувалася.
«Тільки уявіть: у серпні країна створила революцію і відстояла головне право суспільства — мати чесну некорупційну владу. При цьому нікого не побили, влада почула, антикорупційні органи не перетворили це на якийсь політичний піар чи розправу, а по-дорослому пішли далі робити свої справи. Це ж реальний прогрес. У нас що не революція — то все гірше і гірше, а зараз — це великий успіх», — каже він.
Лишилося головне — вистояти.