ДБР підтвердило візити учасників злочинної групи Міндіча до Бюро. Але ніхто з Бюро не відсторонений
Засідання ТСК почалося зі звіту ДБР, представники якого повідомили, що майже місяць проводять окреме досудове розслідування щодо можливих спроб незаконного впливу на співробітників Бюро з боку учасників злочинної організації, викритої НАБУ і САП в рамках операції “Мідас”.
За словами керівника Головного слідчого управління ДБР Дмитра Мірковця, провадження розпочали 27 днів тому, воно має два ключові напрями: можливе отримання працівниками Бюро непрямих вигод та перевірку фактів тиску на посадових осіб ДБР, зокрема, в розслідуваннях, пов’язаних із кейсами “Енергоатома”.
ДБР також аналізує дані з аудіозаписів, де учасники групи Міндіча обговорюють можливість тиску на слідчих та проведення обшуків “на замовлення”.
Як повідомив Мірковець, за час розслідування проведено понад 90 слідчих і процесуальних дій, серед них:
— 47 допитів свідків (працівників ДБР та осіб, що фігурують у матеріалах по справі);
— 12 впізнань за фотознімками;
— призначені дві комплексні психолого-лінгвістичні експертизи;
— огляд десятків відеозаписів засідань ВАКС;
— огляд одного мобільного телефону з важливими для слідства даними.
Бюро також направило 28 офіційних запитів до різних структур, отримавши 26 відповідей.
Одним із встановлених епізодів є факт візиту учасника злочинної групи Міндіча до будівлі ДБР.
За словами Мірковця, учасник угруповання зустрічався зі слідчим та його безпосереднім керівником у межах окремого провадження. Чомусь така зустріч була у фойє центральної установи ДБР, що викликало подив у нардепів, які навіть кепкували: “Чи допитали ви фойє?.. Ну, хто веде такі переговори у фойє?”, — казав нардеп Володимир Арʼєв (“Європейська солідарність”).
Водночас Мірковець наполягав, що контакт представника ДБР з одним з фігурантів плівок Міндіча був виключно “робочим”:
“На підтвердження вони навіть надали свій телефон з робочою перепискою. Її долучено до матеріалів справи”, — зазначив він.
Мірковець підтвердив і те, що візит до ДБР здійснив один з фігурантів справи — Ігор Миронюк (на прізвисько “Рокет”), про якого запитала голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна (“Слуга народу”). Оскільки на плівках, як нагадала вона, “Рокет” вихвалявся звʼязками з ДБР.
Однак, за словами Мірковця, наразі ніхто зі співробітників ДБР не відсторонений.
Обурення депутатів: говорять про знищення доказів і вимагають передачі справи в НАБУ
У відповідь на звіт ДБР нардеп Артур Герасимов (“Європейська солідарність”) заявив, що “по суті встановлений факт, як ці “рішали” зустрічалися з конкретними працівниками ДБР. І тепер, увага: ніхто з них не відсторонений і всі — без підозр”, — наголосив він.
Депутат звинуватив ДБР у можливому знищенні доказів, зокрема, відео з камер спостереження.
“Складається враження, що ви просто знищуєте докази. Бо як інакше пояснити, що працівники ДБР не відсторонені?” — сказав він.
На запитання Герасимова про передачу відео зустрічі представника Бюро з фігурантом справи з камер внутрішнього нагляду до НАБУ у ДБР відповіли, що записи зберігають лише 14 днів і тому наразі вони недоступні.
“Той факт, що ДБР розслідує факти контактів з фігурантами справи “Мідас” самі щодо себе — це анекдот. Треба передати цю справу в НАБУ — це єдине логічне рішення”, — закликав Герасимов.
На плівках звучить ім’я директора ДБР Олексія Сухачова. Але його навіть не допитали
Голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна нагадала про розмови фігурантів, оприлюднені НАБУ, де вони посилаються на особу, яку називають “Льоша”.
“НАБУ прямо повідомляє: йдеться про Льошу Сухачова (директор ДБР). Ви ж отримали ці матеріали. Тож, ви знаєте, що в розмовах підозрюваних фігурує директор ДБР”, — сказала вона.
Також вона процитувала фрагмент розмов фігурантів плівок Ігоря Миронюка та Цукермана, де звучать слова про лояльність керівництва ДБР, і нагадала, що прокурор САП у суді заявив про “тісні зв’язки” фігурантів із керівництвом Бюро.
Радіна прямо спитала у представників ДБР: чи допитали самого Олексія Сухачова? На що у Бюро повідомили про призначення додаткових експертиз.
“Отже, ми з’ясували, що ДБР отримало матеріали НАБУ, бачило плівки, знає, що там звучить ім’я Сухачова, і в курсі заяв прокурора САП про зв’язки фігурантів з керівництвом ДБР. І ви все це зараз перевіряєте лінгвістичними експертизами за бюджетні кошти”, — обурювалася Радіна.
Нардепи закликали відправити у відставку все Бюро, а голова ТСК Ярослав Железняк (“Голос”) нагадав, що разом із Анастасією Радіною є автором законопроєкту про перезавантаження ДБР.
Походження застав за фігурантів справи “Мідас”. Та чому Фінмон їх не блокував?
Друга частина засідання ТСК стосувалася звіту Держфінмоніторингу.
Директор НАБУ Семен Кривонос повідомив, що Бюро запросило звіти щодо походження коштів, внесених як застави за фігурантів справи. Частина запитів стосувалася оборонних закупівель, частина — внесків юридичних і фізичних осіб.
“Ми отримали відповіді щодо компаній “Вангар” та “Варрос Energy”. Але походження коштів окремих фізичних осіб досі не досліджено”, — зазначив він.
Кривонос наголосив, що закон забороняє використовувати у заставі кошти, отримані незаконним шляхом. Однак застави за фігурантів внесені, а тільки зараз Фінмон надає інформацію на запити НАБУ.
У відповідь на це голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін пояснив, що служба отримує інформацію тільки від конкретних банків, оскільки не має прямого доступу до всіх транзакцій. За його словами, Фінмон не може самостійно блокувати транзакції.
“Банки не заблокували операцію. Тепер ми рухаємось по ланцюгу, щоб встановити походження коштів”, — казав Пронін.
За його словами, наразі Фінмон скерував банкам запити, на відповідь на які у законному порядку дається пʼять днів.
Нардепка Ніна Южаніна (“Європейська солідарність”) назвала такі заяви Фінмону блюзнірством, нагадавши, що для бізнесу рахунки блокують одразу за найменші податкові порушення.
Ярослав Железняк додав, що застава за одного з фігурантів — Ігоря Фурсенка (на прізвисько “Рьошик”)— у розмірі 95 млн грн була внесена “фірмою-нульовкою”, створеною у 2025 році, але це не викликало реакції банку та Фінмону.
Артур Герасимов закликав Проніна врешті-решт скласти повноваження “до того, як прийдуть до вас та відкриють кримінальну справу”.
Голова ТСК Железняк погодився, що “такий Фінмон не може працювати в країні”. Та пообіцяв запросити представників НБУ на наступне засідання ТСК, аби детальніше розібратися: як банки давали дозволи на транзакції сумнівних грошей для застав фігурантів справи.
Також буде вдруге запросять представника Державної прикордонної служби для звіту про перетин кордону України Тимуром Міндічем та Олександром Цукерманом.
“Тому що ми отримали відповідь за підписом голови ДПСУ, що правові підстави для направлення на ТСК представників служби відсутні… Боюсь, тут вийшла помилка. Бо правових підстав не прийти на засідання ТСК по такому резонансному питанню немає… Якщо ДПСУ не надасть свого представника, не виключаю, що буде застосована процедура примусового приводу голови ДПСУ Сергія Дейнеки”, — анонсував Железняк.