Медицина
Серед найбільших за фінансуванням USAID є програма підтримки медичної реформи, розпочатої у 2016 році. Агенція фінансувала два попередні етапи. Третій, нинішній, розрахований на п’ять наступних років.
Цей проєкт включав декілька компонентів, серед яких — розробка політик для підтримки реформи, навчання для управлінців медзакладів і лікарів, підтримка цифрових медичних платформ, співпраця з громадським сектором.
«По суті там, де в МОЗ, НСЗУ не вистачає грошей на хороших якісних експертів для розробки стратегій, досліджень, цей проєкт мав би їх підпирати. Чи критично, якщо проєкту не буде? Критично, бо так він від початку дозволяв робити реформу як таку й наймати фахівців, яких не вистачало міністерству», — зазначила Ірина Немирович, директорка Українського центру охорони здоров'я (UHC), експертка з менеджменту в охороні здоров'я, яка була дотична до медреформи в команді Уляни Супрун.
Як розповіли LB.ua у Центрі громадського здоров’я, зупинка фінансування стосується таких напрямків роботи:
• управління надзвичайними ситуаціями у сфері громадського здоров’я;
• реагування на спалахи та запобігання інфекційним хворобам;
• виявлення та реагування на стійкі до протимікробних препаратів патогени;
• зміцнення профілактики, виявлення та лікування ВІЛ-інфекції;
• підвищення потужності та якості лабораторій.
Нині в ЦГЗ кажуть, що оцінюють потенційний вплив рішення нової американської адміністрації. І паралельно працюють, щоб надавати критично важливі послуги без перерив.
«Але очевидно, що зупинка фінансування може зачепити значну кількість людей, які отримують послуги лікування й підтримки в межах зазначених програм. [...] Частина програм продовжує діяти за рахунок наявних ресурсів, і ми тісно співпрацюємо з партнерами, щоб мінімізувати ризики для пацієнтів», — пояснили в Центрі громадського здоров’я.
Велика частина грантів йшла на освітні проєкти для медиків. Один реалізовував Український центр охорони здоров’я — команда готувала навчання для лікарів первинної ланки у громадах з прифронтових територій. Їх мали вчити користуватися мобільними УЗД-апаратами. Адже часто там немає змоги швидко доїхати до великої лікарні. І тепер, коли майже все було готове проводити захід, проєкт довелося зупинити.
«Ці проєкти — про розвиток, упровадження змін, посилення сфери і про затикання дірок там, де держава не може собі дозволити: додаткове обладнання, навчання лікарів, управлінців», — пояснила Ірина й додала, що відтак може зупинитися розвиток сфери.
А подекуди це буквально матеріальна допомога лікарням. Наприклад, як повідомили LB.ua в Управлінні охорони здоров’я Миколаївської міськради, у січні медзаклади міста в рамках проєкту «Демократичне врядування у Східній Україні» мали отримати ваучери на пальне.
Ірина Немирович також додала до цього списку великий проєкт програм реабілітації вартістю $50 млн для українців, що постраждали від війни.
Тим часом у Міністерстві охорони здоров’я не коментують і ситуації загалом, і довкола проєктів реабілітації зокрема. Але як зазначили нам у ЦГЗ, вони в постійному контакті з МОЗ, щоб робота на важливих напрямках не зупинилася.
Енергетика
Тут одні з найкритичніших програм, які фінансувало USAID, — «Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ)» і «Прозорість енергетичного сектору». Обидві активно залучені до відновлення енергетичної інфраструктури після обстрілів.
Західні партнери активно допомагали Україні обладнанням після перших же руйнувань сфери. Пізніше з’явилася ініціатива грошової допомоги на відновлення інфраструктури після атак. Так виник Фонд енергетичної підтримки, який створили при Європейському енергетичному співтоваристві — такий собі United24 в енергетичному секторі.
Наприкінці грудня 2024-го Фонд енергетичної підтримки України перевищив 1 млрд євро надходжень і зобов’язань від 30 донорів, включно з шістьма компаніями та недержавними організаціями.
Щоб було зрозуміло, як це обладнання й кошти використовують, при Міненерго діє спеціальна робоча група. Вона координує, збирає й обробляє інформацію про потреби в обладнанні, а також готує проєкти рішень про розподіл наданої допомоги. Так потреби всіх постраждалих енергокомпаній і пропозиції донорів стікаються до робочої групи. Допомагає із цим проєкт «Прозорість енергетичного сектору», який реалізовує аналітичний центр DiXi Group.
«Ми допомагаємо Міністерству енергетики збирати й валідувати дані про потреби компаній. Це тисячі запитів, з якими треба постійно працювати. Також ми допомагаємо розвивати систему AidEnergy, щоб цифровізувати ключові процеси», — пояснює Олена Павленко, президентка DiXi Group.
Другим є Проєкт енергетичної безпеки. Фахівці цієї команди проводять енергетичні закупівлі: шукають і на конкурсних засадах контрактують необхідне обладнання за кордоном у співпраці із західними партнерами. Водночас проєкт зі свого бюджету закуповував для енергетичних і комунальних підприємств різне обладнання, техніку й матеріали.
Цей процес займає тижні. Далеко не все обладнання легко знайти за кордоном, потрібно замовляти випуск деякого — а це вже місяці. На щось може бути черга з різних покупців, у тому числі не з України. Тому це складний і доволі копіткий процес.
Крім того, команда DiXi Group за підтримки USAID сформувала групу експертів, які мали б допомогти Міністерству енергетики з переговорами про членство України в ЄС.
«Станом на зараз ми не можемо допомагати міністерствам готуватися до переговорів. А енергетика є одним з розділів у переговорах», — додала Олена.
Крім цих двох великих проєктів, є низка локальних — той самий Миколаїв розраховував на кошти, аби придбати паливо для автономних джерел живлення в місті.
Від Міненерго публічної комунікації щодо цієї ситуації поки що немає.
Розмінування
США чи не найбільший наш партнер у сфері гуманітарного розмінування. Тому зупинка фінансування вплине на низку проєктів, зазначив у коментарі LB.ua Ігор Безкаравайний, заступник міністерки економіки, який координує цей напрям.
«Чи зачепить це безпосередньо роботу в полях, проєкти з розбудови спроможності або напрям інформування, ми поки що не можемо сказати, бо самі міжнародні оператори, які отримували фінансування США, працюють зараз над перерозподілом наявного. Також знаємо, що вони працюють з іншими донорами, щоб ті перекрили частину фінансування, яке зараз заморожене», — пояснив він.
Нині проєкти в полях тривають, зауважив Безкаравайний. Деякі оператори змінюють графіки — працюють позмінно, хтось перейшов на інше фінансування.
Міністерство теж рахує, якими коштами перекриватимуть нестачу.
«Уряд виділив мільярд гривень на програму компенсацій за розмінування агроземель у 2025 році, працюють програми кешбеку для тих, хто купує українську техніку для розмінування, збережене безмитне й без сплати ПДВ ввезення комплектуючих для машин розмінування. Я розраховую, що спільна робота дозволить максимально закрити програми гуманітарного розмінування», — зазначив Безкаравайний.
США виділяли кошти на гуманітарне розмінування українських земель з 2022 року — це сотні мільйонів доларів на такі проєкти, як Tetra Tech (навчання українських саперів міжнародних стандартів), закупівля обладнання для фахівців, освітні кампанії, проєкти з великими міжнародними операторами.
Більшість проєктів уже завершили. Але у вересні 2024 року США оголосили про пакет допомоги на $102 млн. З них вдалося використати лише частину.
«Наразі відомо про зупинення програм на 85 днів (з 24 січня 2025). Підкреслюємо, що зупинено, а не повністю й однозначно припинено. Будемо думати, як рухатися з критично важливими проєктами, залучати нових донорів, приватних інвесторів, розширювати інновації в протимінній діяльності. Ми вдячні за глобальне лідерство Сполучених Штатів у протидії російській агресії та всю надану допомогу. Вона допомогла врятувати тисячі життів, зокрема, завдяки тому, скільки земель вдалося використати після гуманітарного розмінування», — додав Безкаравайний.
Допомога ветеранам
Близько 80 % ветеранських проєктів в Україні — це грантова історія. І значна частина — за кошти США, розповіла Богдана Левицька, керівниця БФ «Веста», донедавна член громадської ради при Міністерстві у справах ветеранів.
«Дуже важко виміряти (якщо мова про кошти саме США), бо багато хто розуміє, що гранти мають йти з різних джерел. Тому в когось, де основним донором були американці, робота масштабно зупинилася. У нас зупинився тільки один проєкт, і це неприємно, але не сильно травматично», — сказала вона.
Проєкт «Вести» — це стратегія роботи відновленого Бородянка-центру, який працюватиме з ветеранами. Команда мала розробити дворічний план і прописати ключові показники, окремо — освітня програма для фахівців, які працюватимуть з ветеранами.
«Угоду на проєкт підписали 30 грудня, з 1 січня ми прописували рух, попередньо проаналізувавши стан Бородянки і потреб, проставляли завдання для їхніх психологів. Перша стратсесія мала відбутися 27 січня, а 24 числа ми отримали той самий лист про зупинку фінансування», — розповіла Богдана.
І зауважила: хоч кошти гранту вже лежать на рахунках фонду, використовувати їх заборонено.
«Зараз різні організації від уряду узгоджують подальший план дій: чи повертати ці кошти донорам, чи виплатити фахівцям за надані послуги, чи тримати далі. Тобто незрозуміло. Але ти точно не можеш їх використовувати», — пояснила вона.
Утім зараз команда «Вести» шукає фінансування для інших потреб — щоб розширити спроможність надавати послуги з психологічної підтримки. За словами Богдани, кількість звернень із кінця січня потроїлася.
«Запит величезний — і ти не можеш це ігнорувати. А на волонтерських засадах зробиш якусь дуже обмежену роботу, бо тобі треба власний ресурс на життя. Плюс у проєкти ж залучаються ті самі ветерани і родини ветеранів, військових, загиблих. Якщо візьмемо тільки проєкт Бородянки: я —дружина військового, бухгалтерка — партнерка військового, комунікаційниця — партнерка і донька. У нас залучені ветерани — від логістики до тренера. Це якраз робота для тих, хто повертається до цивільного життя або хто шукає своє ком'юніті, щоб об’єднуватись», — наголосила Богдана.
Крім психологічної підтримки, в цій сфері також чимало освітніх програм — як приклад вона наводить ГО «Вільний вибір» і їхній проєкт, як спілкуватися з людиною в горі, або програму ГО «Простір можливостей» з навчання лікарів первинки для взаємодії з ветеранами.
«Ми країна соціалки. У нас активна фаза війни. І це, звичайно, додає нюансів. Якби не активна фаза війни, менша кількість ветеранів, зупинка фінансування була б не так відчутна. Проте запит величезний, і ти не можеш ігнорувати це. І виходить, запит не зникає, але зникають можливості», — зазначила Богдана.
Захист прав дітей та освіта
З 30 громадських організацій, які входять до Української мережі за права дитини, 30 % повідомили про заморозку своїх програм, розповіла голова правління Дар’я Касьянова.
«Це велика кількість гуманітарних проєктів, орієнтованих на сім’ї з дітьми. Вони стосуються профілактики насильства й реагування на насильство. Це прифронтові території: Харківщина, Запорізька область, Донецька, Дніпропетровська. Сюди часто переїжджають сім’ї з дітьми з окупованих територій. Тобто там зараз ці проєкти дійсно важливі. Це не просто тренінги, а безпосередня допомога сім’ям з дітьми», — пояснила Касьянова.
Для прикладу розповіла про мобільні бригади психологів, які виїжджають на випадки насильства.
«Це торкнулося навіть дуже складних випадків, пов’язаних із сексуальним насильством над дітьми, і ми зараз думаємо, куди спрямувати ці кейси, бо їх не можна просто так зупиняти. Дитина зараз у терапії, і ми думаємо, як далі працювати з нею», — сказала Касьянова.
Також є проєкти відновлення: ремонт бомбосховищ на базі навчальних закладів на територіях, де батьків не можуть умовити виїхати.
«Там працюють з дітьми, які залишаються. Їх, наприклад, готують до першого класу», — розповіла голова правління Української мережі за права дитини.
Великий пласт роботи мережі — повернення депортованих дітей і порятунок з окупованих територій. І він теж під загрозою через припинення фінансування.
«У нас є задача організувати комунікацію з окупованими територіями, щоб інформувати про можливість виїжджати сім’ям з дітьми. Це дуже складний процес, і ми не маємо інших фондів, щоб зайти в ці канали комунікації. Дуже розраховували, що в нас буде проєкт, який допоможе підвищити цю обізнаність», — сказала Касьянова.
Щодо укриттів у школах — цей напрямок фінансували американським коштом у Миколаєві.
«Важливим напрямком було облаштування укриттів у закладах освіти, що мало підвищити безпеку дітей та педагогів у разі надзвичайних ситуацій. Одним із пріоритетних проєктів було облаштування STEAM-лабораторії в навчальних закладах, що мало б сприяти розвитку сучасних освітніх технологій», — відповіли LB.ua в Агенції розвитку Миколаєва.
До теми освіти — про зупинку спільних з USAID проєктів повідомила і Анна Новосад, співзасновниця благодійного фонду savED, колишня міністерка освіти і науки. Програми, за її словами, стосувалися створення й підтримки модульних тимчасових освітніх просторів.
«До 25 січня 2025 спільно з нашим лідом консорціуму IREX вдалося встановити чотири з 20 модульних освітніх просторів. У громадах, де росіяни знищили школи. В усіх чотирьох населених пунктах (Київщина, Миколаївщина, Дніпро область) ці чотири модульні школи — єдині простори для навчання», — пояснила Новосад у своєму дописі.
Зупинити довелося і підтримку роботи тьюторів у прифронтових / звільнених громадах Миколаївщини та Харківщини.
«Це 22 місцеві тьютори (вчителі, позашкільники, як правило), які додатково працювали з дітьми, у яких немає доступу до офлайн-навчання. Десятки інших вуликів фонду продовжують роботу. Скоро відновимо і ці», — запевнила Новосад і додала, що фонд активно шукає джерела фінансування.
***
Це далеко не повний перелік сфер, які вдавалося підсилювати завдяки американським коштам і грантовим програмам. Медіа, бізнес, аграрна сфера, місцеве самоврядування, відбудова, наука й безпека.
Наприклад, від фінансування США залежала програма відновлення системи радіаційного моніторингу для Чорнобильської АЕС, написав журнал Science. Відновлення потребує лабораторія Національної академії наук України, яку росіяни пограбували під час окупації.
Перед заморозкою програми вже вдалося домовитися, що встановлять нове обладнання для моніторингу радіоактивних відходів і створять нову систему контролю дозиметрії для працівників Чорнобильської АЕС.
28 січня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна вже шукає рішення — від урядовців чекають звітів про гуманітарні програми, на які вплинула зупинка фінансування. Критичні профінансують з бюджету.
У профільному комітеті Ради кажуть, що вже ведуть переговори із західними партнерами. Прогнозують, що на нормалізацію процесів може піти пів року.