Проблеми з Реєстром виборців і Єдиною інформаційно-аналітичною системою виборів
Заступник голови ЦВК Сергій Дубовик наголосив LB.ua, що політичне рішення провести вибори, коли скасують воєнний стан, може бути. Але через виклики великої війни їхня підготовка вже має ряд принципових проблем.
Перша велика — немає виборчої інфраструктури.
«ЦВК не фінансують у нормальному обсязі з 2022 року. На сьогодні не виділені кошти на створення Єдиної інформаційно-аналітичної системи (ЄІАС) «Вибори» відповідно до нового Виборчого кодексу», — сказав він.
Дубовик нагадав, що до змін Виборчого кодексу (грудень 2019 року) були окремі інформаційно-аналітичні системи для різних типів виборів і референдумів. Але новий зобов’язав ЦВК створити цілісну ЄІАС з єдиним інформаційним ядром. Софт цієї системи для місцевих виборів підготували, восени 2020 року провели вибори на місцях за новою виборчою системою. Однак для президентських і парламентських виборів такого софту в ЄІАС досі не створили, бо на це необхідно понад 600 млн грн, а наразі з держбюджету не виділили ні копійки, каже Дубовик.
Окремі компоненти ЄІАС мала профінансувати USAID, проте всі проєкти агенції зараз заморожені.
Крім того, каже представник ЦВК, є ще одна інфраструктурна перешкода — треба облаштувати місця для голосування на прифронтових територіях, закупити виборчі урни. Коштів на це теж бракує.
«Та й взагалі немає розуміння того, в межах якої території ми будемо проводити вибори, а де це буде неможливо», — пояснив Сергій Дубовик.
Третє питання — це конституційно-правові аспекти.
Законодавство передбачає лише чергові, позачергові і проміжні види виборів. Статус повоєнних виборів з правового погляду дискусійний, зазначив Дубовик. Згідно з Конституцією, чергові вибори президента України проводять в останню неділю березня, народних депутатів України — в останню неділю жовтня. Ані Конституція України, ані Виборчий кодекс не передбачають повоєнних виборів. Потрібно законодавчо врегулювати ці питання, підкреслив Дубовик.
«Говорити про скасування воєнного стану на сьогодні можна лише теоретично. Плюс за останні майже три роки ухвалено нове законодавство воєнного стану. Коли практично в кожному законі, рішенні уряду, місцевих адміністрацій, самоврядування є посилання — "на час дії воєнного стану", "на три місяці після припинення дії такого стану" і так далі», — підкреслив Дубовик.
Тобто воєнний стан скасують не одразу — це робитимуть поступово.
Ще один серйозний виклик — чи існуватиме надалі, навіть в умовах скасування воєнного стану, загроза російських ударів по нашій території. А значить — під питанням безпекові умови передвиборчої кампанії, процесу голосування, підрахунку голосів.
Тут також варто згадати право бути обраним. Мова про військових, які не залишать лінію бойового зіткнення одразу після гіпотетичного скасування воєнного стану. А отже, їхнє право голосувати й бути обраними, проводити повноцінну агітацію в разі балотування теж під питанням.
Наступне завдання — оновити Державний реєстр виборців. Зі слів Дубовика, ЦВК системно працює над цим уже понад рік. Комісія вже відкрила інформацію про обраних депутатів і склад виборчих комісій. Коли ж ЦВК отримає від кіберфахівців дозвіл, то відкриє третю компоненту реєстру — і виборці зможуть перевірити свою виборчу адресу.
«Наразі разом з органами місцевого самоврядування і місцевими адміністраціями ми також завершуємо впорядковувати виборчі дільниці. Принаймні на території, підконтрольній уряду України», — додав Дубовик. Мова йде про зміну переліку й меж дільниць у зв’язку з перейменуванням населених пунктів і вулиць.
Загалом, за його прогнозами, повністю оновити Державний реєстр виборців цілком реально до жовтня 2025 року. До решти виборчої інфраструктури, законодавчого забезпечення цього процесу, визначення конституційного статусу цих виборів є питання.
«Тому досить важко говорити про можливість якогось виборчого бліцкригу», — переконаний заступник голови ЦВК.
Закон про перші повоєнні вибори не готовий
Ще одне завдання з зірочкою — окремий закон про особливості проведення перших повоєнних виборів.
Понад рік тому на базі Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування створили робочу групу, щоб напрацювати його проєкт.
Очільниця робочої групи Аліна Загоруйко («Слуга народа») розповіла LB.ua про невтішні результати:
«Прикро так говорити, але як є. Підготовка законопроєкту на нульовій стадії, або ж на стадії розмов», — констатує Загоруйко.
Тож досі немає:
— чітких критеріїв неможливості проводити вибори на окремих територіях (лунали пропозиції прив’язати ці критерії до наближеності територій до РФ, частоти й загрози обстрілів, знищення міст і сіл, де фізично немає мешканців та інфраструктури);
— механізму забезпечення реалізації права голосу громадян за кордоном і ВПО.
Згідно з даними мережі «ОПОРА», в листопаді 2024 року на обліку як ВПО перебували 4,6 млн людей. Як вони голосуватимуть у новому місці проживання — незрозуміло.
За межами України перебували 7,6 млн наших громадян. За чинним Виборчим кодексом, проголосувати за кордоном можна лише в консульських установах і посольствах, які фізично не зможуть прийняти всіх охочих у день виборів.
Цікаво, що Петро Порошенко в тому ж інтерв'ю заявив, що Міністерство національної єдності України вже створює хаб у Берліні «виключно для підготовки виборів».
Віцепрем’єр-міністр — міністр національної єдності України Олексій Чернишов розповів LB.ua, що в межах Мюнхенської безпекової конференції-2025 справді уклали угоду й підписали декларацію між Міністерством національної єдності та Міністерством зовнішніх справ Німеччини про створення Хабу єдності в Берліні. Такі самі центри Україна планує відкрити в Польщі, Чехії, Італії, Іспанії, можливо, у Великій Британії.
«І жодного стосунку до виборчого процесу вони, безумовно, не мають. Крапка. Зараз мова [про вибори] взагалі не йде. Тому я не називав би конкретних дат [як Петро Порошенко]», — сказав Чернишов LB.ua.
Онлайн чи поштою? Відкриті чи закриті списки? Повернення до мажоритарки?
Ще одне дискусійне питання — чи можливе голосування онлайн або поштою, про що раніше заявляла голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк.
Перший віцеспікер ВРУ Олександр Корнієнко запевнив LB.ua, що «голосування онлайн чи поштою не розглядається як опція для голосування на повоєнних виборах».
На думку нардепки Аліни Загоруйко, дистанційне голосування викликає питання не лише про відповідність Конституції (ст. 71 — право прямого та таємного голосування). У першу чергу це питання кіберзагроз, неможливості спостерігати за перебігом волевиявлення та підрахунком голосів. І як наслідок постане питання про легітимність результатів.
Загоруйко вважає: якщо 9 травня (саме до цієї дати ВР вчергове продовжила ВС) військовий стан не продовжать, то гіпотетично до жовтня часу підготувати вибори вистачить.
Але так і не вирішено, які саме вибори: парламентські, президентські чи місцеві? Це також законодавчо мав би врегулювати парламент.
І без змін до чинного Виборчого кодексу тут не обійтися.
Зокрема, в парламенті не визначилися, чи залишати чинну пропорційну систему з преференцією, коли виборець може обрати не лише політичну партію, а й поставити галочку в бюлетені за конкретного кандидата? Чи зробити партійні списки взагалі закритими? Чи зможуть депутати повернутися до змішаної системи, принаймні для місцевих виборів.
Ще одне проблемне питання — забезпечення вільного та рівного доступу кандидатів до медіа. І при цьому захист інформаційного простору від втручання Росії. Адже ворог однозначно втручатиметься у процес, аби максимально поляризувати суспільство.
Скільки ж часу потрібно, щоб підготувати вибори?
Колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера нагадав LB.ua, що експерти з виборчого права з Центру політико-правових реформ, ОПОРИ, IFES постійно наполягають: потрібно щонайменше шість місяців від закінчення воєнного стану, щоб повноцінно підготувати післявоєнні вибори.
Але якщо тиск адміністрації Дональда Трампа й суспільства з вимогами негайно провести вибори буде настільки колосальним, то ніхто пів року не чекатиме, переконаний Магера.
«Якщо допустити, що датою голосування перших післявоєнних виборів є 26 жовтня 2025 року, то це означає, що виборчий процес президентських виборів має розпочатися наприкінці липня (за 90 днів). А до липня має не лише закінчитися воєнний стан, але й слід вжити заходи для підготовки самого процесу», — додає Магера.
Ще раз нагадаємо, що які саме вибори будуть: президентські, парламентські чи місцеві — не вирішили, тим часом сценарій одночасних їх усіх цієї осені Магера назвав сумнівним.
«У будь-якому разі суміщення всіх типів виборів — це дуже погано. Особливо президентських з парламентськими. Ці вибори ніколи не поєднували в нашій історії навіть у мирний час», — підкреслив Магера.
Голова правління мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська також переконана, що Україна «в найнижчій точці готовності (до виборів) з найвищою потенційною точкою тиску на нас сьогодні».
«Тільки-но відбудеться режим припинення вогню, то вибори в Україні доведеться провести орієнтовно через шість місяців. Тоді як для підготовки повноцінних постконфліктних виборів треба хоча б 12 місяців. А ми не готові абсолютно», — зазначила вона.