Ідею з електронним голосуванням відкинули. А зараз повернули?
Понад рік на базі Комітету Верховної Ради з державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування створили робочу групу для напрацювання проєкту закону про перші повоєнні вибори.
Її голова, нардепка «Слуги народу» та групи «Розумна політика» колишнього спікера Дмитра Разумкова Аліна Загоруйко ще на початку осені розповідала LB.ua, що підготовка над єдиним проєктом для проведення виборів (виключно після скасування воєнного стану, як і передбачає Конституція) триває кволо.
Хоча ще в листопаді минулого року ця робоча група, підкомітет Верховної Ради з питань виборів разом з представниками ЦВК і громадським сектором презентували перший драфт законодавчих змін щодо неможливості проведення виборів чи референдумів на окремих територіях України. Тоді цей драфт презентували без участі медіа, а текст документа вирішили не оприлюднювати. Аби уникнути політизації та звинувачень у черговій зраді. Однак LB.ua отримав цей проєкт, яким пропонували розширити повноваження парламенту визначати територій без виборів за зверненням ЦВК і критерії неможливості проводити їх на окремих територіях.
Тоді ж робоча група окреслила основні питання, які необхідно вирішити, щоб провести перші повоєнні вибори:
— як забезпечити голосування мільйонів українців за кордоном;
— як актуалізувати Реєстр виборців, якого не оновлювали з 24 лютого 2022 року, враховуючи понад шість мільйонів внутрішньо переміщених осіб;
— як забезпечити право обирати військовим, частина яких, очевидно, навіть після закінчення воєнного стану однаково перебуватиме на позиціях;
— чи зможуть особи, що виїхали з України на час війни, балотуватися (чинне законодавство зобов'язує кандидатів проживати на території України останні п'ять років).
Важливо, що на початку роботи групи також обговорювали ідею додаткової опції — голосування через «Дію». Втім, згодом цю ідею зняли з порядку через суперечність ст. 71 Конституції про вільне та головне — таємне — голосування громадян. Що фактично нівелюється у разі ідентифікації через «Дію».
Однак вже 2 листопада цього року голова парламентського комітету та партії «Слуга народу» Олена Шуляк оприлюднила допис про результати дослідження можливого запровадження в Україні електронного голосування чи поштою.
«Незважаючи на те, коли відбудуться перші післявоєнні вибори, законодавча база має бути підготовлена заздалегідь, щоб провести їх на найвищому демократичному рівні», — написала Шуляк.
За її словами, у Комітеті держвлади вже презентували дослідження про використання таких альтернативних форм голосування на післявоєнних виборах в Україні.
Це дослідження на більш як 100 сторінках підготували в рамках проєкту Ради Європи «Підтримка демократичних післявоєнних виборів в Україні» (впроваджується в межах Плану дій Ради Європи «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023-2026 роки).
Як розповів LB.ua член комітету та фракції «Слуга народу» Віталій Безгін, «жодної бюджетної копійки на це дослідження не витратили. Все за кошти наших партнерів».
Як Україні рекомендують запровадити дистанційне голосування?
У дослідженні зазначено, що юристи, доценти кафедр різних університетів Швейцарії, Франції, Данії, Бельгії та України (Києво-Могилянська академія) та місії оцінки виборів до Європейського парламенту, експерти з виборчого законодавства та цифрових технологій розглянули питання можливості та ризики використання електронного голосування в Україні.
У першу чергу — під час голосування для виборців за кордоном на перших повоєнних виборах.
Важливо, що експерти чітко не вказують на те, що дистанційне голосування суперечить ст. 71 Основного закону України, а лише додають: «Якщо розглядати онлайн-голосування в довгостроковій перспективі, то на додачу до технічних аспектів варто приділити особливу увагу правовим викликам, таким як внесення змін до Конституції, які даватимуть змогу проводити голосування не на папері».
Також згадується, що поштове голосування діє у 19 країнах ЄС, а інтернет-голосування — у Франції та Естонії (з поміж членів Євросоюзу).
Однак для України ризики запровадження такого дистанційного голосування видаються експертам «набагато більшими, ніж для більшості інших країн ЄС», йдеться у дослідженні.
Тому у висновках матеріалів для Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування вказано, що Україна має створити таку систему дистанційного голосування, яка захищатиме від підкупу голосів і примусу виборців. Крім того, ця система має бути захищеною від можливих зовнішніх атак (наприклад, із Росії). Плюс — треба унеможливити ризики внутрішньої корупції.
«Підсумовуючи, варто зазначити, що жодна існуюча ІТ-система на цей момент не може задовольнити ці потреби України… Тому проведення виборів з онлайн-голосуванням у короткий проміжок часу було б неможливим, враховуючи вимоги безпеки та наявні загрози», — вважають експерти.
Водночас вони високо оцінюють потенціал нашої «Дії», яка «потенційно може слугувати основою для такої інфраструктури», — наголошується у звіті.
В «Слузі народу» вважають, що електронне голосування не суперечить Конституції
Голова робочої групи з напрацювання проєкту закону для повоєнних виборів на базі комітету держвлади ВРУ Аліна Загоруйко у коментарі LB.ua підкреслила, що електронне голосування прямо не суперечить Конституції України.
«В першу чергу, Конституція України визначає, що вибори мають бути вільними, загальними, рівними, прямими, таємними. В який спосіб держава забезпечить ці вимоги — Конституція не регулює», — сказала вона.
Водночас, з її слів, практика показує, що в найкращий спосіб гарантувати всі згадані принципи можна лише в контрольованому середовищі. «На виборчій дільниці, де голосування буде здійснено особисто і таємно, при цьому буде забезпечено процес спостереження за ходом виборчого процесу», — визнала вона.
Тому експерти і окреслити купу питань, повʼязаних з гіпотетичною організацією інтернет-голосування.
«І це питання, на які в нас відповіді наразі немає. Врешті, презентоване дослідження дуже чітко показує, що в Україні ні законодавча, ні технічна база не готові до впровадження е-голосування чи будь-якого якого іншого альтернативного способу. Наприклад, поштового», — зазначила Аліна Загоруйко.
Її колега по комітету та фракції «Слуга народу» Віталій Безгін додав у спілкуванні з LB.ua, що до е-голосування треба ставитись дуже обережно, перш за все через низький рівень суспільного сприйняття.
«А відповідно, рівень легітимності результатів такого голосування в очах суспільства. З іншого боку, нам потрібен дієвий механізм щодо забезпечення голосування українців, які наразі перебувають поза межами країни. Думаю, тут певну аналітичну роботу має провести і нове Міністерство національної єдності. Також варто ретельно вивчати моделі закордонних голосувань в тій же Молдові або Туреччині. Тут точно не має буде різких рухів, тільки збалансовані рішення, що сприймаються громадянами», — закликав Безгін.
Опозиція та правники — «проти»
Членкиня антикорупційного парламентського комітету та фракції «Європейська солідарність» Вікторія Сюмар вважає, що запровадження е-голосування несе великі ризики як для визнання результатів виборів партнерами, так і внутрішньої ситуації в країні.
«Післявоєнні вибори будуть під величезним мікроскопом. Бо це питання: чи виборола Україна свободу та демократію внаслідок кровопролитної війни з російською диктатурою. Будь-яке шулерство в стилі електронного голосування, яке не може гарантувати анонімність волевиявлення, створить прямі загрози визнанню виборів і загрожуватиме стабільності країни та вибуху зсередини. Нікому б не радила з цим бавитися, зважаючи бодай на факт скільки в країні зброї», — сказала Сюмар у коментарі LB.ua.
Правник та колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера також погоджується, що е-голосування матиме внутрішні та зовнішні наслідки.
«Це буде відсутність довіри до визнання результатів, як в Україні, так і за кордоном… Гіпотетично, це може бути підставою для оскарження результатів в судах. Особливо, якщо брати досвід 2004 року (Помаранчевої революції та проведення третього туру виборів, коли переміг президент Віктор Ющенко)... Але коли Конституція сильно зупиняла парламентарів від неконституційних речей?» — питає Магера.
Співрозмовники LB.ua у профільному комітеті наразі констатують, що на цей час єдиний законопроєкт для проведення післявоєнних виборів не готовий.
«Але до виборів ми вже готуємося наступної осені. По всім іншим питанням про їхній формат дискусія триває», — додало впливове джерело з фракції «Слуга народу».